В Рефії дітей на ешафот за протести - от!
- 10.02.22, 16:34
КИЇВ. 8 лютого. УНН. Нижня палата парламенту Японії ухвалила резолюцію, яка засуджує будь-які спроби силою змінити статус-кво України. Про це повідомляє УНН із посиланням на Kyodo News.
Деталі
У резолюції зазначили, що Токіо "серйозно занепокоєний і завжди з українським народом, який сподівається на стабільність своєї країни та регіону".
Палата представників Японії закликала зацікавлені країни якнайшвидше відновити стабільність у районах навколо України за допомогою дипломатії та підкреслила, що "будь-яка зміна статус-кво за допомогою сили недопустима".
Також парламентарі звернулися до уряду прем'єр-міністра Фуміо Кісіди зробити все можливе для досягнення миру.
"Ми наполегливо закликаємо уряд втілити наші надії, співпрацювати з міжнародною спільнотою, використати всі дипломатичні ресурси та зробити все можливе для ослаблення напруженості в Україні та якнайшвидшого досягнення миру", – ідеться у резолюції.
Нагадаємо
Минулого тижня верхня палата польського парламенту одностайно ухвалила резолюцію про політичну та фінансову підтримку України.
Контекст
Країни Заходу останнім часом звертають особливу увагу на нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового вторгнення Росії та посилення російської дезінформації.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов наприкінці минулого року повідомив, що 122 тис. російських військових перебувають на відстані 200 км та 143,5 тис. військових за 400 км від російсько-українського кордону.
У Росії заперечують плани вторгнення в Україну.
Головна вимога глави Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що Україні не дозволять вступити до НАТО, а на російсько-українському кордоні не відбуватимуться військові навчання країн Альянсу.
21 листопада 2021 року - 09:00
Шановні громадяни України!
На нашій планеті живе близько п’яти тисяч народів. Їхній портрет, архетип, ментальність – це заплутана павутина історичних подій для етнографів. Але є одна річ, яка, на мій погляд, просто, але досить точно змальовує характер народу. Це його державні свята. Те, що об’єднує всіх, тож є важливим для всіх. 21 листопада – саме такий день. Відповідь на питання: хто такі українці та що для них головне?
Ми відзначаємо сьогодні День Гідності та Свободи. Свято, яке показує, що для нас гідність і свобода – це свято. Це наше повітря.
Ні. Це не звучить занадто гучно. Коли хтось вирішує перекрити нам повітря – ось тоді буває занадто гучно. Коли влада не чує український народ – тоді буває занадто гучно.
Тому ми вільні. Вільні творити майбутнє. І маємо пишатися цим. Не задирати носа. Але й не опускати очей. Так. Ми заплатили й продовжуємо платити за свободу велику ціну. І ніколи не забудемо всіх, хто віддав за Україну своє життя. І ніколи не пробачимо всім, хто позбавив їх життя і хотів позбавити нас волі. Але головне, що це нікому не вдалось і ніколи не вдасться.
І час уже змінити самосприйняття й мислення. Ми не жертва, не пригнічені, не розділені, не захоплені. Ми прекрасний, сильний, сміливий, розумний, талановитий народ. Непереможний.
Саме тому, що ми маємо гідність. Для нас рабство – приниження. Втрата свободи – це втрата честі. Втрата честі – це втрата серця. Втрата серця – це втрата душі. А втрата душі для нас – це втрата життя. Тому ми готові боротися ціною власного життя. Щоб не втратити власне життя.
Для нас гідність і свобода давно вийшли за межі загального розуміння. Я ніколи не забуду історію, яку розповіли наші моряки, повернувшись додому. Вони були в полоні, але їх не полонили духом. Слідчі просили їх сміятися трохи тихіше: «Начальство не поймет».
Тут зазвичай плачуть, а наші моряки сміються без упину. Вони сідали в автозак, співали «Ще не вмерла України…». А потім говорили водію: «Шеф, на Одесcу! В Коблево тормозни, кофейку попьем».
Вони не поводилися, як в'язні. А залишились офіцерами і бійцями. Бо не втратили гідності. І довели, що на чужині, в полоні, у в'язниці можна бути вільною людиною. Бо воля – це не відсутність кайданів на руках. Це відсутність тюрми в головах.
Це точно знав і Василь Стус. Коли Україною прокотилася хвиля арештів творчої молоді, на прем’єрі «Тіней забутих предків» Параджанова він піднявся і сказав: «Усі, хто проти арештів, встаньте». Кілька людей піднялося, потім більше, потім більше. Не всі. Але й не один. Стус знав, що зробивши це, може втратити свободу. Але знав, що не зробивши, точно втратить гідність.
Це знав і Омелян Ковч. Священик, який рятував євреїв у Голокост, видаючи їм метрики про хрещення. За це потрапив у концтабір Майданек. І щоб не втратити гідність, був змушений назавжди втратити свободу. У листі він просив вибачення у своїх дітей, що не погодився на дострокове звільнення й залишається тут. «Я потрібен тут цим людям. Відчуваючи, що скоро загинуть, вони всі приходять до мене на сповідь. Якщо піду – вони залишаться без надії. У них уже забрали гідність, честь, свободу, домівку, рідних, імена, скоро заберуть життя. Я не дам забрати в них надію».
Леонід Биков не поступився принципами й творчою свободою. За це для зйомок стрічки «В бой идут одни старики» йому дали не кольорову, а чорно-білу плівку. Чи принижувало це його гідність? Можливо. Та чи втратив він її? Ні. І зняв фільм, який обожнюють мільйони. Не кольоровий.
Але про людей, які мають гідність. І свободу.
Як і всі, хто стояв на майдані, на барикадах, на граніті. У 1990-му, у 2004-му і 2014-му.
Як ті, хто потім зустрівся в окопах на сході нашої держави, захищаючи її.
Всі. Різні. І хлопці із Західної, и пацаны с Юго-Востока.
Різномовні. Волиняни, одесситы, галицькі, дніпровські, закарпатці, буковинці. И с крестиком, и с полумесяцем, и со звездой Давида. З Харкова, з Тернополя, з Кривого Рогу, з Івано-Франківська.
Черкаси, Вінниця, Миколаїв, Чернігів, Суми, Херсон, Хмельницький, Запоріжжя. З Києва. С Донбасса, с Луганщины, из Крыма.
Всі. Різні. Але українці й українки. Захисники й захисниці. Всі, xто знає: треба бути гідним, а не здаватись. Бо здаватись українці не звикли. Тому що мають гідність. А тому – свободу!
Слава Україні
Українські політичні проекти не можуть виконати роль зв'язкових між владою і суспільством
КИЇВ. 16 березня. УНН. Традиційно партійне будівництво в Україні немічне і слабке. Як правило, реальна партійна мережа і її активність не відповідає офіційно заявленої. Переважна більшість осередків функціонує лише номінально, а робота там трохи пожвавлюється лише напередодні виборів. Таким чином, партії воліють стратегії "мобілізації останньої хвилі" перед системної і кропіткою роботою на місцях. І справа тут не у відсутності ресурсів, адже держава виділяє на фінансування партій чималі кошти (в держбюджеті-2021 - це 697 млн грн). Йдеться про відсутність бажання займатися справжнім партійним будівництвом, а не його імітацією.
Під час місцевих виборів 2020 умовними переможцями можна вважати п'ять партій: "Слуга народу", "Батьківщина", ОТЗЖ, "ЗА МАЙБУТНЄ" і "Європейську Солідарність". Їх міжвиборчий активність відрізняється, але ступінь проникнення на рівень місцевих громад, як правило, залишається незначною.
У "Слуги народу" положення досить складне, тому що за більш ніж два роки свого існування вона так і не змогла не тільки побудувати регіональну мережу, а й визначити ідеологічні засади своєї діяльності. Останній з'їзд партії показав, що в цьому напрямку "слуги" працювати не збираються.
Півроку тому партія мала лише 26 осередків - переважно обласного рівня, не проникаючи в райони і ОТГ. Тому напередодні місцевих виборів "слугам" довелося буквально в пожежному режимі відкривати свої представництва в громадах. Відсутність польової роботи намагалися компенсувати медійно, але на тлі постійних скандалів і фактичного розколу в парламентській фракції навряд чи така тактика пішла їй на користь. А для Президента його партія з часом перетворюється більше на баласт, ніж на допомогу в справі підтримки довіри громадян до влади.
На цьому тлі "ПО Батьківщина" виглядає як партія з міцними традиціями. Серед іншого вона має найбільшу кількість зареєстрованих осередків. Це легко пояснити тим, що "Батьківщина" - старожил української політики, тоді як інші топові проекти в порівнянні з нею новачки. Однак, кількість осередків "Батьківщини" жодним чином не корелює з її результатами на виборах. Так, на час парламентських виборів 2019 року партія, маючи рекордні 54 осередки в Дніпропетровській області, отримала там всього 4,7% голосів. Це один з найнижчих результатів по Україні. Тобто партійна робота формалізована і тому кількість не переростає в якість.
"Опозиційна платформа - За життя" як правонаступниця Партії регіонів робить ставку на місцевий адміністративний ресурс, хоча при цьому збільшує кількість місцевих осередків. Так, з жовтня 2019 року по серпень 2020 вона зареєструвала їх до 28. При цьому на сайті партії відсутня інформація про самих територіальних організаціях, про їхніх керівників і будь-які контактні дані. Очевидно, системну низову роботу ОТЗЖ підміняє ідеологією ностальгії за радянським минулим, розраховуючи, що їх виборець і так нікуди не втече. Однак, блокування роботи телеканалів медіа-імперії Віктора Медведчука завдало цим надіям величезний удар. Втративши рупор масової пропаганди, партія або почне "огортати" свій електорат знизу, або ж неодмінно втратить позиції.
Новачком українського політикуму є партія "ЗА МАЙБУТНЄ". На місцевих виборах 2020 року вона має отримала майже 10% голосів, в основному на заході і в центрі країни. Звичайно, не маючи тривалого політичного бекграунду, вона ще не встигла глибоко проникнути в деяких регіонах. Однак, в партії вирішили компенсувати це за рахунок створення паралельної структури - Жіночого руху. З огляду на, що жінки складають половину електорату і мають ряд своїх специфічних проблем, це дуже перспективно. Жіночий рух, возглавляюемий Іриною Суслової, заявив про себе напередодні місцевих виборів і сьогодні налічує до 15 тис. Чоловік. При цьому має власні представництва не тільки на рівні областей, а й в районах і громадах. Тому зараз має можливість генерувати ряд локальних ініціатив за підтримки своїх депутатів в місцевих радах.
"Європейська Солідарність", будучи типово лідерської партією, в період між виборами воліє медійні інструменти впливу на електорат. В основному головні месиджі транслюються або через голови партії, або ж через обмежене коло спікерів. Незважаючи на це, ЄС друга за кількістю партійних осередків парламентська партія. Цікаво, що частина її територіальних підрозділів довгий час не оновлювалася після перейменування Блоку Петра Порошенка "Солідарність" в 2019 році і зберігали стару назву. Напередодні виборів 2020 року склалася майже анекдотична ситуація, коли опонент ЄС в Києві Віталій Кличко формально залишався керівником "БПП Солідарності". Це свідчить про відірваності низової ланки партійної вертикалі від процесів, що відбуваються нагорі, і про профанації роботи на місцях.
Українське законодавство надало політичним партіям безпрецедентні можливості і забезпечило фінансовими ресурсами для партійного будівництва. Однак, в більшості вони виявилися не готові до такої відповідальної місії. За винятком декількох інноваційних проектів, таких як Жіночий рух "ЗА МАЙБУТНЄ", партійні структури продовжують залишатися аморфними ( "Слуга народу"), формалізованими ( "Батьківщина") або орієнтованими виключно на медійність лідера ( "Європейська Солідарність"). Очевидно, ми стоїмо тільки біля витоків трансформації партійних стратегій, тактик і практик. Але є надія, що політичні сили, які будуть діяти по-старому, просто не витримають конкуренції і зійдуть зі сцени.
Шахраї в Україні придумали новий вид обману довірливих українців за допомогою створення фальшивих вакансій на спеціальних сайтах з пошуку роботи. Схема проста - шукають "співробітника", потім пропонують людині оформитися, просять повний пакет документів і оформляють на його ім'я кредит.
Про це повідомляє Finance з посиланням на правоохоронні органи України.
Шахраї активно використовують популярні сервіси пошуку роботи. Вони створюють фейковий вакансію з хорошими умовами роботи і чекають відгуків. Коли відгуків набирається достатньо багато, шахрай зв'язується з претендентами, озвучує процес майбутньої роботи, а потім каже, що проведе таке ж опитування серед інших кандидатів, визначиться з переможцем і подзвонить.
При цьому найчастіше спілкування ведеться через месенджери на кшталт Viber і WhatsApp. Буквально через день шахрай передзвонює всім претендентам, заявляє, що їх обрали і "компанія" готова до оформлення трудових відносин. І просить надати фотографії людини з паспортом, кодом та водійськими правами в руці.
Однак відразу ж після цього шахраї звертаються в мікрофінансові організації і оформляють на отримані дані кредити. Багато МФО відносяться до верифікації особистості позичальника абияк - потрібні тільки зазначені документи і фотографії. Підсумок - ошукані здобувачі потрапляють на гроші (досить великі суми), а роботи як не було, так і немає.
СБУ в суботу, 23 січня, підтвердила затримання чинного співробітника відомства за організацію вбивства колеги.
"Служба безпеки України приділяє особливу увагу системній протидії порушенням закону і прояву корупції, в тому числі, коли це стосується діючих або колишніх співробітників СБУ - незалежно від їхніх звань, посад або вислуги років. Безкарність буває тільки тимчасовою. В рамках цієї роботи вчора проведені слідчо-оперативні заходи щодо припинення злочину, а саме - попереджено вбивство співробітника спецслужби. Зараз затриманий один діючий співробітник СБУ", - сказано в повідомленні в Facebook.
Подробиці справи в СБУ пообіцяли повідомити пізніше.
Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про затримання полковника спецпідрозділу Альфа Андрія Расюка за підозрою в підготовці вбивства начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Також повідомлялося, що був затриманий, але потім втік, колишній перший заступник голови СБУ Дмитро Нескоромний.
Тим часом, вже з’явився телеграм-канал від імені Дмитра Нескоромного, який назвав все, що відбувається провокацією і що він змушений виїхати в одну з країн Європи.