Разметались по подушке волосы

Яркий взор, прикрытый в полудрёме

И когда утихнут в доме гомоны

И когда погаснут свечи в доме

Тихий сон крадется шагом в комнату

И ковёр предатель стишит звук

Сон не будет слушать глупых доводов

Не отпустит с цёпких тёплых рук

Упадёт ресничек веер на щеку

Наливаясь тяжестью свинца

Сколько раз мы засыпали на веку

Не закончив мысли до конца

Позабыть на миг тревоги здорово

Умирая ночью невзначай

Чтобы с утром возродиться заново

Попивая тёплый.... сладкий чай.......

 08,03,2008

Наместники земных богов

Бесстрашно небо бороздим

Без слов ясна судьба врагов

За честь и правду постоим

Не пробиваема броня

Рядами сомкнуты шипы

При выдохе стена огня

Нет в мире большей красоты

Горящий силой острый взор

Стальной отлив громадных крыл

Слухи что смертны – чушь и вздор

Пока наш разум не остыл

И в рознь страшаться нас враги

Но в стае мы непобедимы

Увидев тень, быстрей беги

В драконьей ярости едины!!!

27 февраля 2008 года

Ти хворий, тіло згасає

І час крізь пальці тікає

Лиш очі все такі живі

З бажання вогником, ясні

Опала сліпоти вуаль

Мов вперше дивлячися вдаль

Побачив сотні кольорів,

Спитав себе, раніш як жив!

Які ти ставив низькі цілі,

А що душа твоя хотіла

Забув мабуть як в снах літав,

Усім єством своїм кохав

Де дружбі, вічна  наче сталь

Де клятви, що собі давав!

Не треба сліз, Достатньо їх...

Немає користі від них

Жени трикляту геть печаль

Не смій в собі плекати жаль!!!

Почув!!! Здаватися не смій

Це не просте звучання слів!

Зростати будуть лише мука,

Як тільки ти опустиш руки...

Ти хворий, тіло згасає

І час крізь пальці тікає

Лиш очі все такі живі

З бажання вогником, ясні

Опала сліпоти вуаль

Мов вперше дивлячися вдаль

Побачив сотні кольорів,

Спитав себе, раніш як жив!

Які ти ставив низькі цілі,

А що душа твоя хотіла

Забув мабуть як в снах літав,

Усім єством своїм кохав

Де дружбі, вічна  наче сталь

Де клятви, що собі давав!

Не треба сліз, Достатньо їх...

Немає користі від них

Жени трикляту геть печаль

Не смій в собі плекати жаль!!!

Почув!!! Здаватися не смій

Це не просте звучання слів!

Зростати будуть лише мука,

Як тільки ти опустиш руки...

куда подевались игрушки

машинки, котята,  зверюшки…

скакалки,  автобусы,  мишки…

обиделись добрые книжки

грядущей расправы не зная

прошли сто дорог,  вырастая

прошли сто дорог безвозвратно

исчезли однажды куда-то

безжально в коробку попрячут

они не нужны, горько плачут

они не нужны, просто знают..

со временем их забывают

в унылом молчанье коморки

лежали тихонько в коробке

лежали тихонько…пропали

прощаньям тревожить не стали

07 февраля 2008 года ( пара "системы технологий")

Вернулся обратно

Крадясь по задворкам

Зачем? Непонятно

Там кодекс подонков

Прийти на могилку

Поверженной жертвы

И вспомнить ту шутку

С ценой равной смерти

Плевок на надгробье

Крест вывернут наземь

Больное сознанье

Шокирует разум

Повысит значенья

и стопчет цветы

Простые растенья

Знак чьей-то любви

Поскачет с улыбкой

Чуть землю разроет

Довольный работой…

Зачем??? а кто знает…

24 січня 2008 року

Любава

Ця неймовірна біль,

Пронизує все тіло....

Наскочить звідусіль

Страждати змусить вміло

Налиже кісточки

Мов відчаю перлини

На відчуттів нитки...

Крізь дикі жертви стони

Думки усі зітре...

Не знаєш де... і хто ти

Знущання це тривке...

Тримати буде доти

Допоки не зламавсь

Дух в полоні агоній

Він бореться!!! Не здавсь

Розкрив обман про спокій

Що начебто прийде

Коли опустиш руки

Ні!!!

Легко так не буде...

Ілюзії лиш муки...

01 лютого 2008 року

Я ухожу, растворяясь во тьме

Не слышно шелест платья, что на мне

Вдали стихает цокот каблучков…

Бегу в безмолвье от обидных слов

Течёт слеза, держу себя в руках,

С последних сил, ведь это чувствам крах

Дитя ночи, творение рук зла…

Что он полюбит, думать, как могла?!!!

Подавшись влеченью, вырвалась на свет

Прекрасно остудило слово «нет»

А дальше лишь тихонько так стоял…

Зачем же ты надежду обещал….

Хочу скорей исчезнуть…бегу прочь…

Укрыть теплом придёт густая ночь,

Родной туман укутает следы…

И не найдут куда девались мы…

Покинув навсегда спокойный мрак

Назад мне не найти пути никак

Пока люблю, я не доступна тьме

Но заперт путь к добру обманом мне….

декабрь 2007 года - январь 2008

25 січня 2008 року..