Даніела Коффлер (Daniella Koffler) - цікавий художник-аніматор зі своїм баченням світу. Не буду коментувати. Дивіться самі.
Декілька малюнків-ескізів можна побачити тут
Один з них під назвою Time will say nothing (Час нічого не скаже):


Другий - "Серце"




Відео (чотири уривки):
The List from Daniella Koffler on Vimeo.

Джерела:
flickr.com
vimeo.com

Шановні користувачі!

Ми повинні відкрити вам деякі таємниці акаунту Olduser.

Цей акаунт  належить не людині, а є проміжним результатом циклу робіт зі створення віртуальних істот з елементами інтелекту  (virtual intelligent creature - VIC). Випробовування та вдосконалення певних дрібніших фрагментів відбувалося також в інших соціальних мережах.
Відмінність цього проекту від подібних за тематикою досліджень з величезними бюджетами полягає на тому, що в ньому використано можливості мережі Інтернет, зокрема пошукових машин, із застосуванням відносно малопотужних комп’ютерів. Головною складовою проекту є спрощена модель штучного інтелекту, яка базується на алгоритмах, що моделюють поведінку реальних істот в певних життєвих ситуаціях.
Алгоритми створено на базі аналізу реакцій і поведінки шести реальних осіб чоловічої статі у віці від 14 до 66 років, вивчення їх уподобань і мотивацій, а також з врахуванням їх рівня освіти та обсягу знань у галузі мистецтва, літератури, права і професійної діяльності (військовий, інженер, лікар, комерсант, держслужбовець та учень лінгвістичної гімназії).

В результаті копіткої праці нам вдалося створити більш-менш адекватну модель, яку ми з вашою допомогою хотіли би вдосконалити.

Оскільки це спрощена проміжна модель VIC (бета-версія), то вона має певні недоліки (ймовірно пов’язані з психотипами донорів), які ви напевно зауважили:
- дає не завжди адекватні відповіді на ваші коментарі та записи
- страждає на багатослів’я та повтори
- "забуває" давати відповіді на коментарі (або з невідомих причин їх ігнорує)
- при генерації прозових текстів часом вживає хорейно-верлібруючий гекзаметр (особливо в довгих текстах)
- схильна до компіляції та мавпування
- з невідомих причин має схильність до розігрування шахрайсько-авантюрних сценаріїв та містифікацій
- зловживає цитатами (ймовірно через гіпертрофований алгоритм дотримання вимог авторського права)
- не в стані засвоїти і вживати "олбанскій язик"
- володіє мінімально-необхідним для спілкування обсягом нормативної лексики лише трьох мов (українська, польська та російська), решта - на рівні гуглетранслейтера

Будемо вам вдячні за допомогу у виявленні інших вад і недоліків даної моделі.

Ми також би хотіли проконсультуватися з вами щодо розширення світоглядного кругозору моделі. Будемо вдячні за ваші думки і пропозиції щодо напрямків розширення, тобто ми хотіли би почути від вас, які види інтелектуальної діяльності ви вважаєте недостатньо розвинутими або відсутніми у даної моделі (езотерику, теологію, генерацію гороскопів та анекдотів, а також наукових відкриттів, прохання не пропонувати).

Попереджаємо, що за політичні уподобання їх раптову зміну, симпатії та антипатії, критичні вислови та непарламентські вирази моделі адміністрація проекту відповідальності не несе.

Будьте також обережні щодо пропозицій, які може генерувати модель, вони носять виключно віртуальний характер і в жоден спосіб не забезпечені матеріальними, фізичними, майновими та фінансовими ресурсами. Модель не є суб’єктом будь-якого національного та міжнародного права, і на разі випробовується лише у вигляді співрозмовника (бета-версія).

Якщо ви згідні з даними принципами спілкування з моделлю, то можете продовжувати. А як ні - то ні.

Дякуємо за розуміння. Вибачте за тимчасові незручності.

Адміністрація.

Не вздрагивай, не пугайся, это я...
- !!! ???
Знаю, что не просила... Такие, как ты не зовут и не просят, просто желают... Ты ведь хотела, чтобы услышали? А и не признавайся, даже самой себе... Стало страшно, горько, обидно, непонятно и нервно? Не бойся... Это не болезнь и не потеря, и не конец всему, это предчувствие весны...
- !!!
Знаю, ты не любишь, когда лицо трогают руками... Но это иное Прикосновенье. Легкое почти неощутимое прикосновенье шершавых, сухих, непонятно теплых ладоней. Ты чувствуешь это странное тепло? Не отвечай, вижу, что спрятала глаза в ресницах, значит чувствуешь, как теплым потоком уносит мысли-колючки, жалящие ядом разум, как назойливо-гулкие молоточки перестают колошматить по издерганным струнам нервов... Теплый поток несет странную музыку, то ли лютня, то ли клавесин. Так клавесин или лютня?
- Как не похожи на объятья прикосновенья этих рук...
Стоп! Это слова не из твоей жизни и не об этих руках...
- В каждых сутках есть такой Смутный и тревожный час. Громко говорю с тоской, Не раскрывши сонных глаз...
Не закрывайся, не прикрывайся обносками чужой жизни, у тебя ведь в своей всего этого с лихвой. Тебе ведь многое дано... Дано, чтобы творить, преодолевать и дарить. Посмотри мне в глаза, что в них ты смогла прочитать?
- !!!!
Ну, нет! Нет в них насмешливого участия, как и мерцающего блеска сливовых глаз восточных красавцев... Они не имеют цвета, как не имеют его пространство и время... В них только дружелюбное тепло... Видишь пляшущие искорки? Это звезды... Ты ведь хотела Вселенную? Она перед тобой! Сквозь эти глаза она откроется тебе в любой инверсии-ипостаси по твоему желанию...
Хочешь, это будет безмерный и безграничный Космос с разбегающимися друг от друга звездами, галактиками и туманностями. С планетами, которые в своём повседневном вращении проходя рядом не видят друг друга, только потому, что не встречаются своими яркими дневными сторонами. А уж если встретятся, то столбенеют от открытия, и вся Вселенная от их остановки вдруг превращается в непостижимый, яркий хоровод вокруг нахального нового центра мироздания...
А хочешь, можешь увидеть Вселенную в себе. Это ведь просто, законы инверсии позволяют свернуть Космос в небольшой сгусток жизни. Взгляни из Космоса этими глазами в свои глаза. Нет, не пристально, глядя пристально видишь только радужную оболочку и чернь зрачков... Взгляни глубоко, но не взглядом ученого нейрофизиолога - он видит в глазах то же, что астроном в Космосе - отдельные объекты со странной непостижимой связью. А ты взгляни так, чтобы видеть душу. Я помогу тебе слегка, а дальше ты сама поймешь, тебе ведь многое дано, да и душа-то ведь твоя. Ты чувствуешь пульсирующее в ритме сердца тепло? Мы уже где-то рядом... О, да, видно что на подступах состоялось множество сражений, какое множество нелепых расставленных в панике укреплений...
-!!!
Не обижайся за "нелепых", но они и вправду бессмысленны эти ежи, щиты и рогатки, ведь душа бессмертна, хотя и чувствительна к боли или радости, например. И якобы защищая душу от боли, ты не пускаешь к ней радость, любовь и счастье, которые все же пробиваются к ней, но усталые и измотанные преодолением. Давай уберем их - рогатки, щиты и ежи?
-!!!
Как хочешь, но аккуратно их сложим в готовности, на наиболее опасных направлениях.. Так хорошо? Вот видишь, к теплу добавился свет и улучшился ритм. Она нам открылась?!
Как много здесь всех! Нашедших приют и заботу с защитой, и просто случайных, и дерзких интрузов. Но я, с твоего позволенья, хотел бы увидеть Её. Ты позволишь?
Смотри, где-то там, далеко в глубине... Узнаёшь?
Девочка с твердым встревоженным взглядом, с твердою горькою складкою губ... воин на страже... А вспомни, Она знает великое множество сказок, верит, что в жизни есть место любви, знает про принцев и злюк-негодяев, знает, что счастье ее впереди. 
Ведь всё для тебя она это хранит-стережет. Ждать она очень устала.... Ей бы заплакать по-детски, с надрывом, горько с обидой на мир несправедливый и злой. Глянь ей в глаза, вспомни всё, доброе слово скажи, обними, дай ей поплакать, груз непосильный сними.
Я подожду... там, где мы встретились нынче... Вы ведь вернетесь? Я вас дождусь...
-!!!
Вот Вы вернулись... Взгляд и ресницы твои, а слезы надежды её. Ты эти слезы не прячь, плачь, моя милая, плачь, спрячься пока у меня на груди. Жесткой холстине рубашки отдай свои слезы.

Всё, задремала, щекою в подушку, с носом припухшим от слез. Губы все ж тронула детская полуулыбка...

Завтра проснешься привычно.
В зеркало глянешь, слегка удивившись детскости взгляда, искренней детской забытой улыбке своей.
Может наденешь привычную маску, а может захочешь и выбросишь, толку-то в ней.
Все позабудешь, лишь исчезающий запах рубашки, ветром и солнцем дубленой с привкусом моря соленым и ароматом перфумным альпийских лугов, ветров морей и пустынь, странных и радостных снов может чуть-чуть беспокоить.

Это не важно!
Весна на пороге! Ты ведь готова к весне?
Не грусти!

Привіт від Саймонового кота :) Вас запрошує офіційний сайт Саймонового кота

Люба Тетясю! Так зверталися до Тетян І. Котляревський і Т.Шевченко.
В жодний спосіб не намагаючись стати поряд з ними, хочу звернутися з привітанням до усіх Тетян у День їх Ангела.
Любі Тетяни! Кохані, знайомі і просто Тетяни!
Вітаю Вас із Днем Ангела, бажаю Вам Щастя, Кохання і багато іншого всякого Добра!
Нехай Ваша Патронеса береже Вас від хибного шляху і веде до звичайного повного людського Щастя!
Хай щастить!

Щойно дізнався, що вчора було саме таке свято
Не знаю, хто і коли вигадав таке свято і чому припадає воно на 11 січня. Але ідея не найгірша.
Принаймні ліпше, ніж якийсь там день професійного шахрая (політика, круп’є, наперсточника, депутата, мера, політолуха, соціолуха і т.ін - хай кожен собі обере до смаку).

Напевно, потрібне таке свято, щоб відволіктись від повсякденної метушні, гонитви за примарними сутностями.... зупинитись, озирнутися, придивитися і згадати тих, з ким вам було добре та тих, хто безкорисливо подарував Вам хоча б мить тепла, щастя, уваги, турботи чи співчуття і сказати їм всім тихо і щиро: ДЯКУЮ!

Отже, хоч із запізненням, хочу Вам всім подякувати за те, що Ви тут є; за ті коротенькі але дуже позитивні віртуальні контакти; за те, що ви з розумінням ставитесь, до того, що часом нема відповідей на Ваші щирі і доброзичливі коментарі; за Ваше напрочуд доброзичливе ставлення один до одного; за Ваші вражаюче несподівані думки та твори.

А я, старий-дурний, гадав, що на війну зі зброєю йдуть. А тепер виявляється з корупцією... Гламурненько...

Якщо йдеш на війну, то треба крім зброї бодай трохи військового розуму набратися. От хоча би від бравого вояка Швейка:
"Буває револьвер, пані Мюллерова, що не вистрелить, хоч ти сказися. Таких систем дуже багато. Але на пана ерцгерцога купили, напевно, щось ліпше, і голову даю, пані Міллерова, що той хто це зробив, добре на таке причепурився. Бо, знаєте, стріляти у пана ерцгерцога - неабияка робота. Це вам не браконьєрові стріляти в лісничого. Тут уся справа в тому, як до нього добратися. В якомусь лахмітті до такого пана і не сунься. Тут треба йти в циліндрі, щоб вас поліцай загодя не цапнув. " ( © Ярослав Гашек, "Пригоди бравого вояка Швейка")

З другого боку глянути, то треба пильнувати, щоб не вийшло, як у тих коломийках:
Причесався, прилизався,
В нові штани вбрався.
А як дівку си побачив
На порозі ....... всівся

Таки вдалося з YouTube вставити Uciekaj moje serce / Czerwone Gitary

Така собі хлопсько-фільозофська пісенька з польського фільмового серіалу "Клан"


Автор Ришард Ринковскі (здається, що він і виконавець)

Отакий безрозмірний переклад даю нижче, для тих, хто по-польськи ні мур-мур

Життя наше, як новела

Як у Вівальді в «Порах року»
В очах твоїх вирує світло,
У часі мчиш шаленим кроком...
Скажи, життя, нам щось привітне.

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся.
Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.

Родину, як дерево, с кожного боку
Час точить, надломи, хитання….
Як у Вівальді в «Порах року»:
Крихта зАхвату – лик страждання

Життя, життя, ти як новела, якої нам завжди не досить.
Ще ніби вчора - юні вельми, а завтра - ніби сніг волосся
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Життя, життя, ти як новела, раз приязне, раз – вороже…
Часом хочу пожалітись, а на тебе… ні, не гоже.
Життя, життя, ти як новела, що поглинає нас як річка:
Хочеш нині знать майбутнє, хоч кінця чекаєш звично.

Ришард Ринковскі

Шановні друзі мої та й просто відвідувачі!

Вітаю Вас з Новим Роком і Різдвом Христовим!
Щастя Вам, Здоров’я, творчих успіхів, здійснення добрих мрій і бажань, тепла, любові і кохання!
Головне вміти жити у гармонії зі світом, вміти радіти тим блискоткам радості і щастя, якими повний цей світ.

Веселих Вам Свят!