Вперше сходив на святкування Дня міста, бо воно було насиченим і цікавим. Цього року Боярці 65 років, як надали статус міста.Навіть засняв відео. Причому воно вийшло рекордної тривалості — майже 28 хвилин.У святковій програмі — місто професій, атракціони, виступи гуртків молоді, а також концерти хедлайнерів свята — гурти "Фіолет" і "Скрябін" з Юркеш.

У відгуках в інтернет-магазимнах та в коментарях під відеооглядами смартфонів писали, що Realme не оновлює програмне забезпечення. Але оновлення ОС таки прийшло! Мою минулорічну модель смартфона Realme 6 можна оновити до Android 11, а оболонку Realme UI1.0 до UI2.0. Однак свій попередній смартфон не оновлював (тому що читав негативні відгуки). Та про Android теж пишуть різне. Є противники оновлень. Тому запитую: оновлювати чи ні?Є перестороги щодо стабільності роботи. Пам'ять смартфону буде...

Читати далі...

Порадили вечірні прогулянки. Виявляється, вони справді відрізняються за відчуттями від денних прогулянок по знайомим місцям. Хоча, звичайно, це не настільки цікаво, як відвідування нових місць. [Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Закінчується період скорботи за подружкою. З тим, що не можна змінити, можна лише змиритись. Хоча коли монтував старі відео, знову поринув у спогади, які розчулили. Однак, якщо не заглиблюватись у минуле, спогади вже не викликають сильний біль. І здається, що спогади притупились. На це ніяк не вплинути. Лише по вечорам буває сум за минулим. Ну, що ж, доки життя триває, треба рухатись далі. Зараз же турбує єдине питання: покличуть на поминки, пом'янути подружку, чи ні? Хочеться поїхати, бо коли...

Читати далі...

Життя не буде таким, як раніше. Вирішив не вживати алкоголь. Кросворди і кейворди набридли остаточно. Віртуальні подорожі теж набридли. Перейшов на онлайн покупки і розрахунки. Перестав вести щоденник, писати сюди буду рідше. Проте хочеться розвивати відеоблог на Ютубі.Сподіваюсь, що гарний настрій з часом повернеться.

Скуштував новий смак пікатного теріякі вермішелі швидкого приготування "Мівіна" з серії вуличної їжі і в'єтнамську рисову локшину "Big Bon" з соусом Фо Бо. Інших смаків вермішелей і локшин з нових серій у продажу не було.[Приєднана картинка]Екзотичні бомж-пакети доруваті. Стакан "Street Food" обійшовся у 21 грн. з копійками, рисова локшина — у 18 грн. з копійками.Перед дегустацією подивився огляди в інтернеті, але цікаво було скласти власне враження....

Читати далі...

Знайшов ще одне неопубліковане давнє відео, також за 2018-й рік. Зафільмував репетицію військового параду.Поки що залишається лише сумувати і ностальгувати за тими роками.

Натрапив на відеофайли з вилазки з подружкою, що відбулася майже 3 роки тому. Фрагменти дуже короткі, довго провозився з монтажем, але все ж вирішив викласти. Наче знову прожив ту вилазку. Приємні спогади, але з сумом. Сьогодні рівно місяць, як не стало подружки.Ще виявив, що під час останньої вилазки фотографував Мері.На ніч нерви не витримали. Дивишся, на знімках вона жива. І це ж було півтори роки тому. Важко усвідомити, що її вже нема.

Цього разу приводом для антидепресивної прогулянки стала втрата подружки. Однак прогулятись ніде. Тому пройшовся вздовж залізниці до Малютинки, по ходу подивився на зміни у місті. Фотографував і знімав відео лише на смартфон (за виключенням кількох знімків і кадрів).Смартфон фільмує якісно.

Ніде прогулятись по своєму місту і околицям, бо облазив все місто і кожен куточок пов'язаний з якимись спогадами, що викликають ностальгію і сум за минулим. Тому пройшовся вздрвж залізниці до Малютянки. Хоча тим маршрутом я ходив вже двічі. Збирався дійти до Одеської траси, але погода почала псуватись, та й так кілометраж чималенький. Викладати чи не викладати? Майже нічого не сфоткав.Якби ж було менше тисячі хворих на ковід за день, то поїхав би кудись на електричці.А ще сумніваюся, що...

Читати далі...