Меня терзают смутные сомненья...

  • 13.09.18, 10:33
Недавно обговорювали у замітці Змєєлова тему бомжиків, ну типу взяти-помити-влаштувати на роботу і т.і. і тут вчора випадок. Гуляю я ввечері з собакою, вечір вже темний. Собаку завів син і він(пес Оззі) дурний, як ...як...таких дурних псів я ще не бачила. Самий дурний з двох, що я мала. Синуля поіхав на навчання, а мені наказав годувати-прибирати-вигулювати. Собака дістався вже дорослим і розбалуваним, ми його ще доростили і добалували. Воно не вміє ні нормально стояти, ні ходити. Воно або скаче на місці, або бігає, як скажене. На повідку воно теж ходить не нормально, а аномально. Бере його в зуби і тягне вперед з силою Камаза.

І от мчимо ми по вулиці і на шляху мітимо всі забори і дерева, повертаємо в глухий провулок (є у нас там біля магазину де люди не ходять) і шукаємо де притулити волохату дупу для важного діла. Не знаю як у всіх нормальних собак, а цей присідає і починає шукати зручного місця, може так навприсядки пройти пару метрів, а потім з довольною пикою все зробити.
Бачу, що танцював-танцбвав і різко передумав, почав щось нюхати і підскулювати. Я туди. Щось підсмердює. Я далі. Підсмердює сильніше. В рот мені ноги (ну типу омайгод!). Труп! Я тягну пса назад на дорогу і тут стоять два хлопці.
- Пацани, ідем зі мною, там хтось лежить.
- Та це бомж. Він вже пару днів тут ночує.
- А може він вмер?
- Ні, сьогодні був живий.
Ну я б була не я, якщо б не пішла перевірити тіло на живість. Пру вже я пса в темний провулок, Оззі явно пручається і не хоче, бо він вже там все понюхав і воно явно пахне не колбасою...ну хіба трохи можна вловити в районі капців нотки свіжого хлєбушка. Я не здаюсь. Стою перед тілом у формі зірки, бо одну руку пес тягне назад, а іншою я намагаюся дотягнутися до тіла, ногами вгризаюся в землю.
- Мужчина, ви живий?
- ...
- Мужчина, ви живий?
- Ы
- Мужчина, вам погано?
- Ыы
- Мужчина, викликати швидку?
- Ыыыди на хуй.
Зрозумівши, що тіло дихає, я пішла за вказаною адресою до себе додому. Назад ми з псом йшли мовчки і тихо. Я була трохи ображена за неінтелігентну відповідь, пес був в розпачі від того, що забув, сходив він по-великому чи ні.
Коли я все розповіла чоловіку, він по-перше чомусь не здивувався, що я в темному провулку знайшла бомжа, а по-друге, запропонував віддати мужчині моє тепле одіяло і його светра....щоб людини було на що зранку опохмелитись.
Нікуди я не пішла, але довго думала різні банальності, що такі люди самі винні, що в наш час легше пристроіти собаку у сім'ю, що я нічого не зможу змінити і воно тому дядьку і не треба і таке інше. Але чомусь спалось дуже хреново...

P.S. Всіх люблю


39%, 13 голосов

9%, 3 голоса

18%, 6 голосов

33%, 11 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Годна пєсня

  • 27.08.18, 09:54
Останнім часом мало що торкає, а це прямо ну дуже...дуже. Інші пісні у них так собі, а ця прямо дуже... Ну і респект хлопцям, що мають бороди. Борода, то канєшно...ех

Пісня зробила мій день. Хлопці там копають землю і я піду перекопаю стару клубніку.


У Disu днюшка!!!!!

  • 18.07.18, 13:23
Дісу по світу бродила,
Взявши маленьку драбину.
Зі всього робила світлини,
Сховавши під шляпу косу.
По вуличках Риму ходила,
Над Альпами гак пролетіла,
Всім серцем Париж полюбила,
У Лондоні зняла Біг-Бен.
Зловила за хвіст крокодила,
Піймала у кадр гамадрила,
Сміялась, любила, чудила...
У сумці спала кенгуру.
Весь світ засняла як хотіла,
Пройшла океан на вітрилах,
В Тібеті замерзла - тремтіла,
На хвильку забігла в Перу.
Там трішки вона відігрілась,
Зеленого чаю попила,
Пончо у мачо купила,
І склала його в чумайдан.
І раптом щось задзвеніло...
Очі Дісу привідкрила,
І тут вона зрозуміла,
Що був це прекрасний сон.
Та сльози Галя не лила,
Косу в зубах закусила,
Знайшла в кладовці драбину
Купила на Киів квиток.
В столиці блукала де хтіла,
Від кадрів в очах мерехтіло,
Під носа вірші буркотіла
І потім все виклала в блог.

P.S. Нехай всі твоі найгарніші сни стануть реальними!

Мухуйова лінійка

Я винна чоловіку і дітям вже 4 роки, 6 місяців, 2 дня 


 Я тут канєшно сцикуха і свою лінійку трохи соромно викладати, але флешмоб для всіх, то і я зробила. За цей час знайшла тут гарних коліжанок, приємних співрозмовників, цікавих опонентів, отримала багато цінних порад і просто провела приємно час.
 Дякую всім. Я всіх вас люблю. 
 Далі буде!

Возмутительно-исследовательская заметка

  • 04.05.18, 11:19
Пока собиралась опубликовать замету уже все пропало, но я заботливо сохранила скрины. Там в заметке был телефон, но я его вам не покажу из-за того, что пишу не в целях рекламы автоуслуг, а в целях почти научного исследования.
Итак. Это скрины, но они уже не важны.



Так вот, почему Допу выкинули из ленты за реквизиты банка и за его мольбы о материальной помощи, а главной заметкой часа висела реклама с телефоном, где нам кто-то предлагает автоуслуги, наверняка платные.
Это какить понимать? Эти, значит, заплатили 20 коп. за свою рекламу, а Доплер не платил?
Так я вам сейчас прямо скажу, нам не товарищи админы, нам ваши автоуслуги до высокой звезды, а кому-то до далёкого буя, а за нашим доктором мы скучаем если шо...хотя кроме некоторых нас это пофиг и самому Допе и вам.
Я просто так пишу, чтоб вы знали, что лично мне не пофиг судьба выброшенных вами из ленты, хотя вам и на это пофиг...и Допплеру тоже.
И вообще, судя из аватарки, наших мужчин хотят склонить к мытью машин живыми женщинами, а вы этому способствуете. Данный вид услуг может повлиять на их нежную психику, а самое главное это унижает самих дам, которых на этом предприятии, видимо, используют в виде мочалок. Фемен на вас нет, нам не товарищи админы.



А теперь исследование №1. Мне просто интересно, кого у нас на сайте больше женщин или мужчин. Ну не всех-всех прям, а активных читателей и писателей. Может уже когда-то подобное было, но типа ж "можем повторить"?! 
Ну и исследование №2. Хочу выяснить, кто у нас сейчас вне ленты. Ответы пишите в камах, а я буду их сюда добавлять.
P.S. Считайте данный опросник моей ностальгией по Анечкиной. Где она сейчас... как она сейчас... ? 

Вне ленты.
1. Адвизор
6. Якошка
8. InnaFL
9. evgstereo
10. Оазис;
11. Индрик;
12. Байок.


46%, 21 голос

46%, 21 голос

9%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Гитаристы, ау-у-у

  • 14.04.18, 12:41
Люди-человеки, если ли среди вас гитаристы? Мой ребёнок мне мозг выедает просьбами о электрогитаре. Учится играть на обычной, но душа требует электричества. На новую электрогитару денег он ещё не на работал. Нашёл на олх пару самоделок. Если кто шарит в этом деле, то отзовитесь плиз.

Про яйці

Поїхали ми в село. Цього разу повним складом. За кермом чоловік, поруч старший син з мордатим і сракатим псом в ногах, позаду середій син у дитячому кріслі, самий малий теж у кріслі, ну і я. Багажник забитий теплицями, пасками, сумками з памперсами і ще купою всього.
Приїхали, вигрузились, розпихались по своїм кімнатам, пса поселили подалі від курей... наче все нормально. Дивлюсь, бабуся з старшим хитро перемигуються і подають один одному якісь шифри. Ну я, знаючи "бандитську" натуру мами і авантюрну натуру сина, намагаюся вияснити деталі таємної спецоперації. 
Виявляється, ці два дохтора надумали каструвати маминого кота. Синок взяв з роботи наркоз, інструменти... всунув це в мою сумку-хлодильник з печеною ковбасою і все в цілості і сохранності привіз в село. Моя мама бувша операційна сестра. Колись вона працювала в ЛОР відділенні, вирізали гланди-аденоїди... ну ще іноді напівпідпільно робили косметичні операції, пішивали клаповухі вуха і рівняли кострубаті носи. 
За операційну вибрали бесідку. Обробили інструменти маминою горіховою настоянкою. Зловили пацієнта. Наркоз. Пацієнт вирубився.
Почалася оперція по видаленню зайвих деталей (ну для кота вони були не такі вже й зайві). Оперує ветлікар з незакінченою освітою; асистент №1 бабуся - бувша операційна сестра, але вірна професії назавжди смілива жінка; асистент №2 - мій чоловік, до медицини має сумнівне відношення, колись мазав зеленко мені пальця і іноді пропонував гратися у дохтора; асисент №3 - середній синок, знімає процес на камеру з заплющеними очима. Кругами ходить нервовий дідусь і тихо бурчить, що хай би той кіт вже доживав з яйцями. Я з самим малим ходжу за дідусем і намагаюсь його заспокоїти, собака кінчається від ревнощів, бо всі щось роблять, а йому не видно.
Нарешті все завершується. Пацієнта кладуть в тепло. Дохтор сідає лузгати насіння, асистент №1 миє інструменти, асистент №2 довольний матюкається, асистент №3 розплющує очі і показує всім знімки, дідусь заспокоюється, ми з малим йдемо мити попу, бо по ходу операції вкакались від страху.
Операція завершена. Пацієнт очухався і дриманув з хати, потім зрозумів, що тепер гуляти на дворі нема ніякого смислу... повернувся і проспав сутки у кріслі.

А тепер фотозвіт.




Оце воно таке. 




А чего добился ты?

Художник Майкл Джургю Джонсон
Художник Майкл Джургю Джонсон

В штате Иллинойс, в Соединенных Штатах Америки, рисует Майкл Джургю Джонсон. Этот разноплановый художник с синдромом Дауна рисует людей, животных, есть много пейзажных работ. Стиль выполнения особенный, но картины вполне реалистичны, так что он не только рисует по своему желанию, но еще и получает много заказов на определенные картины.

У Майкла есть сайты, на котором представлены его работы. Также он показывает на своих интернет ресурсах работы других художников, которые имеют такую же болезнь. Майк периодически организовывает выставки работ.

Картинки по запросу Майкл Джургю Джонсон  ÐŸÐ¾Ñ…ожее изображение 

Художница Марьям Алекберли

Азербайджанская художница Марьям Алекбери известна во всем мире, она рисует в интересном, но довольно реалистическом стиле, который сравнивают с манерой Поля Гогена и Анри Маттиса. Выставки проходят во многих странах, самая известная — персональная выставка в Лувре в 2015 году. Девушка не только хорошо интелектуально развита, но и довольно красивая, даже не скажешь, что у нее синдром Дауна.

Марьям Алекберли

Девушка родилась в 1991 году в столице Азербайджана Баку. Училась в школе для обычных детей, после окончания школы дополнительно проходила обучение в бакинских и московских учебных заведениях. С детства любила рисовать, проявляя фантазию, мама помогала девочке развивать талант и в возрасте 19 лет прошла в музее «Сад искусства» в городе Баку. 

Картинки по запросу Художница Марьям Алекберли картины

                  Ресторатор Тим Харрис

Тим Харрис - успешный ресторатор. Ему принадлежит Tim's Place, "самый дружелюбный ресторан в мире", который предлагает посетителям, помимо традиционных блюд, бесплатные объятия Тима. С момента открытия ресторана в 2010 году Тим обнял более 22 тысяч человек.

Актер, преподаватель и общественный деятель 

Пабло Пинеда

Испанский актер, получивший в 2009 году "Серебряную раковину" кинофестиваля в Сан-Себастьяне за лучшую мужскую роль в фильме "Я тоже". Он живет в Малаге и работает в муниципалитете, а также преподает. У Пабло есть несколько дипломов: преподавателя, бакалавра искусств и диплом в области педагогической психологии. Когда он вернулся в Малагу из Сан-Себастьяна, где получал приз, мэр города Франсиско де ла Торре вручил ему награду "Щит города".

Пабло - первый в Европе человек с синдромом Дауна, получивший университетское образование. Предоставил преимущество преподавательский деятельности, оставив профессию актера.

Музыкант и композитор Рональд Дженкинс

В 6 лет на Рождество Рональд получил синтезатор. Именно на этом инструменте он научился играть простые мелодии, и играл с друзьями. В школе он играл в группе Marching band, и из-за того, что он не умел играть по нотам, руководитель группы позволил Дженкису писать свои собственные партии для пианино, "подыгрывая" на городских выступлениях.

Впоследствии стал успешным композитором и музыкантом. Множество ценителей электронной музыки считают Рональда гением. С 2003 года под псевдонимом "Big Cheez" он начал выкладывать свои мелодии в сеть. В 2006-м Дженкис начал выкладывать свои видео на YouTube. Сейчас 28-летний музыкант является звездой YouTube.

Его ролики в сети быстро набрали популярность, но переломным моментом стало приглашение от спортивного сайта ESPN.com записать тему для подкаста. Через год у Рональда вышел первый студийный альбом - Ronald Jenkees.


Актриса, спортсменка и адвокат Паула Саж

Паула Саж родилась в Шотландии в 1980 году. Болезнь не помешала ей сняться в нескольких фильмах, например, за роль в британском фильме "После жизни" она получила премию BAFTAв категории "Лучший дебют в кино", профессионально играет в нетбол и стала успешным адвокатом. Паула оказывает юридическую поддержку двум международным фондам - Ann Craft и Mancap.

Карен Гаффни

34-летняя Карен Гаффни руководит некоммерческой организацией, помогающей адаптации в обществе детям с ограниченными возможностями. Она стала первым человеком с синдром Дауна, сумевшим переплыть Ла-Манш. А недавно она получила диплом почетного доктора Университета Портленда, штат Орегон. 

 

P.S. Пора менять отношение к таким особенным людям. Начни с себя, просто разреши своему ребенку на площадке подружиться с солнечным малышом.

Под настроение...

  • 18.03.18, 10:10
Немного о погоде...

Похожее изображение

Немного о черном...


Шуточки от весёлого повара

Картинки по запросу черный юмор

Картинки по запросу черный юмор

Шуточки от весёлого повара

Охх ну люблю я черный юмор )))

Картинки по запросу черный юмор

картинка, оставленная пользователем



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая