Меня терзают смутные сомненья...

  • 13.09.18, 10:33
Недавно обговорювали у замітці Змєєлова тему бомжиків, ну типу взяти-помити-влаштувати на роботу і т.і. і тут вчора випадок. Гуляю я ввечері з собакою, вечір вже темний. Собаку завів син і він(пес Оззі) дурний, як ...як...таких дурних псів я ще не бачила. Самий дурний з двох, що я мала. Синуля поіхав на навчання, а мені наказав годувати-прибирати-вигулювати. Собака дістався вже дорослим і розбалуваним, ми його ще доростили і добалували. Воно не вміє ні нормально стояти, ні ходити. Воно або скаче на місці, або бігає, як скажене. На повідку воно теж ходить не нормально, а аномально. Бере його в зуби і тягне вперед з силою Камаза.

І от мчимо ми по вулиці і на шляху мітимо всі забори і дерева, повертаємо в глухий провулок (є у нас там біля магазину де люди не ходять) і шукаємо де притулити волохату дупу для важного діла. Не знаю як у всіх нормальних собак, а цей присідає і починає шукати зручного місця, може так навприсядки пройти пару метрів, а потім з довольною пикою все зробити.
Бачу, що танцював-танцбвав і різко передумав, почав щось нюхати і підскулювати. Я туди. Щось підсмердює. Я далі. Підсмердює сильніше. В рот мені ноги (ну типу омайгод!). Труп! Я тягну пса назад на дорогу і тут стоять два хлопці.
- Пацани, ідем зі мною, там хтось лежить.
- Та це бомж. Він вже пару днів тут ночує.
- А може він вмер?
- Ні, сьогодні був живий.
Ну я б була не я, якщо б не пішла перевірити тіло на живість. Пру вже я пса в темний провулок, Оззі явно пручається і не хоче, бо він вже там все понюхав і воно явно пахне не колбасою...ну хіба трохи можна вловити в районі капців нотки свіжого хлєбушка. Я не здаюсь. Стою перед тілом у формі зірки, бо одну руку пес тягне назад, а іншою я намагаюся дотягнутися до тіла, ногами вгризаюся в землю.
- Мужчина, ви живий?
- ...
- Мужчина, ви живий?
- Ы
- Мужчина, вам погано?
- Ыы
- Мужчина, викликати швидку?
- Ыыыди на хуй.
Зрозумівши, що тіло дихає, я пішла за вказаною адресою до себе додому. Назад ми з псом йшли мовчки і тихо. Я була трохи ображена за неінтелігентну відповідь, пес був в розпачі від того, що забув, сходив він по-великому чи ні.
Коли я все розповіла чоловіку, він по-перше чомусь не здивувався, що я в темному провулку знайшла бомжа, а по-друге, запропонував віддати мужчині моє тепле одіяло і його светра....щоб людини було на що зранку опохмелитись.
Нікуди я не пішла, але довго думала різні банальності, що такі люди самі винні, що в наш час легше пристроіти собаку у сім'ю, що я нічого не зможу змінити і воно тому дядьку і не треба і таке інше. Але чомусь спалось дуже хреново...

P.S. Всіх люблю


39%, 13 голосов

9%, 3 голоса

18%, 6 голосов

33%, 11 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Про шишки клубнічка

Отаке.

Картинки по запросу формы члена

А!!! А ви шо подумали?

Годна пєсня

  • 27.08.18, 09:54
Останнім часом мало що торкає, а це прямо ну дуже...дуже. Інші пісні у них так собі, а ця прямо дуже... Ну і респект хлопцям, що мають бороди. Борода, то канєшно...ех

Пісня зробила мій день. Хлопці там копають землю і я піду перекопаю стару клубніку.


Перший досвід в живцюванні

Для "негопітніх", як би назвав наш відомий класик, живцювання - це розмноження рослин з гілочок і листочків. 
Почалося все з того, що мене взяли завидки, коли ранньою весною у сусідки яскраво-жовтими квітами сяяла форзиція. Рослина манила мене і наче насміхалася. Кожного разу, як я проходила повз сусідського паркану, із-за якого виглядала ця красуня, я чула: " Олю-ю-ю, ти кульо-о-ома, ти просто мусиш мати таку красу-у-у". Як тільки кущ наростив нові пагони, я пішла на діло під прикриттям свого малого Степана з легендою типу ми тут туди-сюди гуляємо з коляскою по вулиці і нічого тирити не збираємось. В зручний момент, я тихенько відламала пару молодих гілочок і швидко дриманула займатись вкоріненням.

Це форзиція. Вона весною прекрасна.
Картинки по запросу форзиция

Потім я собі подумала, що непогано би ще розмножити виноград і гортензію. Як правильно нарізати черенки знайдете в інтернеті. Коротко, берем ділянку з двома парами листочків. Нижні листочки видаляємо разом з бруньками біля них і поміщаємо в суміш грунту і піску, все зволожуємо і накриваємо. Робимо щось типу теплички. Щодня!!! треба оприскувати листячко і слідкувати, щоб земля не пересихала. Десь через місяць буде вам щастя і тоді укриття можна зняти.


Така у мене гортензія. Квіти в цьому році були як голови і колір мінявся від яскраво-рожевого до ніжно-хвіолетового. Колір гортензіі залежить від кислотності грунту. Не ведіться, коли на базарі або в садовому центрі ви побачили рожеву і блакитну гортензію (біла не рахується, то окрема пісня). Щоб на ділянці вас радували рослини різними кольорами, то при посадці під одні підкладіть іржаві цвяхи, або якесь непотрібне залізячча, а інші садіть просто так. Або є спеціальні добрива для них. Ще гортензіі люблять вологу і кислоту. Моя мама під них пару разів за сезон підливає розсіл, що залишається від огірків або сироватку. 

Це мій виноград Кеша або інша назва Талісман, його я і розмножувала. Кеша столовий морозостікий сорт, на всій територіі України може рости без укриття. Ще він стійкий до хвороб і дуже сильнорослий. Швидко, вже на 4-й рік він дає повноцінний врожай. Кеша звичайно потребує мінімального догляду, обрізки і оприскування фунгіцидами, але значно менше, ніж інші столові сорти винограду. Обрізку роблю йому один раз ранньою весною і два рази за сезон прискаю болтушкою власного виробництва. По секрету, тільки для вас, видам рецепт. Берем 10 літрів води і розводимо в ній пачку борної кислоти, столову ложку з горкою соди, столову ложку без горки йоду, трохи марганцю і 5-10 таблеток метронідазолу або трихополу. Якщо для профілактики, то достатньо 5 штук, а якщо ви помітили на кущах винограду перші ознаки хвороб, то треба більша доза. Метронідазол - протигрибковий препарат, сода стимулює сахаристість, йод і все інше дезинфікують.


А це трохи не по темі замітки але по темі співтовариства. Чоловіку на роботі колєга презентував пару насінин кукурудзи, яку хтось колись комусь привіз з Грузіі. Трохи я посадила в Броварах, трохи в селі. І тут і там вона вимахала на славу. Щоб ви оцінили розміри, то ото на фотці зправа іржава труба під виноградом має 2 метри, а кукурудза вже 5 а мо й більше. Вона якась пізня, бо свою нормальну ми вже поїли, а ця тільки видала качани. Спочатку було всього по одному качанчику, а потім вилізло ще по два. 



Ну а тепер питання знатокам. Як мені оті всі рослинки, що попускали корінці, зберегти до весни. На зиму садити в грунт не хочу, боюся, що померзнуть і вся моя робота псу під фіст. В інтернеті пишуть різне, хто каже треба сухий погріб, хто - холодний балкон, хтось взагалі викладає на підвіконні. Але, я думаю, що рослинки все одно мають відпочити в холодку і скинути листячка, щоб весною кинутися в ріст мені на радість. Як мені робити? Маю вологий погріб і холодну веранду.

Про експерименти і все інше

Вирішила я посіяти семена і заодно перевірити тенднціі останньої дачної моди на собі. На форумах помідоролюбів і картоплеманіяків я не зареєстрована, але іноді люблю за ними підглядати з кущів. Цього разу я напідглядала, що багаті збоченці використовують спеціальний гідрогель, а, такі як я, вибирають той гель з памперсів і садять в нього все від розсади перців до дерев.
Взяла я памперс, розпатрошила йому нутрощі і дістала всі тельбухи наружу. Памперс брала новий, не починайте бекати. Вклала все на дно, полила водою, зверху насипала земельки, насіяла семена і знову притрусила земелькою. Все робила, як писали гуру петрушки і селери. Я звичайно читала і негативні відгуки, що то все фігня і все таке...але дуже вже кортіло спробувати на собі. По задумці гідрогель зберігає вологу і не треба потім часто поливати. 
Отже. Я все зробила по інструкції, поклала тепличку для чистоти опиту на сонячне підвіконня і чухнула в село. Коли приїхала, то першим ділом рванула до експерементальної станції і... нічого там не побачила. Земля порепалася за тиждень, а той гель і не думав щось віддавати. Він собі набубнявив від вологи, ще й підозрюю, що паразит ввібрав всю вологу з землі. Семена навіть не проклюнулися. Я все полила і на ранок з'явилися перші всходи. Бідосі чекали вологи і як її отримали, то дружно полізли до сонечка.
Висновок: Гель вбирає і не віддає. Може якщо садити прямо в гель і корінці проростуть в ньому, то схема спрацює, а так НІ-ФІ-ГА. Колись, як буде натхнення, я ще щось спробую виростити прямо в гельові, але поки натхнення зникло, а без нього я не працюю. Та немає експерементів, що не вдаються. Є або позитивний, або негативний результат і той і інший цінні для науки.

Фото робилося з телефону, то сорі... які є


Це набубнявив гель

Це семена насіяла

Це "сендвіч", як його назвали ті кулібіни.


Це бідосі, що почали вилазити одразу після поливу. 
Їх вже більше, може колись ще викладу фотку готових рослинок.

А тепер улюблена рубрика населення "Ліпим пульку із какульки". Це я була в селі і поки йшли дощі, я собі переводила гвозді і вибивала злість, бо ті дощі забембали. Як їх тре, то нема, а як вже не тре, то йдуть і йдуть. 

Це я зробила лавку з колоди, що залишилася від старого сараю. Колода пролежала років сто і все ще "мироточила" смолою. Для того, щоб закрити ту смолу, я цілий рік поїла чоловіка пивом, а дітей шкідливими газованими напоями, подумали ви? Ну щось типу того. Тільки не рік, а чотири. Почала збирати кришечки давно, то для такого терміну не дуже я й потравила дітей, до того там ще кришечки від молока і всього типу корисного. Лавка вийшла не фонтан, але дурне з голови я вибила точно, бо чоловік дозволив брати тільки старі іржаві цвяхи з відра, що теж простояли в тому сараї 100 років, нові не дав... Нічого, я за це його бритвою ноги побрию.


А це я приспособила старий вєлік для вазонів.


А це ми ще встигли сходити по гриби. Гриби є... часу трясця нема. prostite


Як завжди всіх люблю. Окрема подяка всім, хто пише в товаристві і ходить читати замітки.

Флешмоб

Поступила пропозиція для тих, у кого є бажання щось виростити крім пивного пуза, манікюру й плісняви, зарити у горщечок з земелькою якесь семено й потім зробити замітку з фотками, як воно росло і що з нього вийшло.
Кошенята, гроші і секретики не рахуються. Вони не ростуть...я перевіряла (кошенята, якщо що були вже мертві, може того й не проросли).
А тепер трохи моїх фоточок на тему: Робимо пулю з гімна. 
Це щоб вам не було нудно читати замітку.





Паркан обіцяю перефарбувати... чесслово.

А це я розфарбувала колись камінець, він у мене тепер на клумбі.

А це жучидло.


А це квіточки

А це я зробила отаку доріжку. Виклала плиточками.

Тут видно краще, але це старі фотки


Це рози-мімози


Ото я фоток навикладала, прямо як Ганя Броварська. 



50%, 7 голосов

50%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

У Disu днюшка!!!!!

  • 18.07.18, 13:23
Дісу по світу бродила,
Взявши маленьку драбину.
Зі всього робила світлини,
Сховавши під шляпу косу.
По вуличках Риму ходила,
Над Альпами гак пролетіла,
Всім серцем Париж полюбила,
У Лондоні зняла Біг-Бен.
Зловила за хвіст крокодила,
Піймала у кадр гамадрила,
Сміялась, любила, чудила...
У сумці спала кенгуру.
Весь світ засняла як хотіла,
Пройшла океан на вітрилах,
В Тібеті замерзла - тремтіла,
На хвильку забігла в Перу.
Там трішки вона відігрілась,
Зеленого чаю попила,
Пончо у мачо купила,
І склала його в чумайдан.
І раптом щось задзвеніло...
Очі Дісу привідкрила,
І тут вона зрозуміла,
Що був це прекрасний сон.
Та сльози Галя не лила,
Косу в зубах закусила,
Знайшла в кладовці драбину
Купила на Киів квиток.
В столиці блукала де хтіла,
Від кадрів в очах мерехтіло,
Під носа вірші буркотіла
І потім все виклала в блог.

P.S. Нехай всі твоі найгарніші сни стануть реальними!

Дуги. Дуже раджу.

Привіт, мої сестри і брати по земельних питаннях.
Стаж городника у мене всього 4 роки, з них самостійного городництва всього 2. Ні, раніше я гралася квіточками, іноді навіть вирощувала розсаду, але так щоб всім одразу раніше ніколи не займалася. І ось цей час настав! Я не почала різко голодувати і через те займатись городом. Просто в один момент в голові щось перемкнуло і так зачесалися руки, що стримувати я себе вже не змогла. Про свій тернистий шлях буду писати дозовано. Сьогодні хочу розповісти про дуги. Ті роки розсаду капусти я більш-менш нормальну виростити не могла. То вона витягувалась, як зелена сопля, то ламалася, як цнотливе дівча...коротше, росло гімно, а не розсада. Цього року я випадково натрапила на рекламу дуг. Спочатку звісно очкувала, та за підтримки коханого придбали через інтернет дві 8-ми метрові теплички, а потім ще дві. Встановити іх на городі можуть навіть рукосракі, а я жіночка вперта і досить розумна... ще я, як нафарбуюся і зроблю причесон, посиджу півроку на дієті і вищипаю брови, досить гарна...Вибачте, трохи забалакалась. Про що я писала? А, про дуги! Отже, щоб встановити дуги треба або одна вперта гарна жінка, або максимум дві людини.
В квітні я підготувала землю, встановила тепличку і посіяла у лунки капусту, десь по 10 насінин...на всяк випадок, щоб не пролетіти з капустою. Дуже швидко все повилазило. Все! Капусти вилізло і на мене, і на сусідів, і на сусідів навпроти через дорогу. В певний момент я розсадила капусту ще в одну теплицю, де до того у мене під дугами виросла пречудова редиска! Фото пречудовоі редиски нема, бо того...бо нема. Але повірте редиска була гарна, соковита і досить крупна. Ну не як яблука, а як крупна слива, о! Так само я посіяла огірки. Все повиходило гарно і швидко пішло у ріст.

Це фото моїх огірків і капусти. Якщо що, то та хата не моя, а сусідська. Ну то на всяк випадок, щоб ви дурно не збільшували зображення.



Це наш дитячий куточок. Так фалюся, генди яка в мене крупна мальва сама насіялася.



А це фото для тих, хто спочатку хтів померти у 100 років з ніжними рожевими п'ятами, а потім передумав і захтів бути землеробом...то ви того, передумуйте назад поки не вступили на цей шлях.





А тепер переваги дуг: 1. Гарно, цікаво, креативно, колоритно, сусідів беруть завидки. 2. Там +10 градусів і розсада не замерзне. 3. Все легко відкривається і обробляється. 4. Дощ проходить через укривний матеріал, а волога навпаки не випаровується. 5. Закриває в жару від сонця. 6. Прослужить не один рік. 7. Доступна ціна. Моя 8-ми метрова коштувала від 280 грн. Я брала за 320 грн. Ціна залежить від плотності укривного матеріалу. Чим плотніший, тим краще зберігає тепло. 8. Цій красі заздрять сусіди я вже писала? Напишу ще раз, бо у нас в селі крутий не той у кого ловить інтернет, а той у кого файніший город. P.S. Трохи не забула написати. Одного разу не було мене десь з 10 днів. Мамі з татом наказала полити через матеріал зверху і не заглядати. Приперлася я через 10 днів, а там у мене розвелося метеликів і вони собі літають такі помаранчеві і красиві. Капусту з'істи вони не встигли, а от на всяк випадок я побрискала "рятівником капусти", бо цим метеликам віри нема, хто зна що вони там наклали за цей час. Капуста росте, побачим далі, що виросте.

Поза собачки i мушина смерть

Що, збоченці, позлітались?! Ну тоді ось вам!

Це поза собачки.



А це мушина смерть.

Хто не в курсі, то це квіточа називається Росянка Капська. Дуже полюбляє смакувати свіжими мушками. Ідеальна тваринка для дитини, що хоче хатнього улюбленця. Вона годується сама, зовсім не какає і не потребує вигулу і парування, за нею цікаво спостерігати і легко доглядати. Наша перша росянка з'явилася рік тому (дитина загадала на ДН) і вже маємо з три десятка рослин, а мо і більше. Вона легко розводиться семенами. 

А, якщо чесно, то хочу створити спільноту городників, щоб обмінюватись досвідом та писати прикольні замітки. Маю бажання вияснити приблизну кількість любителів постояти раком при пікіровці капусти, або шанувальників класичних поз з сапою та вияснити кількість знавців такого секс девайсу, як плоскоріз.
Багато хто скаже, що Муха старіє і тягнеться до землі. І от що я скажу у відповідь. Ви праві, так воно і є. Щось мене перемкнуло пару років тому і я полюбила город.
В замітках буду дозволяти писати про все, від способів вирощування розсади і до закатування у банки, від рибалки на дачі і до сексу на горищі з сіном. Головна умова максимум гумору і мінімум політики. Срачі тільки з приводу сенсу садити картоплю і потреби в обриванні паростків на помідорах.
Якщо згодні, тоді пропонуйте назву.
Я, якщо чесно, ще ніколи не створювала спільноти...тільки заколоти з приводу звільнити Віскаріона, але думаю, що впораюсь. Моя пропозиція назвати "Чорні нохті", " Позараком" або "Порепані п'яти". Ну і голосуйте мені тут, щоб я знала. 

76%, 29 голосов

24%, 9 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
предыдущая
следующая