О любви



Иногда о любви забываю,
Но про всё забываю, любя.
Без тебя не живу, не бываю
Даже если живу без тебя.

http://www.youtube.com/embed/OkeZq-BBxC0

Осіння симфонія

 

       Осінь - це карнавал природи. Ще кілька днів тому ліс був зодягнений у зелені шати і переливався стоголосим пташиним хором. Зараз же він спалахнув, вибухнув жовтими, червоними, рожевими й оранжевими барвами. Здається, наче кожне дерево, кожний кущик змагається з сусідами у яскравості свого вбрання.

       А яка тиша навкруги!.. Тільки де-не-де можна почути шурхіт їжачка в опалому листі та поодиноке каркання всюдисущих ворон. Легке мереживо павутиння гойдається на гілках, а лагідне сонячне проміння ніби шле свої останні поцілунки...

       Ліс зачарований... Та життя у ньому не припиняється ні на мить. Придивіться пильніше. Ось дві білочки-пустунки мандрують кронами дерев, а за поваленим стовбуром причаїлася сімейка грибочків у кумедних капелюшках. Сонечко поспішає знайти собі оселю на зиму, а синичка стрибає з гілки на гілку, шукаючи поживу.

       Але, споглядаючи усю цю красу, нам чомусь стає сумно. Сумно, що з кожним порухом вітру більше і більше листя опиняється на землі. Сумно, що скоро підуть дощі і все довкола стане голим, сірим, холодним...

       Та після осінніх холодів і зими настане весна. І ліс знову оживе, зазеленіє, розіллється тисячами звуків. Тільки це вже буде інша музика.  А зараз звучить симфонія осені...
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая