Економічному шахрайству в Україні в основному схильні вищі та середні ланки менеджменту, який у 35,5 % випадків вдається уникати відповідальності, з'ясувала компанія Pricewaterhouse Coopers. При цьому злочини розкриваються найчастіше не за допомогою внутрішнього аудиту, як в інших країнах світу, а силами служби власної безпеки … і завдяки доносам співробітників !!! Щоб знизити кількість махінацій топ-менеджери радять пильніше стежити за великими витратами в компаніях.
Частка українських компаній, що зіткнулися з випадками економічних злочинів, за останні два роки становить 38,7%, з'ясувала аудиторська /російський філіал/компанія Pricewaterhouse Coopers (PwC). До такого висновку PwC прийшла, опитавши 4,7 тис. респондентів у 85 компаніях в Україні. Згідно з результатами дослідження, керівники українських компаній, що заявили про проблеми з економічною злочинністю, найчастіше мали справу з незаконним привласненням активів - 73%.
Економічні злочини іншого роду в Україну здійснюються також часто. 60% українського бізнесу стикається з хабарництвом (у середньому у світі лише 14%). В Україну також частіше визнаються в маніпуляціях з фінансовою звітністю - 31% та недобросовісною конкуренцією - 23%. Але є й втішні результати: місцевий бізнес рідше стикається з кіберзлочинами – усього 17% (тоді як в світі - 23%). Реальна ж ситуація є ще гіршою, ніж в звіті PwC, оскільки державні компанії не визнають факти шахрайства !!!
Аудитори виявили ще одну особливість українського бізнесу - 40-процентна частка усіх шахрайств,скоюється вищим керівництвом (на фоні загальносвітових - 8%), тоді як молодший кадровий склад здійснює лише 22% злочинів.
Наймасштабніші злочини скоюють співробітники у віці понад 50 років, хоча типовий портрет шахрая все ж молодше. Це професіонал у віці від 31 до 50 років з вищою освітою, що працює на своїй посаді від трьох до п'яти років.
Примітним є те, що в українських компаніях "не вжили жодних заходів проти злочинців у 21% випадків". За словами партнера юридичної фірми Astapov Lawyers Тетяни Кузьменко, такий високий відсоток злочинців, які уникають покарання, можна пояснити тим, що власники компаній вважають закраще закрити очі на злочини менеджменту. "Власникам часто простіше закрити на це очі, ніж шукати новий менеджмент, цілком можливо, що менш кваліфікований і схильний до ще більших правопорушень !!!", - відзначає юрист. Воістину бандитська держава !!! Відрізняються від світових … і українські методи боротьби з економічними злочинами. Факти шахрайства у нас найчастіше виявляють за допомогою корпоративної служби безпеки (17%), тоді як у світі вони виявляють лише 3% злочинів. Але найактивніше в Україні застосовуються «неофіційні внутрішні джерела", … що дозволяють виявити аж 17% злочинів. Тобто працівники компаній бігають до шефа і закладають своїх друзів по роботі … !!!??? До чого ми докотилися !!!
В інших країнах світу злочини найчастіше виявляються при плановому внутрішньому аудиті - 14%, в Україні це лише 3% і моніторингу підозрілих операцій - 18%, в Україні - 10%.
В Україні втричі рідше знаходять порушення - 2,7%, ніж у світі - 8,2%. Таку невтішну ситуацію пан Краснянський пояснює нерозвиненістю системи аудиту в Україні. "Навіть у великих компаніях проведення аудиту підзвітне топ-менеджменту, тоді як необхідно, щоб воно було незалежне і підзвітне лише спостережній раді", - пояснив він українські парадокси базового принципу аудиту.
Служби внутрішньої безпеки ефективні лише для боротьби із зовнішнім шахрайством і необхідні як засіб від недружніх поглинань. Однак в Україні за інерцією вважається, що вони здатні боротися і з внутрішніми порушеннями, однак для цієї мети вони якраз і є малоефективними", - запевняє пані Кузьменко. Найефективнішим способом боротьби з економічними злочинами підприємці вважають їх профілактику. "Не можна давати маленьку зарплату професіоналу, який вміє працювати з високимиінформаційними технологіями. Адже не всі можуть утриматися від спокуси. Ми хотіли б вирішити цю проблему, чітко визначивши, хто за що відповідає, але на жаль рівень зарплати в нас ще дуже низький - говорить президент УПЕК Анатолій Гіршфельд.
"У нас були подібні проблеми, оскільки до приватизації в колективі склалася специфічна субкультура, відмінна від сучасної ділової, - розповів топ-менеджер одного з підприємств у сфері ГМК . Так як підняти зарплату ми не можемо, то ми довгий час переконували колектив, що потурання злочинним явищам несе збитки і їм особисто . І, врешті-решт, це дало невеличкий позитивний результат. Тобто контроль за шахрайством має носити системний характер, а непрофілактичний характер " … (далі буде)