Знайди час...
- 26.03.12, 21:53
Шевченкове слово було і є таким же свіжим, діючим та закличним.
Усе знесла й перемогла його любові сила. Того великого вогню і смерть не погасила.
Леся Українка
Творчість Тараса Григоровича, та вірші Шевченка влилися в нашу променисту повсякденну дійсність, як могутня ріка вливається в океан. Зараз, як ніколи, розкривається величезна цінність тих високих вимог до людини, які проголосив Шевченко. «Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії» мільйонів Шевченкових нащадків — славних своїми ділами .
Великий укранський письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з свiтовою славою поета-правдолюбця - це Тарас Шевченко. Його думки зрозумiлi усiм пригнобленим, усiм тим, хто хоче вiльного, радiсного i щасливого життя. Чому ж поезiя Шевченка має не тiльки нацiональне, але i свiтове значення? Творчiсть поета-демократа у великiй мiрi вирiшила подальший розвиток укрансько лiтератури, бо не було жодного вiдомого письменника друго половини XIX - початку XX ст., який би не вiдчув впливу Т. Шевченка. Максим Рильський зазначав, що "як пушкiнський реалiзм освiчував шлях росiйськiй лiтературi, так реалiзм Шевченка освiчував шлях укранськiй лiтературi".
Своєю славетною збiркою "Кобзар" вiн започаткував нову епоху не тiльки в iсторi укрансько лiтератури, а й у духовностi. Думки Шевченка-поета, борця-революцiонера завжди зверненi до майбутнього, вони надихають новi поколiння. Ця людина завжди служила правдi i боролася за щасливе майбутнє свого народу. I зброєю у цiй боротьбi поет зробив слово:
Возвеличу Малих отих рабiв нiмих! Я на сторожi коло їх Поставлю слово.
I дiйсно, на той час процес становлення ново укрансько лiтератури вiдбувався одночасно iз процесом розвитку науки i культури. А твори Т. Шевченка є зразками глибоко народностi, критичного реалiзму. У лiтературi з'являються новi геро: селяни-протестанти - бунтарi, повстанцi, борцi проти феодального гнiту. Лiтература збагатилася новими жанрами: лiро-епiчна поема, полiтична поезiя, оповiдання i повiсть... Вiн був основоположником критичного реалiзму i в укранському образотворчому мистецтвi. Його чудовi картини, рисунки, гравюри вчили iнших правдиво i багатогранно вiдбивати сучасну дiйснiсть. Цiннiсть художнiх творiв полягає в гострому викривальному змiстi, чiткий соцiальнiй спрямованостi. I в свох безсмертних поезiях, i в живописних полотнах Шевченко пропагував свiтлi iдеали свободи, рiвностi; закликав народ до боротьби проти усiх гнобителiв простому люду конкретний шлях цiє боротьби, цим самим впливаючи на розвиток i лiтератури, i мистецтва, i духовно культури.
Прилучення до світу прекрасного, вірші Шевченка, є важливим чинником морального удосконалення особистості, а значить, і суспільства. Чистою і чесною, гуманною і правдивою, працьовитою і товариською, сповненою власної гідності і пошани до всіх, хто працює, повинна бути людина.
В цій щедрій на любов, добро, приязнь і взаємопідтримку людині, те, про що мріяв, до чого прагнув досягти всією своєю творчістю Тарас Григорович Шевченко. Це — краса, велика, всемогутня сила прекрасного. Нагадаємо, що у своєму Щоденнику (18 листопада 1857 року) Шевченко захоплено вигукує: «Какое животворно чудное влияние красоты на душу человека!» Краса — це вияв найвищої радості життя.
Вірші Кобзаря та його творчість є живою й діючою силою. Це прекрасно висловив Максим Рильський :
...В сім'ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник. В Тарасі Григоровичі Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника; він дорогий, близький нам своїм немеркнучим словом, та своїми віршами, його слово звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття патріотизму.
Учiтесь, читайте,
I чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь!
Слово «лютий» означає «злий», «жорстокий». Закріпилася ця назва за останнім місяцем зими, мабуть, тому, що лютневі морози бувають дуже сильними.
У лютому все вище піднімається сонечко. У лісі з південного боку дерев починає танути сніг, а з північного він лежить незайманий. Так буває тільки в лютому. Ось чому його ще називають «бокогрій».
Весна вже не за горами, але зима не хоче здаватися, вона лякає морозами, хуртовинами. Тому лютий називають ще «сніжнем», «крутнем», «зимобором».
З лютим пов’язані передбачення погоди на майбутні весну та літо. Особливо це стосується 15 лютого (Стрітення). Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай, відлига – пізню весну. Найвідоміші є такі народні примовки: «Якщо наСтрітення півень води нап’ється, то господар біди набереться», «Як півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі».
Як ви, очевидно, знаєте, раз на чотири роки цей місяць довшає на один день. Такий рік називають високосним, а в лютому замість 28 стає 29 днів. Це зумовлено календарними потребами, бо протягом трьох років набігають «зайві» 24 години.
З цього приводу існує цікава легенда. Якось святі Миколай та Касян, ідучи дорогою, вздріли бабусю, що загрузла в болоті. Святий Миколай запропонував своєму попутникові разом допомогти жінці. Але Касян відказав, що він одягнений у святкове вбрання. Довелося Миколаєві самому вирятовувати бабусю.
Йдучи далі, вони зустріли Бога. Він поцікавився, чому так забруднився святий Миколай. Той розповів про випадок. Тоді Ісус сказав Касянові:
За те, що ти порушив Божу обітницю – допомагати людям у біді, - тебе, Касяне, будуть згадувати раз на чотири роки, а Миколая святкуватимуть двічі на рік!
Так воно і є. якщо Касяна відзначають лише у високосні роки, то святого Миколая – двічі на рік: весною та взимку. Дехто із старших людей 29 остерігаються до обіду виходити на вулицю – «бо на кого Касян кине оком, тому буде зле». Всі попередні роки він нібито спить, а на високосний розплющує очі, насилаючи на людей хвороби, на тварин – мор, спричиняє повені, засуху, пошесті та інші біди.
У народній уяві Касян постає старим дідуганом з довгою бородою, злими очима й непривітним обличчям. Тому й кажуть на розлючену людину: «Чого ти Касяном дивишся?»
Бажаю Вам зустрічати тільки усміхнені обличчя!
Щиро вдячна за візит!
Так як у відеотеці не працює відео вирішила викласти тут.
Гарного перегляду та чудового недільного дня!
Хочу поділитися з вами знайденим мною майстер-класом по створенню святкової композиції зі свічками.
Покрокове фото
[ мастер-класс ]
Парк квітів Асикага (Ashikaga Flower Park) знаходиться в місті Асикага в провінції Точиги на о.Хонсю. Парк охоплює близько 8,2 га і славиться різноманітними видами гліциній (на японському її назва звучать як Fuji).
Гліцинія - рід високих деревовидних витких субтропічних рослин з сімейства Бобові з великими гілками запашних квіток. Квітки гліцинії, білі, блакитні, фіолетові або пурпурні, схожі на метеликів. Зібрані у великі висячі гілки вони надзвичайно ефектно виглядають на тлі густої зелені листя. Запашні грона бузкової гліцинії нагадують нашу білу акацію, наші весняні південні вулиці і усе хороше, що з цим пов'язане. Асикага вважається одним з кращих місць для перегляду квітучої гліцинії в Японії, квіти в парку посаджені дуже тісно і створюють дуже красиві і химерні композиції
У парку є 100 літня гліцинія, також близько 160 гліциній яким близько 60 років і 1500 азалий яким більше60 років. Для столітньої гліцинії парком створений величезний каркас для підтримки величезної парасольки фіолетово-синіх кольорів (гліцинія відноситися до ліанових дуже добре формується). Існує також довгий тунель білої гліцинії а тунелю жовтого вербняку kingusari буде потрібно ще багато років, щоб стати фактичним тунелем (поки це як навіс).
Гліцинія (вістерія) - це ліана, яка вважає за краще обвиватися навколо опор. Опорою може служити інше дерево, альтанка, стіна будівлі. Гліцинія цвіте великими звисаючими гронами, які видають солодкуватий неповторний аромат. Він притягає комах, особливо бджіл. Цвітіння гліцинії це воістину приголомшливе видовище!Оскільки гліцинії відносяться до класу пальмових, працівники парку просто не могли втратити можливість створити свого роду тунель з цих прекрасних квітів. Один з таких тунелів вже відкритий і здатний радувати тисячі відвідувачів фіолетово-синіми тонами цих рослин. Так само був споруджений ще один тунель, але потрібно декілька десятків років, щоб він став повноцінним квітковим шедевром, так що доки - це усього лише навіс.
Водоспадом спрямовуються вниз довгі віти її запашних квітів - білі, фіолетові, пурпурні, рожеві, блакитні і жовті грона на зеленому фоні з листя представляють собою приголомшливе і унікальне видовище!У парку декілька тисяч гліциній. Багато з них вже "в літах" - в парку Асикага можна побачити гліцинії, яким вже більше століття! Таким "стареньким" вже важко стояти - тому дизайнери сконструювали спеціальні каркаси для величезних квіткових шапок прекрасних ліан. Таких альтанок тут чотири.
Незмінні вигуки захоплення викликає і восьмидесятиметровый тунель з білої гліцинії. Білосніжні гілки з кольорами, схожими на крихітних метеликів і солодкий ніжний аромат, - недаремно японці називають прохід по тунелю з дорогою щастя.
Гліцинія цвіте з середини квітня до середини травня, але і в іншу пору року парк прекрасний.
У лютому-березні тут цвіте слива, трохи пізніше з'являються нарциси, тюльпани, гіацинти і мускари - перші вісники весни.У квітні і травні сад спалахує фантастичним різноколірним фейєрверком тисяч рододендронів і азалії (серед яких 1 500 кущів яким більше 60 років
Більшими фото можете насолодитись в моїй папці Ashikaga Flower Park
Хоч морози допікають
Та усі чудово знають
Що ще трішечки зима,
А тоді прийде весна.
Запанує красним цвітом
Геть усе над людським світом
Розмалює все як треба,
Ще й принесе ласку з неба.