За повідомленням УНІАН, Державна дума Росії заявляє, що Голодомор 1932-33 років не має міжнародно встановлених ознак геноциду.

Як повідомляє інформагентство «Росбалт», про це сказано в заяві Держдуми «Пам`яті жертв голоду 30-х років на території СРСР», на підтримку якого висловилися 370 парламентаріїв.

Депутати, зокрема поділяють з народами колишнього СРСР скорботу «у зв`язку з 75-річчям страшної трагедії — голоду 30-х років, який охопив значну частину території Радянського Союзу, народи якого заплатили величезну ціну за гігантський економічний прорив тих років».

У заяві наголошується, що жертвами голоду стали представники різних народів і національностей, що проживають здебільшого в сільськогосподарських районах СРСР.

Разом з тим російські парламентарії підкреслюють, що «немає ніяких історичних свідчень, що голод організовувався за етнічною ознакою». «Тому трагедія не може мати міжнародно встановлених ознак геноциду і не повинна бути предметом сучасних політичних спекуляцій», — заявляють у Держдумі РФ.

Віддаючи данину пам`яті жертвам трагедії, депутати рішуче засуджують режим, який нехтує життям людей заради досягнення економічної та політичної мети, і заявляють про неприйнятність будь-яких спроб відродження в державах, що раніше входили до складу СРСР, тоталітарних режимів, які нехтують правами і життям громадян.

Кількість українців, які пов’язують своє майбутнє з Європою з кожним роком зростає, натомість кількість прихильників російського вектора зменшується. До такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, порівнявши результати свого останнього соціологічного дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» з результатами досліджень минулих років.

Як розповів УНІАН експерт Інституту Горшеніна Володимир ЗАСТАВА, спостерігається стійка тенденція зменшення кількості людей, які пов’язують перспективи розвитку України з Росією, та збільшується кількість прихильників інтеграції України з Європейським Союзом. За його словами, на сьогоднішній день 28,6% українців пов’язують перспективи розвитку України з ЄС та 28,1% - з Росією, а у жовтні 2006 року цифри були 18,9% та 33,5% відповідно.

«Ця тенденція обумовлена й тим, що на фоні позитивних очікувань від політики Євросоюзу стосовно України (вступ до СОТ, можливе спрощення візового режиму), спостерігаються негативні очікування економічної загрози з боку Росії (ціна на газ, «торгові війни», економічні санкції)» - каже В.ЗАСТАВА.

Народний депутат України від Партії регіонів Тарас ЧОРНОВІЛ, коментуючи отримані Інститутом Горшеніна результати, підкреслив, що ця тенденція має місце не тільки протягом останнього року. «І це є абсолютно логічним в плані, перше, загально проголошеної всіма, і підтриманої політичними силами, євроінтеграції. Друге: поступове відходження значної частини людей від асоціацій з Радянським Союзом. Молодші люди більше зорієнтовані на Європу, мають певні надії, якщо не задля держави (тут накладається особистий певний стереотип), то свої особисті надії розвитку життя, майбутнього з якоюсь з країн Європи. І тому такий процент абсолютно є закономірним», - зазначив Т.ЧОРНОВІЛ.

З ним погоджується народний депутат Україні від НУ-НС Владислав КАСЬКІВ, який також вважає, що значна кількість українців орієнтована в своїй щоденній життєдіяльності на країни Європи. «Те, що відбувається в українській економіці: наближення до світових стандартів і розвиток ринку, дає все більшу уніфікованість зі світовими правилами і механізмами співіснування в суспільстві, в економічній площині. І плюс геополітичний фактор, який все гостріше позиціонує Росію, як опонента України… Ну якщо все це підсумувати, то просто Україна стає подібною на західний світ з кожним роком все більше», - заявив В.КАСЬКІВ.

Дослідження «Оборонна стратегія держави очима українців» проводилось Інститутом Горшеніна в рамках річної програми соціологічних досліджень 2008 року «Проект країни» з 7 по 18 лютого 2008 року у 129 населених пунктах України.

За матеріалом УНІАН.

А яку думку з цього приводу маєте Ви? Будь ласка, в коментарях зазначте і обґрунтуйте свій вибір.