Дежавю або зміни до конституції

ДЕЖАВЮ АБО ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 
ВІД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ .
Цей законопроект презентував і палко відстоював необхідність його прийняття задля успішного проведення реформи місцевого самоврядування перший віце – Прем’єр міністр Кабінету Міністрів України Гройсман .
Уважно проаналізувавши текст «Змін» , громадяни дійшли висновку , що цей «шедевр» може слугувати підручником під назвою «Як розвести лохів» .
Автор «Змін» не читав текст чинної Конституції України , погано володіє українською мовою і уяви не має про Конституційне право .
Докази цього мовою оригіналу .
Ст.133(п.5) «Змін» «Громадою є утворена в порядку , визначеному законом , адміністративно – територіальна одиниця , яка включає один або декілька населених пунктів (село , селище ,місто), а також прилеглі до них території» .
В ст..140чинної Конституції України є визначення територіальної громади .
Ст.140(п.1) «Змін» «Місцеве самоврядування є правом і спроможністю жителів громад у межах Конституції і законів України самостійно вирішувати питання місцевого значення в інтересах місцевого населення» .
Ви помітили , що жителі громад та місцеве населення ніяк не прив’язані до певних територій ?
У жителів громад за текстом «Змін» ані землі , ані будь – якої власності та коштів немає . Прав також немає .
Замість ст..143 чинної Конституції України , в якій чітко прописано права власності , управління та контролю за власністю територіальних громад в «Змінах» вкидається
ст..143(п.2) «Сільскі , селищні , міські , районні , обласні ради можуть у порядку , визначеному законом , надавати в межах відповідної адміністративно – територіальної одиниці статус спеціальної російській мові ,іншим мовам національних меншин України». 
Спеціальна мова це що ?
І це в той час , коли діє закон Ківалова – Колисниченка і жодних утисків російської мови немає , а за використання української мови на сході України і досі катують і вбивають людей .
Якщо ми , громадяни , хочемо миру і злагоди в єдиній Україні , ми маємо усвідомити , що як тільки хтось піднімає питання мови з порушенням прав будь – якої частини народу України , ті люди хочуть , щоб ми чубилися , а вони в цей час спокійно нас обкрадали .
Російськомовні громадяни України мають знати , що насильницької українізації не буде . Кожен бажаючий зможе вивчити українську мову на безкоштовних курсах .
Але всі чиновники в Україні зобов’язані володіти державною українською мовою згідно Конституції України .
Вищим органом виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів .
Місцеві державні адміністрації належать до виконавчої влади . Голови держадміністрації призначаються та звільняються Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України підзвітні та підконтрольні місцевим радам , які можуть звільнити Голову держадміністрації 2/3 голосів депутатів місцевої ради .
Так , місцеві державні адміністрації дублюють роботу рад . Необхідно скоротити повноваження та чисельність працівників місцевих держадміністрацій .
Що ж пропонує в «Змінах» Президент замість місцевих державних адміністрацій ?
Ст.107(прім) «Змін» «Представники Президента України призначаються на посади і звільняються з посад особисто Президентом України .
Представники Президента України при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України , підзвітні та підконтрольні особисто йому .
Рішення представників ПрезидентаУкраїни , що суперечать Конституції та законам України , скасовуються особисто Президентом України» .
Ст.144 «Змін» «Рішення Конституційного суду України є підставою для дострокового припинення повноважень органу місцевого самоврядування особисто Президентом України» .
Різницю відчуваєте ?
За додержанням власної Конституції , «прав» і «свобод» жителів громад Президент хоче наглядати одноосібно , хоче він і достроково особисто припиняти повноваження місцевих рад .
А ради звільнити представника Президента більше не зможуть .
Вітаємо вас , жителі громад !
Такими темпами ми дуже скоро можемо опинитися в ситуації , коли жителям громад в Україні не буде належати нічого .
А для здійснення цієї «шедевральної» реформи Президент України хоче привласнити повноваження Верховної Ради України .
Згідно чинної Конституції України всіх вищих посадових осіб призначає і звільняє Верховна Рада України .
В «Змінах» від Президента ця норма скасовується (вилучено п.12 ст.85 чинної Конституції України) .
Замість Верховної Ради України згідно 
ст..106(п.9(2)) «Змін» «Президент України особисто призначає на посаду та особисто звільняє з посад Голову Антимонопольного комітету України , Голів і членів національних комісій , що здійснюють державне регулювання природних монополій , у сферах зв’язку та інформатизації , ринків цінних паперів і фінансових послуг» .
Розумієте , для чого потрібна Президенту України «шедевральна» реформа місцевого самоврядування?
Щоб безправні жителі громад не заважали йому особисто «регулювати» природні монополії ,землі , кошти та інше майно громадян України.
Ст.106(п.11) «Змін» «Президент України призначає на посаду за згодою ВР України та особисто звільняє з посади Генерального прокурора України .
Президент особисто призачає на посаду та особисто звільняє з посади Голову служби безпеки України .
П.14 Президент особисто призачає на посаду та особисто звільняє з посади Голову служби зовнішньої розідки України .
П.14(1) Президент України призначає на посаду за згодою ВР України та особисто звільняє з посади Голову Державного бюро розслідувань» .
Через маніпуляції з привласненням чужих повноважень Президентом завдяки «Змінам» до Конституції в Україні може з’явитися «проєвропейський шейх» .
За чинною Конституцією Україна парламентська-президентська республіка .
Зміна повноважень посадових осіб є зміною конституційного ладу .
Згідно ст.5 чинної Конституції України «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою , її органами або посадовими особами .
Ніхто не може узурпувати державну владу».
ВИСНОВКИ.
Кому війна , а кому мати рідна .
Згідно ст.5 Конституції України «Джерелом і носієм влади в Україні є народ».
Всі посадові особи в органах державної влади є тимчасово наймані Українським Народом працівники з обмеженими повноваженнями .
Тільки народ на виборах затверджує повноваження обраної посадової особи на період каденції до наступних виборів .
Держава Україна не є структурою в корпорації «Рошен» , власником якої є Президент України Порошенко .
Спроба зміни конституційного ладу та узурпації державної влади в Україні є тяжкий кримінальний злочин ,здійснений групою осіб за попередньою змовою .
Згідно ст.24 Конституції України «Громадяни є рівними перед законом» .

Громадяни України .


Катерина Александрова

Децентралізація: чи ввійде Україна у відчинені двері, як Польща?

Під цими дверми за 23 роки нашої незалежності були помічені всі пережиті країною президенти. Тупцювали біля порогу, переступали з ноги на ногу. Робили якісь важливі заяви, а потім тихенько, разом зі своїми партіями, причиняли двері. Щоб не здуло. Щоб не розметало вітром змін самодержавну владу, преференції, потоки... 

Але якби хоч хтось із них віддав повноваження на місця, ми б тепер не воювали на Сході. Та й не слухали б цинічних повчальних розповідей про федералізацію з вуст сусіда, котрий розв'язав у нас війну, а можливо, приймали б у себе якусь делегацію з Республіки Саха, демонструючи успіхи громад Донецького регіону, що швидко розвиваються. І вже точно не їхали б сто двадцять п'ятий раз у Варшаву слухати, як це вдалося полякам, опускаючи очі на фразі: "Dla reformy jest potrzebna polityczna wola".

Приголомшливий факт, але, попри наш багатолітній холостий хід і відсутність цієї ж таки політичної волі, сьогодні ми опинилися акурат на тому ж порозі, на якому Польща стояла 25 років тому. Здавалося б, у найменш відповідний момент для країни у стані війни. 

Але в нас є (як у 1989-му в команди польських експертів-активістів, що гордо пред'явили режиму Ярузельського, який доживав свого віку, протокол розбіжностей) готовий пакет реформи. Є власна команда реформаторів — причому вже в чинному уряді. Є навіть декларація президента про майбутню децентралізацію. По суті, у нас на руках ключовий інструмент побудови нової єдиної країни і громадянського суспільства, здатного не тільки рвати кайдани на Майдані, а й зводити нові будинки. 

І ось президент Порошенко вже начебто й ногу підняв, щоб увійти в зал парламенту (краще — нового) і залишити слід в історії. І дуже хочеться не помічати при цьому, що з кишені Петра Олексійовича стирчить якийсь "лівий" проект Конституції, що він його (чи то через недосвідченість, чи то через нерозбірливість в оточенні) вже відправив у Венеціанську комісію, ризикуючи таки в історію не ввійти, а вляпатися. 

Однак у цей вирішальний момент варто ще раз оперативно звірити годинники. Аби самим остаточно вияснити — куди зібралися? І нагадати президентові, що він насправді своїй країні та світу вже пообіцяв. Безумовно, на прикладі досвіду Польщі, офіційно взятого за основу урядом України. 

Історія, принципи 
та етапи реформи

Єжи Регульський (один з авторів польської реформи місцевого самоврядування) у день свого дев'яносторіччя (!) читав лекцію групі українських журналістів. Натхненно читав, із відчуттям виконаного життєвого обов'язку. Визнаючи при цьому помилки й розставляючи акценти з урахуванням нагромадженого за 25 років досвіду. Реформа ж ще триває. 

Тоді, у 1989-му, Польща ставила крапку на минулому, ламаючи комуністичний хребет держави й закладаючи нові її принципи. Як так сталося, що ми, хто нібито попрощався з радянським минулим усього на 2 роки пізніше, досі цього хребта не зламали? Судіть самі.

Пан професор має на увазі 5 ключових монополій, які нова польська держава ліквідувала в процесі свого становлення. Політичну монополію було зруйновано в результаті абсолютно демократичних виборів до органів місцевого самоврядування 
1990 р. Тоді ж Польща відкинула ієрархічну залежність і вертикальне підпорядкування нижчої одиниці вищій. Голова сільської ради тепер не має над собою начальника. "Ніхто не може сказати йому, що він повинен робити. Навіть прем'єр-міністр. 
І це — ключова річ", — каже Регульський. 

Далі, необхідність інструментів для реалізації реформи примусила поляків ударити по монополії власності. "Щоб управляти й керувати, треба мати власність. Треба мати право власності. І ми передали у власність гмінам(гміна — основна одиниця місцевого самоврядування в Польщі, рівнозначна пропонованій у нас громаді. – Авт.), землю, будинки й устаткування", — продовжує Регульський. 

Наступною впала фінансова монополія держави: місцеві бюджети були виділені з держбюджету. Гміни отримали можливість самостійно розпоряджатися своїми грішми й нести за це відповідальність. Останній крок — руйнування адміністративної монополії. 27 травня 1990 р., опівночі, 100 тис. людей у Польщі змінили місце роботи. Вони перестали бути державними службовцями, а стали працівниками гмін. 

"Зміни, по суті, торкнулися всього державного ладу, — уточнює Регульський. — Масштаби цих змін найкраще ілюструє кількість законів, які ми змінили тільки 1990 р.,— їх було майже 90". 

Професор назвав і головні умови успіху реформи. 

"По-перше, політична воля керівників держави. Влада не може обмежуватися лише розмовами. Вона має насамперед розуміти, що реформа викличе великий опір, який їй доведеться долати. 

По-друге, знання експертів, які повинні розуміти, що робити і як. 

По-третє, підтримка суспільства. Без неї реформа не може бути успішною. І тут потрібна дуже велика підтримка та професіоналізм ЗМІ. 

По-четверте, кваліфіковані кадри. Тільки їм під силу впровадити реформу. І їх слід навчати. Вони мусять розуміти сенс і необхідність реформи", — завершив Регульський.

Ці чинники на той історичний момент у Польщі збіглися. Ключове — на той момент. Бо й експерти, які доти майже 10 років, практично в підпіллі, готували реформу, і політики "Солідарності", що довірилися їм і були готові взяти владу в країні, розуміли: часу на жорсткі кроки критично мало. Тому принцип був такий: робимо те, що можна, а те, чого не можна, відкладаємо на пізнішій період. Таким чином, щоб закласти основу місцевого самоврядування — створити гміни, полякам знадобився рік. І тут — буквально по кроках для наших політиків та чиновників, котрі ніяк не візьмуться за справу. 

читати далі тут: 

http://gazeta.dt.ua/internal/decentralizaciya-chi-vviyde-ukrayina-u-vidchineni-dveri-yak-polscha-1989-go-_.html



Под Славянском начата подготовка к добыче сланцевого газа

Под Славянском, за который в течение трёх месяцев вели ожесточенные боевые действия украинские войска, начата подготовка к добыче сланцевого газа. Об этом сообщают местные жители. Отмечается, что «украинские силовики берут район планируемой добычи сланцевого газа в кольцо».
25 июля 2014, 20:47

По словам местных жителей, «гражданские люди под защитой украинских военных занимаются подготовкой к установке буровых вышек. Завозится оборудование», сообщает ИТАР-ТАСС со ссылкой на агентство «Новороссия».

В Славянске, который находится в центре Юзовского месторождения сланцевого газа, в течение прошлых лет неоднократно проходили акции протеста против планов его разработки. Жители Славянска даже собирались провести референдум по этому вопросу. Экологов беспокоят последствия применяемой при добыче сланцевого газа технологии гидроразрыва.

Такое же беспокойство населения вызывает подобный метод добычи газа в Европе и США. Общественные активисты считают, что используемые при этой технологии химикаты отличаются высокой степенью ядовитости, в результате чего опасности подвергнутся не только грунтовые воды, но и атмосфера. Эксперты отмечают, что вопрос утилизации вредных веществ в ходе разработки месторождений сланцевого газа еще не решен ни в одной стране мира.

В мае 2012 года конкурс на право заключения соглашения на разработку Юзовского месторождения, проведенный Госслужбой геологии и недр Украины, выиграла британско-нидерландская компания Shell.



Оригинал статьи: http://russian.rt.com/article/42496#ixzz38bCXI6SG

Потрібні зміни в законодавстві України!


Так сталося, що з 2007 року я була втягнута в тривалу боротьбу за збереження Заказника загальнодержавного значення «Інгулецький степ», що розташований на території поблизу села Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області. Цей мальовничий куточок з надзвичайно багатим різноманіттям червонокнижних рослин та тварин на березі річки Інгулець припав до вподоби чиновникам з мінприроди і з того часу почалося жорстке протистояння між бюрократами в органах влади, бізнес-структурою під назвою ТОВ «Граніт Групп» та громадськими активістами.

Чиновники зробили підміну території заказника, намалювавши олівцем на карті, що в сільській раді, межі заказника на городах громадян, а унікальну територію віддали в оренду для видобутку граніту.

Здавалося б що після численних скарг громадян повинні були б втрутитися правоохоронні органи і притягти до відповідальності винних. Але це не в нашій країні, де перш за все серед чиновників існує культ грошей. І сумнозвісна міліція, і прокуратура «закриває очі» на правопорушення, якщо власниками підприємства-порушника виступає хтось близький до верхівки так званої влади. Не допомогли також і звернення до депутатів Верховної Ради та адміністрації Президента.

Таким чином громадські активісти залишилися сам на сам зі своїми проблемами. І в червні місяці 2011 року ТОВ «Граніт Групп» без жодних дозвільних документів почало розкривні роботи на даній території. Довелося селянам ставати перед бульдозерами, зупиняти власними тілами залізні машини. Викликали і міліцію, і прокуратуру. Прокуратура винесла припис про призупинення робіт, наче б то навіть якісь кримінальні справи були відкриті проти керівників підприємства, але до суду справа так і не дійшла. Після цього громадяни вирішили самотужки звернутися до суду, оскільки виявилися численні порушення в документації щодо дозволу на початок робіт. Суди тривають і по сьогодні.

Але на цьому пригоди селян не скінчилися. Окрім історичної, ботанічної та зоологічної цінності, ця цілинна територія має ще й археологічну цінність. Там було розташовано два кургани і оборонні укріплення часів Великої Вітчизняної війни. Під час пошукових робіт, що терміново почали здійснювати місцеві археологи після руйнування кургану, виявилося, що під шаром ґрунту було приховане святилище часів пізньої бронзи. Історики датують його приблизно 11-13 ст. до н.е. Були знайдені поховання різних часів, унікальні антропоморфні стели, за розміром аналогів яким немає в світі, та жертовні камені з графічними зображеннями. Все це фіксувалося науковцями протягом 2009 - 2013 роки. Вже й наукові статі публікувалися, і в пресі неодноразово були публікації, навіть фільми були зняті про це святилище. І були підстави вважати, що перемога справедливості вже не за горами. Громадські активісти вирішили, що все буде вирішуватися згідно чинного законодавства та згодом буде створено національний парк з музеєм під відкритим небом. Це був би об’єкт для екскурсій не тільки для українців а й для закордонних туристів. Вже мріяли і будували плани про те, що скоро всьому світу буде відомо про таку унікальну святиню.

Але не так сталося, як гадалося. 20 листопада 2013 року селяни з жахом виявили, що унікальні антропоморфні стели і жертовні камені кудись зникли! Виявили сліди важкої кар’єрної техніки і зрозуміли, що до зникнення цих об’єктів причетні зацікавлені особи, а саме - представники ТОВ «Граніт Групп». Провели свої слідчі дії, з яких стало відомо, що ці камені бачили на території ЦГЗК. Далі більше – до цього причетні археологи, які проводили розкопки. Далі громадські активісти діяли в рамках, визначених законодавством – викликали міліцію і я, як член ініціативної групи і депутат сільської ради, подала заяву про злочин за ст.. 298 Кримінального кодексу України.

Так і не дочекавшись будь-якої відповіді з Криворізького РВ ГУ МВСУ у Дніпропетровській області, я поїхала до відділку міліції, щоб отримати відповідь особисто. Там мені повідомили, що справа закрита за відсутності складу злочину і мені було наче б то направлено листа. Отримавши копію того листа, де було написано: «Проведеною перевіркою було встановлено, що ознак кримінального правопорушення не вбачається, оскільки Недайводською сільською радою наданою довідкою та за планом розміщення історичних пам’яток (курганів) на вказаній Вами території не має.

По Вашому повідомленню працівниками міліції розгляд справи закінчено».

Сказати, що я була обурена, це нічого не сказати. Я просто оскаженіла від такої зухвалості наших «правоохоронних» органів.

Далі я вирішила оскаржити таку недолугу відповідь через  прокуратуру.

04.04.2014 року звернулася до Прокурора Дніпропетровської області зі скаргою на дії, які були вчинені начальником Криворізького РВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Харьковським В.М., в якому детально описала  обставини за яких було вчинено злочин, який в подальшому укривався посадовими особами та розглядався всупереч чинному законодавству, а саме Кримінально-Процесуальному Кодексу України 2012 року, тому начальником Криворізького РВ ГУ МВСУ у Дніпропетровській області Харьковським В.М. вчинено злочин передбачений статтею 396 ККУ «Приховування злочину».

На мою скаргу прокуратура Дніпропетровської області 15.04.2014 року надіслала листа за №04/2/2-02-14. яким повідомила, що мою скаргу направлено для розгляду до прокуратури Криворізького району.

03.06.2014 року я отримала відповідь від прокурора Криворізького району Дніпропетровської області, старшого радника юстиції Т.І Леонової за №393с/09 від 27.05.2014р., якою мені повідомлено, що «за результатами проведеної перевірки прокуратурою Криворізького району порушень в діях працівників КЗК «Міський історико – краєзнавчий музей» не встановлено, підстави для вжиття заходів прокурорського реагування відсутні».

І знову мені довелося писати листа до обласної прокуратури з роз’ясненням, що факт демонтажу частини архітектурного комплексу був зафіксований слідчо-оперативною групою 20.11.2013 року в присутності мене і ще чотирьох свідків, про що був складений відповідний протокол, а це вже є приводом для проведення слідчо-оперативних дій, про встановлення якими особами і згідно якого нормативного акту або дозвільного документу були вчинені такі дії. І не встановивши, хто, за яких обставин і на підставі яких документів було демонтовано частину пам’ятки, взявши до уваги фіктивну довідку від сільської ради про відсутність історичної пам’ятки на вказаній території, прокурор Криворізького району, старший радник юстиції Т.І. Леонова не вжила заходів по попередженню правопорушення і свідомо покриває не правові дії начальника міліції В.М.Харьковського. А також вказала, що відповідно до ст.3, розділу ІІ Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, обласні, районні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради. Натомість жодного рішення про надання дозволу про перенесення частини архітектурного комплексу не надано.

В цьому листі також я звернула увагу на те, що прокурор Криворізького району, старший радник юстиції Т.І. Леонова свідомо вводить в оману, оскільки стверджує, що «Знайдене святилище не внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України і не підлягає внесенню до такого реєстру, так як в ході розкопок було повністю досліджено.»

Насправді в ст.1 Закону є визначення: «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини - об’єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону». Це означає, що будь-який щойно виявлений об’єкт культурної спадщини підлягає охороні згідно Закону.  Таким чином на даний об’єкт, згідно ст. 23 Закону, повинен бути укладений охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Натомість такий договір відсутній. Також я вказала на те, що висновок інституту археології №125/01-10-716 від 07.12.2011 р. на який посилається прокуратура, як на підставу для перенесення артефактів, не є дозвільним документом, а носить рекомендаційний характер, і тому не може бути підставою для перенесення окремих рухомих об’єктів, що входять до складу архітектурного комплексу святилища. До того ж розміщення унікальних антропоморфних стел і жертовників на вугільному складі без жодного договору на зберігання в неналежних умовах зберігання може призвести до руйнації або втрати даних об’єктів. Такі дії мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.2, 3,5 ст. 298 Кримінального Кодексу України.

Потім ще була подібна відповідь про те, що прокуратура знову ж таки не вбачає складу злочину. Чим ще раз підтвердили небажання виконувати свої прямі обов’язки щодо проведення слідчих дій по факту злочину.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність. Враховуючи що Законом  «Про охорону культурної спадщини» не передбачено захист історичних пам’яток пересічними громадянами, а покладається тільки на органи влади та органи місцевого самоврядування, тобто, якщо органи місцевого самоврядування не мають відповідної структури з охорони культурної спадщини, то моніторинг та збереження історичних пам’яток покладено цілковито на Державу. Нагляд за додержанням законів, згідно Конституції України покладено на Прокуратуру. Це означає, що прокуратура свідомо порушує закони України не відкриваючи кримінальне провадження, хоча має для цього усі підстави.

Скориставшись правом ознайомитися з матеріалами справи, мені стало відомо, що слідчі дії прокуратурою майже не проводилися. В матеріалах справи є лише покази Мельника О.О., який повідомляє, що ним було прийняте рішення (?!!) про перевезення антропоморфних стел на вугільний склад ЦГЗК і здано згідно акту передачі на зберігання. Також є акт передачі антропоморфних стел невідомій особі без зазначення паспортних даних цієї особи (вказані лише прізвище і ініціали). Даний документ не завірений печаткою установи, яка приймає на зберігання цінний експонат. І не визначена відповідальність за збереження даних об’єктів.  А це означає, що у випадку знищення артефакту, кримінальну відповідальність ніхто нести не буде.  І саме цікаве, що прокуратуру ці пояснення цілком задовольнили! Не виникло питання про те, які повноваження має Мельник О.О. в даній справі, якщо «Відкритий лист» на проведення пошукових робіт був виданий на ім’я Отрощенка В.В., а дозвіл на проведення робіт взагалі відсутній. 

Аналізуючи перебіг цієї історії стає зрозумілим, що на сьогодні Держава ніяким чином не забезпечує визначені Конституцією України права громадян на розвиток національної самосвідомості та культури. Безвідповідальність органів влади призводить до незворотної втрати історичної пам’яті народу. І це наводить на думку, що потрібно терміново вносити зміни до законодавства України.

Аууууу! Депутати Верховної Ради, почуйте мене, просту, не байдужу громадянку! Терміново потрібно змінювати механізм дозвільної системи для будівництва. Необхідно включити обов’язкові громадські слухання щодо початку будь-якого будівництва на їх території і обов’язкове рішення територіальної громади 50%+1 від загальної кількості членів громади. Тоді не буде виникати питання корупції і можна буде скоротити цілий ряд інспекцій. Тоді як зараз з державного бюджету, за кошти платників податків, утримується ціла структура, яка не виконує основних функцій. Маю на увазі міністерство культури і туризму та його різні підрозділи, які мають право давати дозволи на будівництво, але при цьому не несуть жодної відповідальності за знищення унікальних історичних цінностей. На сьогодні не ведеться моніторинг збереження курганів, немає обліку земель історико-культурного призначення та охоронних договорів щодо збереження археологічних об’єктів. Чиновниками підписуються дозволи на виділення земель не виходячи з кабінетів, без обстеження цих територій експертами. І маємо сумний досвід, коли директор управління культури і туризму Дніпропетровського обласного Центру охорони історико-культурних цінностей Л.М. Голубчик з сумом констатує: «Усі археологічні роботи зараз ведуться на знищення, шляхом фотографування, вимірювання і внесення даних у відповідні журнали згідно методики. І залишаються тільки результати досліджень в наукових журналах та артефакти в музеях». Але пересічні громадяни не мають доступу до наукових журналів, а тому і не можуть оцінити усього масштабу втраченої історичної пам’яті. От так і виростає нове покоління без роду, без племені, без історичної пам’яті про те, хто він і звідкіля родом. Таким чином втрачається національна самосвідомість. Негайно потрібно змінювати ставлення до історії, інакше, ми втратимо Державу!

Світлана Дьякова.

ЗАЯВА щодо недопустимості змін до Конституції

ЗАЯВА щодо недопустимості змін до Конституції в частині, яка стосується прав територіальних громад

Фаза: Обговорення і внесення змін триває до 2014-07-09 23:29 | Сфера: Конституційні права територіальних громад | Автор: Віктор Католик

Вважаємо неприпустимим кулуарне просування змін до Основного Закону.

Наша Конституція, з часу її прийняття у 1996 році, була визнана світовою спільнотою однією з найкращих. І впродовж усіх років незалежності найбільшою проблемою були не вади Основного Закону країни, а його тотальне невиконання.

Таке ургентне бажання змінити Конституцію аргументується необхідністю здійснити децентралізацію влади. Але при цьому замовчується той факт, що для децентралізації влади і передачі повноважень на місця необхідно лиш виконати діючу Конституцію, зокрема ст.140-143, Цивільний кодекс та Європейську Хартію місцевого самоврядування.

Нас переконують, що завдяки змінам до Конституції більше прав отримає не президент чи парламент, а носій влади – народ та органи місцевого самоврядування. Але, в дійсності, все якраз навпаки. Нова редакція Конституції позбавляє народ конституційного права на пряме народовладдя, регламентоване статтями 140-143. Підміняючи первинні територіальні громади адміністративно-територіальними одиницями, які підконтрольні виключно владі зверху, автори конституційних змін унеможливлюють безпосередню участь громади в управлінні державою. Тож так звана децентралізація радше схожа на узурпацію влади чиновниками і посилення владної вертикалі, аніж на подальший демократичний розвиток країни.

Головна небезпека пропонованих змін полягає у фактичній ліквідації первинного елемента місцевого самоврядування – територіальної громади як історично-сформованої спільноти людей, які проживають в місті/селі/селищі, мають спільні інтереси, визначений законом правовий статус і є суб’єктом права власності. Натомість, внаслідок підміни понять, громада визначається як адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів, а також прилеглі до них території. Таким чином, переривається історичний зв’язок між поколіннями, а поняття «громада» постає штучним аморфним утворенням, яке виникло в результаті адміністративно-територіального поділу.

На думку авторів, конституційна реформа необхідна тому, що модель місцевого самоврядування перехідного періоду значною мірою вичерпала свої функціональні можливості. Але це при тому, що дана модель так і не була реалізована на практиці. Більше того, автори чомусь вирішили, що зазначена у Конституції модель громадянин — громада — держава була всього лиш моделлю перехідного періоду, а не тисячолітньою традицією українського народу.

У пропонованих змінах до 140-ї статті зникає право територіальної громади здійснювати свою владу безпосередньо.

Стаття 142 Конституції гласить: "Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад."

На виконання цієї статті Основного Закону повинен бути механізм утворення територіальних громад - юридичних осіб публічного права та оформлення ними права власності на належне їм майно.

Такий механізм на сьогодні відсутній. Натомість, у запропонованих змінах до Конституції, замість "власності територіальних громад" з'являється поняття "комунальної власності громад", а сам термін "громади" означає лише назву адміністративно-територіальної одиниці.

Пропоновані зміни до ст. 143-ї позбавляють український народ права на свою законну власність - національне багатство, оскільки вже не територіальні громади безпосередньо, або через створені ними органи місцевого самоврядування, управляють комунальним майном, землею, ресурсами, а лише органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, чиї повноваження планується обмежити відповідними повноваженнями представників Президента України. Тобто долю спільного майна визначатимуть виключно депутати та представники центральної влади, що на практиці, як ми знаємо, перетворюється на звичайний грабунок укранського народу. Тому можна уявити собі масштаби розкрадань, якщо усунути з правового поля справжнього власника національного багатства – народ.

Зміна статті 143-ї Конституції України на манер російської, з вилученням права громади на безпосереднє управління свом майном, взагалі виглядає цинічним кроком в умовах військово агресі сусідньої держави.

Навіть з поверхневого аналізу стає зрозумілим - про жодну реальну децентралізацію не йдеться. Це лише мімікрія системи, яка насправді хоче повністю вихолостити принципи народовладдя, закладені в чинній редакції Основного Закону.

Якщо ми вибрали європейський шлях розвитку, тоді чому уподібнюємо нашу Конституцію до російської? Адже тільки у Росії народ позбавлений права на пряме народовладдя, в той час, як усі європейські конституції та Європейська Хартія місцевого самоврядування ревно обстоюють це право.

Ми закликаємо не міняти Конституцію, а навпаки – виконати чинну: усунути перешкоди для нормально роботи територіальних громад власників та запровадити відповідні законодавчі механізми на виконання діючих статей Основного Закону, які би забезпечили реалізацію народом свого права на безпосереднє народовладдя та володіння майном у відповідності до чинної Конституції України та Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Майдан подарував українцям безцінний практичний досвід народовладдя, породив справжнє громадянське суспільство, яке тепер не бажає миритися зі свавіллям можновладців, відкрив можливість взяти владу в свої руки і брати активну участь у керівництві своєю державою.

Саме це і є зміною системи влади і справжньою євроінтеграцією, за яку стояв Майдан.

Спеціально для юзера М_Ірина

 Наталія Возаловська
Я написала це ще неділю назад і довго думала чи кидати в мережу. Мене просили дехто з жителів с. Щасливцево не лякати людей, бо зривається сезон. Але ситуація міняється щодня. І якщо не почати щось робити то замість відпочиваючих отримаємо воюючих.
НЕХАЙ ТИРЯТЬ, АБИ ТЕРАКТИ НЕ РОБИЛИ. 
Сьогодні Україна живе в стадії війни. Сусідня Росія знову показала свою сутність. Не буду перераховувати всі епітети, які відносяться до цієї країни та її керівників. Це побачив весь світ. І якщо Путін-Лавров присягаються з перехрещеними в кишенях пальцями що на Сході немає російських солдат, то на Півдні вони спокійно стоять на території Херсонської області заглибившись на 8-10 км. І не просто стоять. Вони абсолютно наглим чином крадуть наш український газ у невідомих об’ємах з нашої української Херсонщини. А чому ніхто не звертає на це увагу в час газової війни та агресії Росії? Нам не потрібен газ? Ми відмовилися від частини території Херсонської області, хай навіть і 8-10 км.?
Ще 15 березня на територію Херсонської області в районі с. Стрілкове Генічеського району висадився десант в кількості 20-30 чол. І захопив газорозподільну станцію. Напереріз загарбникам вибігли місцеві жінки та кілька чоловіків. На запитання, хто вони такі і чого сюди прителіпалися, вони відповідали, що прийшли їх «спасать от бандеровцев». 
Так от, «спасатєлі» окопалися за селом, одну вишку розібрали, порізали все електричне обладнання. Правда поставили іншу вишку і качають наш український газ. За словами одного з працівників газорозподільної станції, ця станція на балансі у «Полтавагаз». Одна труба йде на Сімферополь, друга на Джанкой, а третя на с. Стрілкове. Генічеськ отримує газ вже з м. Джанкоя. На станції працюють люди з с. Стрілкове. Керівництва станції вони ще не бачили. Але, земля українська, станція українська, газ український, а хапають газ росіяни. Ну де таке бачено? Чому всі мовчать? 
Біля станції їх (російських вояків) десь біля 100 чоловік, на вишці обладнали свої кубла снайпери, а десь кілометрів за три, за свідченням місцевих жителів, стоять війська, і вже не 100 чоловік. То що це не окупація? 
В морі на рейді стоять російські військові та риболовецькі кораблі. Наших за словами місцевих жителів там немає. Я також бачила там тільки російські. Крім крадіжки газуросіяни ще й нищать море. По закону ловити рибу там заборонено, тому українських рибалок на Азові немає. А от сусідські рибалки самим підлим і живодерським чином тралять рибу, чим наносять просто непоправну шкоду. Трал пускають по самому дну моря чим здирають кормову базу для риби, а знищення кормової бази - це повне знищення риби. А колись Азов називали «рибним роддомом». 
Тому у мене, жителів області великі питання: до яких пір? Чому замовчується ця проблема? Чи для Києва і Херсонського керівництва це не проблема? ? Мій товариш і колега по громадській діяльності сказав, що спілкувався з одним з керівників області стосовно крадіжки газу, на що той сказав: та хай тирять, аби теракти не робили

Спеціально перепостила цю нотатку, щоб у М_Ірина не питала мене, чому я за продовження АТО. До відома цієї особи. За час "мирного" стояння було вбито наших хлопців з Дніпропетровської області 49 чоловік. "Мирними" жителями, у яких є танки і автомати. Мабуть в звичайному супермаркеті куплені. Щодо вбивства дійсно мирних жителів - ті, хто побачив небезпеку для свого життя, втекли босоніж. Таким криворіжці збирають допомогу. На нашому майдані, один з таких біженців розповідав жахливі речі. А ви хочете з терористами і далі домовлятися? Бо саме у Вас зараз будинок цілий і ви жива. А що робити тим, у кого ДНРовці знищили і бізнес і квартири?

Кто «заказал» Украину?

Кто «заказал» Украину?
9:43 06/05/2014  Сергей Филатов, обозреватель журнала «Международная жизнь»

Фото forum.hnet.ru

За нарастающим трагизмом украинских событий как-то скрылись лица тех джентльменов, которые с большим интересом наблюдают за происходящим с безопасного расстояния. Кто они? Сейчас и будем разбираться.

Для начала ряд фактов.

 

Факт номер один.

Американские компании помогут Украине достичь энергетической независимости, одним из главных приоритетов США в сотрудничестве с Украиной является поддержка стремления украинцев достичь энергетической независимости, заявлял не так давно посол США в Украине Джеффри Пайетт.[i] «Это важная коммерческая инициатива, поскольку мы имеем две большие американские нефтяные компании, которые заинтересованы в сотрудничестве с Украиной, – это ExxonMobil и Chevron. Но это тоже важная геостратегическая инициатива. Я уверен в этом, базируясь на дискуссиях с руководством этих компаний», - сказал Пайетт.

Обратим внимание на слова «важная геостратегическая инициатива».

Далее посол добавил: ExxonMobil и Chevron очень заинтересованы в работе на украинском энергетическом рынке. «Ожидается согласование (этого соглашения) на областном уровне. Что же касается ExxonMobil, то сейчас проходят переговоры с правительством. Надеюсь, что за пару лет мы увидим значительные инвестиции – около сотен миллионов долларов», - резюмировал Пайетт.

Поскольку интервью это было опубликовано в 2013 году, в августе, мы с Вами можем следить в масштабе реального времени, что произошло не «за пару лет», а за чуть меньше года, и где эти «сотни миллиардов долларов» «значительных инвестиций».

 

Факт номер два.

В последнее время американские компании все более активно приобретают украинские долги. К примеру, инвестиционной группой «Franklin Templeton» в начале ноября 201 3года была приобретена 1/5 часть государственных облигаций Украины. В результате американские инвесторы завладели 40% долгов страны. Для заключения сделки они выложили около 5 миллиардов долларов. В результате этого американская инвестиционная группа «Franklin Templeton» стала основным украинским кредитором.[ii]

Другими словами Украина, в первую очередь, должна именно этому кредитору, который обдерет её, как липку. Уж, будьте покойны – норма прибыли там зашкаливает!

Как написал по этому поводу весьма информированный блогер crimsonalter, «предлагаю посмотреть на украинскую ситуацию в разрезе действий одного из самых сильных игроков глобального финансового рынка - Марка Мёбиуса. Почему это важно? Потому что Мёбиус - хладнокровная акула финансового мира, но умная акула.

Как известно, фонд Мёбиуса купил примерно 20% евроблигаций Украины. А фонд Мёбиуса (Franklin Templeton) - это не vulture fund, инвестиции в проблемные/дефолтные активы это - совсем не его профиль… Слабо можно себе представить, кто может уговорить/заставить Мёбиуса сжечь «в ноль» 6,1 миллиардов из находящихся у него в управлении около 800 миллиардов… Если план не сработает, и по инвестиции в украинские облигации пойдут потери, то Мёбиус мало того что потеряет деньги, так еще и получит удар по репутации, которой он очень дорожит.

И, тем не менее, Мёбиус сделал так, чтобы его инвестиция стала публичной: теперь каждая собака, которой положено знать, знает, что один из тех, кто рулит деньгами очень влиятельной части демократов (видные члены демократический партии США - это вкладчики и выгодополучатели фонда Мебиуса) ставит на то, что Украина в ЕС не пойдет… (И не пошла! – С.Ф.).

Все эти факты складываются в довольно однозначный паззл. Часть (и довольно влиятельная) западного истэблишмента ставит на то, что Украине в ЕС не бывать, причем делает этуставку через очень известного в узких кругах, влиятельного и крайне агрессивного человека»,[iii] - отмечает блогер crimsonalter.

Отметим – он утверждает, что часть западного в первую очередь, связанного с кругами демократической партии США, т.е. с партией Обамы, истеблишмента ставит на то, чтоУкраине в ЕС не бывать.

Значит, ЕС не получит 50-милионного рынка сбыта, о чем так надеются в Брюсселе.

 

Факт номер три.

Три года назад американские компании появились на Украине с предложением начать добычу сланцевого газа. При этом, по умолчанию, никто и слова не проронил, что появление газовых гигантов из США произошло именно в той точки Европы, через которую идут из России в ЕС многочисленные газопроводы. Американцы сразу же нацелились на контроль за важнейшими газо-транспортными артериями на украинской территории…

Компания «Нафтогаз Украины» уже в 2011 году заключила первые договоры с американцами. «Мы побывали в США, были в главных офисах компаний Exxon Mobil, ConocoPhillips, Shell и в других. Я назвал лидирующие компании, которые вплотную занимаются сланцевым газом. Они с готовностью откликнулись на наше предложение - заявлял заместитель председателя правления украинской компании Вадим Чупрун. - Заключены соответствующие соглашения о сотрудничестве, подписаны соглашения о территории интересов, то есть, мы уже даём ихсоответствующие координаты, выявляем территории интересов, там, где можно было бы подтвердить наши возможности по добыче сланцевого газа».[iv]

Отметим слова про «соответствующие координаты» и «территории интересов».

Дело в том, что американцы, проявив интерес к участию в разработке месторождений, тут же выдвинули свои условия. Они заявили, что готовы добывать сланцевый газ в Украине, нотолько если бассейны, т.е. земельные участки для добычи, отдадут им в собственность. И вот, как стало известно из интервью премьер-министра Украины Николая Азарова, которое он дал в мае 2012 года агентству Euronews, победителями конкурса по добыче газа на Олесской площадке (находится на территории Львовской, Ивано-Франковской и Тернопольской областей) и Юзовской (простирается по Донецкой и Харьковской областям) стали американские транснациональные компании Chevron и Dutch Shell.[v]

 

 

 

Земли были выделены американским компаниям для разработки газо-сланцевых месторождений в долгосрочную аренду (а потом, как говаривал Ходжа Насреддин, «то ли ишак сдохнет, то ли визирь умрет»). То есть частью украинских земель на годы вперед стали владеть гиганты ТНК.

 

Факт номер четыре.

Корпорация Monsanto — один из крупнейших в мире производителей семян и лидер… в насаждении по всему миру продукции ГМО, намерена построить в Украине комплекс по производству семян кукурузы, заявила директор по производству Monsanto в Украине и России Елена Фомина. «Решение принято. Мы готовы инвестировать $140 млн»,— сообщила она в середине 2013 года.[vi] Сейчас для реализации проекта рассматривается несколько участков, один из которых в Виннице. «Мы ждем решения городских властей Винницы на земельный участок площадью 80 га»,— уточнила госпожа Фомина. Комплекс может быть запущен в 2015 году. («Ну, это вряд ли», говаривал рядовой Сухов…)

Кстати, Monsanto укоренилась на Украине давно, в 2012 году, например, доля корпорации на украинском рынке семян кукурузы составляла почти 20%, и ТНК продолжает активно прибирать к рукам украинские угодия.

 

Факт номер пять.

Украина – это не только сланцевый газ, высокодоходные долговые облигации и другая собственность на которую позарились ТНК. Украина – это Сталь, Марганец и другие востребованные на мировых рынках продукты и товары. Почему с большой буквы? Вот почему.

Украина является десятым производителем стали в мире. Его общим объем производства составляет около 2% мирового производства. Если начнутся перебои с поставками украинской стали, то стальные американские компании займут освобождающийся рынок сбыта. Например, компания US Steel имеет представительства в Центральной Европе и находиться в идеальном положении, чтобы компенсировать сбоит поставок стали из-за дестабилизации ситуации в Украине. Реакцией рынка стали может стать и рост цен на сталь из-за того, что общее предложение стали может сократиться на те же 2 украинских процента.

Украина является восьмым в мире производителем марганца. На долю Украины приходиться около 8% мирового предложение марганца. Поэтому сбои поставок марганца, также могут открыть новые рынки сбыта для американских компаний. И также, поначалу, будет рост цен на марганец.

То же самое касается железной руды. Компаний BHP Billiton может извлечь немалую выгоду из падения производства железной руды на Востоке Украины.

Есть также много других потенциальных победителей из-за развития геополитического конфликта.[vii]

 

Факт номер шесть.

2 марта 2014 года так называемый и.о. президента Украины господин Турчинов в присутствии послов США, Германии и Польши на Украине подписал предварительное соглашение с МВФ о предоставлении финансовой помощи Украине, согласно которому:

вся газотранспортная система Украины - с момента подписания итогового основного соглашения о финпомощи - безвозмездно передается в собственность американской компании Chevron,

- владельцы Мариупольского, Запорожского, Днепропетровского металлургических комбинатов обязаны передать 50% акций компаний в собственность немецкой компании Ruhr,

- угольное производство Донбасса также передается финской дочке компании Ruhr.

Также, помимо политических требований, в подписанном документе есть пункт опредоставлении блоку НАТО территорий под Харьковом для размещения систем американской противоракетной обороны, звена американской истребительной авиации для прикрытия объектов ПРО.[viii]

 

Сейчас, даже при ослеплении огнем и горем украинской трагедии, нельзя забывать о тех, кто более всего на Западе заинтересован в её разжигании.

В двух словах – ТНК пришли на Украину и желают уже не её куски, отданные им бывшими властями, а все и сразу. Именно для этого надо довести страну до такой ручки, чтобы она упала им в руки, как созревший плод. И бесплатно.

 

Факт номер семь.

Прежде, чем переходить к дальнейшему разбору полетов, хотелось бы показать, до чего уже довели американские компании те участки украинской земли, где они начали добывать сланцевый газ.

Вот – фотографии портала «Цензор.НЕТ» с места сланцевых разработок:

 

 

 

«Это геноцид. Вода отравлена: на Донбассе начали добывать сланцевый газ», пишет «Цензор.НЕТ». Посмотрите, во что превратилась Яремка, граница Харьковской и Донецкой областей. Все вот это красно-бурое сливают в Северский Донец.

«Такой станет вся область, фрекинг отравляет воду и землю на многие километры вокруг», - цитирует Цензор.НЕТ рассказ жительницы области Полины Никулиной.

«Яремовка гибнет. Вода отравлена. Рядом наш водозабор. Погибнет Изюм. Северский Донец в 700 метрах. Все, что вниз по течению, пьют эту воду. Идет черная разведка методом фрекинга.«Шелл» не тратит свои деньги. Бурят на наши первые разведочные скважины», - отмечает Полина.

«Яремовка и Изюм не единственные. Мы просто первые. Львовская, Донецкая, Днепропетровская, Ивано-Франковская, Полтавская, Кировоградская, Харьковская области, Черное море - везде это будет. Поймите сами и объясните другим: это - геноцид. Не ждите онкологии и отравлений, поймите, что Украины просто не будет. Расскажите людям, как убивают за деньги прямо сейчас. Если вы живете ниже Яремовки по течению Донца, не пейте воду из крана и не купайтесь летом в реке!», - добавляет активистка.[ix]

Люди стали протестовать и задавать украинским властям неприятные вопросы: «Куда девать эти озёра химикатов? Откуда возить в бочках питьевую воду населению, живущему у скважин «Шелл-Шеврона», и кто за это будет платить? Кто будет лечить людей, заболевших от этой экологической катастрофы? Что станет дальше со средой обитания? Возродится ли эта земля и реки? Куда бежать людям от этого сланцевого пожара?»

Но ТНК-то уже вложились в проект, и им надо деньги возвращать, а ещё лучше – приумножать, и вдруг украинцы начали подниматься против такого «сотрудничества». Ответ на проблему у американцев всегда прост: «не хотите – заставим».

Вот после этого печеньки на Майдане в Киеве и появились. Виктория Нуланд, помощник госсекратеря США, знала, что делала – цена мешка с печеньками значительно ниже прибылей от варварской эксплуатации украинских земель, уже отданных здесь в аренду «Шелл-Шеврона».

 

Фото kievforum.org

 

И вот здесь можно идти дальше в нашем рассказе.

 

Основные планировщики и участники украинских событий — энергетические гиганты и американский ВПК.

США, уверена автор сайта ПРАВОСУДИЯ.НЕТ Татьяна Волкова. Её точный анализ заслуживает того, чтобы процитировать рад его позиций.

«Чтобы определить, кто является партнёром западных корпораций, а кто — конкурентом, нет необходимости разбираться в груде экономических выкладок и договорных обязательств. Достаточно включить телевизор: если правительство Соединённых Штатов озабочено состоянием прав человека или другими нарушениями права в определённой стране, то в ней доминирует корпорация, на данный момент воспринимаемая «ExxonMobil» и «Chevron», как конкурирующая, — со всеми вытекающими последствиями, включая соответствующую активность ВМС и других родов войск и соответствующую долю американского ВПК в бюджетных расходах. За ту же команду играют «BP» с «Royal Dutch Shell», и соответственно любое правительство Великобритании», пишет Татьяна Волкова, и переходит на украинские события - «к фигурантам, их функциям, интересам и соответственно мотивам».

«ЦРУ и его директор Джон Бреннан. Выполняют на Украине задания американских нефтяников и ВПК. Корпорации управляют Бреннаном (а заодно и руководимой им организацией), благодаря убийственному компромату на него, и этого фигуранта нельзя считать самостоятельным игроком.

Владелец ЧВК «Greystone» Эрик Принс находится на перепутье. В рамках получившей благозвучное название «стратегии сдерживания России», программы «вытеснения «Газпрома» с ключевых рынков», он рассчитывал на повышение спроса на услуги своих наёмников, и на выгодные заказы от американского правительства в Молдове, Украине, Грузии и Азербайджане. Однако после того как два десятка лучших бойцов «Greystone» не сумели уберечь порученного их попечению бреннановского супердиверсанта, и сами оказались в плену где на Юго-Востоке Украины, директору ЦРУ пришлось приезжать в Киев по фальшивым документам с тем, чтобы вызволять этого опасного свидетеля. Теперь Принс больше не может рассчитывать на заказы от Бреннана.

Рассчитывать же на скорую отставку Бреннана Принс не может, так как Обама уже просил того уйти на пенсию, и Бреннан отказался.

Обаме приходится изображать на публике, будто он контролирует ЦРУ и Бреннана, в действительности работающего с заказчиками напрямую, и обходящегося без посредничества Обамы. При этом у него есть и свой интерес, зачастую противоречащий целям, как спонсоров, так и клиентелы, а именно: постараться чтобы первый чернокожий президент США не остался в истории в качестве лидера, приведшего человечество к порогу мировой войны». [x]

И, напоследок, ещё парочку новостей из Вашингтона и Киева о том, как сейчас суетятся законодатели и спецслужбы США для обеспечения планов их крупнейших ТНК по поглощению Украины «задаром».

Поставки на Украину противотанкового оружия и средств ПВО предусматривает законопроект, внесенный на рассмотрение сената Конгресса США в первых числах мая с.г. Предложенный республиканцами документ, в частности, «предоставляет президенту санкцию на оказание прямой военной помощи Украине, включая поставки противотанкового оружия, средств ПВО и легкого стрелкового оружия». На эти цели уже в этом финансовом году предлагается выделить $100 млн.[xi]

Кроме того, законопроект дает «добро» на предоставление украинскому правительству разведывательной и иной информации, достаточной, чтобы определить расположение, состав и потенциал российских вооруженных и разведывательных сил. В частности, речь идёт о дислокации и количестве российских войск.

ПВО понадобилось, чтобы в будущем защитить американские владения на Украине. А развединформация сгодится для того, чтобы киевские мятежники, захватившие власть в феврале, смогли хоть как-то выстоять, сохраняя свои позиции до объявленных на 25 мая выборов «президента Украины», после которых «на законном основании» будут отпущены любые тормоза в процессе поглощения украинской собственности и производственного потенциала названными выше ТНК, да и не только ими.

Заметим, что в тот же закон Конгресс США совершенно сознательно вкладывает санкции против главных конкурентов ТНК на этом рынке – крупнейших российских компаний: если в течение семи дней с момента вступления закона в силу Россия не отведет значительную часть своих войск от границы с Украиной и не прекратит дестабилизировать ситуацию на востоке Украины, то карательные меры будут введены против таких организаций, как «Газпром», «Роснефть», «Новатек», «Рособоронэкспорт», Сбербанк, банк ВТБ, Внешэкономбанк, Газпромбанк и всех подконтрольных им структур.[xii]

Ну, и в духе «холодной войны» в документ включен пункт о расширении вещания правительственных радиоголосов на русском языке на страны бывшего СССР.

Параллельно американцы сами включаются в процесс пропагандистского оболванивания не только украинского, но и европейского населения.

Информационную политику Киева относительно карательной операции против сторонников федерализации на юго-востоке Украины формируют западные пиарщики, главная цель которых — европейское общественное мнение, считает источник РИА «Новости» в российских властных структурах.

Он обратил внимание на изменившиеся в последнее время форму и тональность действий киевских властей в информационной сфере. «Формируется она отнюдь не гражданами Украины, а прибывшими из-за границы специалистами. В группе по пиару так называемых «антироссийских действий» работают американские эксперты — насколько нам известно, у некоторых из них через пиджаки и свитера просвечивают погоны. Есть и европейские пиарщики, в частности из Бельгии, которые еще в период грузинского вторжения в Южную Осетию убеждали мир в «русской агрессии» и даже добились на какое-то время успеха».

«Некоторые из этих специалистов, работающих сейчас в Киеве под крышей СБУ, нам хорошо известны. Известно и то, что одной из задач является донесение дезинформации до большого количества СМИ в США и Европе», — отметил он. [xiii]

Фантастика? Нет. Эти же факты подтверждаются германскими источниками.

Десятки сотрудников Федерального бюро расследований и Центрального разведывательного управления США работают на Украине, сообщает немецкое издание Bild. По данным газеты, среди прочего, специалисты содействуют Киеву в формировании силовых структур и консультируют по вопросу проведения спецоперации в юго-восточных районах.[xiv]

 

Не хотелось бы повторять банальности, но, как не процитировать классическое – «картина маслом»…

Украинская трагедия после таких вот новостей представляется совсем в ином виде – на Земле продолжается гигантская битва крупного капитала за новые территории.

«Ничего личного – это бизнес»? Да, нет уж.

На сей раз ТНК залезли не по адресу.

Продолжение следует…


А це для нагадування

Увага! Нас чекає небезпека!

У випадку прийняття Верховною Радою нової редакції Конституції України, запропонованої, за твердженням сайту "Главком", Президентом України - загроза кривавого Третього Майдану, про що попереджалося раніше ( дивитись: http://vgolos.com.ua/blogs/tretiy_maydan_146628.htm), дуже швидко перетвориться у реальність.
 На сайті "Главком"  опублікували табличку начебто запропонованих Петром Порошенком змін до Конституції України, котрі в понеділок були роздані керівництву парламентських фракцій.
 
Сам факт такого кулуарного просування змін до Основного Закону - насторожує. Куди і чому поспішаємо? 
 
Почну з раніше озвученої тези - навіщо змінювати Конституцію, коли діюча не виконується?  (http://vgolos.com.ua/blogs/navishcho_nam_konstytutsiya_143924.html)
Звідки впевненість що виконуватиметься змінена? Цього ніхто пояснювати народу не збирається. Пан президент хочуть жити по-новому вже і негайно, тому спробую неупереджено прокоментувати деякі високоповажні пропозиції.
 
Умовно, запропоновані Президентом зміни, можна розділити на дві частини.
 
Частина перша - хто кому Рабінович. Тут прослідковується очевидне зміщення повноважень у бік глави держави.  Найбільше у цій частині з претензіями на "нове життя" дисонує узаконення такого явища у ВР як "тушка". Мабуть це результат соціологічного аналізу майбутнього складу Парламенту. Кого цікавлять кулуарні забави нашого політикуму - можуть собі детальніше ознайомитися за вищенаведеним посиланням.
 
Я лише дозволю собі висловити наступну думку - ці зміни жодним чином не стосуються "єдиного носія та джерела влади" в Україні (за ст.5 діючої редакції Основного Закону). Те , що стосується безпосередньо народу, передбачено другою частиною, яку можна назвати... кінцем народовладдя, або початком революції. Звичайно, у випадку прийняття нової редакції Конституції України Парламентом. 
 
Перше, що пропонує Президент - це ліквідація обласних адміністрацій та передача виконавчої влади в областях, містах Києві та Севастополі (?) - представникам Президента України, а в районах - виконкомам відповідних рад. Функції "представників" мають бути визначені майбутнім законом. 
 
У ст. 132-й Конституції передбачається замінити "територіальний устрій" на "адміністративно-територіальний", а поєднання "цетралізації та децентралізації" у здійсненні державної влади звести лише до "децентралізації". 
 
У ст. 133-й, в системі адміністративно-територіального устрою, замість областей з'являються регіони та термін "громади". Громадою пропонується вважати адміністративно-територіальну одиницю, яка включає в себе один або декілька населених пунктів. Утворюється громада у порядку визначеному законом, який теж доведеться розробляти. 
 
Диявол ховається у дрібницях, як кажуть французи. 
 
Вже 140-а стаття покликана поставити хрест на одному зі стовпів народовладдя - праві жителів окремого чи кількох населених пунктів самостійно формувати територіальні громади. Тепер передбачається, що органи центральної влади самі зададуть (призначать зверху) формат громади. Скажімо, замість п'ятьох де-факто територіальних громад - одного більшого села, трьох менших і хутора, тепер буде одна "громада". 
 
Можливо, на загал, це доцільно. А якби вам, заради доцільності,  запропонували об'єднати свою квартиру з сусідньою, в той час коли ви сусідів на дух не переносите? Так, дещо некоретне порівняння, але гарно ілюструє суть - з діючого варіанту Конституції пропонується забрати природну "добровільність" на догоду сумнівній "доцільності". 
 
На мою суб'єктивну думку це суперечить здоровому глузду та самому процесу народовладдя, згідно яких, та діючої Конституції, для початку територіальні громади потрібно створити, як юридичні особи, наділити їх на праві власності належним майном, а вже після цього, спільно з ними,  формувати оптимальну адміністративно-територіальну конфігурацію...
 
Ще один ньюанс. Органом місцевого самоврядування, у президентській редакції, пропонується вважати "голову громади" - сільського, селищного чи міського голову та "радою громади" відповідні ради й виконкоми. На практиці, з прикладу вищенаведеного об'єднання п'яти населених пунктів, це означатими, що чотири з них просто зникнуть! В тому числі й ті, історія яких вимірюється століттями!..
 
Найгірше у пропонованих змінах до 140-ї статті - з неї щезає право територіальної громади здійснювати свою владу безпосередньо! 
 
Щодо майна теперішніш територіальних громад сіл, селищ, міст та районів у містах, зокрема землі та природніх ресурсів (ст. 142-а Конституції), вони стають комунальною (!) власністю громад! 
 
Коментувати немає сенсу - хто ж не чув про "дерибан" комунального майна в Україні.
 
Пропоновані зміни до ст. 143-ї ще більше відділяють майно, в тому числі землю, від народу України. Тому що вже не територіальні громади безпосередньо, або через створені ними органи місцевого самоврядування, управляють комунальним майном, а лише органи місцевого самоврядування та їх посадові особи (!) вирішують питання місцевого самоврядування віднесені законом до їх компетенції! 
 
На практиці це означатиме, що навіть нинішній, підконтрольний владі сільський голова, чи рада, розпоряджатимуться майном громади рівно настільки, наскільки їм це буде дозволено органами центральної влади!
 
А щоби ні в кого не виникало ілюзій щодо ефемерної самостійності органів місцевого самоврядування, то ст. 144 передбачає зупинення рішень цих органів безпосередньо Президентом у випадку невідповідності Конституції, з одночасним зверненням до Конституційного суду...
 
Навіть з поверхневого аналізу стає зрозумілим - про жодну реальну децентралізацію не йдеться. Це лише мімікрія системи, яка насправді хоче повністю вихолостити ті принципи народовладдя, які закладені в чинній редакції Основного Закону. 
 
Якою буде на це реакція народу, котрий вже починає розуміти, що Президент не хоче/може змінювати систему? Народу, який щодня ховає своїх синів, убитих у громадянсько-гібридній війні. Народу, для якого "Небесна сотня" це справді герої, а не привід для самопіару на черговому мітингу.
 
Іншої реакції людей на Конституцію від Порошенка, як революції проти Порошенка, я не бачу. Може ще є час зупинитися?

Так хто ж першим почав?

Какой-то очередной всплеск самоубийственной виктимности я наблюдаю сегодня среди российской интеллигенции. Полдня провел сегодня за рулем. Полдня слушал оппозиционное радио. Сменилось несколько передач. В каждой затрагивали Украину. И в каждой красной нитью была мысль - уже не важно, кто начал, важно, как все это остановить. 
Приехал домой. Открыл ФБ. В каждом третьем посте - уже не важно, кто начал. Давайте все это остановим.
Да? А мне вот важно, кто все это начал. Мне очень важно, кто все это начал. Именно потому, что хотелось бы остановить. И не допускать больше в будущем. 
Как офигенно важно, кто все это начал в той же Грузии. И дальше по списку теперь.
Чтобы остановить, наверное, надо определиться - кто начал? Определить, кто преступник? Ну, как бы Нюрнебрг, Гааага, все международные трибуналы - они вроде как об этом были, не? Или я что-то не так понимаю?
Доктор Лиза пишет - давайте остановим огонь. 
Давайте. Как? Кто его должен остановить? Наверное, тот, кто начал? 
Борис Немцов пишет: "Надо заставить Путина и Порошенко сесть за стол переговоров".
Стесняюсь спросить - а о чем Порошенко должен переговариваться? 
Вернуть треть аннексированной территории чужой страны? Не засылать диверсионные группы в чужую страну? Не отправлять "Камазы" и танки и "Грады" в чужую страну? Убрать сотрудника ФСБ из Славянска? Перестать взрезать животы депутатам Горловки? Вот просто интересно - о чем должна сейчас "переговариваться" Украина?
Вы о чем, ребят? Это у вас такое всеобщее замутнение пошло? Или что?
Ваша страна - наша страна! - теперь агрессор. Агрессор, оккупировавший часть чужой территории, вторгшийся на другую её часть диверсионными группами, вооружением и техникой, развязавший истерию и пропаганду, развязавший конфликт и войну и делающий все для того, чтобы война не затихла ни на минуту. 
Чтобы это остановить - надо это четко понимать.
О чем Украина здесь должна "переговариваться"? 
Как Украина должна это "остановить"?
Когда к вам в квартиру приходят семеро с арматурой - вам тоже не важно, кто начал? 
"Планирование, подготовка, развязывание или ведение агрессивной войны" - ни о чем не говорит?
Из ответа на вопрос "кто начал" и истекает ответ на вопрос "как остановить".
России достаточно перестать засылать оружие, отряды и информационную истерику - и через неделю всю закончится само.
Вы правда этого не понимаете?

Читать блог журналиста http://www.snob.ru/profile/27517/blog