Світ навколо нас 53 перегляди Опубліковано - 9.06.2011 04:58 | Всі новини | Версія для друку | Коментарі (0)

Кореспондент.net

Чудасії і дивацтва Регіон: Миколаївська область Опубліковано - 31.05.2011 19:21 | 

“Аратта-Україна”

Хватит ли ума посадить Юлю

Попытки команды Януковича убрать с политической сцены главного противника — экс-премьера Юлию Тимошенко зашли в тупик. Прокуратуре не помог даже аудит специально нанятой американской фирмы Trout Cacheris, которая провела ревизию деятельности прошлого правительства. Не сдвинули дело с места ни громкие обвинения в растрате «киотских» денег, ни попытки найти криминал в закупке автомобилей для сельской медицины. Последний козырь, оставшийся у противников лидера оппозиции, — газовый. Тимошенко обвиняют в том, что она превысила свои полномочия, когда подписывала газовые соглашения с Владимиром Путиным Власть была совершенно уверена, что уголовные дела против Тимошенко и их правильное медиасопровождение погубят ее рейтинг. Но не тут-то было. Последний замер электоральных предпочтений стал ударом для «регионалов». Рейтинг Тимошенко не то что не упал, он продолжает расти. Более того, впервые за последние годы, по данным Всеукраинской социологической службы, рейтинг партии Тимошенко «Батькивщина» превысил показатели Партии регионов (15,4% против 15,0%). Сама Тимошенко, по-видимому обрадовавшись таким результатам, заявила: «А вот теперь понятно, почему у Генпрокуратуры случилось обострение, почему они хотят судить меня прямо сейчас».

Доля правды в словах лидера оппозиции есть. Социальная ситуация в стране уже давно портит репутацию команды Януковича. Народ, который, казалось, смертельно устал от политики, снова клеймит власть, в первую очередь за бешеный рост цен. И первый, кто в силах использовать этот протест в свою пользу, — Тимошенко.

Арестуют ли Юлю, как об этом говорит ее адвокат? Или отпустят? Устроят ли громкий судебный процесс? Похоже, соратники президента Януковича на распутье. Тюремная камера для Юлии Владимировны может стать трамплином для будущих политических побед. Если же власть откажется от громких обвинений, отпустит экс-премьера на все четыре стороны, это уже будет удар по самой власти и непосредственно Януковичу: ведь оказались слабее, чем пытались представить себя народу. Как решить эту дилемму? И чего следует ожидать Тимошенко? Есть версия, что посадить Юлию Владимировну за решетку все же не рискнут, но судить будут и вынесут условный приговор. Тем самым Тимошенко будет лишена возможности участвовать в выборах и на местном, и на государственном уровне.

Нет выше трибуны, чем тюрьма Борис Березовский, российский олигарх в изгнании

Теперь я знаю имя следующего президента Украины. Это Юлия Владимировна Тимошенко. Все, что сегодня происходит, — безусловная ее победа. Вся эта ситуация стратегически означает поражение правящего в Украине режима. Теперь потенциал Юли как альтернативы этой власти будет расти. Все минусы нынешней власти станут плюсами Юли. Грубо говоря, создан единый центр капитализации ошибок власти. Когда посадили Ходорковского, я, помнится, сказал, что «в России нет трибуны выше, чем Матросская Тишина». Украина мало чем отличается от России в этом смысле, и в Украине тоже нет трибуны выше, чем тюрьма. Оттуда Тимошенко будет слышно гораздо больше и лучше, чем когда она на свободе.

Поскольку этот режим все больше становится похожим на путинский, не остается никаких иллюзий относительно того, каким образом произойдет смена власти. Смена авторитарного режима на демократический наверняка произойдет путем революции. Не важно, как она будет называться — «вторая оранжевая» или как-то иначе.

Лидеру «Батькивщины» не стоит опасаться судьбы Ходорковского Александр Рар, немецкий политолог, центр «Россия-Евразия» Совета по внешней политике Германии

Возбудить уголовное дело за те или иные действия, совершенные при власти, наверное, можно против каждого бывшего чиновника независимо от его ранга. Поэтому разбирательство в отношении Тимошенко следует рассматривать скорее как намерение удалить с политической арены крупнейшую фигуру украинской оппозиции. Кроме того, Тимошенко может стать своеобразным козлом отпущения в вопросе перезаключения газовых контрактов. Руководители России и Украины могут свалить на нее всю вину за подписанные бумаги и после этого выйти к публике с новыми договорами, не потеряв лица.

Хотя, по моему мнению, лидеру «Батькивщины» не стоит опасаться судьбы опального российского олигарха Михаила Ходорковского. Заключение Тимошенко в тюрьму несет большие риски для действующей власти, прежде всего на внешней арене. Необходимо будет очень постараться, чтобы доказать европейской общественности, что экс-премьера осудили справедливо.

Власть допустила ошибку Виктор Небоженко, украинский политолог, директор социологической службы «Украинский барометр»

Уголовное дело против Юлии Тимошенко можно рассматривать с двух позиций. Первая — внешнеполитическая. В случае ареста от лидера «Батькивщины», очевидно, будут требовать дать показания против Владимира Путина. Такой козырь необходим власти, чтобы сделать всесильного российского премьера сговорчивее в вопросе изменения газовых контрактов. Да и «Газпрому», которому в общем-то безразлична судьба Юли, после такого скандала будет намного сложнее работать как с украинскими партнерами, так и с зарубежными.

Внутренний фактор, повлиявший на возбуждение уголовного дела, — это желание обезглавить политическую силу, имеющую сегодня более 10% голосов избирателей. И теперь, если Тимошенко арестуют, руководству прокуратуры придется доводить дело до конца, а иначе — уходить в отставку. Но, как показывает практика южноафриканских стран, когда политический лидер сидит за решеткой, его политическая сила быстро набирает популярность и потом запросто проходит в парламент. Поэтому власть уже допустила ошибку: она не только не решила свои проблемы, но и создала новые.

Раздувать дело — своими руками поднимать рейтинг Тимошенко Дмитрий Выдрин, украинский политолог, внештатный советник президента Виктора Януковича

Если власть аргументированно докажет, что были нарушения и украдены огромные суммы, никто даже и не заметит сурового отношения конвойных к маленькой, хрупкой женщине в белом, провожаемой за решетку. Если же Тимошенко сможет убедить в первую очередь общественность, что она не брала взяток, не подписывала заведомо незаконных документов, она будет на коне.

Окажется ли экс-премьер в конечном итоге за решеткой, зависит от нескольких факторов. Во-первых, от того, как поведет себя суд, например в выборе меры пресечения. Во-вторых, от того, как поведет себя нынешнее руководство страны. Может случиться так, что доказательства вины Тимошенко будут собраны, но раздувать дело — все равно что своими руками поднимать ее рейтинг. В то же время не делать этого — значит способствовать дальнейшему разложению юридической системы Украины. Ведь не проводить следственные действия только потому, что кто-то может назвать их преследованием, — это путь в никуда.

Тимошенко в тюрьме намного опаснее Дмитрий Гусев, российский политтехнолог, глава консалтинговой компании «Бакстер Групп»

Сегодня власть может бороться с Тимошенко, рейтинг которой стабильно растет, только неполитическими методами. Один из них — возбуждение уголовного дела и постоянные вызовы в прокуратуру. Цель, на мой взгляд, — полностью устранить Юлию Владимировну с политической арены, уничтожить ее как политического лидера накануне парламентских выборов. Ведь раньше власть уже лишила ее экономической поддержки, переманив на свою сторону всех крупных спонсоров БЮТ. Впрочем, экс-премьер как талантливый политик может обратить нынешнюю ситуацию в свою пользу, выдавая себя за жертву политических репрессий. Пока сложно сказать, будет ли завершено это уголовное дело, точно только то, что в тюрьме Тимошенко намного опаснее для власти, чем на свободе. Конечно, если у нее останутся соратники, которые станут оказывать ей поддержку и руководить партией. Многое будет зависеть и от политтехнологов двух лагерей: кто из них сумеет извлечь максимальные очки из этого скандала.

Текст: Максим Асауляк, Андрей Кислов Источник: http://weekly.ua

Вчора, 25.04.2011 року у Володимирському соборі м. Києва охрестили мого третього онука Володимира.

ВСЬОГО, ЩО НАМ ТРЕБА, МИ МОЖЕМО НАВЧИТИСЯ ВІД ВЕЛИКОДНЬОГО ЗАЙЧИКА:
• Не треба класти усі яйця в один кошик.
• Треба мати приятеля/приятельку, який має ВУХА, щоб слухати.
• Цукерка ніколи не буває завелика.
• У кошику повинні бути не тільки плоди праці, а й розваги. 
• Гарненький хвостик приваблює багато уваги.
• У кожного бувають «непричесані» дні.
• Нехай добрі думки плодяться, як зайці.
• Деякі частини тіла не обов'язково мусять бути підтягнутими.
• Не запускайте свої кігті туди, куди не слід.
• Доброго– потрошки.
• У чужому кошику травазавжди зеленіша.
• Щоб показати себе у всій красі, треба вилізти із шкаралупи.
• Найкращі речі в житті все ще лишаються солодкими й липкими.
 Хай святкова радість наповнить ваші серця! Веселих свят Воскресіння Христового! 

18.04.2011 (європейська преса про митний союз )

Василь Зілгалов

Прага – Європейська преса інформує проте, що Росія нарощує тиск на Київ із метою змусити українське керівництво ухвалити рішення про вступ до Митного союзу під егідою Росії. Російське керівництво при цьому не приховує, що вступ України до Митного союзу – це лише проміжний крок на шляху повного поглинання економіки України сильнішою Росією.

У Москві також вважають, що такий крок Києва означає розрив його стосунків із Євросоюзом і фактично вихід з СОТ. Газети також зауважують, що наступним кроком дедалі більшого тиску з боку Москви на Київ буде приїзд до Києва 19 квітня правої руки Володимира Путіна – віце-прем’єра Росії Ігоря Сєчина.

Московське видання «Коммерсант» оприлюднило інтерв’ю відповідального секретаря Митного союзу Росії, Казахстану и Білорусі Сергія Глазьєва, котрий вважає, що з часом Україна ще ухвалитьрішення про вступ і до Митного союзу, і до Єдиного економічного простору, що формується на базі того ж Митного союзу під егідою Росії. Глазьєв чітко заявив, що Москву не цікавить формула Януковича «3 плюс 1», і «єдиний варіант – повноцінна участь України в роботі Митного союзу». Глазьєв також сказав, що наступний візит віце-прем’єра Росії Сєчина 19 квітня до Києва має на меті пояснити владі Януковича, які на неї чекають переваги у разі вступу України до Митного союзу, зокрема, можливість «вирішити питання щодо формули ціни на газ для України». Глазьєв також пояснив, що мова йде не просто про вступ України до Митного союзу, а про повну інтеграцію її економіки в Єдиний економічний простір шляхом відмови Києва від інтеграції з Євросоюзом та фактичний вихід України зі Світової організації торгівлі. Глазьєв також наголосив, що Україна при вступі до Митного союзу мусить переглянути свою Конституцію, бо при її вступі йдеться «про договір про комісію Митного союзу, котрий делегує наднаціональному органові повноваження з широкого кола питань». Фактично Глазьєв визнав тут, що на сьогодні не зовсім зрозумілий механізм ухвалення рішень цього наднаціонального органу чи міждержавної ради Митного союзу і йдеться поки що про якийсь консенсус. Глазьєв також не знає, який відсоток голосів буде мати Україна в разі входження до Митного союзу, і лише пояснив, що це буде вирішено вже після принципової згоди України на офіційні переговори про вступ. Якщо ж Україна піде на угоду з ЄС про зону вільної торгівлі, то Москва, як пояснив відповідальний секретар Митного союзу, вдасться до широкомасштабного вибудовування суворого митного кордону з Україною та посилення ввізного митного тиску на зону вільної торгівлі Києва з ЄС. Фактично Глазьєв визнав, що погрози квотами і захисними заходами є з боку Москви нічим іншим, як «політичним тиском», бо, мовляв, «у нас є впливові лобісти, котрі хочуть захистити внутрішній ринок із комерційних міркувань». Глазьєв також пояснив, що «при вступі України до Митного союзу вона змушена буде підвищити свої імпортні мита більш як удвічі», що суперечить у самій основі участі України в СОТ. А що всі нинішні члени Митного союзу не є членами СОТ, як пояснив Глазьєв, то «у цьому плані приєднання України до Митного союзу допоможе нам скоріше завершити переговори з СОТ… за один-два роки, і СОТ не буде куди подітися».

Брюссельське видання «Нова Європа» інформує про мету візиту 19 квітня до Києва віце-прем’єра Росії Ігоря Сєчина. Йдеться про намагання української влади переглянути ціну на російський газ та ймовірні поступки України щодо цього. Видання відзначило, що після незгоди Путіна відразу ж після візиту до Києва 12 квітня переглядати умови ціноутворення на газ для України голова українського уряду Микола Азаров заявив про «додаткові аргументи за перегляд цієї газової ціни», котрі озвучать Сєчину українські урядовці Андрій Клюєв та Юрій Бойко. Йдеться, зокрема, про ймовірність створення спільного підприємства між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» та про спільну українсько-російську експлуатацію газотранспортної системи України, котра потребує негайної модернізації.Московська «Нєзавісіма   газета» вважає, що міністр оборони Росії Анатолій Сердюков «відредагує українську воєнну доктрину», та зауважує, що завіса секретності довкола проекту армійських реформ в Україні розпалює новий скандал у Києві. Бо йдеться про те, що, на думку експертів, нові доктрини – Стратегія національної безпеки і Воєнна доктрина України – не відповідають головним сучасним глобальним викликам. Наприклад, Воєнна доктрина, окрім дублювання Стратегії нацбезпеки, «не дає відповіді на питання про конкретні заходи для захисту національних інтересів, а лише констатує, що цей захист повинен будуватися в умовах позаблоковості і що в України немає зовнішніх ворогів». У багатьох у Києві викликало обурення те, що у новій Воєнній доктрині влади головне її занепокоєння – «небезпека внутрішнього воєнного конфлікту в Україні», а не небезпека агресії ззовні. Опозиція заявляє про намагання влади посилити таким чином контроль над суспільством і над демократією в Україні. Джерела «Нєзавісімої газети» в Києві також повідомили, що нова Воєнна доктрина України буде допрацьована, а також іще доповнена і за підсумками нинішнього візиту до України міністра оброни Росії Анатолія Сердюкова.

Моя особюиста відповідь на Митний союз. Я хочу жити в Європі

Повідомляю, що виставка "Карикатуристи України" завершила свою роботу. Я  вдячним  всім друзям, які відвідали виставку  та привітали мене з врученням диплому "Премії ім. В.Ф.Зелінського". На жаль  виставку не відвідав мій товариш по  I.UA  "Viktor67", якому я залишив у наглядачки галереї пакет зі свєю книжкою та двома числами журналу інтелектуального гумору "Ти диви?" за 1993 рік.  Схвальні відгуки  про вистаку  опублікували українські видання "Сільські вісті", "Україна молода" та інші.  Готуються публікації у журналі "Перець", тижневику "Слово просвіти". Особлива моя вдячність  друзяці "front242", яка  дуже оперативно зреагувала на виставку та опублікувала свої враження про неї в Internet.
До речі.  Представлені на виставці  серія коміксів  під загальною назвою "Пацючі історії" відібрані журі  для експонування на фестивалі коміксів  "КОММИССИЯ" (м.Москва).  Переглянути комікси з життя пацюків України можна за адресою, даю посилання: 
http://www.kommissia.ru/gallery/thumbnails.php?album=2249

  Цапині роги роги й звірячі вуха були настільки недоречні, що свідомість фіксувалаїх тільки по якійсь хвилині уважного розглядання портрету.То врешті-решт перетворилося на гру, чи експеримент. Варто було запитати когось із знайомих, або колег про те, чи нема у портреті чогось зайвого.Хтось відповідав коротке "ні", хтось вважав композиційно недоречним маленьке зображення герба на тлі, хтось просто якийсь час вагався іне знаходив жодної відповіді.Тож часто треба було тицяти пальцем у ті відростки із дещо дурнуватим питанням "а це?", і потім втішатися несподіваністю реакцій співбесідників.Той тест був навіть не на уважність. Тест був на здатність опиратися  стереотипам.
5-ть фото дивитись на  http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2010/12/27/11094/#4

Підготував Олександр Зінченко

Aвтор чудової дитячої пригодницької трилогії "Старафортеця" Володимир Бєляєв також дуже плідно працював на"ідеологічному фронті" СРСР. Його перу належать десятки памфлетів і"документальних" повістей, спрямованих проти "українськихбуржуазних націоналістів", греко-католиків та інших ворогів радянської влади.Повний недомовок, штампів і перекручень (чого варта хоча б історія про вбивствоКоновальця військовою розвідкою Німеччини Абвером) пропагандистський доробок Бєляєва, тим не менше. залишався в СРСР чи не єдиним легальним джереломна загалом замовчувану тему націоналістичного руху.Книжки Бєляєва зазвичай ілюструвалися карикатурами Віктора Григор'єва -відомого художника, чий стиль одразу упізнає кожен, хто в часи Української РСР читав гумористичний журнал "Перець" або дитячі книжки. Автор "Історичної Правди" Микола Поліщук люб'язно надав редакції до сканування дві з виданих у 1950-60 рр. пропагандистських збірок Бєляєва. Ось як радянська влада зображувала "буржуазних націоналістів" для громадян СРСР.
20 фото   http://www.istpravda.com.ua/artefacts/4da1f2bc6fd38/?ref=nf

Мені добре запам’ятався цей теплий  весняний і дужесонячний день.  Навчався я тоді у10-а класі  57 СШ м. Жмеринка Вінницької області.  Тієї весни ми  готувалися  до атомної війни і тому на уроках обов’язково тримали  при  собі протигази. Будь якої хвилини міг пролунати шкільний дзвінок, за яким ми повинні були зібратися

на шкільному подвір’ї  для проведення навчань з громадянської оборони.  Якраз йшла 15-та хвилина   уроку хімії  у хімічній лабораторії школи, розташованій на 1-му поверсі однієї з прилеглих будівель школи. Раптом  пролунав  тривалий шкільний дзвоник. Ми всі схопилися зі своїх місць і були  готові  вибігти на подвір’я школи. Молода вчителька хімії здивовано поглянула на годинника і заборонила нам виходити з класу. Та де там!  Хто у вікно вистрибнув, хто у двері  вибіг. Дівчата також пішли на подвір’я, хоча їм дуже не хотілося  носити протигази, натягувати резину  на голову з бантами. На подвір’ї височів чималий земляний горб, він прикривав бомбосховище, біля якого ми за дзвінком тривоги збиралися. Він виконував роль імпровізованої трибуни.  Хлопці збуджено  раділи з нагоди уникнути занять до кінця  уроків. Через деякий час на пагорб видерся директор школи А.І.Бех. Його промова була короткою, але запам’яталася на усе життя. Щиро посміхаючись, він промовив:    -Дороге учащиеся. Впервые в истории человечества  в космос полетел первый  человек , и это наш - Юрий Николаевич Гагарин! (*Прим. Директор неправильно  назвав Гагаріна по батькові )     Після його слів  на шкільному дворі  почалось відбуватись щось неймовірне!  Всі кричали «ура!», бігали, поздоровляли один одного. Дівчат смикали за коси. Ейфорія була захмарна.  Уявити тільки - людина у космосі, і це радянський космонавт!  Гордість за державу переповнювала.  До занять  того дня ми так і не повернулися.  А з цієї знаменної дати вже пролетіло 50 літ.