Є такі люди - лінгвофріки. На перший погляд вони нешкідливі: усього
лише вірять, що Росіяни - найдревніший нарід на Землі, а російська мова -
прамова людства. І нічого б страшного, якби останнім часом їхні ідеї не
почали набувати широкої популярності (в тому числі й в Україні) і не
стали лягати в основу неофашиських і відверто екстреміських ідеологій.
Основна ідея лінгвофріцтва – на основі дослідження мови знайти і
передати непосвяченим сакральні істині, сховані у словах російської
мови. А також - знання про первинність російської мови і російської
цивілізації на планеті Земля.
Один з найкрасномовніших прикладів того, як це працює: береться слово
"этруски" (племена, культура яких лягла в основу римської) –
розбивається на "эт" і "русски", після чого робиться сенсаційне
розкриття втраченої ("официальная история умалчивает") істини, що
етруски – это ж русские. І саме русская цивілізація лягла в основу
римської.
Або береться англійське слово girl (дівчина). Методом заглядання у
найпоширеніший в інтернеті словник англмови робиться висновок, що "у
себя на родине слово происхождения не имеет". Потім ще деякий час
розмірковують, шукають російські слова, які звучать подібно. І - бінго:
"В древнерусском было замечательное слово, которым называли юных особ –
ГоРЛица"! Загадку походження і запозичення girl з російської розгадано.
Можливі й значно складніші побудови: М. Задорнов в одній зі своїх
проповідей доводить, що англійське business походить від російського
"без носа".
Попри очевидний для будь-кого з гуманітарною освітою ідіотизм таких
умовиводів, є певна категорія людей, які в це вірять. Згадаймо доброго
доктора Геббельса: "щоб завоювати любов народних мас, кажіть їм
найбезглуздіші і найгрубіші речі". І піпл, давлячи приховане відчуття
власної неповноцінності і гарячково шукаючи підтверджень власної
унікальності, хаває.
Лінгвофріки дуже люблять усі слова, в яких трапляється словосполучення
РА, типу РАдость. Єгипетський бог РА пішов від якогось РАссєйського, і
РА, яке трапляється в деяких словах – вказівка на відголосок цього
знання. Слово "сРАть" з такої точки зору значить "бути з богом РА".
Особливо старається фрікодоктор Російської Академії наук Чудінов: сей
дослідник відкрив і "науково довів", що китайська мова пішла від
російської. І начхати, що "китайської мови" не існує, а в Китаї
спілкуються купою діалектів, часто незрозумілих мешканцям віддалених
провінцій.
Останнє відкриття Чудінова зовсім чудернацьке – "русский язык был тем
самым единым языком, о котором в Библии писали, что был один язык до
построения Вавилонской башни". Інше наукове світило доводить, що Адам і
Єва розмовляли... ну, ви вже зрозуміли, якою мовою.
Головні принципи лінгвофріцтва
Ось кілька головних принципів лінгвофріцького методу дешифровки
іншомовних і російських слів, давніх написів, віднайдення "прихованого"
смислу топонімів та інших мовних ігор:
- голосні не мають значення, при пошуку суті слова їх можна (за
бажанням інтерпретатора) брати або не брати до уваги, чи довільно
змінювати на подібні;
- написання важливіше, ніж звучання – лінгвофріки вважають, що багато
слів виникло через те, що хтось колись неправильно прочитав російські
слова;
- обернене прочитання: у словах інших мов, особливо тих, що читаються
справа наліво, можна знайти зворотне прочитання російських слів;
- повне ігнорування морфології. А навіщо вона взагалі потрібна?..
Розбираючи слова згідно цієї з цією методою, дійсно доходиш до дивних
висновків. Будь-яке слово будь-якої мови- звісно, за наявності фантазії -
можна прослідкувати до його російських витоків.
Наприклад, "славянин" позначує насправді того, хто "славить ян і інь". І
лінгвофрікам байдуже, що концепції інь та ян зявилися як мінімум за
два тисячоліття (а скоріш за все – значно давніше) до виокремлення
російської мови.
Або "самурай" значить "сам у рай": сам, значить, у рай вирушає, коли робить харакірі.
"Нация" значить "наш он". А "еврей" – не інакше як викревлене "арий".
Це, звісно ж, не може не приводити до висновку (прихованого, звісно ж,
істориками і урядами), що російсько-арійська цивілізація -
найпервинніша. А битва на Курукшетрі 5000 років тому, яка описується в
індійській Махабхараті – це насправді розповідь про битву характерників у
Волго-Обському басейні. І це, без сумнівів, стає зрозумілим, якщо
"порівняти" звучання деяких топонімів Махабхарати з сучасними
російськими.
Вчені-лінгвісти донедавна на переймалися спростуванням "трудів"
лінгвофріків. Мабуть, з тієї ж причини, що лікарі не спростовують тексти
"знімателів пристріту". А даремно.
Перегляди записів популяризаторів лінгвофріцтва на Ютюбі сягають
десятків і сотень тисяч. А лінгвофріцька література штампується в Росії
шаленими тиражами, і досягла сукупної кількості вже в кілька сотень
тисяч примірників.
Лінгвофріків почали помічати після того, як в їхні ряди навернувся
відомий сатирик Задорнов, а саєнтолог Стріжак зняв в прямому смислі
"культові"для значної частини росіян, що з’їхали з глузду, фільми "Игры
Богов". Сюжети з доведеннями факту, що русский язык – самый древний на
земле, і саме росіяни збудували єгипетські піраміди, на ура публікують
видання типу Комсомолки і показують російські провінційні телеканали.
Особливо багато лінгвофріків у Москві, Сибіру та їхній цитаделі -- місті Омськ, який лінгвофріки іменують Асгардъ,
всіляко намагаючись наголосити твердий знак вкінці. Однак, останнім
часом лінгвофріцтво поширилося не лише в Росії , а й серед схильної до
всіляких "езотерик-з-Ютюба" російськомовної молоді в Україні.
Характерно, що, на відміну від російського, українське лінгвофріцтво
(найвідоміше своїми теоріями про те, що завойовник Аттіла – це українець
Гатило) давно сумирно померло, і лише зрідка згадується хіба вже зовсім
юними й дурними свободівцями.
Збентежені від такого наступу лінгвісти вже не могли гордо ігнорувати
цю ахінею (прикметно: один з політичних тлумачів і популяризаторів
лінгворфріцтва зветься А.Хінєвич), і схаменулися. Адже люди на масово
вірять у подібні нісенітниці. А потім ці нісенітниці лягають в основу
політичних і псевдорелігійних ідеологій.
І розгубилися доблесні учоні мужі. І не знали, що робити. Дивитися їх
на Ютюбі ніхто не хоче. Та й справді: кому цікаво слухати людину, яка
знає пару десятків мов і може проводити між ними паралелі. Адже це довго
й нудно, і треба напружуватися, щоб розібратися у якихось "коренях",
"суфіксах", "префіксах"... Муть, коротше.
Наука втрачає авторитет на всіх фронтах. Однак "наука наук",
лінгвістика, в силу своєї складності, ніби трималася осторонь і не
піддавалася атакам дилетантизму. Тепер виникла загроза й для "цитаделі",
яка, здавалося, могла, навіть не помічаючи, витримати будь-який удар
шарлатанства. Вченим є над чим замислитися. Тим більше, що деякі
лінгвофріки мають цілком справжні дипломи кандидатів і докторів фіз-мат
наук.
Біда саме в тому, що ці мовні ігри в слова не лише наповнюють
гонорарами кишені проповідників лінгвофріцтва (типу Задорнова). Вони ще й
беруться на озброєння націонал-шовіністами типу Трьохлєбова і Хінєвича,
які отримують десятину зі своєї пастви (ці поважні панове примудрилися
створити релігію на основі лінгвофріцтва).
Лінгвофріцтво і політика
Російська влада ставиться до лінгвофріцтва поблажливо: з одного боку,
не підіймає його до якихось висот і визнання (лінгвофріцтво і його
логічні наслідки суперечать русскому православію). З іншого ж, усіляко
заохочує його на народному рівні. Малоосвіченому населенню політичні
наслідки лінгвофріцтва типу "истоки всей европейской цивилизации - в
России, которая на нашей планете была первой и мощной державой с
развитой культурой, наукой, промышленностью" допомагають вірити в
обраність і месіанство. А значить - і правлячий режим.
З іншого боку, путінізм, схоже, вирішив використовувати лінгвофріцтво й
інакше. На сьогодні одна з найважливіших функцій лінгвофріків в
ідеологічній системі ФСБ РФ – створення популярно-доступного
псевдонаукового матеріалу для використання у нових міфологічних
системах, типу російського неофашизму і неоязичництва, навязування цієї
ахінеї молоді.
Лінгвофріцтво і псевдорелігійні системи, які беруть його за основу
своїх ідеологій, перетворилися на проект ФСБ. Остання готує
альтернативну ідеологію для охоплення тих, хто розчарувався в русском
православії.
Усе це стало зрозуміло після показового судового процесу проти
згаданого гуру лінгвофріцтва і неоязичництва А.Хінєвича. Гуру
"прокатали" за статтею "екстремізм і розпалення міжнаціональної
ненависті", чим він дійсно займався. Прокатали, однак, дуже мяко, і
невдовзі після вироку Хінєвича без зайвого шуму відпустили. Таким чином,
гуру отримав погони "мученика" - після чого його авторитет і паства
значно зросли.
Автор: Станіслав Давиденко
В Інтернеті з'явилися оголошення про набір бажаючих на платний мітинг у
