З хворої голови на нездорову

Події, які розгортаються у Верховній Раді, дозволяють припустити, що з тієї спаленої днями у Києві тони кокаїну лев’яча доля потрапила до парламентського буфету. Принаймні, годинник головного СБУшного борця з корупцією Рокитського вартістю в його річну зарплатню – натякає саме на такий розвиток подій. Я розумію причини істерики, піднятої опозицією. Зрештою, до виборів залишилося зовсім мало, а тут така чудова нагода мобілізувати власний електорат. Одна при цьому видається, що не дуже вже й хочуть наші героїчні борці з диктатурою Януковича покласти за свободу душу і тіло, як співається в національному гімні. Їхні зусилля нагадують партійні збори у сільраді під час пожежі на фермі, на яких усі одноголосно ухвалюють резолюцію дати відсіч полум’ю, спостерігаючи через вікно з безпечної відстані, як догорає корівник. Де блокування парламенту? Адже наша опозиція звикла це робити з будь-якого приводу. Щоправда, так само легко, як і знімати власні блокади. Тільки не треба показувати ці дебільні фото біля трибуни, з плакатами та іконами. Якщо рада продовжує голосувати навіть попри цю блокаду – значить, це все чиста показуха. Я так само розумію, що опозиція могла б, за певного бажання, заблокувати і президію, і щитову. Але не робить цього, оскільки сили нерівні. Тому що протиставити донецьким спортсменам та бандитам ці бюрократи та партайгеноссе не спроможні нічого. А вихопити стільчиком по іплу якось сцикотно. Однак я не розумію, навіщо при цьому імітувати бурхливу діяльність і героїчну звитягу, якщо опозиція не спроможна навіть проголосувати за резолюцію щодо зняття з розгляду мовних законопроектів. Один-єдиний голос за цю постанову – це явний діагноз усьому, що роблять ці «захисники». Так, «донецькі» нині мають у парламенті більшість. Але звідки у них взялися ті голоси, яких не вистачало? Дозвольте нагадати, що це ті самі «тушки», яких до парламенту завели БЮТ і НУНС. Себто відповідальність за цей мовний шабаш лежить перш за все на нинішніх опозиціонерах. Які тепер намагаються сховати свою провину у дебільних висерах різних піар-асів на кшталт Алєжкі Мєдвєдєва. Мєдвєдєв сьогодні порадив письменниці Оксані Забужко убити себе об стіну, натякаючи на її публічну позицію «проти всіх». Вкотре повертаючись до цієї теми, хочу знову сказати: звинувачувати «противсіхів» у поразці Юлі Тимошенко на президентських виборах – це все одно, що заявити «усі, кого нам не вдалося наіпати – негідники». Тому що ніхто не винен у тому, що Тимошенко з її командою виборці довіряють ще менше, аніж навіть Януковичу та його банді. Що переконливо довела «масовість» акції на її захист під Печерським судом.

 Вина за це лежить виключно на Тимошенко та її команді «тушканчиків» типу Губського та Яценка, підарасів типу Ляшка, зрадників типу Королевської, вбивць типу Лозінського та піар-асів типу Мєдвєдєва.

Автор: Володимир Йадороб