Теплик – найсхідніший районний центр Вінницької області. Знаходиться трохи осторонь траси на Умань, тому випадково ви в нього не заїдете. До того ж, містечко нетуристичне і загадкове для пересічного громадянина.

Циттау – іще одне цікаве саксонське містечко та один із центрів культури верхніх лужичан. Його особливістю є те, що поруч проходять кордони одразу двох суміжних держав, Польщі та Чехії, до яких можна дістатись ледь не пішки.

У цьому році я ще не надіявся побувати у Німеччині, але пощастило на пару-трійку днів заїхати. І перше ж місто, яке побачив, вразило мене наповал. Маленький і маловідомий Баутцен виявився якимось фотогенічним чудом: оточений середньовічними мурами й вежами, із замком та купою іншої старовини. Потім були й інші міста, але саме це назавжди залишиться першим.

Ну і загальне уявлення про Німеччину виросло до якихось аж не знаю яких масштабів. Я ж побачив, по суті, лише крихітну її частинку біля Дрездена, і якщо тут все ось таке, то що там далі?..

Сьогодні відправляємось дивитись Гайсин, одне з найбільших міст Вінницької області (майже 26 тис. чол.). Незважаючи на це, подорожніх заміток про нього практично немає, що може наштовхнути на хибну думку, що тут і дивитись нема чого. Але насправді, як виявилось, це зовсім не так.

Так вийшло, що перший мій візит у Вроцлав був фактично ночівлею із парою-трійкою годин ввечері і вранці мимоходом глянути на це місто. Але навіть того з головою вистачило, щоб побачити, яке воно неймовірне і вражаюче. В альтернативному Всесвіті, де я маю купу часу, Вроцлаву варто присвятити кілька днів, ну а поки поверхнева пробіжка із відзначенням основного, що тут є.

Поважна дата заснування містечка Літин (до 1391 року) та сам корінь його назви заносять аж до витоків історії Великого князівства Литовського. А нинішнє зручне розташування на трасі між Вінницею та Хмельницькими мало б забезпечити сучасний розвиток. Але насправді все склалось інакше. Із історичних пам’яток у Літині залишились крихти, а сам він являє собою відносно мале (менше 7 тис. населення) смт і справляє досить депресивне враження.

Попри те, що Літин, певно, один з найменш цікавих райцентрів Вінниччини, щоб поїхати туди було одразу кілька причин. По-перше, подивитись гарну природу і села навколо, по-друге, хочу побувати у всіх райцентрах області, по-третє, у такому давно заселеному місці щось цікаве та й знайдеться. Ну і останнє, те що це досить близько до Вінниці, отже, можна катнути велосипедом, ще й шосе спеціально під мій приїзд цього року уклали новеньким чудовим асфальтом.

Почнемо з околиць. На північ від містечка на межі із селом Селище річка Згар протікає через мальовничий кам’янистий напів-каньйон, який місцеві називають просто Скали.

Друга замітка про Перемишль буде присвячена району Засяння і різним дрібничкам, які не влізли в першу.

Перемишль – одне із небагатьох міст ЄС, куди із України можна дістатись потягом без пересадки. А вже звідти народ розповзається по всій Польщі і в більш далекі країни, хто на заробітки, хто світ подивитись. Сам же Перемишль часто залишається без уваги і зневажливо розглядається суто як пересадочний пункт.

А дарма, дуже дарма. Це місто фантастичне і заслуговує уваги мінімум на день. Це як Львів чи Краків у зменшеному варіанті, тільки тут немає притаманної їм метушні, дорожнечі і орієнтування на туриста, а є неймовірна історична атмосфера, до якої жорстоке 20 століття поставилось досить поблажливо.

Кременчук – друге за розміром місто Полтавщини і за населенням майже не поступається обласному центру (225 тисяч проти 284), і це, певно, найбільші антиподи України в межах однієї області. З одного боку, культурний та історичний центр Полтава, а з іншого – промисловий важкоатлет. У Кременчуку взагалі не відчувається, що ти у Полтавській області, за відчуттями десь явно східніше.

Усього за 10 кілометрів від Перемишля (а отже, зовсім близько до кордону із Україною) знаходиться село Красичин. Село як село, невелике та непримітне, але є у ньому замок, який самі поляки називають одним із найгарніших у своїй країні.