Теплий Теплик

Теплик – найсхідніший районний центр Вінницької області. Знаходиться трохи осторонь траси на Умань, тому випадково ви в нього не заїдете. До того ж, містечко нетуристичне і загадкове для пересічного громадянина.

Ну а раз вже потрапив аж сюди, хотів подивитись хоч ще щось поруч, а конкретно дерев’яну церкву у найближчому селі Залужжя. З неї і почнемо. На виїзді з Теплика – мотивуюча реклама:

Від автостанції до церкви чалапати усього 2 кілометри. Дорога погана, але місцеві шумахери носяться нею так, ніби безсмертні.

Нас вітають:

Свято-Миколаївський храм 1895-97 року, типового для центральної України єпархіального стилю, невеликий і вишуканий. Традиційно він також синій: уже вицвів, але якраз перефарбовували наново.

Навіть пощастило заглянути всередину.

Наступна церква зустрічає уже в Теплику, на в’їзді зі сторони Залужжя.

Золотими куполами уже нікого не здивуєш, а от щоб, ем… райдужні?

Архітектурну непоказність церкви компенсує буйний цвіт у дворі:

Серцевиною селища є став на однойменній річці. Узагалі Теплик досить маленький райцентр, трохи більше 6 тис. населення. Забудова в основному одноповерхова, а найвищим хмарочосом є елеватор.

Має статус смт, хоча самі мешканці сприймають його як село:

Трохи пройшовся у східному напрямку, де на Вікімапії хтось позначив синагогу. По ідеї ось цей будинок; не знаю, чи її взагалі тут давно нема, чи це вона і є, тільки вдягнена у сайдинг:

І не тільки вона, ось і над радянським будинком культури познущались. Звісно, це не пам’ятка архітектури, але все одно, за що з ним так?

Також Теплик нагадав Оратів – іще один маленький райцентр на сході області. Такий же малолюдний, на березі великого ставку, із тінистою пішохідною зоною в центрі. Як і в Оратові, тут головною пам’яткою є масштабний і красивий старовинний костьол.