Вже пішов трейтій велорік! Минулий видався дуже жвавий та рухливий... Окрім поїздок на роботу та з роботи ще була пробна дводенна подорож у Переяслав-Хмельницький та тижнева дуже цікава та повна пригод, рекордів та пізнання подорож в Карпати з Веловуйками. Там були зафіксовані і найбільші перепади висот (взяття гори Гимби та Синевірськьго перевалу), і найбільша швидкість (понад 52 км/год при спусці в Закарпаття з гір), і найменша швидкісь та найбільший каденс при заїзді до Синевірського озера...

Читати далі...

Рік тому я купив собі велосипед, про що писав у попередному блозі . З тих пір вже проїхав 2086 км, тобто за цю весну проїхав практично стільки, скільки за все минуле літо. Середня швидкість дещо підвищилася до 19.95 км/год. Нещодавно побив свій власний рекорд швидкості... Це знову-таки трапилося на Бориспільській трасі Тепер він складає 45,65 км/год.[Приєднана картинка]За цей рік на велосидінні провів понад 104.5 години, можливо це крапля в морі, порівняно з 8760 годинами у році...

Читати далі...

27 травня 2014 року купив собі велосипед. [Приєднана картинка]А 30 травня - велокомп"ютер. З тих пір до сьогодні (6-те вересня) проїхав вже понад 1000 км, а точніше 1032 км за 52 велогодини. Тобто, середня швидкість 19.8 км/год. Це і поїздки асфальтованими дорогами та, навіть, автомагістралями і ґрунтовими польовими. Максимальна швидкість досягнена якраз на автомагістралі Київ-Бориспіль і складає трохи більше 37 км/год. На покупку велосипеду, аксесуарів до нього та запчастин витратив ...

Читати далі...

У неділю (16 жовтня 2011 р.) ми нарешті добралися до Державного Музею Авіації, що знаходиться біля аеродрому Київ-Жуляни та належить Національному Авіаційному Університету. Добиралися ми туди тролейбусом №22 до зупинки Федора Андерса, а потім йшли пішки по вулиці Медовій, але біля неї ведеться будівнцтво, здається, нового терміналу, то ж там досить брудно... Краще добиратися туди 220-ю маршруткою, що йде від Метро Харківська через Московську і Севастопольську площі по вулиці Народного...

Читати далі...

До Підкаменю знову їхав повільний та жаркий ЛАЗ . 25 кілометрів, що лежать між Підкаменем і Бродами, ми "промчали" хвилин за 40-45. В селищі є автостанція, то ж ми спершу подивиися розклад. О 17:25 був автобус Тернопіль-Броди, о 18:10 повертався наш ЛАЗ з Жаркова. Це був крайній термін. Далі ми пішли грунтовою звивистою дорогою в той бік де на горі виднівся монастир-фортеця... В довідниках пишуть, що камінь-велет і монастир видно з дороги, можливо ми не знали куди саме дивитися, але ...

Читати далі...

(Попередні дні: Острог, Приїзд у Броди, Олесько, Підгірці, Золочів) Наступний ранок теж почався з чаю, сирка та шоколаду на балконі . Щоправда сьогодні посилився вітер і постійно заважав нам смакувати, здуваючи пакети та заворачуючи полотенце-скатертину. Сьогодні ввечері ми вже мали їхати додому і потрібно було домовитися про оплату цього дня. Хазяїн взяв з нас до 22 вечора ще пів ціни за номер і ми побігли на автостанцію. Як ми вже встигли помітити, хоч вокзали і знаходяться на...

Читати далі...

Автобус привіз на якусь площу і водій сказав, що далі він не їде. Прочитавши ім"я під пам"ятником на площі і звірившись з картою, ми зорієнтувалися, що це пам"ятник Маркіяну Шашкевичу[Приєднана картинка], а ми на Вічевій Площі - практично в центрі міста. Звідси до всіх пам"ятників архітектури було зовсім близько. В принципі, це твердження справедливе для більшості міст та містецок західних областей. Через кілька кварталів була і основна мета нашого приїзду - Золочівський...

Читати далі...

Наступний день був більш продуктивний і вдалий. (Попередні дні: Острог, Приїзд у Броди, Олесько ). Ми вже знали коли відчиняються кафе, місцеположення і час роботи супермаркету та, головне, у нас був розклад автобусів у якому ми трохи навчилися відокремлювати потрібні нам напрямки. Снідати ми вирішили вдома чаєм, сирками та цукерками з супермаркету, купленими звечора. Чай кип"ятили незмінним у дорозі кип"ятильничком, сирки тримали у загальному холодильнику в коридорі, снідали на...

Читати далі...

Олесько - селище міського типу в Буському районі Львівської області. Знамените своїм замком, що є окрасою "Золотої підкови Львівщини". Відомо, що на одинокостоячому 40-метровому пагорбі серед боліт, один з синів галицько-волинського князя Юрія І Львовича спорудив замок. Письмова згадка про нього датується 1327 роком. Певний час замок був ласим шматком, бо стояв на кордоні Литовського князівства та Польського королівства і лише в кінці 15 сторіччя він втратив своє прикордонне значення, ...

Читати далі...

23:45, ми на вокзалі в незнайомому, поки що, містечку Броди, що на Львівщині. Є карта міста і назва готелю де маємо оселитися. Вирішили взяти таксі, бо блукати опівночі містом не було ніяких сил. Таксист на жигулях запросив від вокзалу до готелю лише 15 грн , а ми думали торгуватися за 25-30 грн (Ох ці столичні звички). Готель "Фільварки"[Приєднана картинка], вірніше повна назва "Кімнати готельного типу Фільварки" нам порекомендувала моя знайома, що вже кілька...

Читати далі...