Кажи...

Кажи...
Кажи й тоді,
коли боїшся,
коли думки твої
тебе лякають більше,
аніж втішають...

коли невпевнена –
Кажи:
коли не я,
на більше
здатна інша?

й не відпускай
свою Зорю,
за нею йди
й на розуміння
не надійся...

і я не прагну
світ твій зрозуміти,
лякаючись твоїх чеснот,
але, бажаючи, повторюю:
Кажи...

Шукаєм що...

Кохання мить –
       безцінний дар Небес
чи Пристрасті
       оманливі прикраси...

ЩО ми шукаємо,
       коли в Душі щемить,
у Просторі безмежнім
       і у Часі...

Лише на мить покаюсь...

усе, чого торкаюсь я –
Творіння Боже,
лише на мить
покаюсь я –
він завжди допоможе…

але Його пробачення
не завжди потребуємо,
самі себе не бачимо,
самі себе не чуємо…

кого ж тоді Ми слухаєм,
коли душею кривимо,
на вухо хто нашіптує
чергову зраду Милому…

Поэт – не тот...

Поэт – не тот,

кто выставляет напоказ

свои проблемы,

мерзости и чувства, 

а – тот,            

кто превращает слог в искусство, 

и учит этому всех нас…

как пораженья превращать в уроки…


15 листопада 2009 Старе Довге Місце

8сего лишь...

Это только всего лишь повод –

цифра  8осемь, начало Весны…

Каждый Праздник тогда нам дорог,

если он – состоянье Души…

 

А Душе не прикажешь смеяться

или плакать, она, Душа,

будет вечно,

бесконечно,

по Миру скитаться,

 если пары себе не  нашла…

 

И когда вдруг Весна наполнит

тайной страстью Судьбы берега,

обо мне пусть нечаянно вспомнит

неЗемная   Твоя   Душа



Страницы:
1
111
112
113
114
115
116
117
118
предыдущая
следующая