Розмова Т.Шевченка з українцями 2020 року

  • 02.07.20, 15:02
Дуже прошу українців, поширити цього вірша, де вам буде зручніше.

ПРОСТО ПОШИРТЕ.

ДЯКУЮ.

Як Кубань "добровільно" приєдналася до росії.

  • 24.06.20, 06:16
По завершенні другої Світової війни 30 тисяч донських, кубанських солдатів та їх сімей розстріляли загони НКВД

Кубань не хотіла приєднуватись до СРСР, ще у 1917 році влада краю підписала договір із УНР про входження в склад України як автономії. Козаки активно воювали із більшовиками, а після поразки велика частина емігрувала разом із сім’ями в Європу.

75 років тому, 1-го червня 1945-го в австрійському містечку Лієнц британські окупаційні війська видали червоним московитам 30 тисяч кубанських і донських козаків разом із їхніми сім’ями! Видали цих людей до пекельних рук Москви на вірну смерть. Англійці прекрасно усвідомлювали, що Совєти розстріляють усіх людей. Вони навіть не приховували цього. Мало того, під час примусової видачі англічани вбили щонайменше 1300 беззбройних людей, включаючи жінок та малесеньких дітей.

Ця сумна подія увійшла до історії як «козацька трагедія», чи ж «трагедія на ріці Драу»

Ще 4-го травня, після завершення бойових дій, в мальовниче тірольське маленьке містечко Лієнц увійшли близько 25-ти тисяч дивних чоловіків, жінок, дітей. Це були екзотичні для місцевих мешканців донські, кубанські, терські козаки емігранти ще із 20-х років. Вони під час Другої світової війни виступили проти сталінської Московії на боці Німеччини. 

Чоловіки незвичного вигляду з вусами і в кудлатих шапках німецькою не говорили. Новоприбулі мовчки розбили табір на березі ріки Драу і сумирно очікували вирішення своєї долі. Вони розраховували, що Західні союзники не видадуть їх більшовикам, а відпровадять в свої табори полонених. 

18 травня до річки направились англійські війська, які прийняли капітуляцію козаків. За домовленістю, козаки здавали зброю та разом із сім’ями мали бути поміщені у табори військовополонених. Не видані СРСР, а саме залишені у Союзників – такою була основна умова здачі.

Аж 31-го травня британці запросили офіцерів-козаків, близько 15 тисячі для переговорів. Їх підступно заарештували і худко відправили в совєцьку зону окупації. Там вже чекала розстрільна команда НКВД. Коли в табір ніхто не повернувся, решта все зрозуміла. 

З сьомої години ранку 1 червня козаки зібралися на рівнині за огорожею табору Пеггец навколо польового вівтаря, де проводилося траурне богослужіння. Коли настав момент причастя (причащали одночасно 18 священиків), з’явилися британські війська. Британські солдати кинулися на юрбу чинили опір козаків, били і кололи багнетами, намагаючись загнати в машини. Стріляючи, діючи багнетами, прикладами і палицями, вони розірвали загороджувальний ланцюг беззбройних козацьких юнкерів. Б’ючи всіх без розбору, бійців і біженців, людей похилого віку і жінок, втоптуючи в землю маленьких дітей, вони стали відокремлювати від натовпу окремі групи людей, хапати їх і кидати в подані вантажівки.

На кладовищі Kosakenfriedhof (Лиенц) в 18 масових могилах поховано близько 700 загиблих в той день. Вони були вбиті англійськими солдатами. Ще близько 600 козацьких тіл людей, які кинулися в річку і там потонули (в основному це були жінки з дітьми), поховані в різних місцях вниз за течією річки. Щороку 1 червня Російська православна церква проводить на кладовищі панахиду.

У 1974 році один англійський військовослужбовець, який брав участь в ганебній видачі козаків, томімий муками совісті, написав лист в газету S u nday Express: «Як ці козаки співали! І як вони вмирали! Тому що якщо тільки наш рахунок пострілів був хоч скільки-небудь вірним, дуже мало залишилося людей для трудових таборів. З тих пір я розповідав історію про видачу козаків кілька разів, але ніхто не вірив мені ».

Після побоїща у лісах Альп не одноразово знаходили здичавілих дітей, яким вдалось вижити у страшній різанині

На світлині картина художника Віктора Королькова — трагедія видачі козаків і їхніх родин московитам в Лієнці 1-го червня 1945-го року.

Із тих людей, які були передані Радянськй армії практично ніхто не вижив. Над ними не було суду, радянська влада боялась бунту на Кубані, тому не залишила жодного свідка. Мало того, рядових солдатів, які брали участь в розстрілах також розстріляли – це тактика ще із 20-тих років, коли розстрільні загони протягом кількох тижнів розстрілювали людей цілими селами, після чого їх, як свідків, також розстрілювали.

Тепер же Росія заявляє, що Кубань – це Російська територія, а жителі – етнічні росіяни. Кремль не уточняє скільки місцевих жителів було замордовано у 20-30 роках, скільки повстань проводили кубанські та донські козаки та як жорстоко більшовики їх придушували. Не знгадує Росія голодоморів та прямого геноциду по завершенні 2 Світової війни. Окрім трагедії на Лєнці, де було 25-30 тисяч людей всього із Кубані під час 2 світової війни на примусові роботи та на сторону Гітлерівської армії було відправлено та перейшло понад 100 тисяч жителів задунайщини. 90% з них більше ніколи не побачили рідних домувок. Ті люди, яких Союзники видавали СРСР були страчені, або ж відправлені в ГУЛАГ-и без права повернення на рідні землі.

Це наша історія, і це та правда, яку ніколи не визнає росія.


ВСЕ ЗЛО В СВІТІ здійснюють московити.

  • 04.06.20, 09:23

ВСЕ ЗЛО НА ПЛАНЕТІ ЙДЕ ВИКЛЮЧНО ВІД МОСКОВИТІВ !

ВСЕ ! Всі війни, ВСІ криваві диктатори, ВСІ масові знищення людей,

 ВСІ теракти, провокації, ненависть до інших націй та народів - ВСЕ

 ЗЛО підтримано, утримується, фінансується, або безпосередньо й

 особисто здійснюється кремлем.


Якщо ізолювати рассію, то в світі люди почнуть радіти життю,

 зникнуть диктатори припиняться війни, у Франції зникнуть

 жовті жилети, в Англії припинять труїти людей, припиняться

 масові знищення людей на планеті, ІГІЛ перестане існувати,

 КНДР припинить шантажувати світ ядер зброєю.


Хочу ще сказати про ВЕЛИЧ московитів - 

Якщо раптово Китай, США та ЄС припинить свій експорт на

 россію, то на россії не буде нормальних автомобілів, тільки

 "калина" (яку теж збирають з імпортних деталей ), взагалі не

 буде мото техніки, взагалі не буде жодного скутера,  телефонів,

 холодильників,  телевізорів, пральних маши, нормального

 одягу,  взуття, харчів,  у вас будуть  свої : кисла капуста, палена

 горілка,  фуфайки з  керзаками та ГУЛАГ.

*

вся рассія в одному малюнку.


московити створили ракету у 37 махів





Нам дебіли не потрібні !!!

  • 04.06.20, 09:14
Зображення

“Людина, не здатна засвоїти державну мову країни, в якій живе, – дебільна і не потрібна!”
Доктор наук, професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка Петро Масляк написав розгромний пост про тих, хто не може засвоїти державну мову країни, в якій живе.

Про це він написав на своїй сторінці у “Фейсбуці”.“Чергова ліквідація національної неграмотності від професора Масляка. Чому всі розвинені держави світу для отримання громадянства ввели іспит на знання державної мови? Чому найрозвиненіші з них до нього додали ще й іспити на знання історії і географії своєї країни. Чому? Нічого робити? Вони чогось не розуміють, чи навпаки?”, – зазначив він.

І додав: “Та все абсолютно просто. Людина, яка не здатна засвоїти державну мову країни, в якій живе чи збирається жити, є дебільною. А дебіли ніде не потрібні. Крім, звичайно, пострадянських країн. СРСР, в останні роки його існування, навіть газета “Правда” називала “Країною дурнів”, дослівно – “Страна дураков”. СРСР розпався, але дурнів не стало менше. Більш того, мільйони розумних, освічених і конкурентоспроможних людей виїхали за кордон. Внаслідок цього концентрації дурнів на квадратний кілометр території зросла ще більше. Це неспростовний факт”.

Тому всі країни колишнього СРСР, на думку професора, нині програють в соціально-економічному розвитку навіть Монголії і В’єтнаму. Найбільша ж концентрація цього “контингенту” спостерігається в “правопрієніци” СРСР, тобто Московії.

“Тому нині всі більш-менш притомні країни намагаються дистанціонуватися від Московії. А московська мова саме і є інструментом дебілізації сусідів. Для цього використовується “п’ята колона” з її гаслом “для дурнів”, “а какая разніца”. А тим країнам, які успішно розвиваються, наприклад, Казахстан і Азербайджан, ця “разніца” уже зрозуміла настільки, що вони йдуть на великі затрати, щоб терміново замінити навіть алфавіт з московського на латинський. Ну, зрозуміли, нарешті, для чого потрібний нинішній Закон про мови і чому його всілякі там разумкови намагаються змінити?”, – резюмував він.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2552951778366853&id=100009561680222

“Та зрозумійте нарешті, ви всі — націоналісти!”

  • 04.06.20, 09:05

Зображення

Якщо хтось в Україні виступає проти націоналізму, то він реально проти українського націоналізму, адже сам є націоналістом московським, єврейським, польським, угорським абощо.

Про це на своїй сторінці у “Фейсбуці” написав доктор наук, професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка Петро Масляк.

“У нас у трьох обласних центрах — Івано-Франківську, Тернополі і Хмельницькому мери-націоналісти. І всі три міста визнані найкращими для життя в Україні. В усіх них будується найбільше житла на душу населення. Випадково? Ні. Якби у нас був колективний розум, то один би з них нині був Президентом, інший прем’єром, а ще один Головою Верховної Ради. І в нас всі б міста і села були такими як Івано-Франківськ”, – зазначив Петро Масляк.

Професор підкреслив, що українців сьогодні намагаються переконати, нібито український націоналізм — це погано. А роблять це ті, хто насправді також є націоналістами — тільки єврейськими, московськими, угорськими тощо.

“Ми голосуємо за бариг і блазнів. А потім плачемо і проклинаємо їх. Себе треба проклинати. Бо нам дурять голову, як малим нерозумним дітям, що націоналізм це погано. Український націоналізм, звичайно. А ось єврейський, угорський, московський, болгарський і всі інші — націоналізми хороші. Та зрозумійте, нарешті, що всі люди націоналісти. Просто якщо хтось в Україні виступає проти націоналізму, то він реально проти українського націоналізму, так як він є націоналістом московським, єврейським, польським , угорським тощо. Второпали, нарешті? Чи треба і далі продовжувати ліквідацію національної неграмотності?” – наголосив Петро Масляк.

Нагадаємо, напередодні міські голови від ВО «Свобода» — очільник Івано-Франківська Руслан Марцінків, очільник Тернополя Сергій Надал і очільник Хмельницького Олександр Симчишин звернулися до президента, голови ВРУ та голови Уряду з вимогою припинити знищення Української державності.

Україна — держава українців чи національних меншин?

  • 04.06.20, 08:57



Україна — держава українців, а не національних меншин.

Німеччина — держава німців. Цього ніхто не заперечить. Польща — держава поляків. А Україна — держава національних меншин?

Принаймні так випливає з останніх заяв Президента України (прес-конференція 20 травня 2020 року) і Голови Верховнї Ради України (26 травня 2020 року в інтерв’ю “Главкому”): мовляв, національні меншини не влаштовує Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, його треба міняти.

По-перше, Україна — держава українців, а не національних меншин. У процесі підготовки до проголошення незалежності України Верховна Рада тодішньої Української РСР прийняла 16 липня 1990 року Декларацію про державний суверенітет України. У ній Верховна Рада, “шануючи національні права всіх народів”, проголосила: “Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності українського народу”. Отже, національної державності не російського, не польського, ні якогось іншого, а саме українського народу.

По-друге, про те, що в українскій державі має стояти питання про національні права саме українців, а не національних меншин, свідчить дальше положення Декларації: “Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя”. Це аж ніяк не стосуться ні росіян, ні поляків, ні когось іншого.

Не було й нема потреби дбати про національно-культурне відродженні росіян (у цьому відношенні їх на свій розсуд забезпечувала й забезпечує могутня Російська імперія), ні поляків (у них є своя держава), ні ще кого. Ідеться про національно-культурне відродження українців, яких століттями фізично й морально нищила Російська імперія. Інакше нема потреби в цій державі та й підстав для її існування.

Мова й культура творить і згуртовує націю. Тому й тепер деякі сили прагнуть і далі мову й культуру українців трактувати в колоніальному дусі як зайвий непотріб. У тому числі й Президент України та Голова Верховної Ради України.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” було розроблено й прийнято з великим запізненням на виконання положення другого абзацу статті 10 Конституції України, де сказано: “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”. Чи теперішнє керівництво української держави не розуміє значення слова “забезпечує”? Чи тільки вдає, що не розуміє?

Тим часом відбувається відверте ігнорування конституційного Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, а отже, й національних прав українців: Уповноваженого із захисту державної мови змусили подати заяву про звільнення, і досі не оголошено конкурсу на заміщення цієї посади; не створено Секретаріату при Уповноваженому; не затверджено Порядку здійснення контролю Уповноваженим із захисту державної мови за застосуванням державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування; не подано на розгляд Верховної Ради України проекту закону щодо реалізації прав корінних народів, національних меншин. А терміни виконання цих положень Закону вже давно минули.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ніяк не обмежує право національних меншин користуватися своїми мовами, розвивати їх, але, як сказано в Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту (1996 рік), “разом з тим особи, які належать до національних меншин, зобов’язані інтегруватися в більш широке суспільство держави через належне володіння державною мовою”. Не українці в своїй державі мають пристосовуватися до національних меншин, а навпаки, якщо ті, бодай поважають людей, серед яких вони живуть.

До відома національних меншин: Російська Федерація законодавчо “зобов’язує підтверджувати володіння російською мовою, знання історії Росії та основ законодавства РФ іноземних громадян, які звернулися для отримання дозволу на тимчасове проживання”.

Навіть тимчасове проживання вимагає знання мови, історії і законів країни. Україна — вже не колонія, як була вона і як ще досі вважає дехто, засланий свого часу для зросійщення аборигенів, “дабы они (аборигени), за висловом Катерини ІІ, не смотрели какъ волки къ лесу”. Україна — держава українців.

Іван ЮЩУК, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член Головної ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.




Українці Не "брати" московитам - вченні це довели.ч-1

  • 21.04.20, 05:13
Частина - 1

Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю радіо ТОК FM зазначив: «Росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси. Вона вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю та кривдою. Українці не дозволять росіянам називати себе братнім народом». Тоді як у жовтні 2016 року під час інвестиційного форуму «Росія кличе» президент володимир путін заявив: «Я багато разів про це говорив і хочу ще раз наголосити: попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична. Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо розвивати наші відносини». Патріоти України пропонують вашій увазі міркування Григорія Омельченка, генерала СБУ, який доводить, що має рацію Броніслав Коморовський, а не президент РФ.

Соціологія свідчить
Це ж яким потрібно бути циніком, щоб заявляти таке і робити спробу знову ліпити з українців і росіян «братні народи» після розв’язання і ведення війни проти України, що призвело до анексії Криму, окупації ­значної території Донбасу, майже 2 мільйонів біженців, майже 10 тисяч убивств мирних жителів, близько 23 тисяч поранених?!
А чи вважають українці і росіяни, що вони «братні народи» і мають «етнічну спільність»?
Соціологічні дослідження Центру Разумкова, проведені у 2016 році, засвідчили, що 87,1% жителів Донбасу вважають росіян братнім народом, на півдні — 60,5%, у центрі — 41,2%, на заході України — 28%.
Загалом по Україні 51,1% (цифра не може не обдурювати) опитаних вважають українців і росіян братніми народами, кожен третій не вважає їх такими, 25,6% вважають їх «одним народом» (у Росії так вважає 49% опитаних росіян) і 63,4% — «різними народами» (в Росії — 43%).
Згідно з результатами опитування московського «Левада-Центру» за травень 2016 року, 63% росіян негативно (навіть вороже) ставляться до українців.
Московський журналіст Олександр Твєрской зазначає:
«Украинцы и русские — это два разных народа. Только нравственно слепой человек может этого не замечать. Те, кто утверждают обратное, — либо слабоумные, либо больны державной лихорадкой. Иногда это совпадает, и медицина в таких случаях уже бессильна. Про то, что эти народы называются по-разному, имеют разные языки и разный культурный пласт — я даже говорить не хочу».
На його думку, головним мотивом для української культури є ніжна любов до свого краю, орієнтування на європейську думку, тоді як для російської культури є характерними тема протиставлення усьому світові, ідея російського домінування і агресії до всього чужого.
Українське духовне життя — це виправдання своєї волі, тоді як російське — виправдовує власне рабство.
«У этих двух народов разный менталитет. Разная судьба. Разные приоритеты. Их надо сравнивать, но их нельзя приравнивать — никогда! А вы попробуйте вырваться из лап кровожадной империи, которая пытается не первую сотню лет лишить вас идентичности и превратить в свою колонию. Попробуйте сбросить с себя большевистскую заразу, которая накрепко поселилась в умах людей. Это практически невозможно. И Украина делает, и сделала практически невозможное», — додає пан Твєрской.
Слово генетикам: Україна — колиска білої раси
А що ж говорить наука про «братні слов’янські народи»? Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.
У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузi генетики під керівництвом ученого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів усієї України.
Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі.
Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень.
За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).
Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як успадковану від оріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і в інших народів Європи, але його показник низький).
У той час, коли народність оріїв проживала на території нинішньої України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській популяції.
У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.
Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати.
Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і давало можливість цивілізації оріїв продовжити своє існування — свій РІД.
За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів.
Територія нинішньої Росії на той час була вкрита льодом і людського життя на ній не було.
Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої раси ниніш­ньої цивілізації».
Трипільські, кельтські і варязькі хромосоми
У 20% українців ДНК має гаплогрупу хромосома, яку вчені характеризують як трипільську.
Загальновідомо, що трипільці були найрозвинутiшою народністю (етносом) свого часу: саме вони володіли секретом виготовлення виробів iз бронзи, на відміну від більшості їхнiх сучасників, представники трипільського етносу носили не шкури, а тканий одяг.
Трипільці були землеробами й першими на українській землі вирощували пшеницю і гречку.
Звідти за українцями закріпилося «хлібороби» і «гречкосії», а пізніше — «козаки». Саме етнос, який проживав на території України, винайшов колесо.
Історія України та її етносу налічує на сьогодні, за твердженням науковців, десятки тисяч років до нашої ери.
У релевантній вибірці ДНК кожний шостий українець носить у собі хромосому скандинавського походження народів.
У цьому випадку йдеться насамперед про тих, кого за часів Київської Руси називали «варягами».
Вікінги прибували на українські землі як військова еліта — як дружинники для особистої охорони гвардії князів.
Їх було не багато, проте закони історії свідчать, що навіть невелика жменька чужинців, що потрапила у вищі прошарки держави, назавжди залишила слід не тільки у звичаях і культурі, також у генетичному фонді цілого народу.
У кожному п’ятнадцятому українці вчені виявили хромосому, яка ріднить сучасне населення України з ірландцями, англійцями і шотландцями.
Це означає, що кожен шостий тестований українець був нащадком кельтського походження.
Кельти були дуже могутньою цивілізацією, яка змогла заселити половину європейського континенту.
Достеменно встановлено, що саме цей народ відкрив бронзу раніше, ніж їхні європейські сусіди.
Спадщина кельтської культури прямо вплинула на українців, наприклад знаменита зачіска «під макітру» була одним iз різновидів кельтських національних зачісок.
Також довгі вуса, які зараз вважаються козацькими, — це спадок українців від кельтів.
Лінгвісти вважають, що слово «сало» українці успадкували від цього етносу: в кельтській мові цей продукт називався saill.
Вважається, що саме з кельтської мови до нас прийшли слова «кінь», «корова», «смерека».
Генетики встановили ще один древній етнос, представників якого на території сучасної України більше, ніж нащадків оріїв.
Вищенаведені результати досліджень відносяться лише до чоловіків, а головною фігурою в історії цивілізації насправді є жінка — українка.
Представниці прекрасної половини української нації (етносу), як мінімум, в три рази старші, нiж чоловіки.
Предки сучасних українок прийшли на землі теперішньої України за 20 тис. років до появи трипільців.
З точки зору генетики українки успадкували гени окремого, ще давнішого етносу, ніж орії.
ДНК українських жінок пояснюється тим, що жінки, як правило (за винятком окремих загонів українських амазонок), не брали участі у війнах цивілізації — вони просто обирали переможця.
Серце жінки завжди обирало сильнішого і «перспективнішого» чоловіка — від них і народжувалися діти, передавши гени у спадковість.
Проте донині невідомо, гени якого саме древнього етносу носять в собі українки.
У росіян показник гаплогруп хромосом, успадкованих від оріїв і трипільців, у порівнянні з українцями дуже малий.
Це свідчить про те, що українці і росіяни є різними етносами і не є генетично «рідними» — «братніми народами»

Частина 2
Росіяни — не слов’яни

Українці Не "брати" московитам - вченні це довели.ч-2

  • 21.04.20, 05:07
Частина - 2
Росіяни — не слов’яни
У 2013 році російськi генетики та антропологи провели великомасштабне комплексне дослідження російського генофонду — і були не просто здивовані, а вражені отриманими результатами.
Виявилися брехливими міфи, які століттями нав’язувались ідеологами про російську національність і етнічне походження росіян.
Російські вчені встановили, що генетично росіяни «не східні слов’яни», а «фіни-угри-татари». Розвіявся в пух і прах міф, що «росіяни, білоруси і українці складають окрему групу східних слов’ян» і є генетично «братніми народами».
Виявилося, що єдиними слов’янами з цих трьох народів є лише білоруси, але при цьому було встановлено, що білоруси — це зовсім не «східні слов’яни», а «західні», тому що вони генетично практично не відрізняються від поляків.
Російські вчені повністю зруйнували ще один міф про «рідну кров» білорусів, росіян і українців.
Білоруси виявилися фактично ідентичні полякам і генетично дуже далекі від росіян, але близькі до чехів і словаків.
А ось фіни Фінляндії виявилися для росіян генетично ближчими, ніж білоруси, а тим більше — українці.
Генетична відстань між росіянами і так званими фіно-угрськими народностями (марійцями, вепсами, мордвою тощо), які проживали на території Росії, дорівнює 2-3 умовним одиницям («близькі родичі»), а це означає, що росіяни і фіно-угри є ідентичними.
Результати аналізу мітохондріальної ДНК показали також, що ще одна близька рідня росіян, окрім фіно-угрів i фінів Фінляндії, — це татари: росіяни перебувають на тій же генетичній відстані умовних одиниць від татар, як і від фінів.
Після отримання результатів досліджень для Росії виникла велика ідеологічна, політична, психологічна і моральна проблема самоідентифікації себе як буцімто «слов’ян», адже генетично російський народ до слов’ян ніякого відношення не має.
Наголошую, що саме російські вчені поставили велику жирну крапку на міфі про «слов’янське коріння росіян» — нічого від слов’ян у росіян немає!
Є лише навколослов’янська російська мова, але і в ній 60-70% неслов’янської лексики.
Тому росіянин не здатний розуміти мову слов’ян (як і українську), хоча справжній слов’янин розуміє через схожість слов’янську мову — будь-яку, окрім російської.
Прамова оріїв
Світ визнав, що праукраїнці-орії утворили сім’ю індоєвропейських мов, в основі якої лежить стародавня українська мова. У «Британській енциклопедії» у статті «Англійська мова» все­світньо відомий учений філолог Річард Білсон пише: «Англійська мова та більшість індоєвропейських мов походять із ­прамови, що нею розмовляли десь 5 тис. років тому на сучасній території України».
Вчені Індії встановили, що їхній санскрит і знамениті веди були привнесені на територію Індії з України. Питання про прибуття оріїв на терени Індії 5-7 тисяч років тому вченими вже не дискутується, а є встановленим фактом.
У священних індійських писаннях орії згадуються як «благородні творці, працьовиті умільці, гідні, вельмишановні, вибрані, дружні, вірні, з блакитними і сірими очима люди, з русявим або каштановим волоссям, а їхня мова дала початок санскритові — мові священних книг, на всій сучасній Індії, Пакистані, Бангладеш, Афганістану, Киргизії та інших країн».
Наші предки, поширюючи свою мову, дарували іншим народам і свою культуру, звичаї, обряди, вірування.
Орії, які жили на наших прадавніх українських землях, зайшли і оселилися, окрім зазначених вище країн, також на території Узбекистану, Таджикистану, Близькому Сході, в Європі, Азії та на землях нинішньої Туреччини.
За висновками науковців, Праукраїна — це найдавніша інтелектуальна цивілізація на землі.
Вчені встановили, що початки української мови сягають 40 тисяч років.
За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68%) і лише потім — російська 62%.
Якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис iз білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською — лише 11.
Історично найуживанішою назвою української мови були: давньоскіфська, сколотська, давньорусинська, а потім, до середини ХIХ ст., була назва «руська мова».
Але найсенсаційнішими є результати досліджень російських учених по Україні.
Виявилось, що генетично населення Східної України — це фіно-угри: східні громадяни України (етнічні росіяни) практично нічим не відрізняються від етнічних росіян, мордвинів, комів, марійців, які живуть у Російській Федерації.
Це — один фінський народ, який колись мав і свою спільну мову.
А з українцями Західної України, за висновками російських вчених, все виявилося ще більш несподіваним: вони абсолютно не русо-фіни або фіно-угри Російської Федерації та Східної України.
Незалежні експерти Росії, України і Західної Європи говорять: «Можна як завгодно реагувати на ці абсолютно наукові висновки і факти, які показують природну сутність еталонного електорату Ющенка і Януковича під час президентських виборів і Помаранчевої революції в 2004 році і Революції гідності в 2014 році».
Звинуватити ж російських учених у фальсифікації результатів генетичних досліджень не можна, оскільки вони підтверджуються науковими висновками західних учених-генетиків, які довгий час накладали мораторій на публікацію своїх результатів.
Від генетичних досліджень до «руської весни»
Праві ті вчені, які стверджують, що дані генетичних дослі­джень ясно пояснюють глибокий і постійний розкол в українському суспільстві, де під назвою «українці» живуть два абсолютно різнi етноси: один із яких — етнічні українці (орії-руси), які, згідно з переписом населення 2001 року, складають 78%, а другий — росіяни (фіно-угри-татари) — 17%.
Ознайомившись iз результатами дослідження, незалежні політичні аналітики заявили, що оприлюднення цих результатів може мати непередбачувані наслідки для Росії з її імперськими амбіціями і світового порядку.
Однозначно, що російський імперіалізм візьме зазначені дані собі на озброєння — як ще один вагомий і науковий довід «приростити» територію Росії зі Східною і Південною Україною.
Ці висновки експертів підтвердили події в 2014 році в Криму і на сході України при реалізації кремлівського плану «Новоросія», в який були закладені результати генетичних досліджень російських і західних учених-генетиків.
Результати наукових дослі­джень російських і західних учених щодо генофонду російського, українського і білоруського народів ще довго будуть «переварюватися» в суспільній свідомості, оскільки вони повністю спростовують усі існуючi в нас уявлення, зведені до рівня ненаукових (надуманих) міфів, які міцно сидять у головах людей.
Отримані нові наукові знання потрібно не стільки зрозуміти й усвідомити, скільки до них потрібно психологічно і духовно звикнути та почати жити з урахуванням наукових висновків, а не столітніх міфів.
Наукові відкриття генетиків фактично означають геополітичний крах так званого Слов’янського трикутника «східних слов’ян» — «братніх народів» росіян, українців і білорусів. Це вже яскраво підтвердилося сьогоденням у стосунках між Росією, Білоруссю і Україною.
Звичайно, кремлівська пропаганда буде пробувати і далі приховувати результати наукових досліджень від населення і повторювати, як мантру, що українці і росіяни «слов’яни» і «братні народи», як це часто робить Путін.
Але сховати новітні генетичні, археологічні, антропологічні дослідження та їх результати уже неможливо.
Найголовнішим, на мою думку, є те, що звичайні українці на півсвідомому рівні, не знаючи результатів генетичних дослі­джень, самі зрозуміли, що росіяни не їхня «генетична рідня», а споконвічні вороги.
Українці тепер знають, хто є за своєю сутністю громадяни України російського походження, які перебувають на окупованій території Донбасу.
Генетики науково довели і пояснили, чому «східняки» закликали Путіна приєднати їх до Росії і ввести для їх захисту російські війська на Донбас.
Висновок учених: «голос крові» і «генетична батьківщина» етносу у своїй абсолютній більшості завжди сильніші за політичні, ідеологічні, релігійні, соціальні, громадянські та інші надумані засади держави.
Чи розуміють результати генетичних досліджень керівники і політики України і як їх потрібно використовувати у вирішенні питання звільнення Криму і Донбасу? Судячи з їхньої діяльності, дуже сумніваюся.
Символіка оріїв
В українців свої споконвічні історичні, а тепер державні символи — Герб, Прапор, Гімн. Нашому гербу і прапору не менше семи тисяч років!
В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яку називають українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої Богині Матері.
Її велетенська бронзова статуя, якій 4000 років, у правій руці тримає символ оріїв — Тризуб, який сьогодні є Гербом України.
Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми оріями.
На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е.
Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб) використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.
Потім його викори­стовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.
Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб.
За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став Державним Гербом України.
Сакральним символом оріїв був жовто-синій штандарт. Він означав гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що демонструвало природну перемогу Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє).
Розташування ж кольо­рів iз точністю до навпаки (так розташовані кольори на нашому Державному прапорі) є «Вселенським Законом занепаду», який спотворює все Божественне і веде до хаосу і розпаду. Що і відбувається сьогодні в Україні.
Знаючи це, наші пращури жили за Законами Всесвіту і правильно розміщували сакральні символи.
Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації. Саме жовто-блакитні кольори символізували і Київську Державу ще до християнізації Русі. 22 березня 1918 року Українська Народна Республіка встановила своїм прапором також жовто-блакитне полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).
Українці на підсвідомому (генетичному) рівні називають свій рідний прапор не синьо-жовтий, а жовто-блакитний!
Але народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а можливо, і навмисно, виконуючи вказівку ворогів української нації, затвердили «перевернутий» Державний прапор, iз розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її Незалежності!
Нагадаю, що вчені Китаю, Індії, Японії, після затвердження «перевернутого» Державного прапора, звертали увагу керівництва України, в тому числі й Президента Л. Кравчука, що спотворення священного символу України призведе впродовж 20-25 років до занепаду, руйнації, розвалу і навіть втрати незалежності України. Але до них не прислухалися…
Чи зрозуміють це нинішні народні депутати і Президент? Дуже сумніваюся.
Вчені встановили, що Києву — столиці України-Руси — не менше 2700 років (а не так, як нав’язала нам радянська академія наук!).
Учені історики, археологи, антропологи, генетики встановили, що орії, які проживали на території сучасної України, є творцями (батьками) ­трьох слов’янських народів: русів, чехів і хорватів.
Наші предки впродовж семи тисячоліть вели літочислення «від створення Світу», аж доки воно не було скасовано Петром Першим у 1721 році. За орійським календарем, сьогодні 7525 рік (за юдейським — 5778 рік).

Наш календар старіший за юдейський більш ніж на 1740 років. А за Велесовою Книгою наших пращурів, в Україні йде 21 138 рік — рік Бджоли!

Українське націоналістичне виховання.

  • 08.03.20, 07:08


НАЦІОНАЛІЗМ - ЦЕ ІМУНІТЕТ ВІД ГЕНОЦИДУ НАЦІЇ !

Що таке націоналізм? Націоналізм, це коли ти не дозволяєш гостям, які прийшли до тебе додому, бити твоїх дітей, гвалтувати твою дружину, гадити в передпокої, і класти ноги на стіл під час вечері. 


Виховання – це процес формування морально-психологічних та фізичних якостей особистості. Процес виховання відбувається постійно, навіть тоді, коли його формально немає. Відсутність цілеспрямованих заходів з виховання це теж виховання, але безсистемне і хаотичне (наслідки цього процесу зазвичай негативні). Кожний державний устрій, кожне суспільство у певний історичний період має свою систему виховання. При цьому державний світогляд і виховання нерозривно пов’язані.
Яка система виховання в Україні сьогодні? В Україні на половину совєцька, на половину ліберальна система виховання з рудиментами традиційної системи. Якщо подивитися на певні сектори системи виховання, то, як це не дивно, але шкільна освіта в Україні на сьогодні є однією з найкращих у світі. Майже не змінившись з совєцьких часів вона, маючи безліч недоліків, поки що найменше піддалася лібералізації і лише завдяки цьому може виконувати свою освітню функцію. У той же час, наприклад, система освіти у ВНЗ вже піддалася розкладницькому впливу ліберальних змін. Лібералізація і "Болонська система" на сьогодні є синонімом занепаду ВНЗ. У державі не існує ніяких молодіжних організацій, які б реально займалися вихованням молоді (крім "Патріоту України"). При чому проблема не у відсутності фінансування, а у елементарній відсутності бажання у державних установ провадити молодіжну політику.
Сучасний стан виховання говорить про те, що у майбутній націоналістичній Україні, у її історико-державницькій формі як ІІІ-й Гетьманат, повинні відбутися суттєві зміни і в системі виховання. Сьогоднішня система виховання світогляду споживача і психології раба повинна бути повністю демонтована. Суспільний світогляд визначає світогляд особистості.
Як можна покращити освіту і виховання у дошкільних і шкільних закладах? Її реформа полягатиме у наступному: 1) підвищення кваліфікації вчителів (для цього у вчителів повинна бути одна з найвищих зарплат, крім того держава має запровадити суворий кадровий відбір); 2) диференціація учбових класів за здібностями та статтю; 3) заміна фактологічного способу викладання матеріалу учбових дисциплін на світоглядний (мета шкільної освіти не безглузде накопичення знань, а формування світогляду) та навчання методології оволодіння знаннями.
Основна проблема ВНЗ у запровадженні "Болонської системи" й аналогічних цій системі тенденцій. Надмірна спеціалізація, фрагментарність подачі знань призвели до того, що сучасні ВНЗ скотилися до рівня технікуму, або навіть нижче. Масове запровадження самостійного навчання є неприпустимим, бо суттєво знижує рівень освіти. Це прийнятне для аспірантів, але ніяк не для студентів.
Повинна бути повністю заборонена комерційна освіта (як вища так і середня), а також навчання за контрактом. Існування комерційної освіти і навчання за контрактом передбачає наступне: приватна школа є краща за звичайну (інакше навіщо платити гроші за те, що можна отримати безкоштовно) та те, що для навчання за контрактом менший конкурс (прохідний бар’єр для абітурієнтів) ніж для навчання за рахунок держбюджету. З питання приватної школи (або навчального закладу іншого рівня) можна сказати, що її існування є соціальною і майновою дискримінацією українців. Основна робота у націоналістичній Україні в сфері загальноосвітньої школи полягатиме у вирішенні проблем покращення освіти і виховання, а ніяк не створення якихось приватних шкіл (навчання в яких проводиться за гроші). Існування елітних шкіл (шкіл більш високого освітньо-виховного рівня) припустиме і необхідне, але умовою вступу у елітну школу можуть бути лише здібності учня, але аж ніяк не кількість грошей. Те саме стосується приватних ВНЗ і навчання за контрактом. Існування контрактної освіти призводить до того, що більш здібний абітурієнт не може поступити у ВНЗ, через те що його місце зайняв менш здібний, але той який може заплатити гроші. Який варіант більш корисний для суспільства? Звичайно той, у якому кожен займає місце у залежності від здібностей.
Чи не викличе ліквідація комерційної освіти хвилі корупції? Вирішенням цієї проблеми може бути лише жорсткий контроль з введенням реальної кримінальної відповідальності за корупційні дії у системі освіти (бо противоправні дії у цій сфері завдають шкоду суспільству). До того ж доцільно розділити навчання і оцінювання. Коли навчати будуть одні викладачі, а оцінювати інші це багато у чому ліквідує підстави для корупції.
Крім того, система освіти у ВНЗ повинна бути реформована у сфері навчальних дисциплін і виховання. На сьогодні вона набула надмірної спеціалізації. Їй потрібно повернути фундаментальність, будувати її за класичним зразком. Неприпустимо говорити про відсутність необхідності виховання у ВНЗ. Останні повинні бути освітньо-виховними закладами.
Однією з перспективних є система виховання через молодіжні організації. Хоча на сьогодні вона не діє, у майбутньому для її розвитку немає суттєвих перешкод. Прогалина у цій сфері призводить до того, що молодь сьогодні не маючи можливостей для самореалізації у більшості своїй веде антисоціальний спосіб життя. Щоб пересвідчитись у цьому не потрібно шукати статистику правопорушень, а достатньо на кілька годин вийти на вулиці великих міст чи маленьких селищ. Поширення у молодіжному середовищі вживання наркотиків та алкоголю, паління та аморальної поведінки – це результат лібералізації суспільства і ліберальної молодіжної політики держави. Для того щоб ця тенденція набула зворотного характеру потрібне термінове запровадження низки молодіжних організацій багатопрофільного характеру, починаючи від військово-спортивних і закінчуючи природознавчими клубами. Кожен повинен мати можливість реалізувати себе у соціальній діяльності у відповідності зі своїми здібностями і бажанням. Лібералізація (культурна і моральна деградація) повинна бути зупинена. Вона вже достатньо підірвала національний імунітет – її замінить принцип соціальної справедливості і суспільної корисності.
На початку ХХІ ст. розвиток інформаційних технологій досяг такого рівня, на якому він є одним з найважливіших важелів державного управління. Чи здатні ЗМІ впливати на поведінку людей? Безсумнівно здатні, а крім того спроможні впливати на процес виховання. Єврейські власники ЗМІ сьогодні успішно виховують егоїзм, антисоціальну поведінку та аморальний спосіб життя. Пропаганда всіляких збочень досягла свого апогею. Здійснюючи свої диявольські наміри вони поповнюють телеефір і сторінки газет фантазіями своєї хворої психіки. На більшості таких "інформаційних джерел" мало б стояти клеймо: "психічно здоровим дивитися заборонено". Сьогодні заперечувати це може або ворог або ідіот. У націоналістичному суспільстві ЗМІ будуть проводити пропаганду здорового способу життя, зразкової соціальної і моральної поведінки, патріотизму та героїзму. Виховання молоді (спеціалізована інформація для молоді) для ЗМІ буде мати пріоритет. Для запобігання заангажованої та необ’єктивної подачі інформації ЗМІ повинні бути повністю націоналізовані.
З найдавніших часів сім’я є найважливішим інститутом виховання людини. Враховуючи надзвичайну важливість раннього періоду життя, сім’я є життєво важливим інститутом. Совєцькі спроби 1920-х рр. ліквідувати інститут сім’ї та запровадити суспільне виховання дітей закінчилися повним провалом. Сьогодні вже не здаються дивними дії влади по знищенню сім’ї. Ліберальна пропаганда виставляє сім’ю як дещо застаріле й не дуже актуальне. ЗМІ створюють відповідний негативний образ сім’ї і неадекватну модель стосунків між членами сім’ї. Кількість розлучень і кількість покинутих дітей говорять про дієвість ліберальної пропаганди. Здеградовані ліберальні ідеї повинні бути замінені ідеєю священності шлюбу і материнства. Відновлення традиції української сім’ї є однією з пріоритетних задач. Вирішення цієї задачі позитивно вплине на сьогоднішню демографічну проблему і проблему виховання молоді. Підірвана українська родинна традиція повинна бути відновлена – це вимагає здоровий глузд і обставини сьогодення.
Націоналістичне виховання повинне здійснюватися у відповідності з націоналістичним світоглядом. Ідеї про те, що процес виховання може відбуватися поза світоглядом абсолютно не відповідають реаліям. Будь-яке виховання є системне, не існує виховання поза ідеологією і світоглядом. Процес виховання – це процес формування світогляду. Сьогоднішній процес виховання в Україні здійснюється у відповідності з ліберальною ідеологією. Наслідки ліберального виховання добре відомі. Для того, щоб виховати високі морально-психологічні і фізичні якості слід додержуватися певних принципів. Найголовніший з них полягає у тому, що характер освітньо-виховного впливу на людину повинен бути детермінований її здібностями. З цього принципу логічно витікає принцип за яким буде формуватися еліта. Наприклад, сьогоднішня політична еліта вирізняється непомірним егоїзмом, повною відсутністю совісті і кількістю награбованих грошей. Натомість, у націоналістичну еліту зможе потрапити лише той, хто на протязі свого життя (навчання у школі, ВНЗ, на роботі тощо) вирізнятиметься високими здібностями, бездоганною моральною поведінкою, незалежно від соціального і майнового стану.

8 березня – найчорніша дата України-Русі! .

  • 08.03.20, 06:00



Цього дня ,972 року, в результаті підступної зради охристиянізованого і як наслідок одуреного та розтлінного іудеями оточення, загинув найвеличніший князь (Імператор) Русі-України – Святослав Хоробрий!
Саме з 8 березня 972 року починається знищення Русі як такої, і ключеву роль в цьому хазарськом реванші відіграла жінка на ім’я Малфрідь (Малуша) яка й принесла до Києва во чреві той плод Хазара Малфрідовича (т.зв Володимира), який досягнувши повноліття в 988р втілив в життя хижий іудейський сценарій християно-поневолення Русі-України, що триває донині..
2) 8 березня святкується ще одне іудейське “свято”, яке вони святкують на честь ще однієї діячки Есфір (Естер), яка спричинила перший акт геноциду (жертвоприношення) .
(Так, шляхом обману і “підстилання” себе під перського царя Ахашвероша, вона оббрехала Ахашверошового воєначальника(міністра оборони) Гамана (Амана) і домоглась його страти. Потім заволоділа “грамотою” Гамана на командування військом, підняла перське вісько, очоливши його, і впродовж кількох днів військо під її (Есфір) командуванням знищило 75000 мирних,
ні в чому не винних персів. Не милували нікого – ні старців, ні жінок, ні дітей. Царю Ахашверошу вона відбрехалась, що таким чином приборкала заколот проти нього. З того часу жиди святкують цю різанину як веселе “свято” Пурім.
Згодом істинні юдейки Клара Цеткін і Роза Люксембург замаскували це “свято”, під Міжнародний жіночий день 8 березня”.
Також в цей день в 1857, 1894-96 роках в Парижі, Чікаго та Нью-Йорку прошли маніфестації повій за права найдревнішої професії.
3) святкування міжнародного жіночого дня саме 8 березня, було обрано ними, ще й тому, щоб українці-русичі, відволікаючись на жінок (які у нас безумовно найвродливіші в світі) обходили стороною постать національного пророка та його вчення – сонця-правди, день народження якого 9 березня. Бо саме Тарас Шевченко, як ніхто інший викрив цих злодіїв і до цих пір явяється для них найнебеспечною зброєю.
Таким чином, вшановуючи 8го березня наших жінок ми:
1. Святкуємо свої поразки, підживлюючи своєю енергією ворогів,
2. Ставимо їх (своїх жінок) в один ряд з деспотами, святкуючих геноцид персів (Пурім), підкреслюємо солідарність своїх жінок з повіями (це ж міжнародний день солідарності жінок),
3. Обходимо стороною свого пророка і його вчення.
Висновки робіть самі…
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
попередня
наступна