Славянский ли язык России?

Есть три момента, которые усиленно прячут все российские лингвисты (хотя, как в народе говорят, шила в мешке не утаишь).
1) До XVIII века язык Московии не считался никем в мире русским языком, а назывался конкретно языком московитов, московитским.
2) Русским языком до этого времени назывался именно и только украинский язык.
3) Язык Московии – московитский язык – не признавался до этого времени европейскими лингвистами (в том числе славянских стран) даже славянским языком, а относился к финским говорам.
Конечно, сегодня все не так: ради имперских интересов завоевания славянских стран Россия оказала огромное влияние на свою лингвистическую науку, ставя ей задачу придания языку России «славянского статуса». Причем, если бы западнее России жили германские народы, то точно так она бы доказывала, что русский язык – из семьи германских языков: ибо таков был бы заказ Империи. И языковые реформы российского языка, начатые еще Ломоносовым, были как раз направлены на акцентирование его слабых славянских черт. Однако, как писал еще 150 лет назад польский славист Ежи Лещинский о родственных славянам западных балтах, «прусский язык имеет намного больше оснований считаться славянским, чем великорусский, у которого с польским языком и другими славянскими гораздо меньше общего, чем даже у западно-балтского прусского языка».
Напомню, что Россия стала называться «Россией» впервые официально только при Петре I, который считал прежнее название – Московия – темным и мракобесным. Петр не только стал насильно брить бороды, запретил ношение всеми женщинами Московии чадры на азиатский манер и запретил гаремы (терема, где женщин держали взаперти), но и в поездках по Европе добивался от картографов, чтобы отныне на картах его страну называли не Московией или Московитией, как прежде, а Россией. И чтобы самих московитов стали впервые в истории считать славянами, что было общей стратегией по «прорубанию окна в Европу» – вкупе с просьбой Петра перенести восточную границу Европы от границы между Московией и ВКЛ теперь уже до Урала, включая тем самым впервые в истории географически Московию в состав Европы.
До этого польские и чешские лингвисты и создатели славянских грамматик четко разграничивали русский язык (украинский) и московитский, а сам этот московитский язык не причисляли к семье славянских языков. Ибо язык Московии был скуден на славянскую лексику. Как пишет российский лингвист И.С. Улуханов в работе «Разговорная речь Древней Руси» («Русская речь», №5, 1972), круг славянизмов, регулярно повторявшихся в живой речи народа Московии, расширялся очень медленно. Записи живой устной речи, произведенные иностранцами в Московии в XVI-XVII веках, включают только некоторые славянизмы на фоне основной массы местной финской и тюркской лексики. В «Парижском словаре московитов» (1586) среди ВСЕГО СЛОВАРЯ народа московитов находим, как пишет И.С. Улуханов, лишь слова «владыка» и «злат». В дневнике-словаре англичанина Ричарда Джемса (1618-1619) их уже больше – целых 16 слов («благо», «блажить», «бранить», «воскресенье», «воскреснуть», «враг», «время», «ладья», «немощь», «пещера», «помощь», «праздникъ», «прапоръ», «разробление», «сладкий», «храмъ»). В книге «Грамматика языка московитов» немецкого ученого и путешественника В. Лудольфа (1696) – их уже 41 (причем, некоторые с огромным финским «оканьем» в приставках – типа «розсуждать»). Остальная устная лексика московитов в этих разговорниках – финская и тюркская.
У лингвистов той эпохи не было никаких оснований относить язык московитов к «славянским языкам», так как самих славянизмов в устной речи не было (а именно устная речь народа является тут критерием). А потому и разговорный язык Московии не считался ни славянским, ни даже околорусским: крестьяне Московии говорили на своих финских говорах. Характерный пример: русского языка не знал и мордвин Иван Сусанин Костромского уезда, а его родня, подавая челобитную царице, платила толмачу за перевод с финского костромского на российский «государев» язык. Забавно, что сегодня абсолютно мордовская Кострома считается в России «эталоном» «русскости» и «славянства» (даже рок-группа есть такая, поющая мордовские песни Костромы на русском языке, выдавая их за якобы «славянские»), хотя еще два столетия назад никто в Костроме по-славянски не говорил. И тот факт, что Московская церковь вещала на болгарском языке (на котором писались и государственные бумаги Московии), - ничего не значил, так как вся Европа тогда в церквях говорила на латыни и вела делопроизводство на латинском языке, и это никак не было связано с тем, что за народы тут проживают.
Напомню, что после Люблинской унии 1569 года, когда белорусы создали с поляками союзное государство – Республику (по-польски – Речь Посполитая), ВКЛ сохраняла своим государственным языком белорусский (то есть русинский), а Польша ввела государственным латинский язык. Но это вовсе не говорит о том, что народный язык поляков – это латинский язык. Точно так и русский язык не был тогда народным в Московии-России – пока российские деревни его не выучили. Вот еще пример: сегодня (и исстари) в деревнях Смоленской, Курской и Брянской областей (входивших когда-то в состав ВКЛ) говорят вовсе не на русском, а на белорусском языке. На литературном русском там не говорят, как и никто не «окает» - отражая финский акцент, как в Рязанской или в Московской областях, а говорят совершенно на том языке, на котором говорят селяне Витебской или Минской областей. Любой лингвист должен делать один вывод: в этих российских областях живет белорусское население, ибо говорит на белорусском языке. Но это население относят этнически почему-то к «окающим» восточным соседям, которые во времена Лудольфа там знали только 41 славянское слово.
И.С. Улуханов пишет, что говоря о существовании у московитов двух языков – славянского (церковного болгарского) и своего московитского, В. Лудольф сообщал в «Грамматике языка московитов»: «Чем более ученым кто-нибудь хочет казаться, тем больше примешивает он славянских выражений к своей речи или в своих писаниях, хотя некоторые и посмеиваются над теми, кто злоупотребляет славянским языком в обычной речи». Удивительно! Что же это за такой «славянский язык» Москвы, над которым посмеиваются за употребление славянских слов вместо своих слов финских и тюркских? Такого не было в Беларуси-ВКЛ – тут никто не смеется над людьми, использующими в речи славянские слова. Наоборот – никто не поймет того, кто строит фразы, используя вместо славянской лексики финскую или тюркскую. Этого «двуязычия» не существовало нигде у славян, кроме как в одной Московии. (Кстати, Статуты ВКЛ были написаны на самом чистом славянском языке – государственном в Великом Княжестве Литовском и Русском, сугубо славянском государстве, где литвинами были славяне – нынешние белорусы.)

Эта проблема «двуязычия» из-за отсутствия в России народной славянской основы преследовала всегда и создателей литературного русского языка – как вообще главная проблема российского языка. Он прошел «стадии развития термина», называясь вначале московитским, затем российским при Ломоносове – до 1795 г., затем при оккупации Россией в 1794 году (закрепленной формально в 1795) Беларуси и Западной и Центральной Украины пришлось его менять на «великорусское наречие русского языка». Именно так русский язык фигурировал в 1840-х годах в названии словаря Даля («Толковый словарь великорусского наречия русского языка», где под самим русским языком обще понимался белорусский, украинский и российский), хотя сегодня все российские лингвисты ненаучно исказили название словаря Даля до «Толковый словарь живого русского языка», хотя словаря с таким названием он никогда не писал.
В 1778 году в Москве была издана брошюра писателя и лингвиста Федора Григорьевича Карина «Письмо о преобразителях российского языка». Он писал: «Ужасная разность между нашим языком [всюду в работе он называет его «московским наречием»] и славянским часто пресекает у нас способы изъясняться на нем с тою вольностию, которая одна оживляет красноречие и которая приобретается не иным чем, как ежедневным разговором. …Как искусный садовник молодым прививком обновляет старое дерево, очищая засохлые на нем лозы и тернии, при корени его растущие, так великие писатели поступили в преображении нашего языка, который сам по себе был беден, а подделанный к славянскому сделался уже безобразен». («Беден» и «безобразен» - это, конечно, расходится с будущей его оценкой как «великий и могучий». Оправданием тут служит факт, что Пушкин пока не родился для молодого зеленого языка, созданного только что экспериментами Ломоносова.)
Опять обращаю внимание: этой проблемы никогда не было у белорусов, поляков, чехов, болгар, украинцев, сербов и остальных славян – где язык селян органично становится языком страны и народа. Это чисто российская уникальная проблема – как сочетать финский язык селян со славянским языком государства (например, в Беларуси это нелепо: спорить о возможном «засилии славянизмов в письменной речи», подразумевая, как в России, засилие болгарской лексики, когда сама белорусская лексика является такой же совершенно славянской лексикой и такими же славянизмами – то есть нет самого предмета для такого спора, ибо славянизмы болгарского языка никак не могут «испортить» и без того основанный только на славянизмах белорусский язык – маслом масло не испортишь).
В итоге российские лингвисты героически порывают «пуповину» многовековой связи культуры Москвы с болгарским языком, который дружно находят «чуждым», «вычурным в условиях России», «тормозящим становление литературного российского языка». И отвергают болгарский язык, смело падая в лоно народного языка («московского наречия»), который на 60-70% процентов состоит из неславянской лексики. Великими деятелями, которые совершают эту языковую революцию в России, Ф.Г. Карин в своей работе называет Феофана Прокоповича, М.В. Ломоносова и А.П. Сумарокова. Так в самом конце XVIII века Россия отказалась от следования болгарскому языку, который ее веками, как веревочка, удерживал в славянском поле и обращал «во славянство», - и стала лингвистически себя считать свободной и суверенной, признавая своим языком теперь не болгарский, а тот народный язык славянизированных финнов, который отнюдь не имел, как болгарский, явных славянских черт. Патриотизм победил славянское единство.
Настоящий русский язык
Мелетий Смотрицкий, белорусский просветитель, работавший в Вильно и Киеве, автор изданной в 1619 году в Евье «Граматiки словенскiя правильное синтагма», задолго до «революционера» в русской лингвистики Ломоносова, создателя грамматики российского языка, создавал научные основы языка русинов. Как и в Грамматике Л.Зизания, он четко отличал болгарский церковный язык от нашего: «Словенски переводимъ: Удержи языкъ свой от зла и устнъ своъ же не глати лсти. Руски истолковуемъ: Гамуй языкъ свой от злого и уста твои нехай не мовятъ здрады». Ясно абсолютно (как и далее по его книге), что русским языком автор считает нынешний украинский язык (точнее – тот русинский язык, который в его время был общим для белорусов и украинцев). А вовсе не язык Московии-России. «Нехай», «мовять», «здрады» - это чисто белорусско-украинские слова, которые Мелетий Смотрицкий называет «переводом на русский язык». Ясно, что это всем бросается сразу в глаза, поэтому автор статьи в журнале «Русская речь» «Московское издание Грамматики М. Смотрицкого» доктор филологических наук В.В. Аниченко из Гомельского государственного университета облекает язык, на который Смотрицкий переводит церковно-болгарский язык, в такую формулу: «так называемый «русский»». Так называемый Мелетием Смотрицким? И так называемый всем народом ВКЛ той эпохи? Тут явно желание доктора наук не будоражить российских коллег: мол, все нормально – то, что у нас народ называл исстари русским языком, - это только «так называемый «русский язык»». А «не так называемый», настоящий – был только у России. Болгарский по содержанию. А Мелетий Смотрицкий заблуждался в терминах.
Ненаучно перевирать средневековых авторов. Если они четко пишут, что русский язык – это по своему содержанию именно украинский язык, а не московский, то зачем юлить? Зачем переписывать историю? Тем более что в таком ненаучном подходе сам нынешний украинский язык становится аномалией – с Луны упал на Киев, чужд, потому что «так называемый». А ведь книги Мелетия Смотрицкого показательны: русское – это наше народное исконное, что само собой и сегодня есть в реалиях украинского и белорусского языков, а российское – это не русское, а основанное на болгарском. И переводы, которые делает в книге Мелетий Смотрицкий с болгарского на русский – это фактически переводы с российского на русский – на украинский и белорусский. Тут нет ничего этнически российского, что ныне именуется «русским», а есть только болгарское, которое нуждается в переводе на русский язык – для белорусов и украинцев, тогда именовавшихся русинами.

Україна у вогні

У Києві бенкетувало офіцерство Адольфа Гітлера. Свою промову виголосив новопризначений чорний отаман України Еріх Кох. З усіх радіостанцій транслювалася його промова. Він говорив своєму синові Людвігу, що українську землю можна їсти. Такі, як українці, не підкоряться. Коли він дивиться на їхню смерть, то завжди тремтить од жаху. Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.

Я прийшов знищити твій рід. Я знищу твоїх маленьких синів, щоб не було в тебе роду. Я зґвалтую і оскверню твою дружину, твою наречену, щоб не було в тебе роду. Я заморю голодом твоїх батьків, щоб не було в тебе імені. Я спалю твої старовинні міста, щоб не було в тебе історії. Я знищу пам'ятки твоєї культури, щоб не було в тебе душі.

Олександр Довженко УКРАЇНА У ВОГНІ 1943 р.

Як вам актуальність?

Як московія привласнила історію київської русі

Вперше надруковано у збірці Ярослава Дашкевича "Учи неложними устами сказати правду" (К.: Темпора, 2011. – 828 с.). Створюючи свою ук-ра-їнську державу, українці повинні переглянути й уточнити свою історію, базую-чись на правді, достовірних фактах і історичних подіях. Пере-бу-ва-ючи упродовж століть під владою завойовників, українці фак--тично були позбавлені можливості впливу на формування національної свідомості і розвиток своєї історії, в результаті чого історія України написана переважно на догоду цим завойовникам. Особливо не виясненим є питання про претензії і домагання Московїї, а в подальшому Росії, на історичну спадщину Київської Русі. В романі-дослідженні В. Білінського (Країна Моксель або Московія // Київ: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008, 2009, в трьох книгах) повідомляються факти, взяті з історичних джерел (переважно російських), що свідчать про докорінне перекручення історії Російської імперії, направлене на створення історичної міфології про те, що Московія і Київська Русь мають спільні історичні корені, що Московія має "спадкові права" на Київську Русь. Звичайне шахрайство московитів, що привласнили собі минуле Великого Київського князівства і його народу, нанесло страшний удар по українському етносу. Тепер задача полягає в тому, щоби, на основі правдивих фактів, розкрити брехливість і аморальність московської міфології. Розглянемо основні питання цієї проблеми. Московські, а пізніше російські царі розуміли, що без великого минулого неможливо створити велику націю, велику імперію. Для цього потрібно було прикрасити своє історичне минуле і навіть привласнити чуже. Тому московські царі, починаючи з Івана IV (Грозного) (1533-1584), поставили завдання привласнити історію Київської Русі, її славне минуле і створити офіційну міфологію Російської імперії. На це можна було б не звертати уваги, якщо б ця міфологія не зачіпала корінних інтересів України, не була направлена на повне знищення України – її історії, мови, культури. Час показав, що російські імпершовіністи робили і роблять все можливе для реалізації цієї задачі. Протягом століть, особливо з початком XVI ст. в голови людей втовкмачували і втовкмачують, що Російська держава і російський народ беруть початок від великого князівства Київського; що Київська Русь – колиска трьох братніх народів – російського, українського та білоруського; що росіяни за законом "старшебратства" мають право на спадщину Київської Русі. Цією жалюгідною брехнею дотепер користується російська історіографія і державні діячі Росії, а також "п'ята колона" в Україні, в яку входять комуністи і майже всі регіонали у Верховній Раді. Відомо що: - В час існування держави Київської Русі про Московську державу не було ні згадки. Відомо, що Московське князівство, як улус Золотої Орди, засноване ханом Менгу-Тімуром тільки в 1277 році. До цього часу Київська Русь уже існувала більше 300 років; - Немає ніяких фактів про зв'язок Київської Русі з фінським етносом землі "Моксель" і пізніше Московським князівством з князівствами земель Київської Русі до XVI ст. В той час, як у 988 році відбулося хрещення держави Київської Русі, фінські племена землі "Моксель" перебували в напівдикому стані. Як можна говорити про якогось "старшого брата", коли цей "старший брат" появився на світ декілька століть пізніше ніж русичі-українці. Він не має жодного морального права називати себе "старшим братом", диктувати людству правила існування, насаджувати свою культуру, мову, світосприймання. Відомо, що до кінця XV ст. не існувало російської держави, не було старшого брата "великороса" і російського народу, а була Суздальська земля – земля Моксель, а пізніше Московське князівство, що входило в склад Золотої Орди – держави Чинґізидів. З кінця XIII до початку XVIII ст. народ цієї землі називали московитами. Московські історики замовчують питання про своє національне походження. Московити, великороси – хто вони? Московити. У IX-XII ст. великий край від Тули, Рязані й теперішньої Московської області, меря, весь, мокша, чудь, мордва, марі та інші – все це народ "моксель". Ці племена стали згодом основою народу, що прозвав себе "великоросами". У 1137 р. на ці землі прийшов молодший син київського князя Мономаха – Юрій Довгорукий, який залишився без княжого стола у Київському князівстві. Юрій Довгорукий започаткував князювання Рюриковичів на землях "Моксель", очоливши Суздальське князівство. В нього від жінки місцевого племені народився син Андрій, якого назвали "Боголюбським". Народжений і вихований в лісовій глухомані в середовищі напівдиких фінських племен, князь Андрій розірвав усі зв'язки з батьківською дружиною і зі старими київськими звичаями. У 1169 р. Андрій Боголюбський захопив і зруйнував Київ: прийшов варвар, що не відчував ніякого родинного зв'язку з слов'янською святинею – Києвом За короткий час (50-80 років) на кожне фінське поселення був посаджений князь із Рюриковичів, уроженець від мами мерянки, муромчанки, мокшанки... Так з'явилися на землі "Моксель" князівства: Володимирське, Рязанське, Тверське та інші. В цей час на землі "Моксель" починають проникати окремі місіонери з розповсюдження християнства. Про масове "перетікання" слов'ян із Придніпров'я на землі "Моксель", як це стверджують московські історики, не може йти ніякої мови. Для чого слов'янам із плодючих земель Придніпров'я іти через непроходимі хащі і болота тисячі кілометрів в невідому напівдику глуш? На базі християнства на землі "Моксель" починає формуватися мова, яка з часом стала російською. До XII ст. на землях "Моксель" проживали тільки фінські племена. Це підтверджують археологічні розкопки О. С. Уварова (Меряни та їхній побут за курганними розкопками 1872 р. – 215 с.). Із 7729 розкопаних курганів не виявлено жодного слов'янського поховання. Антропологічні дослідження А. П. Богданова і Ф. К. Вовка, що проводили вивчення людських черепів, підтверджують відмінні особливості фінського і слов'янського етносів. У 1237 р. на Суздальську землю прийшли татаро-монголи. Всі, хто схиляв голову, цілував чобіт хана і приймав його підданство, залишались живими і неушкодженими, хто не хотів покоритися – знищувались. Володимирські князі Юрій і Ярослав Всеволодовичі покорилися хану Батию. Таким чином, земля "Моксель" ввійшла в склад Золотої Орди імперії Чинґізидів і її воєнна сила влилась у військові сили імперії. Очолював військову дружину землі "Моксель" в складі війська хана Батия володимирський князь Юрій Всеволодович. Факт формування в 1238 р. воєнної дружини із фінських племен, які використовувалися Батиєм у завойовницьких походах на Європу в 1240-1242 рр., є прямим доказом встановлення влади хана в Ростово-Суздальській землі. На період воєнного походу Юрія Всеволодовича на Володимирське князівство був посаджений молодший брат Юрія – Ярослав Всеволодович, який віддав хану Батию свого восьмирічного сина Олександра Ярославовича в аманати (тобто заложники). Пробувши в Орді у Батия з 1238 по 1252 р. Олександр, названий і прославлений російськими істориками як Невський, засвоїв увесь устрій і звичаї Золотої Орди, став андом (кровним братом) сина Батия Сартака, одружився на дочці хана Батия і згодом став вірним слугою Золотої Орди, очоливши Володимирсысе князівство (1252-1263). Він не брав участі в жодній серйозній битві, всі перемоги Олександра Невського – жалюгідна брехня. Князь Олександр просто не міг брати участі в зіткненнях на Неві в 1240 р. і на Чудському озері в 1242 р. будучи іце дитиною. Слід відзначити, що управлінська влада Ростово-Суздальських князів була мінімальною. Ханом Батиєм для керівництва князівством (улусом) назначався намісник – великий баскак, а на місцях – удільні баскаки. Це були повновладні правителі Золотої Орди, які керувалися законами Яси Чинґізидів. Брехнею російських істориків є те, що суздальські, а пізніше і московські князі були незалежні від Золотої Орди. Першим правителем князівства (улуса) у ханській грамоті названий баскак або даруга, а князі рахувалися на другому, а то і на третьому місці. Брехнею є те, що Москва заснована Юрієм Довгоруким у 1147 р. Це міф, який не має доказового підтвердження. Москва як поселення була заснована 1272 року. Цього ж року був проведений третій перепис населення Золотої Орди. При першому переписі (1237-1238 pp.) і другому (1254-1259 pp.) поселення – Москва не згадується. Московія, як князівство, виникло в 1277 р. за наказом татаро-монгольського хана Менгу-Тімура і було звичайним улусом Золотої Орди. Першим Московським князем став Даниїл (1277-1303) (молодший син Олександра т. з. Невського). Від нього бере початок династія московських князів Рюриковичів. У 1319 р. хан Узбек (про це мовиться у вищеназваному романі-дослідженні В. Білінського) призначив свого брата Кулхана уділь-ним московським князем, а з 1328 р. – Великим Московським князем. У російській історичній літературі названий як Калита, Хан Узбек, прийнявши іслам, знищив майже всіх князів Рюриковичів. У 1319-1328 pp. пройшла зміна династії Рюриковичів на династію Чинґізидів в Московському улусі Золотої Орди. А 1598 року в Московїї перервалася династія роду Чинґізхана, яка почалася від князя Івана Калити (Кулхана). Тобто звиш 270 років Москвою правили чисті Чинґізиди. Нова династія Романових (Кобилиних) у 1613 р. зобов'язалася свято зберігати давні традиції і принесла клятву на вірність старій династії Чинґізидів. Московська православна церква в 1613 р. стала стабілізуючою силою, яка забезпечувала зберігання татаро-монгольської державності в Московїї. Із наведених даних видно, що Московія є прямою спадкоємницею Золотої Орди держави Чинґізидів, тобто, насправді татаро-монголи були "хрещеними батьками" московської державності. Московське князівство (а з 1547 р. царство) не мало жодних зв'язків до XVI ст. з князівствами земель Київської Русі. Великороси. Плем'я великоросів, або російський народ, як він сьогодні зветься, з'явилося близько XV-XVII ст. серед фінських племен: мурома, мері, весі та ін. Тоді зароджується його історія. Немає історії великоросів на землі Київській! Історія великоросів починається із "Залещанської землі", з Московїї, які ніколи не були Руссю. Татаро-монголи, що прийшли на ці землі, внесли значний вклад у формування "великоросів". На психологію великороса наклали відбиток запозичення татаро-монгольського інстинкту завойовника, деспота, в якого основна мета – світове панування. Так до XVI ст. сформувався тип людини-завойовника, страшного у своєму неуцтві, люті й жорстокості. Цим людям не були потрібні європейська культура Й писемність, їм чужі такі категорії як мораль, чесність, сором, правдивість, людська гідність, історична пам'ять тощо. Значна частина татаро-монголів у XIII-XVI ст. влилася до складу великоросів, з них починають свій родовід понад 25 % російської шляхти. Ось деякі прізвища татар, які принесли славу імперії: Аракчеєв, Бунін, Грибоєдов, Державін, Достоєвський, Купрін, Плеханов, Салтиков- Щедрін, Тургенєв, Шереметьєв, Чаадаєв та багато інших. Щоб привласнити історію Київської землі і увічнити цю крадіжку, великоросам треба було придушити український народ, загнати його в рабство, позбавити власного імені, виморити голодом тощо. Українців, які проявилися як нація в XI-XII ст., а можливо, й раніше, оголосили "малоросами" й узялися втовкмачувати цю версію всьому світові. За найменший відступ від цієї версії людей страчували, знищували, засилали в ГУЛАГи. Радянський період був особливо жорстоким. За той час Україна втратила понад 25 мільйонів своїх синів і дочок, які загинули у війнах за інтереси Росії, під час колективізації, на висилках і в катівнях. Так "старший брат", "великорос" змушував жити "молодшого брата", "малороса" у жорстоких "обіймах любові". СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ МІФОЛОГІЇ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Ще за часів князювання Василя III (1505-1533) в Московії зародилася ідея величі, яку висловив представник Московського православ'я монах Філофей: "Два Рима впали, а третій стоїть, а четвертому не бути". Відтоді у московитів зароджується думка всемогутності й "богообраності", що "Москва – третій і останній Рим". Ці думки поширювались і утверджувались в Московії. Скільки крові було пролито московськими князями, а пізніше – царями заради цієї ідеї-маячні. За царювання Івана IV (Грозного) домагання Московії на спадщину не тільки Київської Русі, а і Візантійської імперії поси-люються. Так, за переказами, шапка Мономаха буцімто подарована київському князю Володимиру Мономаху його дідом – базилевсом Константином IX, вважалися символом передачі влади Візантією Київській Русі. Враховуючи те, що першим Суздальським князем був шостий син князя Володимира Мономаха Юрій Довгорукий, то наявність у Московії цієї шапки є "доказом" спадкових прав московських правителів не тільки на Київський великокняжий престол, а і на спадщину колишньої Візантійської імперії. Далі був складений облудний заповіт Володимира Мономаха про передачу "спадкоємних прав" синові Мономаха Юрію Довгорукому, підкорювачу так званої "Залещанської" землі. Все це було видумкою. Насправді, шапка Мономаха була золотою бухарською тюбетейкою, яку Хан Узбек подарував Івану Калиті (1319-1340), який приспособив цю тюбетейку-шапку для свого звеличення. (Логвин Ю. Кобила, Калита і тюбетейка "Мономаха" // Час. – Київ, 1997, 27 березня). Іван IV (Грозний) уперше 1547 року вінчався в церкві з титулом Московського царя, як "наслідувач" грецьких і римських імператорів. Із 37 підписів, що скріпили грамоту, прислану з Константинополя в Москву, 35 виявилися підробленими. Так Іван Грозний став "спадкоємцем візантійських імператорів". Так узаконилась брехня. Масовану державну фальсифікацію історії свого народу почав Петро І. Він уперше в 1701 р. видав указ про вилучення в покорених народів усіх письмових національних пам'яток: літописів, хронографів, хронік, давніх історичних записів, церковних документів, архівів тощо. Особливо це стосувалась України-Русі. У 1716 р. Петро І "знімає копію" з так званого Кенігсберзького літопису, де було показано "об'єднання" давнього літописання Київського і Московського князівств і обґрунтовувалась єдність слов'янських і фінських земель. Однак доступ до "копії"-фальшивки, як і до самого оригіналу, був закритий. Ця Петрова фальсифікація стала основою для подальших фальсифікацій – написання т. зв. "загальноруських літописних зводів", в яких обґрунтовувалось право Московії на спадковість Київської Русі. На основі цих фальсифікацій 22 жовтня 1721 р. Московія оголосила себе Російською імперією, а московитів – росіянами. Так була вкрадена у законних спадкоємців Київської Русі – українців історична назва Русь. Петро І завіз з Європи велику кількість спеціалістів, у тому числі і професіоналів-істориків, яких залучив до написання і фальсифікації історії Російської держави. Для цього кожний іноземець, що поступив на державну службу, давав присягу про нерозголошення державної тайни і зобов'язувався ніколи не покидати Московську державу. Виникає питання, які можуть бути державні таємниці при "обробці російської історії" давніх часів? У будь-якій цивілізованій європейській країні після 30-50 років розсекречуються всі архіви. Російська імперія дуже боїться правди про своє минуле. Смертельно боїться! Після Петра І, який перетворив Московію на Російську державу, еліта Московії почала замислюватися над необхідністю створення цілісної історії власної держави. За цю справу ретельно взялася імператриця Катерина II (1762-1796), яка не допускала думки про те, що в царському роду вона може бути серед рядової татаро-монгольської знаті. Катерина II, по-європейськи освічена людина, ознайомившись з архівними першоджерелами, звернула увагу, що вся історія держави тримається на словесній билинній міфології і не має доказової бази. Тож, Катерина II своїм указом від 4 грудня 1783 р. створює "Комісію для складання записок про древню історію переважно Росії" під керівництвом і доглядом графа А. П. Шувалова, в складі 10 видатних істориків. Основна задача, що була поставлена перед комісією, полягала в тому, щоби за рахунок переробок літописів, написання нових літописних зводів та інших фальсифікацій обґрунтувати "законність" привласнення Московією історичної спадщини Київської Русі і створення історичної міфології держави Російської. Комісія працювала 10 років. У 1792 р. "Катерининська історія" побачила світ. Робота комісії проводилась в наступних напрямах: - збір усіх письмових документів (літописів, архівів тощо). Ця робота вже частково була зроблена Петром І. Збирання матеріалів проводилось не тільки зі своєї країни, а також з інших країн – Польщі, Туреччини та ін.; - вивчення, фальсифікація, переписування або знищення історичних матеріалів. Так були переписані літописи: "Слово о полку Ігоревім", "Повість минулих літ", "Лаврентіївський літопис" та багато інших. Деякі літописи переписувалися по декілька разів, а оригінали знищувались або засекречувалися. Так, були засекречені "Скіфська історія" А. І. Лизлова, що була видана в 1776 і 1787 pp., "Історія Російська із найдавніших часів" В. М. Татіщева, видана 1747 р. В "Скіфській історії" А. І. Лизлова вказується, що жителі Московїі – це окремий відособлений самобутній народ, який нічого спільного не має з Руссю (Києвом), Литвою, поляками тощо; - написання нових "загальноруських зводів", які писалися у XVIII ст., а подавалися, що вони XI, XIII, XIV ст. Всі ці зводи проповідували "загальноруську ідею". Це в той час, коли на київській землі жили слов'янські племена (поляни, деревляни, сіверяни та ін.), які вже були християнами, в "Залещанській" землі жили фінські племена (мурома, меря, весь, мокша та ін.), які перебували у напівдикому стані, і ці племена не мали в історії нічого спільного аж до XVI ст.; - для обґрунтування єдності Київської Русі і фінських племен були написані тисячі різних зводів. Усі ці зводи і літописи, як вказується в романі-дослідженні В. Білінського є тільки у переписаному вигляді, жодного оригінала. Жод-ного! Все це вказує на неймовірну за масштабами безсоромності й нахабства, фальсифікацію при створенні історії Держави Російської. Не можна вічно жити в брехні!

Настав час, щоби українські історики написали правдиву історію України, яка ґрунтувалась би не на фальсифікованих Катериною II літописах і заново написаних у XVIII столітті "загальноруських літописних зводах", а на історичних фактах, зафіксованих у документах, зокрема таких країн, як Польща, Туреччина, Греція, Іран та ін. Люди мають знати правду.

http://narodna.pravda.com.ua/history/4f5bd5f4867de/

Випуск №205 від 11 червня 2012 року

У Донецьку чорнобильці обізвали ЄВРО 2012 "бенкетом під час чуми"

Сьогодні в Донецьку близько 350 пенсіонерів та інвалідів з організації "Всеукраїнське об'єднання ветеранів Чорнобиля" мітингували з транспарантами "ЄВРО 2012 - бенкет під час чуми", "Руки геть від захисників вітчизни".

"Одні люди поставлені на межу виживання, а інші з жиру бісяться. Ось чому чемпіонат - це бенкет під час чуми. Сьогодні тут є евакуйовані з Чорнобильської зони, в яких з нового року пенсія зменшилася в 4-5 разів, - заявив лідер протестувальників Володимир Деркач. - Це ЄВРО побудовано за рахунок нас, українців. Кожний пересічний українець витратив на цю справу 2000 гривень, а непересічний навпаки - заробив мільйони. Так, наприклад, цемент для будівництва спортивних споруд в країні купували за ціною, яка перевищує оптову в 3 рази. І це тільки один приклад. Українські правителі думали не про спорт, вони думали тільки про свою вигоду".


Більше про це читайте: http://gazeta.ua/articles/life-photo/_u-donecku-chornobilci-obizvali-evro-2012-benketom-pid-chas-chumi/440250


Власть готовится к фальсификациям. В избирательных округах Луганской области уже «учли» 38 тысяч «мертвых душ»?


В Луганской области общее число избирателей в созданных здесь 11 избирательных округах составляет 1830976 (Постанова ЦИК от 28.04.2012 г. №82). А общее число избирателей всех 1406 обычных избирательных участках, которые составляют эти округа - 1792738 (Постанова ЦИК от 12.04.2012 г., №66). Разница около 38 тысяч или 2,1%.


Більше про це читайте: http://www.cvu.org.ua/doc.php?lang=ukr&mid=pu&id=3336&lim_beg=0


Україна потрапила в п'ятірку країн, яким загрожує дефолт


Україна зайняла четверте місце в рейтингу країн, яким загрожує дефолт.

Економічна криза в Європі набирає обертів, тому інвесторам доводиться платити набагато вищі ставки, щоб застрахувати себе від дефолту за допомогою дефолтних свопів, пише ресурс Business Insider, що склав рейтинг країн з особливо високою ймовірністю дефолту.

Дослідження проводилося в 59 країнах, а рейтинг очолила Греція.


Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2012/06/11/6966421/


В Киеве шведские и украинские болельщики одевают футболки "Free Yulia". ФОТОрепортаж


На Крещатике в палаточном городке представители объединенной оппозиции "Батькивщина" раздают болельщикам футболки с надписью "Free Yulia".

Футболки с портретом экс-премьер-министра Украины Юлии Тимошенко одевают как украинские, так и шведские болельщики, - передает Цензор.НЕТ.

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/photo_news/208698/v_kieve_shvedskie_i_ukrainskie_bolelschiki_odevayut_futbolki_free_yulia_fotoreportaj


Опозиція подала у ВАСУ позов з приводу голосування за мовний законопроект в Раді


Опозиція подала до Вищого адміністративного суду України позов з приводу голосування за мовний законопроект Колесніченка-Ківалова. Про це на брифінгу повідомив народний депутат з фракції БЮТБ Степан Курпіль, передає прес-служба партії "Батьківщина".

"Ми підготували позовну заяву до Верховної Ради, де вимагаємо визнати результати голосування недійсними та заборонити профільному комітету готувати цей законопроект до другого читання", - сказав він.

Курпіль наголосив, що було грубо порушено регламент Верховної Ради, оскільки за законопроект голосували "мертві душі". "Ми не повинні чекати фальсифікації у другому читанні. Саме тому ми подаємо позов сьогодні", - додав він.


Більше про це читайте: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/oppozitsiya-obzhalovala-v-sude-golosovanie-za-yazykovoy-zakonoproekt-11062012160400


У иностранцев пользуется популярностью символика со словами поддержки Тимошенко


Каждый день в палаточном городке приверженцев экс-премьера Юлии Тимошенко под Печерским судом в центре Киева бывает огромное количество иностранных туристов и гостей города, приехавших на Евро-2012 в Украину.

Об этом, как сообщает корреспондент «Цензор.НЕТ», на сегодняшнем брифинге у палаточного городка под стенами Печерского суда рассказал нардеп-«бютовец» Юрий Одарченко. По его словам, он приятно удивлен интересом иностранных гостей Украины к событиям в нашей стране и, в частности, с политическим преследованием лидера «Батькивщины» Юлии Тимошенко и других оппозиционеров. Более того, как отмечает политик, иностранцы, на удивление много знают о текущей ситуации в нашей стране, состоянии демократии, происходящем с судебной системой.


Більше про це читайте: http://censor.net.ua/news/208690/u_inostrantsev_polzuetsya_populyarnostyu_simvolika_so_slovami_podderjki_timoshenko_odarchenko


Звіт про використання коштів на Євро-2012 відбудеться за будь-яких умов, запевняє Томенко


Заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко заявляє, що звіт про використання коштів на підготовцу до Євро-2012 передбачений законом і не є примхою опозиції.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі М.Томенка.

Він нагадав, що коли уряд переконував парламент у необхідності дозволити на короткий період проводити державні закупівлі для Євро-2012 без тендеру, відповідне рішення було ухвалене за умови, що уряд кожні півроку інформуватиме народних депутатів про використання цих коштів.

«Більшість парламенту попросила піти на такий безпрецедентний крок з використання державних фінансів з гарантією, що уряд буде систематично звітувати перед парламентом та інформувати українське суспільство, як і куди йдуть ці кошти», - наголосив віце-спікер. Натомість, сказав він, незважаючина неодноразові вимоги опозиції, уряд та парламентська більшість відмовляються прозвітувати у Верховній Раді з цього питання.

Більше про це читайте: http://economics.unian.net/ukr/detail/130299

Hyundai Колесникова опять сломался. "Укрзализниця" уже обвиняет корейцев

В воскресенье новый скоростной поезд Hyundai, который курсировал по сообщением Киев-Львов, из-за поломки прибыл на станцию назначения с двухчасовым опозданием.

Об этом "Украинской правде" сообщила заместитель начальника пресс-центра "Львовской зализныци" Юлия Грабова, передает Цензор.НЕТ.

"В воскресенье поезд Hyundai сломался. Остановка была на станции Красное Львовской области. Сломался пантограф. Но все претензии нужно выставлять корейской стороне-производителю", - сказала Грабова.

Більше про це читайте: http:// censor. net. ua / news /208662/ hyundai _ kolesnikova _ opyat _ slomalsya _ ukrzaliznitsya _ uje _ obvinyaet _ koreyitsev

У нас тепер теж "Свобода"

 На набережній  річки Уж, в Ужгороді, зведено новий пам'ятник, на кшталт "Статуї Свободи" в Нью Йорку, тепер всі судна які заходять до порту Ужгород будуть бачити цю помпезну статую з бронзи.Автор та спонсори не відомі, відомо лише, що моделлю для пам'ятника став депутат від ПР пан Калашніков.Думаю, що ідея варта уваги в зв'язку з покращенням прав людини в Україні.

Вхід з собаками та українцям заборонено.

Pihlsit se psy a ukrajinskmi zakzno.
(Вхід з собаками та українцям заборонено.)
Таку приблизно вивіску я нещодавно бачив на дверях відомого пабу в м.Брно Чехія. Попри те, що Чехія толерантно відноситься до наших внутрішніх проблем чехи, які вважають себе європейцями, і поставили нам діагноз.Ще два роки назад, подібного і бути не могло, про те тепер ми на рівні псів на європейській кухні.Хтось скаже, що то не ми, то все Янукович та донецьке бидло.Думаю, що це не так  ми всі колективно несемо відповідальність за те, що відбувається в нашій в країні, отже пора купувати намордники.Крім чехів діагноз нам поставили і інші країни Єврозони http://korrespondent.net/showbiz/music/1353644-evrovidenie-2012-kto-za-kogo-golosoval.Про це свідчить голосування на цьому конкурсі, який завжди був політизований. Скреготав зубами, коли побачив, що зробила мусульманська країна, Азербайджан щоб інтегруватися до Євросоюзу.
  Ось така замітка, "крик душі", відчуття такі наче горить твій будинок, але зробити нічого не можливо.

Випуск №196 від 25 травня 2012 року

Команду Януковича судья нагло втянул в премьер-лигу, засчитав гол рукой! "Это базар-лига в стране дураков"

Матч за выход в Премьер-лигу между "Севастополем" и запорожским "Металлургом" завершился скандалом. Дело в том, что главный арбитр игры Виктор Швецов засчитал гол Сергея Кузнецова, который сделал это рукой.

Как сообщает Цензор.НЕТ, Швецов является единственным арбитром от Украины,который будет работать на Евро-2012.
Отметим, что почетным президентом "Севастополя" в свое время избирался никто иной, как президент Украины Виктор Янукович.

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/video_news/206937/komandu_yanukovicha_sudya_naglo_vtyanul_v_premerligu_zaschitav_gol_rukoyi_eto_bazarliga_v_strane_durakov

У Януковича знову стався конфуз

З президентом Віктором Януковичем у п'ятницю під час засідання РНБО стався мовний конфуз.

Так, у синхроні, який продемонстрував 5 канал, він переплутав слова "безпечно" і "небезпечно", чим повністю змінив зміст фрази.

Говорячи про боротьбу з тероризмом, він сказав:

"Мені тут підказують, що це треба зробити напередодні Євро-2012 і не тільки. Ми вважаємо взагалі, що територію нашої держави треба зробити небезпечною для життя наших громадян, а коли до нас поїдуть гості – тим паче", - зазначив він.

Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/25/6965318/

Янукович должен определиться: человек он или животное

Экс-премьер Юлия Тимошенко еще раз обратилась к прокурору области Геннадию Тюрину с просьбой предоставить ей краткосрочный выезд в связи со смертью свекра Геннадия Тимошенко, сообщил защитник экс-премьера Сергей Власенко. Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Интерфакс-Украина.

З ащитник экс-премьера заявил, что решение относительно того, отпускать или не отпускать Тимошенко в связи со смертью свекра зависит не от начальника колонии, или прокурора области, а от президента Украины Виктора Януковича.
"Есть грань между человечностью и бесчеловечностью. Поэтому сейчас Виктор Янукович должен определиться: он все-таки останется человеком или сорвет все маски и покажет, что никакого правосудия в деле Тимошенко нет. Никакой справедливости в деле Тимошенко нет, а есть только животные инстинкты, которые власть использует, чтобы причинить боль лидеру оппозиции", - подчеркнул он.

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/news/206968/yanukovich_doljen_opredelitsya_chelovek_on_ili_jivotnoe_vlasenko_video

США готуються запровадити санкції проти Януковича

До комітету в закордонних справах сенату США надійшов проект резолюції від сенатора Джеймса Інхофа (James Inhofe) з закликом звільнити з ув'язнення колишнього прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко.

Крім того, в цьому проекті резолюції сенат закликає держдеп США видати заборону на видачу віз президентові України В.Януковичу, генпрокурору Віктору Пшонці та іншим посадовим особам, відповідальним за ув’язнення Ю.Тимошенко, а також закликає Організацію Північноатлантичного договору призупинити дії всіх угод про співпрацю з Україною до звільнення екс-прем'єра.

Більше про це читайте: http://www.interfax.com.ua/ukr/main/105527/

ЕС не рассматривает подписание соглашения об ассоциации с Киевом

Подписание соглашения об ассоциации с Украиной не рассматривается Евросоюзом из-за судебных процессов в стране, которые Европа считает политическими, заявил пресс-секретарь МИД Франции Бернар Валеро.

"Ситуация с правами человека на Украине, и в частности политические процессы, вызывают серьезную обеспокоенность Европейского союза. Ясно, что в нынешней ситуации подписание соглашения об ассоциации ЕС-Украина не рассматривается", - сказал Валеро на пресс-конференции в Париже.

Більше про це читайте: http://ria.ru/world/20120524/656729393.html

Власть брать с украинцев деньги за сбор грибов, ягод и прогулки в лесу

Севастопольский горсовет установил новые повышенные ставки сбора за использование полезных свойств леса. Теперь деньги будут брать за все: сбор грибов, ягод, орехов, прогулки и отдых, выпас скота и сенокос.

"Просто ужас. Со всех сторон обложили. Даже за подножный корм теперь платить придется. Боюсь спросить, сколько стоит дышать", - пишет на городском форуме пользователь под ником Цезарь.

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/news/206919/s_ukraintsev_budut_brat_dengi_za_sbor_gribov_yagod_i_progulki_v_lesu

Тимошенко надіслала у FATF нову порцію компромату на владу

Юлія Тимошенко у п'ятницю спрямувала в Групу з розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей - FATF чергову партію документів щодо корупції у зв'язку з "Євро-2012".

Про це заявив народний депутат, міністр опозиційного уряду з питань "Євро-2012" Остап Семерак на брифінгу в Києві, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Сьогодні спрямовано інший пакет документів у FATF і правоохоронні органі країн ЄС щодо корупційних скандалів, пов’язаних із Євро-2012", - сказав він.

Семерак підкреслив, що опозиція виходить із того, що на програму з підготовки Євро-2012 з бюджету було спрямовано 80 млрд грн, що в 10 раз більше, ніж було заплановано на початку підготовки до Євро-2012 в 2007 році.

"За нашими дослідженнями, відсотків 30-40 цієї суми були спрямовані на фінансування корупційних схем, які в народі називають "відкатами", - зазначив він.

Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/25/6965291/

Випуск №187 від 11 травня 2012 року

Випуск №187 від 11 травня 2012 року



Янукович сконфузився перед ветеранами, порівнявши їх з фашистами

Президент Віктор Янукович влаштував вже традиційний конфуз.

Під час виступу з нагоди Дня перемоги "хазяїн Межигір‘я" сказав не те, що мав на увазі.

Це видно з відео, оприлюдненого в ефірі каналу ТВi, пише "Українська правда".

Янукович читав свою промову для ветеранів з паперу. Вийшло так, що президент навіть паузи у тексті виступу правильно розставити не зміг.

Більше про це читайте: http://tabloid.pravda.com.ua/news/4fabe96181720/

За два роки статки членів уряду Януковича-Азарова збільшилися в 4 рази

За два роки сумарні статки членів уряду зросли вчетверо. Серед вищих чиновників залишилися лише дві людини, які не дотягують до звання доларового мільйонера.

Про це пише журнал Кореспондент.

Виявилося, що всі члени уряду і топ-менеджент Банкової - мільйонери. Двоє з них - міністр культури Михайло Кулиняка і міністр оборони Дмитро Саламатін - поки заробили титули лише гривневих мільйонерів. Кожен з решти членів Кабміну і АП сколотив статок, який Кореспондент оцінює як мінімум в 1 млн. американських доларів.

Більше про це читайте: http://gazeta.ua/articles/politics/_cherez-dva-roki-praci-vsi-chleni-kabminu-viyavilis-miljonerami/435347

Європейська перспектива України залежатиме від вирішення справи екс-прем'єра Юлії Тимошенко та інших політичних в'язнів

Про це йдеться в заяві президента Литви Далі Грібаускайте, яка у п’ятницю відвідала Тимошенко в харківській лікарні.

"Реформи зайшли в глухий кут, зокрема, в галузі прав людини, і європейська перспектива Україні стає все більш невизначеною. Таким чином, для подальшої співпраці і взаємної довіри необхідні однозначні і швидкі рішення в Україні", - зазначила вона.

"Перш за все, з проведення правової реформи та ліквідації репресивних пострадянських правових норм", - цитує Грібаускайте офіційний сайт Тимошенко.

За словами президента Литви, довіра Європи до України є дуже низькою.

Більше про це читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/11/6964332/

Тимошенко готова здати кров будь-яким незалежним лікарям - Власенко

Захисник екс-прем'єра Юлії ТимошенкоСергій Власенко знову заявляє, що екс-прем'єр готова здати свою кров на аналізи лише незалежним лікарям.

"Вчора була поширена чергова брехня про те, що нібито Тимошенко відмовилася від здачі крові на аналіз. Це пряма брехня", - сказав Власенко на брифінгу в п'ятницю в Києві.

Більше про це читайте: http://gazeta.ua/articles/politics/_timoshenko-gotova-zdati-krov-bud-yakim-nezalezhnim-likaryam-vlasenko/435398


Найбагатша родина у Хорошковського, а Ахметова – замикає десятку

Олена Хорошковська лідирує в рейтингу найбагатших родичів українських чиновників.

Про це свідчить рейтинг журналу "Фокус".

За минулий рік доходи дружини першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського склали без малого 50 млн грн.

Журнал відзначає, що Олена — одна із найбільш таємничих особистостей країни. Вона рідко з'являється на публіці і не контактує з журналістами, що особливо парадоксально в зв'язку з тим, що Хорошковська займає посаду директора найбільшої в Україні медіагруппи U.A. Inter Меdіа Group Limited.

На другому рядку рейтингу — дружина Олександра Клименка, голови Державної податкової служби. При власних "скромних" доходах у 700 000 грн. головний податківець країни записав на дружину Олену більш 21 млн грн.

Більше про це читайте: http://www.epravda.com.ua/news/2012/05/11/323288/

"Мы не видели каких-либо свидетельств, которые бы связывали Тимошенко с убийством Щербаня", – посол США Теффт

Американский посол Джон Теффт утверждает, что сведений, которые подтверждают причастность экс-премьера Украины Юлию Тимошенко к убийству нардепа Евгения Щербаня

«Давайте я вообще скажу о деле Щербаня. Еще до того, как я получил письмо (письмо погибшего депутата Евгения Щербаня - Руслана, - ред.), мы рассматривали некоторые предположения и обвинения, которые звучали в связи с этим. Мы не видели каких-либо свидетельств, которые бы связывали госпожу Тимошенко* с убийством Евгения Щербаня, - заявил американский посол Джон Теффт в интервью, сообщает «Цензор.НЕТ» со ссылкой на «Украинскую правду».

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/news/205571/my_ne_videli_kakihlibo_svidetelstv_kotorye_by_svyazyvali_timoshenko_s_ubiyistvom_scherbanya_posol_ssha

За лікування Тимошенко заплатить її сім'я, а не держава

Родина Юлії Тимошенко буде оплачувати послуги німецького лікаря клініки "Шаріте", який допомагає екс-прем'єру, а не влада Харківської області. Про це сьогодні на брифінгу у Києві заявив захисник Тимошенко, народний депутат Сергій Власенко повідомляє УНІАН. Власенко спростував заяву представників Міністерства охорони здоров'я, що послуги німецького лікаря оплачуватиме Харківська ОДА. "Рахунок за лікування, який буде виставлений німецькою клінікою "Шаріте", буде оплачений родиною Тимошенко", - сказав Власенко.

Більше про це читайте: http://tsn.ua/politika/za-likuvannya-timoshenko-zaplatit-yiyi-sim-ya.html

Обама проигнорирует Януковича на саммите НАТО

Во время саммита НАТО в Чикаго президент США Барак Обама не планирует отдельную встречу с президентом Украины Виктором Януковичем.

Как передает Цензор.НЕТ, об этом в интервью "Украинской правде" сказал посол США в Киеве Джон Теффт.

"Я не знаю, каким образом дипломатический протокол будет работать там, пока что это в состоянии подготовки. Но я не слышал о том, чтобы была подготовка к какой-то отдельной встрече", - сказал Теффт.

Більше про це читайте: http://censor.net.ua/news/205552/obama_proignoriruet_yanukovicha_na_sammite_nato

Тимошенко розповіла литовському президентові, що думає не про себе, а про Україну

Президент Литви Даля Грібаускайте висловила радість, що змогла зустрітися з екс-прем'єром України Юлією Тимошенко, що знаходиться в даний час на лікуванні в Центральній клінічній лікарні № 5 «Укрзалізниці" в Харкові.

Президент Литви повідомила також, що половина її розмови з Тимошенко була присвячена майбутньому України. «Вона (Тимошенко) у першу чергу думає не про себе, а про майбутнє своєї і вашої країни. Дуже важливо, що для неї перспектива європейської інтеграції України є важливим чинником і вона закликає всіх — і владу і людей — не забути, що реформи необхідні, що Україна повинна йти шляхом євроінтеграції і себе ізолювати не можна. Вона не хоче бути тим каменем, на якому Україну може спіткнутися і вона закликає і владу, і людей прагнути до вільної європейської України», — розповіла Грібаускайте.

Більше про це читайте: http://news.dt.ua/POLITICS/timoshenko_rozpovila_litovskomu_prezidentovi,_scho_dumae_ne_pro_sebe,_a_pro_ukrayinu-101910.html

Міністр Богатирьова почала закупівлі: фірма її сина отримала 11 мільйонів

іністерство охорони здоров’я України 4 травня за результатами тендерів уклало низку угод на постачання вакцин на загальну суму 60,77 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Найбільш значні підряди отримало ТОВ «Фарма лайф» – 46,64 млн грн. Компанія входить в львівську групу «Три-Центральний аптечний склад», до складу власників якої входить син екс-губернатора Московської області Бориса Громова та родичі колишніх керівників СБУ.

Ще 10,87 мн грн. отримає ПАТ «Фармстандарт-Біолік». За даними SMIDA, син міністра охорони здоров’я Олександр Богатирьов входить до наглядової ради цього підприємства і володіє 20% акцій фірми

Більше про це читайте: http://nashigroshi.org/2012/05/11/bohatyrova-pochala-zakupivli-firma-jiji-syna-otrymala-11-miljoniv/