І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, час виростає й меж не має й нас німить.

Так на минулого й майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу. Ми — ланцюга поодинокі звена, ми — відтинок малий зі стрічки часу.

Це наших днів звичайна тут дорога, не падає ніщо до безвісті води. Віддати треба нам життю щомога, а треба кожному, ще поки молодий.

Тепер ще квітка дійсності надією цвіте, не кидає ще тіні дерево зневіри. Хоч знає, що морози, серце вірує проте і ліктями ужитку правди ще не мірить.

Для молодих плечей легкий є неба в’юк, в одноманітності не явиться нам позіх. О, не словами уст, але словами рук співати будем пісню на житті порозі.

Вітай життя! Що більш даєш, і щастя, і красу, і сум, і горе. В мені юний пал не вмер ще. Вітай життя! І на привіт тобі я понесу м’яке, та в панцир крицевий закуте серце.

( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

Я із надій будую човен, І вже немовби наяву З тобою, ніжний, срібномовен, По морю радості пливу. І гомонять навколо хвилі, З бортів човна змивають мох, І ми з тобою вже не в силі Буть нещасливими удвох. І ти ясна, і я прозорий, І душі наші мов пісні, І світ великий, неозорий Належить нам – тобі й мені. О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч краплю мати наяву.

 ( Василь Симоненко )    

Поет Василь Симоненко (08.01.1935 – 13.12.1963)

Сьогодні виповнюється 75 років з дня народження видатного українського поета і журналіста Василя Симоненка

Василь Симоненко став свого часу одним із перших речників українського «шістдесятництва». Він народився на Полтавщині, здобув журналістську освіту в Київському університеті, а працювати поїхав на Черкащину. Журналістську діяльність із літературною поєднував іще зі студентських років – попри це, за життя поета вийшла друком лише одна його збірка, «Тиша і грім».

Василь Симоненко помер у 28 років. За офіційною версією, від раку. За іншою версією, яку підтримують його сучасники, Симоненко просто «забагато знав».

У 1962 році він разом із колегами Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховання розстріляних жертв НКВС у Биківні. Про жахливу знахідку повідомили у міськраду, але замість слідства, усіх трьох почали переслідувати. Василя Симоненка навіть кілька разів жорстоко побили. Наслідком цього, упевнені друзі поета, і стала його швидка смерть.

Режисер і письменник Лесь Танюк пригадує, що тоді, за рік до смерті, життя Василя Симоненка перевернулося. Побачене у Биківні вразило його настільки, що він навіть розпочав щоденник. «Весь його щоденник, думаю, написаний для того, аби навести лад у душі, але ніяк не повірити у те, що сталося», – каже Лесь Танюк.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/1923930.html

Нова радість стала, Яка не бувала, Над вертепом звізда ясна Світу засіяла. Де Христос родився, З Діви воплотився, Як человік пеленами Убого повився. Ангели співають: "Слава" восклицають, На небеси і на земли Мир провозглашають. І ми теж співаймо, Христа  прославляймо, Із Марії рожденного Смиренно благаймо. Просимо Тя, Царю, Небесний Владарю, Даруй літа щасливії Цьому господарю.

Даруй господарю Його  господині, Даруй літа щасливії Нашій Україні. В мирі проводити Тобі угодити  І з Тобою в царстві Твоїм Навіки  жити.

  ,

Нехай на Різдво  добрий Бог  намалює щастя на нашому обличчі Нехай  до нас легенько , але безперервно Торкається Любов Нехай Мрії линуть високо вгору І сповняються...

За столом сім’я  зібралась

І лунає коляда.

Як сонце, входить

Ангел-чародій. Новий рік хай подарує Щастя, радість і любов. І нехай у вашій хаті Кожен буде рад й здоров. Побажати хочу  всього В наступаючий цей рік. І нехай вам буде краще

В ньому жить, аніж торік.

ВЕСЕЛИХ  СВЯТ !

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ ! СЛАВИМО ЙОГО !

Свята вечеря. 

Ця трапеза є містичне об’єднання із Богом усього роду людського

в багатьох його поколіннях:  мертвих , живих і ненароджених

В заметах снігових замріялись хати, У вікнах мерехтять вогні з ялини,- Прослухавшись молитви всіх святих, Сідає до вечері вся родина.

Христос родився! Радісне вітання В безодні синій, сповнений краси, Засяла зірочка різдвяна Радіють всі - великі і малі!

Полинь, молитво, в Україну До тих далеких, рідних сіл і міст! Хай об’єднає серцем нас усіх В думках і почуттях цей Благовіст!

З наступаючим Різдвом Христовим усіх. Христос рождається ! Славімо Його !

 Вітаю Всіх  із Новим роком,  З усіма Різдвяними Святами! Нехай життя із кожним кроком Ваш дім наповнює скарбами! Хай сонце радо Вас вітає, Кує зозуля літ багато, Здоров’я з пишним короваєм Приходить в будні і на свято! Нехай тепло людських сердець Вам душу щиро зігріває, І переможних справ вінець Хай Вашу голову вінчає! Хай ширшим стане друзів коло: Протягне руку всякий стрічний, І буде кожен день казковим Як ніч Різдвяна й Новорічна!

Слова і музика - Кость Москалець , співає Тарас Чубай На шляху до Вифлеєму Сніг засипав землю темну, І на всю пустелю білу Зірка перша мерехтіла.

Цілу ніч вона вела,  Де стаєнка є мала. Там Пречиста Діва сина Повивала, люляла.

Пастухів сопілки грають  Сина Божого вітають. Над вертепом, понад степом Білі ангели кружляють.

Три царі зі Сходу йдуть  І дари свої несуть. Поміж темряви густої Бога-Світло віднайдуть.

Забере неситий Ірод  Ладан, золото і миро. Але кожен по своєму, Ми дійдем до Вифлеєму.

Під ногами сніг рипить,  Наша зірка мерехтить, І безмежної любові Може серце не вмістить