Філіпчук отримав три роки тюрми за виконання доручень Тимошенко

Георгій Філіпчук, екс-міністр

Солом'янський районний суд Києва засудив екс-міністра навколишнього природного середовища Георгія Філіпчука, який працював в уряді Юлії Тимошенко, до трьох років позбавлення волі.

Адвокат Георгія Філіпчука Микола Шупеня повідомив журналістам, що суд ухвалив відповідне рішення у четвер, 5 квітня. Суд також заборонив екс-міністру впродовж трьох років займати державні посади і позбавив його першого рангу державного службовця.

Після закінчення засідання Георгія Філіпчука відвезли до Лук'янівського СІЗО. До цього із квітня 2011 року він перебував на підписці про невиїзд.

Перевищення повноважень чи "повний абсурд"?

Адвокат Микола Шупеня назвав звинувачення на адресу екс-міністра "абсурдними" і повідомив, що захист готуватиме апеляцію на вирок суду.

Георгія Філіпчука засудили за статтею 364 Кримінального кодексу - перевищення влади і службових повноважень під час укладення угоди з юридичною фірмою "Astapov Lawyers". Ця фірма надавала послуги міністерству під час розгляду спору у міжнародних юридичних інститутах у зв'язку із розірванням угоди, що була укладена між урядом України і компанією "Vanco International ltd" про розробку шельфу Чорного моря.

"На думку захисту, рішення суду абсурдне, так само як і матеріали досудового слідства. Ми надали багато доказів того, що Георгій Філіпчук діяв у рамках чинного законодавства", - сказав адвокат Микола Шупеня в інтерв'ю журналістам.

Він наголосив, що екс-міністр виконував доручення Кабінету Міністрів, зокрема, екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

Обвинувачення твердило, що екс-міністр взяв на себе функції міністерства юстиції, і уряд України проплатив двічі за одну й ту саму справу.

"Але це не так. Адже угода між мінприроди та "Astapov Lawyers" передбачала надання юридичної допомоги саме мінприроди, а не представляла інтереси України в Стокгольмському суді. Ми вважаємо, що це - повний абсурд. Це абсолютно не відповідає дійсності. Більше того, ми вважаємо, що завдяки цій юридичній компанії було розірвано угоду, і Україні було повернуто континентальний шельф Чорного моря з приватних рук", - стверджує адвокат.

Різні уряди - різні рішення

Компанія "Vanco International ltd." у 2007 році, коли прем'єр-міністром був Віктор Янукович, уклала угоду з Україною про вивчення та використання континентального шельфу Чорного моря. 23 серпня 2007 року в Україні для проведення пошуково-розвідувальних робіт і розробки глибоководних нафтогазових родовищ Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря була заснована компанія Vanco Energy Company. Компанія "Венко Прикерченська Лтд" зареєстрована на Британських Віргінських островах і реалізує свою діяльність через офіційне представництво в Україні. Частку в цій компанії має компанія DTEK, якою володіє народний депутат від Партії регіонів Рінат Ахметов.

Згодом, коли прем'єр-міністром стала Юлія Тимошенко, її уряд вирішив розірвати угоду з "Венко Прикерченська Лтд", якій на той момент були передані всі права та обов'язки "Vanco International ltd". Для юридичних консультацій мінприроди залучило компанію "Astapov Lawyers". Результати проведеного ними юридичного аналізу угоди надали підстави для її розірвання навесні 2008 року. За свої послуги юридична компанія отримала від мінприроди 144 тисячі євро.

Генеральна прокуратура на підставі довідки контрольно-ревізійного управління дійшла висновку, що кошти юридичній компанії були перераховані незаконно. "Vanco International ltd" зверталася до Стокгольмського арбітражного суду із позовом проти України.

Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти Георгія Філіпчука 13 грудня 2010 року.

Через кілька днів після цього екс-міністр був заарештований, а у квітні 2011 року - відпущений на підписку про невиїзд.

Георгій Філіпчук був міністром охорони навколишнього природного середовища з грудня 2007 по березень 2010 року. Він також був депутатом Верховної Ради другого, третього та шостого скликань. Входив до центрального проводу Народного руху України, а у парламенті шостого скликання був членом фракції блоку Юлії Тимошенко.

bbc

Наша задача - освободиться от панциря безразличия - Попович

 

 

Директор института философии им. Сковороды НАНУ Мирослав Попович считает, что не стоит ожидать от украинского общества проявления активных действий, поскольку уровень доверия населения и к власти и к общественным организациям упал, - сказал эксперт на «5 телеканале».  «Ожидать того, что вся общественность и все население Украины вдруг возьмет, не будем говорить о вилах, а возьмет веники и лопаты, выйдет и будет что-то творить, будет наивно. Такое представление двигало людей во времена коммунистических субботников, когда бревно нести все вместе с Владимиром Ильичом. Речь идет о том, что резко упал уровень доверия к стране, а вместе с этим и к общественным организациям». По мнению Поповича, это произошло, прежде всего, потому, что общественные организации, отдельные активисты, в редких случаях добиваются побед. Для того, чтобы вернуть утерянное доверие, нужно развернуть  деятельность общественной активности и выстоять в простых маленьких битвах, которые разворачиваются где-то при защите, к примеру,  зеленых насаждений.  Но есть еще и большие процессы, которые  мы тоже можем выигрывать. И критерий очень простой, - считает Попович. «Если в протестных действиях применялось насилие  - поджоги, бой окон и т.д., тогда государство обязано применять силу, и тут легко очень сказать, кто первый бросил.  Но есть политическая сторона. Она состоит в том, что если государство начинает своих граждан душить танками, или хотя бы бить дубинками, тогда она проигрывает настолько, что для восстановления доверия нужны будут годы». «Я себе представляю, если бы в дни  помаранчевой революции, когда решался вопрос пускать танки, стрелять или нет. Вот  если бы стреляли, и с моими детьми бы что-то бы случилось, я не знаю, чтобы я тогда делал, но, во всяком случае, это не были бы действия в рамках закона».  Т.е. есть политическая сторона, которая всегда против государства, и государство это должно понимать. Есть еще и моральная сторона. Когда мы подсчитываем, какие потери несет государство, общество из-за какого-то поступка, мы чаще всего вопрос эффективности рассматриваем чисто по бухгалтерски. На самом же деле это глубокие раны, это царапины на душе, которые заживают очень долго и плохо, - отмечает Попович. Один из таких примеров это дела Тимошенко и Луценко. Тот моральный проигрыш, который имеет сегодня власть по этим делам, не может сравниться ни с какими финансовыми затратами.  Именно на этих моральных вещах общественное движение воспринимается лучше, чем государство и эксперты. В обществе сейчас происходит размывание моральных основ, основоположных ценностей, и этому нужно противостоять. Статья первая Конституции Германии гласит, что основной задачей государства является защита человеческого достоинства – гражданина Германии. Так должно быть и у нас. Но у нас понятие морали практически отсутствует. «Никакое гражданское общество, никакие митинги и демонстрации  не решат те проблемы, которые сегодня существуют в стране. Их может решить только власть, которая будет избрана на выборах. И наша задача, задача граждан, в том чтобы освободиться от панциря безразличия, поскольку на безразличии делаются самые темные дела в мире. И дело не только в том, какие поступки нужно совершать, а дело в том, что должно быть в центре нашего внимания. Я считаю, что в центре нашего внимания должно быть понятие человеческого достоинства. И все те поступки, которые совершает власть или оппозиция или граждане должно рассматриваться именно с точки зрения морали», - резюмировал Мирослав Попович.

  

 Катерина РИЗАНЧУК

 katerizanchUAINFO

Пан Пшонка, а почему Ющенко до сих пор не на скамье подсудимых

 

«Я имел разговор с Пискуном о незаконном постановлении о закрытии уголовного дела, которое он скрепил своей подписью», - рассказал Пшонка.

 

«Он мне откровенно сказал, что ему позвонил тогда президент Ющенко и сказал закрыть дело. Понимая, что это незаконно, Пискун ответилЮщенко, что на это не пойдут следователи, ибо дело не завершено». На чтоЮщенко ответил: «Если вы сегодня не закроете, завтра вы не будете генпрокурором». И Пискун закрыл», - сказал Пшонка.

 

Пан Пшонка! Знаете, в чем заключается мое отличие от Тимошенко?

 

Она у судьи Киреева бой с вашей ГПУ проиграла, а я - выиграл. СудьяКиреев своим постановлением от 14 марта 2012 отменил незаконное постановление вашей Генпрокуратуры.

 

 

 

Существуют уже десятки постановлений Печерского суда, которыми частично удовлетворены мои жалобы на бездеятельность ГПУ. Ваша ГПУ их обжаловала, однако апелляционный суд отклонил апелляции ваших прокуроров. Но те все равно ничего не делают.

 

Пан Пшонка! Посетите канцелярию Печерского суда, чтобы ознакомиться с отказанными материалами надзорного производства №06-1-17158-11 - они были предоставлены Генеральной прокуратурой Украины по требованию судьи Супрун в рамках дела 4-804/12, которое еще не рассмотрено.

 

Это почти 300 листов, свидетельствующих о дерзкой тотальнойбездеятельности вашей ГПУ. Особенно мне понравился рапорт вашегозаместителя Занфирова из 5 (!) подписями, где говорится о том, что мое дело взято на контроль межведомственной группой во главе с ДаркоюЧепак. Есть там и куча официальных писем о том, что мои обращения «находятся на контроле Администрации Президента Украины».

 

Но ваши прокуроры вообще ничего не делают. Конечно, это радует, что вам теперь и Дарка с Януковичем не указ (в отличие от Пискуна временЮщенко).

 

Тогда вам надо немедленно шить уголовное дело против Ющенко за превышение служебных полномочий и угрозы должностному лицу (Пискуну) «при исполнении».

 

Или вам все же надо «фас» с Банковой?

 

Мы все знаем, что выборочного правосудия в Украине нет. Потому что в Украине нет просто правосудия.

 

В Украине избирательная прокуратура.

 

Рудьковский и Пилипишин откупились - и на свободе.

 

А ТимошенкоЛуценко и Иващенко - за решеткой.

 

Чем откупился от вас Ющенко?

 Юрий СВИРКО

Ярослав Грицак: влада розпочала холодну громадянську війну

Ярослав Грицак, історик

Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак вважає, що українська влада, посадивши політичних опонентів до в'язниці, поламала ті правила гри, які існували раніше, чим спричинила "холодну громадянську війну".

Історик вважає, що суспільство так далі жити не може, однак і сумнівається у готовності громадян протестувати на вулицях.

На його думку, суспільству потрібні нові цінності і радикальні реформи - на зразок Польщі чи Грузії. У тому, щоб допомогти суспільству це зрозуміти, пан Грицак бачить завдання українських інтелектуалів, які 5 квітня збиралися на Національний круглий стіл.

ВВС Україна: Чи не вважаєте ви, що такі заходи спрямовані лише на таких самих людей, як і самі учасники, і не більше?

Ярослав Грицак: Так було, так є і так буде. Ми не маємо жодних ілюзій, що інтелектуали, інтелігенція апелюватимуть до більшості. Вони завжди є у меншості і завжди промовлятимуть до меншості.

Важливо лише, чи здатна ця меншість запропонувати щось, що потім стане очевидним для усіх. Я можу навести багато прикладів, коли меншість змінювала ситуацію.

Польський публіцист і громадський діяч Єжі Гедройць у минулому столітті редагував журнал "Культура", який мав, у кращому разі, 200-300 читачів. Він якось сказав: для добра Польщі мусимо визнати, що Львів – українське місто, а Вільнюс – литовське. Тоді його прокляли. Але через 50 років це стало загальноприйнятою нормою.

Я не хочу повторювати відомих фраз про те, що "страшно далеки они от народа". Так завжди говоритимуть. Інтелігенція за визначенням не може бути більшістю. Не у цьому її завдання - бути більшістю, а у тому, щоб промовляти щось таке, що потім стане надбанням суспільства.

ВВС Україна: Люди, які сьогодні зібралися на круглий стіл, раніше зверталися до влади з критикою. Чи не було ідей до дискусій і круглих столів залучати представників влади чи еліти, яка співпрацює із владою?

Ярослав Грицак: Я би дуже не хотів, аби ця ініціатива була за когось чи проти когось, щоб вона стала політичним проектом. У цьому дійсно є загроза. Я повторюю те, що вже сказав: треба запропонувати таку ідею, таку програму, за яку б усі партії могли змагатися. У тому числі і влада.

Бо зараз не стільки важливо, хто є при владі, і річ не у зміні влади, незважаючи на те, що тих, хто не любить Януковича, зараз є більшість. Як не любила більшість і Ющенка за часів його президентства.

Ми бачимо, що після зміни влади ми маємо ту ж саму ситуацію, тільки, може, більш бандитську чи менш бандитську. Справа у тому, щоб після зміни влади сталася і зміна правил гри, і щоб ми, зрештою, отримали іншу країну.

Це те, що вдалося зробити країнам колишнього комуністичного табору у Східній Європі – Польщі, Балтії. Чи те, що вдалося Грузії. Тобто, ідеться про проведення певних радикальних реформ, які можуть змінити траєкторію розвитку країни.

І у цьому роль інтелектуалів є дуже важливою.

ВВС Україна: Чи ви спілкуєтеся із колегами-науковцями із Півдня, Сходу України? Які настрої там?

Ярослав Грицак: Так, дуже часто спілкуюся. Я історик, а історична спільнота в Україні, можливо, найактивніша. І незалежно від того, чи це Схід чи Захід, україномовна. Хоча історики, мабуть, є радше винятком.

Однак як історик я не вважаю, що ми зараз маємо говорити про історію України. Я вважаю, що треба взагалі запровадити мораторій на вживання тем історії та мови. Хоч я гуманітарій, але вважаю, що це є найбільш тупиковий шлях, якщо зараз на перше місце ставити завдання "українізувати Україну", як це робив Віктор Ющенко. Ми це вже проходили і тому програли.

ВВС Україна: Що, на вашу думку, може об'єднати людей, і чим може допомогти Національний круглий стіл?

Ярослав Грицак: Об'єднати цінностями. Люди просто вже не можуть жити таким життям. Люди просто кричать, що вони не хочуть такого життя. Щоправда, це зовсім не означає, що вони вийдуть і кричатимуть на вулицях. Вони радше сидітимуть в інтернеті або біля телевізора і дивитимуться телешоу.

Однак я вважаю, що є вже певна суспільна згода у тому, що далі так жити не можна. Бо не буде перспективи не тільки у нас, а й у наших дітей і онуків.

Мене зараз найбільше бентежить те, що, коли нинішня опозиція стане владою, виявиться, що вона нічому не навчилася, не скористалася із помилок минулого.

ВВС Україна: Учасники Національного круглого столу вже підписували звернення до влади стосовно Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, називаючи їх політичними в'язнями і вимагаючи їх звільнення. Ви кажете, що інтелектуали не мають торкатися політики, але хіба це був не політичний крок?

Ярослав Грицак: Йдеться ж не про справу Тимошенко чи про справу Луценка. Ми можемо припускати, що колишні урядовці припустилися злочинів. Але ж ми розуміємо, що не лише їхні дії є злочинними.

Не є питання зараз, хто є хто. Бо у цій державі всі є скорумпованими. За цього режиму, у цих правилах гри ніхто у владі не може бути чистий, усі так чи інакше порушували закони. Причому, я думаю, що ті, хто при владі зараз, порушували закони дуже багато разів.

Досі, до кримінального переслідування Юлії Тимошенко, Юрія Луценка чи інших колишніх урядовців, по суті, усі останні 20 років був певний мовчазний консенсус: влада змінювалася, але вона не чіпала опозицію. Воювати - так, можна. Але не саджати у тюрму.

Що зробила ця влада? Вона поламала цю схему. І навіть розпочала холодну громадянську війну. Тепер кожна влада, яка приходитиме на місце старої влади, матиме карт-бланш на запровадження таких самих репресій проти опонентів.

ВВС Україна: Але ж тоді виходить замкнене коло, кругова порука: якщо є пакт про ненапад, мовчазна згода, то ніхто покараний не буде.

Ярослав Грицак: Я думаю, що Україна приречена радше на еволюцію, ніж на революцію. Бо революції у нас ні до чого доброго не приводили.

Корупція швидко не долається. Щоб її подолати, треба, аби влада постійно оновлювалася. Щоб жодна влада не приходила на 5, 10, 15 років. Тоді на кожну нову владу тиснутимуть її опоненти.

По-друге, під час постійної зміни влади більше шансів для появи реального громадянського суспільства.

Тому ми звертаємося не до влади, а до суспільства. До актора, який має бути головним. Коли цей актор виросте, тоді проблема подолання корупції вирішуватиметься більш-менш автоматично.

Організатори круглого столу, вважають, що українська інтелектуальна еліта здатна запропонувати альтернативу тим програмам, що їх висувають політичні партії і влада.

Серед організаторів Національного круглого столу були Іван Дзюба, Євген Сверстюк, кардинал Любомир Гузар, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський.

Дисидент радянських часів, літературознавець Іван Дзюба наголосив на тому, що подія має "принципово позапартійний характер", а колишній політв'язень, доктор філософії Євген Сверстюк сказав, що мета української інтелігенції - апелювати "не так до розуму, як до інстинкту самозбереження" українського суспільства, яке в останні роки усе більше перетворюється на споживацьке.

Світлана Дорош

ВВС Україна


Тейшейра: українська влада ігнорує поради Євросоюзу

Жозе Мануель Пінту Тейшейра

Голова представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що говорити про успіхи України на шляху до підписання угоди про асоціацію із ЄС ще зарано.

"Ще рано відкорковувати шампанське, оскільки події, що відбуваються в Україні останні два роки, створили проблеми для переходу до наступних етапів і, зокрема, до підписання угоди", - сказав Жозе Мануель Пінту Тейшейра на зустрічі із журналістами в Інституті світової політики.

Представник ЄС наголосив, що Європа і далі занепокоєна ситуацією в Україні. Серед тенденцій останніх двох років, які найбільше турбують Євросоюз, він назвав вибіркове правосуддя, зменшення плюралізму в країні, утиски малого та середнього бізнесу, зростання проявів корупції, спосіб, у який було змінено Конституцію, а також невідповідність європейським стандартам проведення місцевих виборів у 2010 році.

Процес тільки починається

Жозе Мануель Пінту Тейшейра уникнув відповіді на запитання про те, скільки, на його думку, мине часу від парафування і до дня підписання угоди. Раніше міністерство закордонних справ України твердило, що це станеться за 6-12 місяців.

Він сказав, що після парафування угоди, яке відбулося 30 березня, кілька місяців документ редагуватимуть і перекладатимуть на мови країн, що входять до Євросоюзу.

"Після цього починається політичний процес, коли країни ЄС мають надати свою згоду на підписання цієї угоди. І лише після підписання можуть відбутися усі наступні кроки. Тому все залежить від рішення, яке ухвалять країни ЄС. Це рішення має бути одностайним", - наголосив Жозе Мануель Пінту Тейшейра.

Водночас, він заперечив заяви про те, що після парафування угоди про асоціацію деякі її норми можуть бути тимчасово імплементовані до підписання і ратифікації документа.

За його словами, це може статися тільки після того, як угода буде підписана.

"Поки цього не станеться, не може йтися про тимчасове набуття чинності певними нормами. Без підписання це не може відбутися. Спочатку має бути політична згода країн ЄС на підписання і лише після цього може йтися про те, що до ратифікації певні частини цієї угоди можуть бути імплементовані. Проте вони також ще мають пройти правову експертизу", - сказав Жозе Мануель Пінту Тейшейра.

Влада не прислухається

Водночас, голова представництва ЄС заявив, що Європейський Союз не бачить готовності України розв'язувати проблеми, які перешкоджають наближенню України до Європи.

"Було дуже багато політичних можливостей це зробити, у тому числі на найвищому рівні. Але наразі ЄС не бачить того, щоб питання, які викликають стурбованість, бралися до уваги і вирішувалися", - сказав він.

Жозе Мануель Пінту Тейшейра навів приклад реформ судової системи і сфери управління державними фінансами. Він нагадав, що ігнорування зауважень ЄС до закону "Про державну службу" призвело до зупинення технічної допомоги - 70 мільйонів євро для підтримки реформ державного сектору.

Посол ЄС також звернув увагу на те, що український уряд кілька разів змінював відповідального за співпрацю із Євросоюзом: ними були Сергій Тігіпко, Андрій Клюєв, зараз - Валерій Хорошковський. Він висловив надію, що новій команді в уряді, яка опікуватиметься європейською інтеграцією, вдасться змінити ситуацію.

Жозе Мануель Пінту Тейшейра також сказав, що ЄС турбує відсутність реформ судової влади а також те, що вона усе більше стає залежною від виконавчої влади.

"Протягом багатьох років ми не бачимо прогресу у втіленні судової реформи, а навпаки - із занепокоєністю, що дедалі зростає, відзначаємо, що судова влада усе більше і більше піддається політичному та іншим видам тиску", - сказав посол ЄС.

Вибори без Тимошенко і Луценка

Жозе Мануель Пінту Тейшейра сказав, що Європейський Союз наразі не висуває офіційних вимог до Києва забезпечити участь у виборах ув'язнених лідерів опозиції, коли ідеться про легітимність проведення виборів у жовтні цього року.

"На сьогодні з боку Європейського Союзу не було висунуто офіційної умови з цього питання. Тому я не можу передбачити, яке рішення ухвалять компетентні органи країн, коли настане час", - сказав він журналістам.

Водночас, він нагадав, що керівники ЄС неодноразово заявляли про те, що лідери української опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко мають брати участь у парламентських виборах.

Пан Тейшейра наголосив, що кримінальні переслідування опозиційних лідерів в Україні викликають стурбованість ЄС.

"ЄС стурбований вибірковим застосуванням правосуддя проти членів колишнього уряду. І ці справи вважаються головною перешкодою на шляху до політичної асоціації України та ЄС", - сказав посол Євросоюзу.

На запитання, чи не бачить він аналогій між подіями в Україні та ситуацією у Білорусі, пан Тейшейра сказав, що не хотів би робити такі порівняння.

"Давайте дочекаємося виборів до парламенту і почуємо, яку оцінку цим виборам дадуть громадяни України", - сказав він.

bbc

Про«чесних та об’єктивних».Як продається пам’ять Януковичам


Все існуюче, життєдайне в житті, складне за складом та просте за функцією.

Коли стикаються інтереси, то виникає багато бажаючих не лише спростити складне – але і навпаки – гранично ускладнити найпростіше.

Якщо вигідно – завжди знайдеться, кому сказати, що 2х2 = 5.

 

Особливо це видно в історії, психології, політиці…

 

Влада зараз НЕ може виступати під власним ім’ям усюди.

Саме тому в цій ситуації у влади партії регіонів дуже мало можливостей поводитися «чесно та прозоро» (а що це таке?).

 

Отже – кандидати від влади виступатимуть як «незалежні, незаангажовані, прості, прозорі, чесні, працьовиті, розумні, взагалі прості люди»…

Це – з одного боку.

 

З другого:

На їх захист та задля створення інформаційного туману навколо «чесних та незалежних» будуть залучені та вже залучаються «чесні, об’єктивні, незаангажовані, незалежні, безпартійні» журналісти, політологи, соціологи, юристи, історики…

Ці «чесні та об’єктивні, незалежні» журналісти час від часу вкидатимуть на поверхню крихти правди, ховатимуть інші шматки правди – щоб безперешкодно та рясно лити бруд на рух опору та кандидатів опозиції, лідерів опозиції, руху опору.

 

Ці кадри від Банкової – найцінніші: вони вважаються«своїми» по цей бік та працюючи на бік протилежний. Особливо це стосується Сергія Лещенка, Соні Кошкіної, Єгора Соболєва, Мустафи Найєма. Адже «помаранчевий», умовно кажучи, електорат буде їм вірити через ті крихти правди, яку підкидатимуть людям.

 

Саме тому ми повинні чітко визначати, хто є 

-  «тушками» в нинішньому складі Верховної Ради

- мнимими союзниками руху опору та справжніми союзниками диктатури Януковича серед кандидатів в народні депутати

- «незалежними та безпартійними» кандидатами в народні депутати, але не належать до Комітету Опору Диктатурі.

 

Зайве говорити, що ми повинні у потрібний час знати список кандидатів, які висунуті КОД’ом.

 

Віталій Кличко закликає не критикувати його як опозиціонера. Але справа у тому, що він НЕ Є опозиціонером, бо помічений у співпраці з владою Януковича та не бажає приєднуватися до КОД’у.

Отже заборона критики на нього НЕ поширюється. Його потрібно завчасно критикувати як справжнього, але прихованого прибічника диктатури, яка теж полюбляє європейській комфорт (краще вже у самій Європі).

 

Боротьба з диктатурою надалі буде загострюватися – отже, коло протестувальників та борців з режимом буде ЗВУЖУВАТИСЯ – не всі витримають режими випробувального суспільного стенду – і багато, хто буде полишати арену боротьби з режимом. Це треба передбачати і не впадати у відчай – влада Януковича і далі відіграє роль «санітара лісу».

Подякуємо Януковичу за справну роль «лакмусового папірця» на здатність бути справжніми людьми.    

              

Цей режим Януковича куди жорсткіший, ніж кучмівський. Але й суспільство теж стало зрілішим – отже напруга сил та поляризація позицій призводить до того, що нація витримає і цей іспит – якщо опозиція зможе бути на рівні протестних настроїв українського суспільства.

 

З нафталіну витягли справу ЄЕСУ та навіть сина Євгена Щербаня, який згоден продати пам’ять про батька та матір заради непоганих грошей.

Тобто Руслан пішов по шляху Тараса Чорновола та Юрія Шухевича.

 

Дійсно – природа непогано відпочила на дітях видатних людей!

Цю подію щодо Руслана Щербаня навіть не хочеться обговорювати – адже усе майно Євгена Щербаня, як і Ахатя Брагіна перейшло НЕ в руки Юлії Тимошенко!

 

З трьох разів нехай читач вгадає – В ЧИЇ руки потрапило майно батька та матір Русланчика? У ті ж, що і майно, активи Ахатя Брагіна.

Хто тоді був губернатором Донеччини?

 

Відкритим залишається питання – СКІЛЬКИ коштувала смерть В’ячеслава Чорновола для Тарасика?

Ось такі люди зараз захищатимуть справу диктатури Януковича.

А ми ще не розбирали «творчість» ідеологів від Януковича…

Станіслав Овчаренко  

Хорошковський: щодо Тимошенко важливо знайти компроміс

Хорошковський

Перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський, перебуваючи у Лондоні, дав інтерв'ю ВВС Україна і сказав, що у справі Юлії Тимошенко ЄС та Україна повинні шукати компроміс, інакше вони ніколи не почують один одного. Він також наголосив на важливості продовження переговорного процесу із МВФ, додавши, що Україна повинна вирішити питання реструктуризації Нафтогазу і підняття тарифів для населення. Пан Хорошковський брав участь в Українському бізнес-тижні у приміщенні Лондонської фондової біржі, де він відкрив торги у вівторок.

ВВС Україна: 30-го березня відбулося парафування Угоди про асоціацію із Європейським Союзом. Цього чекали, це нарешті сталося, але для багатьох в Європі це - лише перший крок, і для окремих парламентів тепер головне – це ратифікація цієї угоди. Тут уже окремі парламенти повинні дивитися на цю ситуацію, і вони більші песимістично налаштовані щодо того, чи буде вона взагалі підписана. Як ви вважаєте, чи буде ця угода таки ратифікована, якщо не буде звільнена Юлія Тимошенко?

Валерій Хорошковський: Мій головний меседж такий: я вважаю, що в нашій співпраці дуже важливо мати достатньо повний список питань, який ми би хотіли вирішити. І звичайно, що ми не закриваємо очі на питання, як сформульовано, це - "selective justicе" (вибіркове правосуддя - ред.), тобто, умовно кажучи, питання, які пов’язані з діями колишніх урядовців, і ми розуміємо, що це все одно буде стояти в порядку денному.

Але ми говоримо, що не тільки це. Тобто, крім того, нам потрібно зробити достатньо багато домашньої роботи для того, щоб привести у відповідність питання, починаючи від законодавства і закінчуючи стандартами, того, щоб мати можливість спокійно ратифікувати цю угоду. Таким чином, якщо ми будемо зараз говорити про недовіру, про сумніви і так далі, то ми не будемо рухатися вперед.

Моє бажання і бачення наступне – що ми маємо сформулювати цей порядок денний, де знову-таки це питання (ув'язнення Тимошенко. - ред.) буде, можливо, в перших рядах, але знову-таки ми будемо мати розуміння, що ми будемо робити по цілому комплексу питань. І будемо рухатися по цим питанням. Якщо ми вирішимо всі інші…

ВВС Україна:… саме конкретно про Тимошенко…

Валерій Хорошковський: В тому числі, звичайно. Якщо ми вирішимо всі інші питання, то ми так чи інакше наблизимось до цього питання. Якщо ми зрозуміємо, що це є тільки один бар’єр, який нас зупиняє, то… Ну, і по-перше, ви знаєте, що і уряд, і президент ніколи не зупинялись у пошуках шляхів вирішення цього питання. Таким чином, все ж таки ми бачимо…

ВВС Україна:…але кроки не робляться. І от ще нові справи проти Тимошенко лише поглиблять протистояння…

Валерій Хорошковський: Ви маєте зрозуміти дві різні точки зору. Коли ми дивимось з української точки зору, ми бачимо конкретні кримінальні справи. З європейської точки зору – справи політичні. І це абсолютно різні точки зору. І ми маємо зрозуміти, що або ми будемо шукати компроміс, або ми ніколи не почуємо один одного. Чому? Тому що для юриста склад злочину очевидний. А європейська сторона сьогодні говорить: нас уже це не хвилює, тому в нас уже є "perceptions" (сприйняття - ред). Тобто, ми вже бачимо все тільки таким чином, а це означає, що фактично ви маєте щось вирішити. І коли ми говоримо, що кроки не робляться, то я запитаю: а які кроки можуть бути зроблені? Спочатку потрібно зрозуміти, взагалі яким шляхом це може бути розв’язано.

ВВС Україна: Пропонується декриміналізація статті, за якою судили Тимошенко…

Валерій Хорошковський: Ми не можемо декриміналізовувати статті під одну людину. Тому що, хочу сказати про свій власний досвід, коли я працював саме в цій сфері, - саме статті, за якими засуджена Тимошенко, дозволяли нам вирішувати питання з найбільшими корупціонерами, які, в тому числі, були і в чинній владі. І ви знаєте це, що у нас було дуже багато гучних справ уже з чиновниками чинної влади. І власне, якщо ми декриміналізуємо цю статтю, це буде означати, що чиновник, який, наприклад, виписав три чи 10-15 актів на одну і ту ж землю, не буде нести жодної відповідальності. Хочемо ми цього чи не хочемо.

ВВС Україна: Але говорять все одно, що Кримінально-процесуальний кодекс, - і навіть про це говорить президент, українська влада, - є застарілим.

Валерій Хорошковський: Кримінально-процесуальний кодекс, як ви знаєте, в першому читанні вже прийнятий і зараз розглядається в другому читанні. Там дуже багато хороших новел. Там питання пов’язані, перш за все, з неможливістю порушення справи по факту, з наданням адвокату повних прав, які мають звинувачення. У суду не буде права відправити на дорозслідування, він має прийняти рішення – винна людина або ні.

Там дійсно дуже багато хороших новел, які допоможуть відстоювати права людини з точки зору реального визнання його провини. Але це не означає, що будь-який документ в цьому напрямку має звільняти від засудження тих, хто реально скоїв злочин. Таким чином, ще раз хочу сказати що ми маємо спільно знайти той шлях, який дозволить вирішити питання Тимошенко і не зруйнувати систему правоохоронних органів і структур в Україні.

ВВС Україна: Перейдемо тоді до співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ви безпосередньо займаєтеся цим питанням, керуєте ним. МВФ наполягає на підвищенні тарифів на газ для населення. Президент Янукович наголошував, що найближчим часом не буде підвищення ціни на газ для населення. В одному з нещодавніх своїх інтерв’ю ви сказали, що Україна зараз розробляє план поступового підвищення внутрішніх цін на газ. Це зміна політики влади в цьому питанні?

Валерій Хорошковський: Це не зміна політики влади. Це інтерпретації, тому що я заявив дослівно наступне: що на сьогодні ми пропрацьовуємо питання розмежування категорій населення на тих, яким дійсно потрібна допомога, і на тих, які її не потребують. Наприклад, у нас є достатньо широкі верстви населення, яким дотування – це фактично просто дарунок. Тому що вони на сьогодні в рамках своїх доходів можуть сплачувати повну ціну.

А якщо ми просто підемо шляхом підняття тарифів, таким чином ми зробимо ситуацію, при якій найбільш уразливі верстви населення будуть дискриміновані. Тому що у них нема можливості, з урахуванням їх доходів, платити нову підвищену ціну на газ, а також на нові підвищені комунальні послуги. Таким чином, перший крок, який ми маємо зробити, це зрозуміти адресність – кому ми цю дотацію даємо.

Після того, як ми зробимо зрозуміємо, де та межа, після якої держава повинна дотувати населенню частину їх споживання на газ і на інші комунальні послуги, можна говорити про підвищення ціни на газ. І це саме та точка, де ми зіштовхуємося з МВФ по позиції. Тому що МВФ хоче просту річ. Ми говоримо про те, що у нас не співпадає ціна між реальною економічно обґрунтованою і тією, яку ми маємо на сьогодні. Це дійсно так.

ВВС Україна: А на якому зараз етапі взагалі переговори з МВФ, і чи очікуєте ви, що все ж таки фінансова допомога буде виділена і коли?

Валерій Хорошковський: Давайте розділимо ці два питання. Тому що чомусь завжди, коли ми говоримо про МВФ, ми очікуємо фінансової допомоги. Це важлива частина, може, навіть дуже важлива. Але не єдина, тому що фактично ми перебуваємо в рамках програми. І ми - в тому числі, Національний банк і наш уряд, - виконуємо дуже багато спільно визначених речей. Питання допомоги сьогодні має сенс, щоб його проговорювати, але для нас важливо, щоб залишатися з МВФ постійно в переговорному процесі для того, щоб розуміти кожну сторону відносно того, що ми збираємося робити, які ми витримуємо показники, як ми плануємо рухатися в середньостроковій перспективі і так далі.

ВВС Україна: Але гроші не виділяються МВФ і переговорний процес ведеться…

Валерій Хорошковський: Так, переговорний процес ведеться, контакти існують, ми розробляємо подальші теми для співпраці. Звичайно, на сьогодні транш затримано саме тому, що ми не вирішили питання реструктуризації Нафтогазу і не вирішили питання підняття тарифів. Є ще одне питання, але воно менш суттєве. Це питання до Нацбанку, пов’язане зі стабільністю курсу національної валюти. Тому що позиція МВФ, що повинна бути більш гнучка політика. Я все-таки вважаю, що ми знайдемо і по цим точкам спротиву порозуміння, єдине, що в певному періоді часу.

ВВС Україна: Запитання про можливий кредит, який бере Нафтогаз України у російського банку, у Газпромбанку, який наполовину є власністю російського Газпрому. Тобто, він бере кредит на те, щоб закуповувати більше у самого ж таки Газпрому. Як ви оцінюєте такий кредит?

Валерій Хорошковський: Я не бачу жодних проблем, в якому банку брати - в Дойчебанку чи в Газпромбанку. Тобто, якщо компанія потребує додаткових обігових коштів, це її позиція, де брати ці кошти. Тому контекст цього питання, наскільки я розумію, простежується лише в наступному – що якщо кредит не буде повернутий, тоді буде право, умовно кажучи, якихось додаткових умов до Нафтогазу. Я вас запевняю, що уряд ніколи не піде на те, щоби таким шляхом вирішувати питання Нафтогазу.

Тобто, питання несплати по кредиту взагалі не стоїть. Якщо Нафтогаз як компанія мав змогу домовитись про певні ставки, а також про певні суми кредитування, нас абсолютно це влаштовує. Тим більше, що це питання якраз стикується з питанням, про яке ми говорили, - про ефективність надання державної допомоги саме в цьому, газовому або комунальному, питанні.

ВВС Україна: Зараз з’являється все більше повідомлень про те, що Росія пускає газові потоки в обхід України. Чи є в України конкретний план дій, як зробити так, щоб українська "труба" не була порожньою.

Валерій Хорошковський: Це дуже своєчасне питання. Хочу сказати, що ви знаєте, що цей план розроблений, і він, перш за все, передбачає консорціум, в якому будуть брати участь три сторони – російська, західна, яка споживає, і Україна як транзитер. Це дуже важливе питання – зацікавити всі три сторони в тому, щоб наш трубопровід існував, щоб він був затребуваний, щоб через нього перекачувався максимальний об’єм газу.

Тому, якщо ми будемо все-таки слідувати саме цим шляхом, тобто, все-таки створимо цей консорціум, я думаю, що це буде вирішення питання. На жаль, його дуже сильно політизують, як ви знаєте, і звичайно, що в такому випадку іноді достатньо важко знайти правду. Коли одні оцінюють його занадто дорого, інші – занадто дешево. Я вважаю, що той крок, який зараз зроблений, а саме – вибрана компанія, яка оцінить Нафтогаз і дійсно дасть об’єктивну оцінку вартості, після цього можна буде говорити далі.

Комерційна таємниця

ВВС Україна: Українська влада наполягає на тому, що газові контракти, підписані попереднім урядом з Росією, є кабальними, і кажуть, що необхідно диверсикувати джерела надходження цього газу. Багато повідомлень, зокрема, в українських медіа про те, що ведуться переговори між іншими енергетичними компаніями, закордонними, не російськими, про закупівлю газу в них. Що ви можете про це сказати?

Валерій Хорошковський: Я лише можу підтвердити, що ці переговори ведуться. Частково вони є вже успішними. Тобто, ми будемо мати інші джерела постачання газу.

ВВС Україна: Можна назвати якісь конкретні?

Валерій Хорошковський: Ні, не можна, бо це комерційна таємниця, це процес, який потребує "тихої" роботи.

ВВС Україна: Пане віце-прем’єр, ви були міністром фінансів в уряді Миколи Азарова приблизно місяць, так? А потім на цю посаду прийшов Юрій Колобов, людина, яку дуже тісно пов’язують із родиною президента Януковича. Тепер фактично і Міністерство фінансів, і митниця, і податкова, і Національний банк очолюють люди, яких пов’язують дуже тісно з родиною президента. Як ви вважаєте, чи не здається вам, що це є підстави для деяких підозр, можливо, для звинувачень на адресу влади?

Валерій Хорошковський: Якщо б ви конкретизували, яких звинувачень, мені було б більш…

ВВС Україна: Можливо, не звинувачення, але підозри в тому, що всіма фінансовими потоками в Україні керують люди, які є наближеними до родини президента. Монополізація влади.

Валерій Хорошковський: Президент в праві вибирати собі тих менеджерів, яких… і це його право, до речі, закріплено Конституцією. Можна сказати лише, що Колобова можна оцінювати виключно по професійних рисах…

ВВС Україна: Жодних запитань про професійні риси, звичайно!

Валерій Хорошковський: Хочу сказати, що він достатньо професійна людина.

ВВС Україна: Але ті люди не були відомі широкому загалу, скажімо так. Вони приходять зараз до влади, а широкий загал їх не знає. Як переконати людей, що це такі професійні фахівці?

Валерій Хорошковський: Тільки час переконає. Будемо сподіватися, що все, що буде зроблено, піде на користь українській владі і українському народу, або навпаки – українському народу, а потім українській владі. Тому, саме це може бути найбільш переконливим довідником, додатком до тих дій, які ми сьогодні робимо.

Уряд на сьогодні саме за рахунок поповнення іншими кадрами набуває позитивного звучання, тому що, звичайно, в кожного з нас є своє бачення розвитку. Ми працюємо проти корупційної схеми, ми працюємо проти подальшого зарегулювання бізнес-процесів, тому це покаже лише час, що ці зміни були зроблені в правильному напрямку.

ВВС Україна: Можна вас запитати про ваші амбіції взагалі в уряді? Доволі часто говорили про те, що, можливо, президент Янукович захоче змінити прем’єр-міністра, і ваше прізвище зустрічалось доволі часто. Ваша головна мета, - зараз, можливо, до парламентських виборів не варто про це говорити, але чи ваша головна мета – це прем’єрське крісло?

Валерій Хорошковський: Я би хотів все-таки сподіватися, що хоч десь є місце для професійної розмови. Тому що коли це просто Інтернет-балачки, це одне, а коли ми говоримо з серйозними виданнями або з серйозними телекомпаніями, такими, як ваша, то треба розуміти просту річ. Що прем’єр –це не просто посада. Це необхідність мати серйозну підтримку в парламенті. І на цю посаду може претендувати тільки та людина, яка буде в змозі консолідувати більшість у парламенті. Тому це - не питання амбіцій. Це питання того факту, яким закінчаться наші парламентські вибори, і хто буде визначений саме в парламентському середовищі разом з президентом, кандидатом, який зможе консолідувати стабільну більшість. На мій погляд, це набагато важливіше, ніж конкретні чиїсь амбіції.

Андрій Кравець

ВВС Україна, Лондон

Большой пшик на пресс-конференции «регионала» Руслана Щербаня

Депутат Донецкого облсовета, сын убитого в 1996 году политика и предпринимателя Евгения Щербаня Руслан, выступая 4 апреля 2012 года перед журналистами на пресс-конференции так не смог предъявить ни одного доказательства вины лидера демократов Юлии Тимошенко в убийстве его отца.

 

Не смог ответить ни на один объективно возникающий у журналистов вопрос по делу его отца.

 

Сложилось впечатление, что Руслан Щербань лукавит в своих утверждениях о вине Юлии Тимошенко. И действует при этом совершенно несамостоятельно.

 

Все немногочисленные тезисы своего выступления он зачитывал с листка. Фактически ничего нового или скандального не узнал ни один из присутствующих журналистов.

 

Загадкой осталось и то, как он мог присутствовать на переговорах его отца с премьеромЛазаренко и тем более с Юлией Тимошенко (о чём он утверждал ранее), если ему на тот момент было 17-18 лет от роду.

 

Относительно ранее прозвучавших заявлений об этих встречах его отца, на этот разЩербань Младший был более осторожен. О Тимошенко вообще не упоминал. А о переговорах с Лазаренко упомянул что-то невнятное о беседе где-то на трассе. На какой именно «трассе» он уточнять не стал.

 

На уточняющий вопрос собственного корреспондента uainforg о том, встречался ли всё-таки его отец тогда с Юлией Тимошенко или нет, «регионал» отмолчался.

 

Кроме того, он не смог предоставить ни одного документального доказательства причастности Тимошенко к убийству Евгения Щербаня, хотя неоднократно утверждал, что таких у него «множество». Не было у него ответа и на вопрос о том, почему, имея доказательства о причастности Тимошенко к убийству, совершённому ещё в 1996 году, рассказать о них он решил только сейчас, когда она находится в тюрьме.

 

Слабыми оказались доводы Щербаня о том, что он якобы опасался давления со стороныТимошенко, которая занимала пост премьер-министра. На замечание журналистов о том, что Тимошенко находится в заключении с августа 2011 года, а премьером не является уже 2 года ответа также не последовало.

 

И это при том, что 3 апреля 2012 года Руслан Щербань обвинил Павла Лазаренко и Юлию Тимошенко в заказе убийства Евгения Щербаня. Заявление об этом он сделал практически одновременно с заявлением первого зама генпрокурора Рената Кузьмина, находящегося с пропагандистским визитом в США.

 

«Я много раз лично присутствовал во время бизнес-переговоров моего отца с Тимошенко иЛазаренко», - заявлял буквально вчера сын Щербаня.

 Олександр ДЕМЧЕНКО

 sash-demchenkoUAINFO

Випустили туалетний папір з портретом Януковича:"Відчую кожного"

У соціальній мережі Facebook з'явилося відео, на якому показаний туалетний папір із зображенням президента Віктора Януковича. Його опублікували на сторінці групи"Спасибо Жителям Донбасса".

Папір назвали "Перлиною Межигір'я" і пишуть, що він високої якості. На рулоні — обличчя глави держави з написом "відчую кожного".

Зараз адміністрація групи нібито шукає інвестора, якого можна було б переконати у "перспективності цього напрямку". Зокрема, звернулися до Обухівської фабрики туалетного паперу.

У підписі до відео на YouTube зазначено, що папір від творців знаменитих футболок "Спасибо Жителям Донбасса".

Раніше в Україні з'явилися презервативи із зображенням, схожим на президента. На коробках було написано: "Увага! Країну заполоняє Партія кондомів" і "Справжній український през..."