Обама отчитал Януковича по пути в туалет

Пресс-служба президента Виктора Януковича замолчала информацию о том, что президент США высказал обеспокоенность о преследовании оппозиции в Украине. Такой вывод можно сделать из сообщения о встрече двух президентов в Сеуле, которое размещено на сайте Белого дома.
 
Так, кроме информации о вопросах урана и ядерной безопасности, о чем сообщала и украинская сторона, на сайте Белого дома было написано такое:
"Президент (США) подчеркнул, что для Украины важно продемонстрировать жизнеспособность украинской демократии путем проведения свободных, честных и прозрачных парламентских выборов в октябре".
"Президент Обама также высказал обеспокоенность США относительно выборочного преследования политической оппозиции в Украине", – сказано в сообщении.
Также, судя по подписи под фото на сайте Белого дома, эта встреча была неформальной.
Судя по другим фото из поездки американского президента в Сеул, это была единственная встреча Обамы в таком формате. Другие были официальными.
 
От УБОПТаки наш президент Обаму где-то недалеко от туалета перехватил...

Пять минут позора

Виталий Портников

Все от Януковича прячутся. А если встречаются, то стыдятся и ничего о встречах с ним не рассказывают.

Сам факт того, что на саммите в Сеуле президент Соединенных Штатов и президенты других западных стран - участниц встречи общаются с Виктором Януковичем чуть ли не в тайне, без сообщений о подробностях переговоров, о многом говорит. Президент Украины - как и на днях в Москве - воспользовался протокольным мероприятием, чтобы пообщаться с коллегами - и оказалось, что коллеги не горят желанием общаться с ним...

Я вспомнил другой саммит, очень давний. 15 лет назад тогдашний литовский президент Альгирдас Бразаускас принимал в Вильнюсе участников конференциии - руководителей стран "новой" Европы. Приехали практически все президенты, Россию представлял премьер-министр Виктор Черномырдин. Но главной дипломатической сенсацией стало согласие участников встречи с присутствием на саммите белорусского президента Александра Лукашенко - уже тогда фактически "невыездного".

Бразаускас очень хотел, чтобы его сосед увидел новые перспективы своей страны в ее сотрудничестве со стремительно изменяющимися центральноевропейскими странами. Но общаться с Лукашенко, преследующим оппозиционеров и разогнавшим собственный парламент, другим президентам было не очень прилично. Коллективная встреча - это понятно, а вот с глазу на глаз... И вот грузного белорусского президента чуть ли не в тайне заводят из одного кабинета в другой, операторов просят выключить камеры, журналистов - отойти на безопасное расстояние, чтобы они не увидели, с кем из уважающих себя людей встречается "батька". Какое унижение!

Вот ровно такое же унижение переживает сейчас Украина. Вот ровно такое же унижение переживает сейчас Янукович. С той только разницей, что с белорусским президентом было тогда стыдно общаться на Западе, а на востоке, где его использовали для пропаганды очередного интеграционного мифа, он был желанным гостем. А с Януковичем не хотят общаться ни там, ни сям. Все от него прячутся. А если встречаются, то стыдятся и ничего о встречах с ним не рассказывают. Что рассказал Владимир Путин? Что рассказал Барак Обама? Вот именно.

Украинский президент, похоже, готов заплатить эту цену. За комфортную жизнь, за Межигорье, за лесть домочадцев, за преуспевание сыновей, за вертолеты и аплодисменты на съездах "регионалов". Он может быть искренне уверен, что пять минут позора на саммитах - ерунда по сравнению со всем этим благолепием. А вскоре, как Лукашенко, и вовсе перестанет куда-либо ездить - а зачем?

Другой вопрос: готова ли такую цену платить Украина?

Чи здатні стандарти ЄС подолати бюрократію і корупцію в Україні?

  • 25.03.12, 13:53
Півтора мільйона євро виділяє Євросоюз на дворічну програму реформування державної служби України. Ці кошти будуть спрямовані на розбудову політично-нейтральної, професійної держслужби, орієнтованої на потреби українців. Принаймні, таке завдання стоїть перед відповідним проектом, який нині презентували в Києві. Але чи здатні європейські стандарти подолати бюрократію та корупцію у системі державного управління, що існує в Україні? 
 
Заступник голови Національної державної служби України Ігор Попов прийшов у державну управлінську систему з громадського сектору. Він визнає відсутність сучасних управлінських стратегій у цій системі. Тож європейський досвід, втілюваний в українських реаліях, перш за все має допомогти у запровадженні ефективної системи управління людськими ресурсами та впровадити нове законодавство про державну службу, що його втілює чинна влада у Києві, зазначив Ігор Попов.
 
Він повідомив, що в Національній держслужбі люди працюють зранку до пізнього вечора, по 10-12 годин на добу, що аж ніяк не свідчить про належний рівень управління.
 
«У державному секторі часто не вистачає зовнішніх консультантів. Бізнес цілком може найняти для себе зовнішніх аудиторів чи зовнішніх консультантів, а в державному секторі чиновники занадто «зашиті» у свої посадові обов’язки, завдань дуже багато. Перші пару місяців ознайомлення та роботи з проектом показали мені, що в даному випадку ми бачимо зовнішніх консультантів, які дивляться трохи здаля і дають нам поради, що можна зробити стратегічно, вибори пріоритетів стратегічного планування», – заявив Попов.
 
Реформа держслужби України: погляд з Євросоюзу
 
Керівник проекту підтримки реформ у держслужбі України, британецьРоберт Стефенсон переконаний, що за наявності волі та бажання (в українських політиків, чиновників та державних управлінців) систему державного менеджменту можна перебудувати згідно з європейськими стандартами та відповідно до потреб розвитку України.
"Є люди, готові надавати якісні 
професійні послуги населенню 
та установам влади"
Роберт Стефенсон

«У будь-якій державній установі, у будь-якому органі влади працюють люди, які воліють зробити добру кар’єру, отримати службове підвищення. Але ж є і люди, готові надавати якісні професійні послуги населенню та установам влади».
 
За словами виконувача обов’язків керівника Управління програм офісу Єврокомісії в Україні Хосе Романа Леона Лори, проект підтримки розвитку української державної служби зосереджений на обміні інформаційним та методичним досвідом спеціалістів. Це допоможе українським управлінцям поліпшити керування процесом розвитку, навчить стратегії «мислення на перспективу» тощо.
 
Держслужба є джерелом корупції – результати опитування
 
Тим часом, більшість пересічних українців вважає, що система державного управління  не просто найбільш корумпована, а й є джерелом корупції у державі. За даними соціологічних досліджень, що їх провів фонд «Демократичні ініціативи», більше половини опитаних негативно оцінюють роботу державних службовців.
 
Цікаві спостереження щодо модернізації системи державного управління та держслужби мають експерти Інституту політичної освіти. Інститут щороку проводить навчання для управлінців з різних куточків України, а окремі семінари та лекції за участю європейських експертів відвідують і державні службовці з урядових установ.
"Європейська культура, навіть 
якщо вона і прищеплюється 
службовцю, – вона повністю «глушиться»
 першими особами, котрі дають зверху команду"
Олександр Солонтай

«Європейці вкладають сюди велику кількість ресурсів, маючи надію, я б сказав, європеїзувати українських службовців. Не політиків, а саме людей, котрі забезпечують стабільність (державної) системи, працюють роками у держслужбі, міністерствах, комітетах, різних відомствах, сподіваючись на їхнє європейське мислення. Але усі ці зусилля виглядають марними, врядування набагато не покращується. Європейська культура, навіть якщо вона і прищеплюється службовцю, – вона повністю «глушиться» першими особами, котрі дають зверху команду. У них повністю відсутня політична воля діяти інакше», – зазначає виконавчий директор Інституту Олександр Солонтай.
 
За його словами, у держслужбі, в органах місцевого управління на сьогодні переважають корисливі інтереси та політична доцільність. І змінити це завдяки впровадженню європейських проектів навряд чи вдасться, вважає експерт.

Наша влада – пряме віддзеркалення постгеноцидного суспільства

Наша влада є прямим віддзеркаленням постгеноцидного суспільства. Свідченням справедливості такого висновку є те, що, по-перше, ми ту владу на всіх її щаблях самі обираємо і, по-друге, що нас, українців, у нашій країні значна більшість. Навіть на Донбасі та у всіх інших південно-східних регіонах України, окрім Криму, українці становлять більшість населення. А значить, витоки наших вельми специфічних виборчих симпатій нам треба шукати передусім у собі. 
 
І якщо ми їх знайдемо, ми принаймні шукатимемо шляхи, як нам її позбутися в майбутньому, та не будемо такими вже невиліковними оптимістами стосовно цьогорічних парламентських виборів, якими є деякі наші політики.
 
Але тут відразу виникає питання: чому з такою ж проблемою не стикаються сьогодні поляки, чехи, литовці та всі інші нації посткомуністичних країн Європи? Адже, здавалося б, у них мали бути ті самі суспільно-політичні проблеми, що і в нас. Але вся справа в тому, що в ментальність жодної з посткомуністичних європейських націй бацила тоталітаризму не в’їлася так глибоко, як у ментальність українців, унаслідок того, що вони пережили такий специфічний різновид геноциду, як Голодомор, який докорінно змінив світогляд нашої нації.
 
Для тих, хто сумнівається в цьому, раджу проїхатися по кількох селах так званої Великої України і запитати в їхніх найстарших мешканців: де знаходиться та яма, куди навесні 1933-го вкидали їхніх померлих від голоду односельців? У більшості випадків вам покажуть поросле травою або добряче втоптане місце без будь-яких ознак людського поховання.
 
А це означає, що кілька поколінь селян ходили там по кістках своїх сусідів і навіть близьких родичів (батьків, дітей, братів, сестер, дружин, чоловіків, коханих), не відчуваючи при цьому ніяких докорів сумління. Навряд чи такі люди можуть уважатися адекватними у плані елементарної людяності та моральності. І дарма при такій анестезії совісті можна сподіватись на збереження національних почуттів у цих живих жертв Голодомору. Але саме вони складали переважну більшість населення довоєнної України, а виховані в такій байдужості нащадки тих неадекватних людей складають (унаслідок індустріалізації) більшість населення вже України сучасної.
 
Постгеноцидні метаморфози української нації дуже влучно схарактеризував американський учений з українським серцем Джеймс Мейс: «В умовах масового винищення українського народу такі споконвічні риси його етики, як привітність, доброзичливість, ввічливість, чуйність залишилися в минулому. Натомість запанували байдужість та жорстокість».
 
Жоден із балтійських та центральноєвропейських народів таких згубних ментальних трансформацій не зазнав. Саме звідси й походить та разюча відмінність у результатах розбудови власних демократій між ними та нами.
 
Янукович зобов’язаний своїм президентством саме Голодомору
 
Будь-який народ відбиває власні ментальні цінності у своїх прислів’ях. Тут показовим може бути скорочений постгеноцидними українцями варіант такого відомого ще з козацьких часів вислову, як «Моя хата з краю – перший ворога стрічаю». Погодьтеся, що без своєї другої частини це прислів’я перетворюється за змістом на свою повну протилежність. Але сама ця куца та гидка за змістом його редакція є настільки панівною в сучасній Україні, що про її початковий варіант ми дізналися лише нещодавно від фахівців із філології та історії.
 
А от фразеологізм, дуже популярний, за спостереженнями вітчизняних соціологів, саме на місцевих виборах і переважно в сільській місцевості: «Оберемо найбагатшого – менше красти буде». Це вельми сумнівне пояснення для тих самих українців до 1933 року. Ось яке ставлення до багатіїв зафіксоване в традиційному українському фольклорі: «Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає» або: «Багач – як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже». Тобто бачимо настільки протилежне ставлення до одного й того самого соціального прошарку населення, що мимоволі складається враження, що то ставлення двох зовсім різних народів.
 
Невипадково деякі радянські та пострадянські політики та ідеологи дуже ефективно користуються цими постгеноцидними ментальними вадами українського народу саме в тих південно-східних регіонах України, де Голодомор був найбільш жорстоким і де ті ментальні трансформації його жертв були найбільш глибокими.
 
Так, абсолютна більшість українців Донбасу люблять свій регіон, завдяки чітко скерованій спрямованості місцевих ЗМІ, значно більше, ніж Україну в цілому. Відповідно й довіра до своїх регіональних політиків у них значно вища, ніж до будь-яких політиків з інших регіонів. Ось саме звідки походить вже сакраментальне донбасівське: «Він хоч і злодій, але це наш злодій!»
 
А ось як ставилися до злодіїв ті ж українці Донбасу до 1933 року: «Лучче в латанім, ніж в хапанім» або ж: «Пожартував злодій, що в четвер умер, а в п’ятницю встав та й коня вкрав!» Так що коли Віктор Федорович на весь світ заявляє, що ніякого такого особливого українського Голодомору-геноциду не було (а разом з тим заперечує й існування в Україні постгеноцидного суспільства), він це робить не лише на догоду Росії, але й, свідомо чи підсвідомо, – для власного спокою та політичного благополуччя.
 
Відбиття постгеноцидних трансформацій у фольклорі
 
Дехто з читачів, напевне, зауважить, що всі ці метаморфози української ментальності пов’язані не з Голодомором, а з нашим дикунським капіталізмом, який, на відміну від радянської доби, не спонукає до дотримання та сповідування будь-яких моральних чеснот.
 
Мушу розчарувати і їх. Ось деякі з «перлин» тогочасного українського фольклору, зібрані мною власноруч під час фольклорно-діалектологічної експедиції по селах південно-східної Слобожанщини на Луганщині:
 
Бригадира я любила, на роботу не ходила.
Ніч гуляла, день пила та й стахановка була.
 
Вражає не тільки сам зміст, але й форма цієї народної пісеньки. Це типова частівка – фольклорна форма, яка з’явилася на Слобожанщині під впливом російської народної творчості. Відомо, що до 1933 року в українському фольклорі частівок взагалі не було. Очевидно, їх занесли сюди російські селяни, яких більшовицький уряд СРСР у масовому порядку переселяв у спорожнілі після Голодомору українські села.
 
А ось ще один вельми промовистий приклад народної колгоспної пісеньки:
 
Убирала бурячок, а де красний – у мішок.
Принесла його додому, наварила самогону,
Самогонки наварила, все правління пригласила.
Бригадир і голова, ще з району було два.
Вони пили, випивали, мою ланку вихваляли.
 
Важко повірити в те, що, можливо, хтось із пращурів тієї небезталанної жінки-авторки склав колись такий шедевр української народної пісні, як «Ой чий то кінь стоїть», «Чорнії брови, карії очі», «За туманом нічого не видно» або «Чом ти не прийшов». Важко повірити і в те, що все це фольклор одного й того ж самого народу…
 
А висновок із цього порівняння напрошується вельми сумний: Голодомор призвів не тільки до морального занепаду української нації – він убив її розум і душу. І світ має знати про це!
 
Ірина Магрицька – кандидат філологічних наук, 
доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 
журналіст, громадський діяч

Обнародован диагноз Юлии Тимошенко. КОПИИ ДОКУМЕНТОВ

 

 

Немецкие врачи констатировали, что экс-премьер Юлия Тимошенко является нетрудоспособной.

 

Об этом сообщает официальная страница Юлии Тимошенко в сети Facebook.

 

Как рассказал адвокат Сергей Власенко, она дала ему разрешение на разглашение диагноза.

В заключении отмечается, что Тимошенко чувствует боль с сентября 2011 года, что и ограничило ее подвижность.

Как сказано в заключении она может сидеть в постели максимально 10-15 минут, затем боли становятся невыносимыми. Тимошенко не может лежать на боку. При глубоком дыхании и кашле боль усиливается.

Врачи отмечают, что состояние Тимошенко ухудшилось из-за нахождения в СИЗО, где она из-за холода должна была спать в пальто и шапке.

«Синдромы такого вида вызывают сильнейшие боли, которые часто не удается утолить лечением противовоспалительными медикаментами. Недостаточное лечение в течение длительного времени приводит к хронизации болей, для уменьшения которых часто требуется недели, а иногда и месяцы», - говорится в заключении немецких медиков.

По словам Власенко, немецкие врачи также отметили, что на такой стадии заболевания пациента нельзя лечить в условиях даже немецкой тюрьмы.

 

 

 

 

UAINFO


"Беркут" помешал оппозиционерам поставить палатки на Майдане

В четверг милиция разогнала мирную акцию, которая должна была состояться на столичном Майдане Независимости. Молодежные движения оппозиционных партий попытались установить палатки, которые должны были символизировать недоступность жилья для украинской молодежи, однако правоохранители им помешали. Дело дошло до стычек. 
В милиции же говорят, что акцию на Майдане силой не разгоняли и вообще – она была вне закона

Милиционеры предотвратили незаконные действия, не позволив представителям общественных организаций установить палатки на Майдане Незалежности

Милиционеры предотвратили незаконные действия, не позволив представителям общественных организаций установить палатки на Майдане Незалежности. Об этом в четверг сообщает ОСО ГУМВД Украины в Киеве.

В милиции уточнили, что 22 марта на Майдане Незалежности около 11 часов представители определенных общественных организаций провели акцию под названием "Готовь палатку весной", о которой организаторы заранее сообщили КГГА. В мероприятии приняли участие около 70 человек.

"Перед началом мероприятия столичными правоохранителями было предупреждено организаторов и присутствующих граждан о недопущении нарушений общественного порядка и установления палаток во время акции, согласно решению Киевского горсовета от 25 декабря 2008 года №1051/1051", - уточнили в управлении.

Согласно требованиям закона "О милиции" ст.2 "Основные задачи милиции", на органы милиции возложена обязанность охранять и обеспечивать общественный порядок, а также предотвращать правонарушения и пресекать их.

Кроме того, милиция в своей деятельности, предусмотренной ст.5 этого же закона, имеет право в рамках действующего законодательства, ограничивать права и свободы граждан, если без этого не могут быть выполнены возложенные на нее обязанности.

"Однако появились сообщения о том, что во время акции правоохранители препятствовали проведению акции и силой сажали участников митинга в автозаки", - отметили в милиции.

Главное управление столичной милиции официально сообщает, что "такая информация не соответствует действительности".

"Работники киевской милиции охраняли общественный порядок во время акции и принимали все меры по предупреждению правонарушений. Некоторые участники акции, откровенно провоцируя правоохранителей, пытались, вопреки предупреждениям о запрете, установить на территории Майдана Незалежности палатки", - заявили в милиции.

"Сотрудники милиции предотвратили эти провокационные попытки, применив профилактические мероприятия - ограничение незаконных действий. Ни один участник митинга не задержан, административные протоколы по ним не складывались", - заверили в управлении.

Отметим, что в этом году ожидается нарастание протестных настроенийнаселения, а поводом для массового недовольства может послужить фальсификация парламентских выборов 28 октября 2012 года. Кроме того, оппозиция обещала с наступлением тепла активизироваться на улицах из-за заключения Юлии Тимошенко.

Азарову в Польщі таки нагадали про Тимошенко

Не тільки про Євро-2012 ішла мова

Польща і далі працюватиме задля зближення між Україною і Європою - заявив польський прем'єр-міністр Дональд Туск після переговорів з Миколою Азаровим.

Однак пан Туск чітко зазначив, що поступ у євроінтеграції Києва нерозривно пов'язаний з тим, як у Брюсселі сприймають дії української влади щодо ув'язненої Юлії Тимошенко та інших опозиційних лідерів.

"Я дуже радий, що 30 березня - за умови, що не станеться чогось надзвичайного, - буде парафовано угоду про асоціацію між ЄС і Україною", - сказав польський прем'єр на спільній з його українським колегою прес-конференції.

Але тут же додав, що Польща, як і решта країн ЄС, стурбована ув'язненням Тимошенко, бо ця ситуація, за словами Дональда Туска, "непокоїть польську і європейську громадську думку".

"З точки зору Польщі і наших партнерів у ЄС, і навіть усіляко намагаючись зрозуміти обставини і аргументи українського уряду, - ми висловлюємо нашу стурбованість цією ситуацією", - сказав Дональд Туск.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров, який перебував у Варшаві з дводенним візитом, змушений був відповідати на численні запитання журналістів про згортання демократії в Україні.

Опозиція в Польщі критикувала урядову партію "Громадянська платформа" за те, що під час головування Польщі у ЄС в у другій половині минулого року угода про асоціацію між Україною і ЄС не була підписана. За словами кореспондента ВВС Україна в Польщі, критики польського уряду називали це дипломатичним провалом Варшави під час польського головування у ЄС.

І про футбол...

Офіційним приводом для візиту була заява про готовність обох країн до чемпіонату з футболу Євро-2012 цього літа.

Прем'єр-міністри зробили цю заяву на спільній прес-конференції у Варшаві.

"Обидві країни завершили всі роботи для проведення цього важливого заходу", - сказав Микола Азаров.

Пан Азаров зазначив, що, незважаючи на труднощі, пов'язані з фінансово-економічною кризою, Україна і Польща зуміли добре підготуватися до чемпіонату.

Його польський колега Дональд Туск відзначив "неймовірну рішучість" обох країн і урядів, а також спортивних і ділових кіл, які, за словами пана Туска, дають можливість обом прем'єр-міністрам сказати, що Україна і Польща готові провести Євро-2012.

Пан Туск, як повідомляє польська інформаційна агенція ПАП, згадав про проекти, зокрема, інфраструктурні, які українській стороні, за його словами, не вдалося реалізувати.

Нещодавно Футбольна Асоціація Англії висловила стурбованість тим, що англійські вболівальники не викупили квитки на матчі Євро-2012, побоюючись зависоких цін на житло, особливо в Донецьку.

bbc

Геннадий Балашов в передаче стресс-шоу "Психология денег"

Азаров, проснулся старичок
Блестящий анализ существующего порядка в Украине.  Кто не видел (или не слышал), рекомендую обязательно посмотреть  видео-запись, где он разнес в пух и прах всю бандитско-быдлячую систему!

В Україні каральна вища освіта

Нещодавно британська газета «The Times» оголосила рейтинг насильніших і найпрестижніших вищих навчальних закладів у світі. Лідерами рейтингу залишаються американські виші. На другому місці, за кількістю престижних навчальних закладів, опинилася Британія. Жоден із українських ВНЗ не увійшов до рейтингу