Ти почему така довєрчива, тебе я зовсім не пойму Ти поступила опромєтчиво же так довєрилась йому Тебе просив по человєческі спитай мене як шось той во Я від початку органіческі не переварював його

Приспів: Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла

Я думав же безосноватєльно тебе було подозрєвать Але ж була ти любознатєльна, хотіла всьо на свєтє знать Ти познавала емпірічєскі разлічні сторони життя Hе диво то же прозаїческі закінчилась любовь твоя

В фіналі жуткої трагедії прийшла до мене вся в сльозах Я розтерялся на мгновєніє, але тримав себе в руках Сказав тобі я моя дєвочка чекав же ти ся повернеш Любов за гроші не купується, я знав же скоро то поймеш

Місто ангелів і дощів На казкові малюнки схоже, Тільки ангелів – ні душі, А лиш просто так перехожі. Місто, що не чуже мені, Золоте павутиння вулиць, Все, здається, давно заснуло, Окрім світла в однім вікні.

Така її доля... О, Боже мій милий! За що ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Одна, як та пташка в далекім краю. Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька, Бо люде чужії її засміють. 

Чи винна голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума - заблудив.

Щаслива голубка: високо літає, Полине до Бога - милого питать.  Кого ж сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже, і хто теє знає.

О Боже мій милий! така твоя воля,  Таке її щастя, така її доля!

Gdzie modra rzeka niesie wody swe, Tam slonca blask ujrzalem pierwszy raz, Nad brzegiem jej spedzilem tyle chwil, Ze dzis bez rzeki smutno mi, Tam kazdy dzie to skarb Dzis mo`j jedyny skarb.

Choc czas jak rzeka jak rzeka plynie, Unoszac w przeszlosc tamte dni. Choc czas jak rzeka jak rzeka plynie, Unoszac w przeszlosc tamte dni. 

Do dni dziecinstwa wraca moja mysl, W marzeniach moich zyje rzeka ta, Tak bardzo chcialbym byc nad brzegiem jej, Wiec niech wspomnienie dalej trwa. Tam kazdy dzien to skarb Dzis mo`j jedyny skarb.

Рождество Твоє ,

Богородице Діво , 

радость возвісти всій вселенній ! 

.( Ліна Костенко )

В руці з землі листок маленький дру.

( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )