Сьогодні день народження в однієї дуже хорошої та доброї людини! Я дуже радий що маю честь бути знайомим з нею, нехай навіть лише в "онлайн"!
Сьогодні цілий день іде дощ, вже відчувається осінь... Я люблю осінь, люблю дощь... Чомусь, як на диво в мене самого ранку класний, веселий настрій, давно так себе добре не почував!
В університет їхати трохи страшно, та я і не поїду, поїду в четвер. Чого страшно? Бо там буде вона! Якось не виходить її забути... Час-від-часу заходив в контакт щоб подивитися на її фото-аватар. Сьогодні цілий ранок думав про неї, саме це і підняло мені настрій, хоча відчуваю він зміниться я тільки я побачу її холодний і байдужий погляд. Недавно я подивився фільм "Секрет", посміявся! Впринципі теорія не погана, але якби вона діяла, то б набагато більше людей були задоволені своїм життям, така моя думка (хто дивився фільм той яка кажуть "в тємі", а хто не дивився почитайте спочатку рицензії і коменти, а потім вирішуйте самі). Так от, цілий ранок я уявляв як почнеться наше нормальне спілкування, а потім вона зрозуміє що я класний незвичайний чувак і все буде в шоколаді! Хоча якщо подумати головою, то давно треба її забути. Так... шото я від теміи відійшов. Про літо... Та власне немає чого розказувати, нудне і деприсивне, нікому такого не побажаю, навіть не разу не напився. Заблудився в лісі і побив свій рекорд швидкості - 60 км відповідно загодину. Це і всі яскраві моменти цього літа. Чомусь згадується дрібні моменти: на супутнику ICTV йде відкрито також розблокували ще один порно канал. Укртелеком на початку літа приємно здивував, підняв швидкість в два рази, тепер деколи виходить навіть телеканали дивитись)) В перше ставив перепій. Ну і ще знайшов багато якісної Реггі музики))) От і все моє літо.
Як каже Сергій Ткачук "Живіть а не існуйте!".
Ні кому життя не треба? А? Просто відаю своє, все одно я його нещадно марную.
Я знав що це літо в мене буде не ахті, але щоб на стільки... Весною в університеті повідомили що можна відпочити на турбазі, з звичайно згодився, крім того що на турбазах ще ніколи не відпочивав! Ніби все було добре, я вже почав качатися щоб мати пристойний вигляд в самих плавках. Аж тут мамка починає відмовляти від поїздки. Ну короче я не поїхав, по тій причині що колись якась йобнута на всю голову гадалка сказала що я втоплюся!
Ну ладно, я з тим змирився! Але діло в тому що та турбаза знаходиться в віддаленому селі... Ну короче 30 км від мого міста. Оскільки я був саме найближче, то коли в моїх одногрупниц закінчувались запаси їжі, вони подзвонили мені, я взявши трохи картоплі, моркви, цибулі ну і пару будилок 40-ка градусної поїхав до них. Вам не передати, як там класно!!!! Ліс, озеро, свіже повітря, і через брак місць пацани жили разом з дівчатами в одному вагончику))))) Короче все що треба студенту! Після того я довго думав чому я так легко піддався і не поїхав.
Якось так повелось що влітку в моєму містечку відбувається багато свят та масових гуляннь, я ж все пропустив лежачи на дивані перед
і дивлячись Top Gear (просто свята за звичай проводять в суботу та неділю, а ця передача якраз іде по вихідним). Причина проста, немає друзів, а один і найкращий друг знайшов собі іншу компанію в якій я був би реально зайвий. А ще я походу закохався в дівчину яка мені відмовила перед валентином, хоча тоді я просто спробував з нею щось замутити від "нема чого робити", а зараз вона мені реально подобається. Проте це дохлий номер, прийдеться про неї забути, так само як і про незнайомку з мого унівєра (хто читає мої блоги, той знає!). А знаєте що мене найбільш зачипило, це те що чувак з паралельного класу, якого в школі всі чмирили і попускали, має дівчину! Це піздець!
Ну як бачите, проковтнув мене вавілон з головою! Уявіть, я цього літа жодного разу не напився і лише раз скупався на озері! Я хочу бути як Раста, жити на повну, веселитись, гуляти, сміятись! А виходить як самий кончаний емо бой! Невадаха! Сука!
Ну нічо, я ж Раста))))))) Тим паче якщо є вона, мені не страшно в великому вавілоні!
Живіть, а не існуйте!
Сорі за якість скріну, якось не вмію я їх якісно робити! Перший раз на мене настукали на цьому сайті! Цей факт ще більше мене впевнив що я був правий! Ось посиланння!
Увага! Нецензурна лексика!
http://photo.i.ua/user/3075815/191317/4966566/?p=2#advA_advC_4966566_7877866
Давненько я не писав свій Термінал, та якщо чесно ні бажання ні часу якось не було.
Люблю дивитися демотиватори, подобоються як і соплі так і нормальні, під настрій. Знайшов дема який на 110% про мене, ось він!
Реально чуваку (тобто мені) вже 21 рік, а дівчини ще немав. Лузер! Зараз я понад усе на світі хочу бути з однією дівчиною але це настільки не реально, як побачити Таврію на Женевському автосалоні! Ну нічо, по всім прикметам я буду жити дового і попаду в книгу Гінеса як найстаріший незайманий на землі:) Я її колись забуду, та діло в тому що я не хочу її забувати, я хочу бути з нею!
Мене останнім часом дуже почало дратувати моє містечко, чи ти пак село, с.м.т короче! В ньому відсили наберется 8 тисяч населення. В ньому крім барів взагалі нічого немає! Тут повідомлення приходять швидше за смс, на одному кінці щось трапилось, через годину про це вже всі знають. Я його називаю Вавілоном! В культурі Раста слово "Вавілон" перекладається як пекло на землі! Преспективи для себе я в цьому місті не бачу! І взагалі, я хочу скинути на нього ядерну бомбу і стерти його нафіг!
В одних із пісень гурту Бумбокс є такі слова "Наполеонівські плани у растамана швидко спалахують, мить, і вони зникают", це теж про мене! Вирішив трохи змінити своє життя, на 4 курс думаю знову жити в Луцьку на квартирі, буду частіше бувати на парах буду вчитись. Треба колись, все таки 4 курс! Мене запрошували брати участь в соціальній діяльності, от і буде чим заннятися! Та чи воно справді буде так, важко сказати!
Відчуваю що літо мине даром, правда є шанс поїхати на 45 днів в крим, але там сильно спекотно, я спеки не люблю та й до того ж в тому місці до моря далеко!
Знаєте, розуміння того що я не буду з нею, дуже гнітить і заганняє в дипресю. Але можливо мені колись вдасця її забути.
Здається все! До слідуючого Терміналу! Живіть а не існуйте!
Що робити? Не знаю як далі бути. Минулого року, якраз десь в цю пору, мені сподобалась дівчина з мого унівєру. Дуже сподобалась! На третій день нашого знайомства я сказав й що хочу бути з нею, вона відмовила. Після цього ми з нею більше не спілкувались, навіть не вітались. Ну оскільки я рідко буваю в унівєрі я про неї забув. Декілька днів тому, приїхавши в Луцьк, я подумав що мені впадло добиратися до унівєра пішки, вирішив сісти на маршутку, на одній з зупинок в маршутку зайшла вона. Як це вам пояснити, в мене тоді був хороший настрій, побачивши її я зрозумів що дуже сильно хочу бути з нею, потім на парах сидів як зомбі. Від тоді я весь час думаю про неї. Тоді як я з нею познайомився, мені треба було деякий час з нею по спілкуватися, а я подумав що мені втрачати нічого. Тепер думаю чого я такий не терплячий і дурний!
Я дуже хочу бути з нею, але як це зробити я не знаю. Деколи лювлю її погляд на собі, але що він означає я теж не знаю. Коли її бачу то здається що тільки вона мені потрібна, більш ніхто!
Що смішно, вийшло таке собі маленьке дежавю, вторік я її точно так же помітив, тільки тоді я не знав що вона доїде до самого універа.
Прочитав що для того щоб видалитися треба закрити доступ до своєї сторінкі і місяць не заходити, я так і зробив, моя сторінка ще й досі є! А ще харить що неможна перейменуватись на якогось Петрика П'яточкіна чи Ваську Петрова! В принципі в контакті є свої плюси, завжди можна зв'язатися з далекими друзями чи знайоми, там завжди є сама нова музика, завжди можна знайти групу за інтересами. Але є один великий мінус, контакт затягує шо піздець! Коли заєрестувався то цілими днями там лазив, а коли закрив свою сторінку, то перших два дні ходив наче в мене щось забрали, дуже тягнуло в контакт. Там так замутили, що видалитись звіти не можливо.Вже якось давненько я не писав свій термінал, але ось вирішив написти. Сьогодні відбулось можна сказати маленьке чудо. В день щось мене потягнуло на сон, напевно так подіяли з'їдженнні три булочкі з маком (кажуть мак може діяти як снодійне). Коли я перед сном був на вулиці, там яскраво світило сонце і розтавали залишки снігу. Я не згадаю скільки я проспав, але було це десь після обіду. Коли проснувся і поглянув в вікно, подумав що я ще сплю, але потім трохи роздуплившись я зрозумів що все таки не сплю. Я не повірив своїм очам, за вікном було похмуро і навкруги біло, а з неба падав густий лапатий сніг. Ось таке маленьке чудо, хоча можливо це просто примхи Волинської погоди.
Останнім часом я чомусь часто думаю про дівчину, яка вторік мені відмовила. Я з нею часто бачусь в університеті, часто ловлю її погляд на собі, але не можу його розгадати. Ловлю себе на думці що мені дуже хочеться зробити її самою щасливою, шкода тільки що вона цього не знає. Хм... А якби знала, що тоді? Доречі, під час свого денного сну вона мені наснилась.
А ще я захопився культурою Растафаріанства. Чомусь в більшості людей існує стереотип, що Растафарі і Растамани це наркомани які носять дреди і курять траву, на жаль на території України так вонро і є, хоча справжні Раста проти наркотиків. Мені подобається сама суть Растафаріанства. Растафаріанство пропагандує мир, завжди бути добрим і позитивним, щоб бути Раста не обов'язково курити траву, а музика реггі це щось просто неймовірне.
А ще я взявся пистати книгу, правда якось не дуже виходить, але один радіо ведучий писав свою аж п'ять років, ну поживем - побачим.
Ну ніби все. До слідуючого терміналу.
Я вже два дні слухаю цю пісню, здається що вона точно про мене. Трохи жаль, але вже групи яка її виконувала розпалась
але вони випустили декілька альбомів. Мені подобаються всі їхні пісні, але ця найбільше. Знаю, про смаки не смперечаються, але сподіваюсь що вона комусь сподобається так само як мені! Одже слухайте, і насолоджуйтесь музикою Reggae
Саранча - Латино
куплет 1:
Я создам свой рай кактусовых джунглей
И сойду с ума , отдохнув в тени,
Буду бить фонтаны, охлаждая солнце,
Не смогу уснуть в объятьях сладкой сеньориты.
Когда я проснусь, хлебну текилы, миражами окруженный,
Упаду лицом в раскаленные пески,
Мое тело загорит, моя кожа станет темной, ай-ай-ай-ай,
Натяну я шляпу на небритое лицо, увижу сны.
припев:
Беспомощные руки, отдавшие всю силу
Мечтаньям и надеждам потрепанной судьбы,
Я буду тебе долго, а-а-а-а, рассказывать о прежне-е-е-ем,
О той бессонной ночи, о капельках воды.
куплет 2:
Мескалито обожжет мои внутренности счастьем,
Воспаленные мечты рождают новый силуэт,
Утомленный не смогу убежать от этой страсти
И увижу над собой этот странный серый цвет.
Нежно-ласковые звуки я услышу в подсознанье-э-э-э-э
На закате я очнусь, разглядев вдали рассвет,
Сеньориту заведу своим утренним признанье-э-э-э-эм
И отправлюсь в новый день продолжать весь этот бред.
припев:
Беспомощные руки, отдавшие всю силу
Мечтаньям и надеждам потрепанной судьбы,
Я буду тебе долго, а-а-а-а, рассказывать о прежне-е-е-ем,
О той бессонной ночи, о капельках воды.
куплет 3:
Проплывая надо мной, оставляя след от солнца,
Улетает Саранча в далекие края,
Эй, амигос, подождите, засиделся я здесь долго, ай-ай-ай-ай,
Заберите вы с собой уставшего меня-а.
припев:
Беспомощные руки, отдавшие всю силу
Мечтаньям и надеждам потрепанной судьбы,
Я буду тебе долго, а-а-а-а, рассказывать о прежне-е-е-ем,
О той бессонной ночи, о капельках воды.
