Термінал. Про все по трохи.

Вже якось давненько я не писав свій термінал, але ось вирішив написти. Сьогодні відбулось  можна сказати маленьке чудо. В день щось мене потягнуло на сон, напевно так подіяли з'їдженнні три булочкі з маком (кажуть мак може діяти як снодійне). Коли я перед сном був на вулиці, там яскраво світило сонце і розтавали залишки снігу. Я не згадаю скільки я проспав, але було це десь після обіду. Коли  проснувся і поглянув в вікно, подумав що я ще сплю, але потім трохи роздуплившись я зрозумів що все таки не сплю. Я не повірив своїм очам, за вікном було похмуро і навкруги біло, а з неба падав густий лапатий сніг. Ось таке маленьке чудо, хоча можливо це просто примхи Волинської погоди.
Останнім часом я чомусь часто думаю про дівчину, яка вторік мені відмовила. Я з нею часто бачусь в університеті, часто ловлю її погляд на собі, але не можу його розгадати. Ловлю себе на думці що мені дуже хочеться зробити її самою щасливою, шкода тільки що вона цього не знає. Хм... А якби знала, що тоді? Доречі, під час свого денного сну вона мені наснилась.
А ще я захопився культурою Растафаріанства. Чомусь в більшості людей існує стереотип, що Растафарі і Растамани це наркомани які носять дреди і курять траву, на жаль  на території України так вонро і є, хоча справжні Раста проти  наркотиків. Мені подобається сама суть Растафаріанства. Растафаріанство пропагандує мир, завжди бути добрим і позитивним, щоб бути Раста не обов'язково курити траву, а музика реггі це щось просто неймовірне.
А ще я взявся пистати книгу, правда якось не дуже виходить, але один радіо ведучий писав свою аж п'ять років, ну поживем - побачим.

Ну ніби все. До слідуючого терміналу.