В общим, Петро Олексійович сказав, що зустріч в Мінську відкрила шлях до мирного путі.. А путін (в міру, - хуйло), чи-то спало, чи то оглохгло на старості лєт, і йому почулося, що "переговори в Мінську відкрили шлях на Маріуполь"... А Меркель якраз спала і даже не встигла виразить "крайню обеспокоєнность"... То вони й пішли... Заблудились опять, короче... А Юля вийшла в публічну політику після канікул і предложила создать Ставку главнокомандующего... Ще у неї була у виступі странна і неожиданна фраза, тіпа "Разом з президентом"... Я думаю, ізначально там мало бути "Ідуть всі нахер, разом з президентом", але цензура вирізала...

Короче, виборча кампанія почалася... Враховуючи разкол в БЮТ, я б предложив устроїть публічне сожженіє всіх книжок Олександра Турчинова в офісі БЮТ на Подолі, як "не представляющих художньої та літературної ценності", тєм болєє, шо це правда... А так же давав би всім присутсвующим кролика на паличці із жжоного сахара...

Ще можна книжки Олександра Валентиновича передать в зону АТО на папіроси, або на туалєтну бумагу... Колись Модільяні малював голу Анну Ахмєтову (чи - Ахматову, - я вже забув), і намалював аж сім рисунків... Але потом всі ці рисунки в Петрограді покурили п’яні матроси... Вони не знали, хто такий Модільяні, і хто така Ахмєтова... А якби знали - то покурили б всьо-равно... Впрочєм, один рисунок таки остався... І то, хорошо...

От всі заходилися рассуждать про одкриті списки… Списки-списки… Нужні вони вам ті списки. Тім болєє, шо ніхто не знає шо воно таке, ті одкриті списки… І уж ще більше тєм-болєє – тєм болєє, шо всьо одно наіпуть… Хоч з одкритими, хоч з закритими… Работа така… Нічого лічного… Відкриті списки в українському тлумаченні означають, шо “списки, мол, відкриті, нєсітє дєньги, бо скоро закриються”… Велкам, бля…

Значно важніше, як на мене, внести существенні зміни в регламент роботи нового парламенту і ліквідірувать дісгармонію в роботі вищого законодавчого органа…

Напрімєр, мало хто зна, шо обичному дєпутату, шоб випить, треба йти аж у лічний кабінєт. Бо в парламентському буфеті продається тільки всяке гавно, тіпа коньяка “Ужгород” (закарпатці, соррі, конєшно, ну гавно – воно гавно, всьо равно). І це ше добре якщо кабінєт у тебе на Садовій. А якшо аж на Лесі Українки?… Це вже треба їхать, а воно ж пробки, гаїшники і тд. Наліцо – нарушеніє тєхніки безопасності…

Тому я предлагаю, шоб на трибуні всігда стояв коняьк в графині, а не якась пальона водка, як січас… Бо народ должен знать, чим питаються їхні слуги… Якшо не коньяк, то хотя би якась сливова наливка… І тоді ми будемо знать, що оцей брєд, який несе з трибуни депутат такий то – це зовсім не брєд, а вполнє прілічний тост. “Лехаїм!” - так сказать… Будьмо, гей!

Кстаті, про “гей”… Давно пора для депутатів зробить на місці туалєту нову комнату “Інтімная”… А то ходять по всяким підворотням, ховаються, ше попростужуються… А так, - хай буде окреме помєщеніє… На дверях треба повісить об’яву: “Бабам не входіть! Ключі у Ляшка”

Далі! Треба существенно разнообразить меню. Сьогодні депутати давляться бутербродами з дешевою красною ікрою. Од цього у них ізжога і погане настроєніє. Од цього ніяких хороших законів не получається. Тому нада ввести в раціон, напрімєр: биточки свині з кокаїном і гірчицею… Тоді вони будуть приймать хороші в нужні закони, тіпа Закон про те, шо “Пашлі всі нахуй, хулі не ясно?”…

Ще треба устроїть одну комнату під назвою “Покаянная”… Депутати – люди грішні і їм треба каяться за всякі свої подлості практично круглосуточно… В “Покаянну” треба положить якісь святі мощі, напрімєр, - з свині… (О! - А ще треба в буфеті вести в меню карпаччо з свиного рила, тонкої нарєзки. Це буде патріотично і креативно)…

Также треба ввести серйозні ізмінєнія в систему “Рада”… Напрімєр, я предлагаю, щоб при кожному виступлєнії, яке починається зі слів “Шановний український народе!”, - діпутата сильно било током. Возможно, даже навсігда…

Трансляцію засідань Верховної Ради нам показувать не нада… Краще показувать все те, шо депутати роблять тоді, коли не у парламенті. Це значітєльно інтірєснєй, бля буду… Для цього їм треба прив’язать на голови відєокамери, як ото собакам вішають в анімал-планет…

Ше можна поставить камери в туалєті, напротів унітазу. І організувать постояннодєйствующе шоу “Думи, мої, думи…”

Коло Верховної Ради треба поставить таку фанерку, де буде намальований якийсь чоловік в костюмі, напрімєр, Голохвастова. А замість голови хай там буде дірка. І кожен депутат буде обязаний раз в місяць засунуть туди голову, а кожен виборець матиме право його ударить в ліцо… Оце і буде імператівний мандат, і люстрація одноврємєнно….

Так… Шо там ше такого можно придумать… Якшо, напрімєр, в депутати пройде Литвин, то треба шоб він ходив в парламент тіки в українському рушнику, як Ганді. А коло нього треба поставить чашу-плакатєльніцу, бо уборщиці жалуються, шо постоянно калюжа коло нього… А може то і не від сліз, хрен його зна… Ну калюжа є, совершенно точно…

Ну і якусь стікляну клітку зробить, а туди посадить Ганну Герман і Інну Богословську і дать їм в руки по пльотці і по електрошокеру, хай розважаються…

В общим, у мене ше куча ідей. Обдумаю – напишу…

СПІЛКУЙМОСЬ УКРАЇНСЬКОЮ!!!
Зажигалка - спалахуйка;
Кузнечик - стрибздик
Лифт - міжповерховий дротохід;
Кощей бессмертный - чахлик невмирущий;
Зеркало - личкоогляд;
Киндер-сюрприз - яйко-сподівайко;
Соковыжималка - сіковичовичувалка;
Акушерка - пупорізка;
Медсестра - штрикалка;
Укол - заштрик;
Стул - піддупник;
Телевізор - бачик;
Паша Броський - Павлик Кидкий;
Штопор - коркотяг;
Презерватив - гумовий нацюцюрник;
Коробка переключения передач - скринька перепихунців;
Пилосос - порохотяг;
Зонтик - розчепірка;
Змей Горыныч - вужик вогнепальний.

Є у мого кума водітєль на ім’я Юра. Юра преставляє собою мужчину в рассвєтє сіл. Має два метри росту і вєс – далеко за сто кілограмів…

Іноді кум бере його з собою, коли виїжджає за кордон, для всяких разних поручєній.

Напрімєр, поїхать в магазін і купить продуктів. Це Юра любить, бо там все понятно: заходиш в магазін чи на базар і вибираєш нужні продукти…

А от аптеку Юра не любить, бо там самому вибірать всякі лікарства не розрішають… Проблєма в тому, що Юра зовсім не знає іноземної мови. В смислі, вообще. Жодного слова… В бурні годи молодості Юра занімався всяким бандітізмом та мєлким рекетом, а в тій общественній среді знання іностранних язиков не поощрялося, і було, по-суті, не нужне… В общим, за кордоном комунікабельність Юри фактично дорівнює нулю…

Але порученія треба ісполнять, незалежно від трудностєй. І він ісполня…

Одного разу Юру послали в аптеку купить якесь успокоітєльне, бо хтось там погано спав… Словом, потрібні були таблєтки од беспокойства…

Юра поїхав в аптеку одкрив двері і з самого порога став ізображать крайнє беспокойство… Тобто підняв розчепірені руки до гори, страшно заричав, і пішов на пожилого аптекаря приступом сумашедшої Годзілли. “Грр-р-р-р!!!” – казав Юра аптекарю, угрожающе поблискував глазами і мєдлєнно наближався…

Аптекар сначала хотів його застрелить з двустволки, але потім якось вони все ж порозумілися. Бо людство все-таки може комуніцировать, навідь тоді коли на це немає жодних об’єктивних підстав…

Іншого разу Юру послали в ту ж саму аптеку, щоб купить спрей од блох для собак… Юра цього разу з самого порога став сильно чесаться обома руками і клацать зубами, імітіруя поімку блохи… Продавець, уже обізнаний з особливостями юриної жестикуляції, поняв, що треба щось од чесотки… Фо ю? – спитав він у Юри… Але Юра не знав, що таке “фо ю?” (йому даже почулося (“на хую?”), і став чесаться ще інтенсивніше… Ситуація була тупіковою…

Як потім розказував сам Юра, у нього була ідея, сісти посеред аптеки і спробувать почесаться ногою за вухом…

Але тут йому в голову прийшла значно краща ідея. Блестяща і проста по своїй реалізації… “Гав-гав-гав-гав-гав!” – зайшовся Юра на всю аптеку звонким лаєм… Причому так натурально, що аптечний кіт, який до того мирно дрімав на прилавку, схопився, вигнув спину, зашипів і великими прижками ретірувався в підсобку…

Окей-окей, май дог, андестенд - сказав аптекар, і видав Юрі требуємий спрей для собак…

А то раз ми сиділи з кумом і було нам скучно, то він і каже: треба Юру послать в ту саму аптеку хай купить, напрімєр, презервативи з вкусом клубники…

- Як же він це пояснюватиме?- питаю
- Ну, сначала, - каже кум, - він заїде в продмаг і купить там кіло клубники… Потом покладе її в труси і поїде в аптеку. А там уже, с прімінєнієм грубої фізичної сили, якось нагне аптекаря головою в район паха і предложить понюхать… А потім зробить соотвєтствующий завлікающий жест руками… По ідеї повинні порозуміться…