П.Загребельний "Я, Богдан" деякі цитати
- 17.12.09, 21:21
У романі «Я, Богдан» зображено драматичні події національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1654). Епічна масштабність, широта, виразно-полемічний стиль роздумів центральної постаті гетьмана Богдана Хмельницького роблять роман цікавим, динамічним, сповненим непередбачених злетів, оман, суперечностей, через які доля веде головного героя. Твір написано від імені самого Богдана Хмельницького, який оглядає свій життєвий шлях до і після смерті «у славі».«Хтосказав, ніби Вавилоньська вежа завалилася? Люди й далі будують її не
зупиняючись, тільки зветься вона пам'яттю. Будують мільйони безіменних,
щоб одиниці стали пам'яттю.»
«Людинанароджується молою та обмеженою, і коли опиняється перед чимось
великим, то мерщій намагається убгати його в звичайні для себе виміри.»
«Хто не зраджує, той не втрачає.»«Спільна віра ще не дає спільної долі.»«Віки цілі минали, а народові моєму відмовляли в праві на роздум і мудрість бо мав годувати світ не розумом, а хлібом.»«Бо влада дивиться на народ завсігди згори, а що побачиш, дивлячись у низ?Самі голови. Той користь їй завжди стинати ті голови. Народ же,
дивлячись знизу, ніколи не бачить у влади голови, а помічаю саме лиш
черево, жадібне й ненаситне.»
«Любиш не того з ким хочеш до раю, а того з ким готовий попасти і в пекло.»«Тільки дурні тішать себе думкою, ніби знають усе про людей. Людина — незбагненна.»«Відаємо все про греків, відомо, що принагідно казав той чт той римськийімператор, а історія землі рідної лежить занедбана заростає будяками та
чортополохом.»
«Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучі на діло велике, бо й сам посірієш!»«Багато тут є таких, що хоч і наша кость, та собачим м'ясом обросла й воня.»«Найбільшу ж довіру викликають натури найпростіші. Вони надійні й зрозумілі. Незбагнене викликає острах і зненависть.»«Хто б'ється за чужу долю, хоче долі й для себе.»«Повстатиможуть змовники, розпочати визвольну війну здатен тільки народ. Люди
з'єднуються в народ для безсмерття, тоді знов розходяться по своїх
закутках, щоб жити і вмирати…»
«…державний муж не повинен перейматися надмірно власними думками — за нього думає саме життя.»«Коли ведеш людей на боротьбу, доводиться боротися найперше не з ворогом, а зтими, кого ведеш. Хоча найперше, мабудь, - з самим собою.»
«Вжепочав оточувати себе слухняними, а треба — здібними. Тільки здібнірухають життя, і тільки ними значаться часи і те, що зветься пам'яттю…
Здібні — незалежні.»
«Будущина велика є в кожного народу, треба тільки вміти її побачити, а тоді змагатися за неї, віддати все, битися.»«Не кожен може здобути барв од зорі або райдуги, зате кожен має слину, щоб обплювати найсвятіше.»»… злі люди не співають. Отож народ мій був добрий завжди до всього, тільки платилося йому за це не добром, а злом.»«Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, не ситість іспокій на якийсь час, - йому потрібне майбуття. І очолити народ може
тільки той, хто спроможен забезпечити його майбуття на вікі цілі.»
«Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати.»«Чуття історії і величи може бути лише той, хто не відбирає його в інших.»«Милосердя, як і кара, не падає на всіх одразу, а тільки зосібна.»«Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди.»«Беручивладу до своїх рук, народ забуває навіть про Бого. Та згодом він
помічає, що влада знов у руках небагатьох, і тоді шукає порятунку на
небі.»
«Коли б людям довелося ждати свободи, поки не стануть розумними й добрими в рабстві, їм довелося б ждати вічно.»
4
Лейба-Іцик Добровський. Фото, зроблене після арешту.
Повстанська листівка, що її написав Лейба-Іцик Добровський.
