Попередній розділ[Приєднана картинка]Ганна закрила двері на ключ, інших пасажирів в чотиримісному купе не буде. Вона викупила всі міста. Касирка ймовірно запам’ятає жінку в плащу з чорним волоссям та світлими плямами.Запам’ятає, не, тому що чорнявка просила білет на найближчий потяг – так багато хто робить. Атому, що відмовилась від швидкісного, сказала нема куди поспішати. А на питання куди саме їде, відповіла до кінцевої, не поцікавившись маршрутом.Касирка здивувалась би ще більше, якби...

Читати далі...

Попередній розділ[Приєднана картинка]Завдяки добре розвинутим мисливським інстинктам я можу миттєво прокинутись і відразу ж атакувати. Я або сплю, або ні. Найменший шурхіт, найлегший рух повітря здатні привести мене в стан повної боєздатності. Тож поки Ганна брязкала ключами я вже прокинувся, хоч на годиннику було за чверть друга ночі.Чому люди вважають що новорічна ніч якась особлива, мені не зрозуміло. В дива, розумна істота не вірить, а подарунки це взагалі непотрібна, зайва і навіть...

Читати далі...

Попередній розділ[Приєднана картинка]- Марго, допоможи – Наталія тримає в руках бокал з шампанським і намагається вухом показати собі за спину – в мене там застібка розійшлась. Ох вже ці блискавки- Тут же ж, справа не в слабеньких блискавках, а в тих принадах, які застібки навіть стримати не можуть – у Марго жартівливий настрій – потримай-но бокал. І куди той Стасик тільки дивиться.Поки Марго копирсається з застібкою, в якій застрягла тканина, Ганна мимохідь підмінює бокал Марго в руках Наталії ...

Читати далі...

Попередній розділ[Приєднана картинка]Сьогодні я не пізнаю Ганну. З ранку вовтузиться зі своїм волоссям. Спочатку довго читала щось на коробці, потім годинами ходила з фольгою над лівою скронею. Щось бурчала незрозуміле, тож довелось прочитати самому.Виявилось, що це спеціальна суміш для зафарбовування волосся в чорний колір. Але ж у неї й так волосся чорного кольору. Тут я вже не спроможний був розгадати цю загадку. Тому, коли вона в черговий раз потягнулась до фарби, я сів зверху пакетика і не ...

Читати далі...

Попередній розділ[Приєднана картинка]Велике, на пів стіни дзеркало демонструвало струнку жінку в чорному брючному костюмі, сірій сорочці, з чорним волоссям, що воронячим крилом летіло слідом.Ганна поспішала. Цілу ніч їй не давали спати бабуся і мати. Щойно зійшов місяць в кріслі з’явилась бабуся. Не прийшла, а саме з’явилась, матеріалізувалась нізвідки. Спочатку темрява в кімнаті стала густіше, потім набула форму, обриси.- Від себе внучко не втечеш. Зараз тобі здається, що це життя, коли робота ...

Читати далі...

Попередній Розділ [Приєднана картинка]Взяв собі підопічну. Взагалі то я більше полюбляю самотність. Але це таке вже нещасне створіння, що я зробив виключення. Не відразу, та все ж погодився. Спочатку намагався здихатись від такої співмешканки. Лякав, погрожував, натякав що вона тут не бажаний мешканець. Та їй все як горохом об стіну. Ніяк не може второпати.Тож тепер живемо вдвох. Але я відразу означив свій особистий простір. Показав так твердо і рішуче, що навіть ця недолуга, зрозуміла що...

Читати далі...

[Приєднана картинка]- Робота мені потрібна вже сьогодні. І гроші теж потрібні сьогодні. Але я розумію, поки оформимо документи, рахунок в банку інша бюрократія, тож згодна почекати на аванс до завтра.Це був прорахований хід. Ганна добилась свого. Директор місцевого регіонального відділення банку «Достаток» Андрій Олександрович, нарешті відірвався від ноутбука і поглянув на нахабу, що вдерлась в його кабінет.- Я вже сказав …- його погляд схрестився, з поглядом відьми.Подальшим подіям він...

Читати далі...

Пуста справа стверджувати те, що державна влада завжди і всюди була, є і буде елементом насилля. Бо ця безаперечна аксіома відома всім народам ще з темних печерних часів і її нікому доводити не треба.А от стверджувати і навіть криком кричати про те, що наша українська влада є безсумнівним світовим лідером в царині законодавчої дурості та взірцем управлінської сваволі – треба кожного божого дня!Треба, бо ті ганебні політичні і соціальні дурощі, які витворяють наші чиновні шахраї та...

Читати далі...

Давай підемо в темряву,Не будем повертатись,Дорога така довга, Що можна не прощатись Обличчям ляжем в жарІ згоримо без димуЗаграла десь сопілкаПрадавню пісню дивну Прадавню пісню дивнуЗаплакала сопілкаНавіки зупиниласьГодинникова стрілка І матір – порожнечаПокличе нас до домуЗ якого ми пішлиМільйони років тому Розтанемо в імлі,Полетимо птахами,І пара гарних крилКолись була руками Там, де стікала кровЗ подряпин і порізівТам, де в траві змія Тобі під ноги лізе, Твоєю кров’ю...

Читати далі...

Очі відьми Пікардійська Терція Автор пісні - Дмитро Добрий-Вечір (лідер гурту Вій) Очі відьми, мов зорі, очі відьми, мов зорі, її чорні очі, ніби роси прозорі. Наче морок безодні, наче морок безодні, &nbsp...

Читати далі...