[Приєднана картинка] Моє літо – твоя зима. Твоє щастя – моя неволя. Моя радість – твоя журба. Моя вірність – не твоя доля. Твої очі – моя печаль. Моя посмішка – твоє минуле. Твої сни – мого серця вуаль, Та для тебе його я замкнула. В твоїй пам’яті слід моїх мрій. Голос мій – то твоЯ заборона. Погляд твій – мій прихований біль На останній сторінці альбому.

Заплаканий вечір. Набридливий дощ у імлі вистукує срібними краплями ноти вже звичні… Я пальцем малюю на ледь запітнілому склі тебе із усмішкою того дощу на обличчі. Далеко від мене. А хочеться так мені знов лише оглянутись – і ти будеш поруч зі мною… І що тоді дощ із плаксивих краплинок-оков,– я буду сміятись хмільною до згуби грозою. Лише оглянутись… Не смію… боюсь пустоти, не хочу у ній потопати самотньо без тебе, боюсь, озирнуся, а там будеш зовсім не ти, а іншого ж навіть...

Читати далі...

Знівечена до крові лезом гострим своїх же прадідівських шабель і сокир. І що там вороги – на них немає злості, Вони лиш впевненості додають і сил. А діти… Біль на серце каменем лягає, як, замість стати втіленням твоїх надій, вони сиру могилу власноруч копають, щоб заживо похоронити тебе в ній. Безумці! Вони досі й так не зрозуміли, Що ти безсмертна, що нема таких могил, які б вмістили твою душу й твоє тіло, що величі твоєї не сховати крил! Знедолена, але безсмертна рідна мово...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я так хочу щоб Бог посміхнувся Веселково в травневих полях, Щоби дощиком світу торкнувся, Промайнувши в озерах – очах. Щоб маленькі вологі краплини На долонях зустріти своїх, Щоб цієї весняної днини Наче щастям ряснів Його сміх. Я так хочу щоб Бог посміхнувся, Втамувавши зіспраглі серця, Що забули за усмішку зовсім, Хоч вона їм завжди до лиця. Хоч не зовсім іще зачерствіли Без святої тієї води, Щоб напитися завжди хотіли Й повертались до Нього завжди....

Читати далі...

[Приєднана картинка] Він прийшов із минулої осені Із букетом нездІйснених мрій. Цвіт весняного щастя розносили У той час по землі солов’ї. Він прийшов десь із зАкутків пам’яті, Щоби зорі знайти у очах, Щоб зігріти те серце поранене, Що колись він тримав у руках. Він прийшов із єдиною іскрою, Що так довго у грудях ховав, Від гарячого полум’я чистого, Яке сам загасив й розтоптав. Він прийшов, від думок утікаючи, Від нав’язливих спогадів-снів. І, сторінки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Стоїш на вершині Голгофи… Та з свого шляхУ не звернеш. Чому ж,Україно,так довго Ти хрест цей болючий несеш? Сльозами кривавими плачеш Над душами вбитих синів. У вірному серці ти бачиш Сплетіння із двох кольорів. Не вмерла ні слава,ні воля, А тільки міцніє щораз. Над духом вкраїнських Героїв Не владні ні доля, ні час. Вовки у овечих шкурах, Що звались колись”братами”, Ненавистю захлинулись, Зробивши нас ворогами. Тебе на...

Читати далі...

Золотою зорею вечірньою, Запашним ароматом рум’Янковим Літо стелиться над Україною, Понад краєм нашим серпанковим. Ходить літо ланами квітучими, Розмальовує в небі райдугу. І птахІв голосами співучими Про любов нам і згоду нагадує. Стелить трави шовковим килимом, Ніжно кличе гірськими струмочками. Звеселяє хмаринками білими, І у хорі співає з дзвіночками. Із ромашками та фіалками Про кохання складає мелодії. Й зачаровує душу звуками Незабудкової ...

Читати далі...

Засумувала холодом весна Заплакала дощами знову й знову… Немає дна, немає смутку дна І навіть сни не сняться кольорово. Зсіріле небо в тіні сліз тремтить, Хмаринками закуталися зорі, А дощ кудись біжить, біжить, біжить, А дощ кричить… шепоче… щось говорить… Старі будинки дивляться у слід Струмочкам, що спішать якось невміло. Вони ж стоять. Незмінно. Стільки літ. А їм би так побігати хотілось! Весна. Сумує. Плаче. Та невже?! Її ж так всі вимолювали ревно… Ти в сум не вір –...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Опівночі підкрашу очі, губи й на місяцеві полечу гойдатись, бо там у небі гарно так, до згуби, бо там від буднів можу заховатись. І хай усі говорять, що я відьма, І від моєї тіні хай втікають, а я скажу вам, що я з ними згідна, хоч місяця в кишеню не ховаю. Протру його із зорями до блиску, щоб відбивались у очах чарівно, щоб чи далеко щастя, а чи близько до мене привели його все рівно. Я погойдаюсь з нічкою тихенько і порахую зорі нашвидкоруч, а...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Про тебе я мрію… Зігріваючи ночі осінні, у світанку крадучи проміння, бо інакше не можу… не вмію… Про тебе я мрію… Твої очі малюю зірками, твоїх уст знов торкаюсь дощами і плечей… хоч мабуть і не смію… Про тебе я мрію… Про твою найніжнішу усмішку, «Добрий ранок!» цілунком у ліжку, від якого я вкотре сп’янію… Про тебе я мрію… Кожну мить, кожну долю секунди моє серце з твоїм битись буде… якщо навіть немає надії… про тебе я мрію…