хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «мої вiршi»

Лише хризантеми

[Приєднана картинка] Сумую без тебе...Хвилини роками. Засмучене небо в зірковій імлі…Лечу знов до тебе стрімкими вітрами, знайти тільки ще би тебе в суєті… На тебе чекаю …роки чи століття –байдуже, не знаю,– скінчився вже лік…Без тебе зникаю…Зів’ялим суцвіттямусмішка.Згоряю.Сльоза із повік. Без тебе не мрію.І знову дилеми,«не можу», «не смію» і ще сотні «не»…Лише пломеніють твої хризантеми,даючи надію любити тебе…[Приєднана картинка]

Обніми мене, обніми...

Обніми мене, обніми мрійним подихом долі-осені, поцілуй мене, пригорни і зігрій у долонях своїх. Хай ридають дощі слізьми, що печаллю і смутком зрошені, та всміхатимусь я крізь них, взявши радість в очей твоїх. Обніми мене, обніми… Як же добре з тобою дихати! Забуваю про все на мить і лечу, куди мрія зове… Посміхнись мені й позови У шалені любові вихори… На край світу піду… лиш ти Обніми й позови мене!

Доторкнись...

Доторкнусь твоїх уст подумки, Проведу по щоці пальцями, Зійду з розуму від родимки І бажань з дикими танцями. Доторкнусь твоїх рук подихом, У волоссі згублю погляди, Зацілуй мене в мить… дотиком Звівши з розуму світ потайки…. Доторкнись моїх снів… маревом, Поцілуй мене лиш… ніжністю, Я так хочу без меж п’яною Бути тільки тобою вічність всю…

Бодай у сні

Бодай у сні до мене ти прийди, хай в ньому буду я лише твоєю. Для мене сонце з неба укради, а я для тебе стану світ-зорею. Бодай у сні до мене доторкнись, хай я відчую стук твого серденька, хай я на мить, як мріяла колись, до тебе, милий, пригорнусь тихенько. Люби мене, та так, щоб цілий світ з любов’ю заздрив нашому коханню, залиш мені в думках цілунку слід навіть тоді, коли прийде світання. Бажай мене! Я буду диким сном, в якому мить розпусно-грішна кожна… Кохай...

Читати далі...

-------------------------------------------------

Я мовчки читаю молитву очима. Життя стало полем для битви, &nbsp...

Читати далі...

не тому, що

Поруч з тобою у спеку не тану І не тому, що не жарко, Просто в очах в тебе світ океану І прохолода-бунтарка. Поруч з тобою не плачу з грозою, Дощ не тому, що не зливний, А лиш тому, що коли ти зі мною Мокну чи ні – не важливо. Поруч з тобою не треба ні сонця, Ані веселки пожарів, Бо ти для мене – весь світ на долоньці Світ, яким дихаю й марю…

Нічне осіннє

[Приєднана картинка] Проснусь. Зісковзну тихо з ліжка Босоніж пройдусь по кімнаті, Відкрию вікно, занавіску Й потону в нічнім ароматі… В ліхтарно ледь тусклому світлі Дивитимусь сонно на місто, На зорі до блиску розквітлі, На сліз горобини намисто. Полину із вітром осіннім Дерев цілувати волосся І в місячнім диво-промінні Я тиші нап’юсь стоголосся Лиш міста вогні в видноколі і ніч свою казку сплітає… Як гарно! І ти мимоволі всміхаєшся й все забуваєш…

Люди--КвIти .

ЛЮДИ —КВIТИ . 1. *********************** «I не близько, не далеко : Край є, де нi дощ , нi спека Не бувають, щоб занадто-- Тобто : в мiру-- не багато Дощiк йде, щоб поливати; Сонце, щоби зiгрiвати; Не бува там зовсiм спеки; Звiсно, там живуть Лелеки Чарiвнi ;--про них ти знаєш, З казки.Ну ж бо!-Пригадаєш?! Ось у саме цiй країнi Прожива народ донинi . Ти такого ще не бачив : “Люди”, що квiтки, неначє ! Це розвинутi iстоти . Розум наш за їхнiй проти Так — дитячий ! Куди...

Читати далі...

На душі щось тепле гріє...

Друзі, зичу Вам гарного настрою, відмінного здоров’я, сімейного затишку, незмінного успіху та здійснення усіх задумів! Радісного Вам готування до найбільшого християнського свята Воскресіння Христового! [Приєднана картинка] На душі щось тепле гріє – Так спокійно, щось... своє, Особисте, наче мрія – Скоро Пасха настає. Зустрічаючи світанок,Посміхаюсь у вікно – Абрикосовий рум’янокМов п’янке хмільне вино. Готуватиму розчину,Додаватиме снаги,Виростає із...

Читати далі...

Нівечимо

Нівечать гроші вже знання… Мов для забави Батьки калічать розум безталанним дітям, Купляючи їм місце на студентській лаві, А потім ніде таких «супер-профі» діти… Нівечить душі за «портфелями» гонитва, Мораль і людяність давно на ешафоті, Складають губи до грошей лише молитву – Бо вже до Господа молитися не в моді. Нівечимо ми існуванням світ безкрилий І бідністю ідей зацькованого серця, Самі себе живцем ховаємо в могили… Скажіть, чому ОЦЕ для нас ЖИТТЯМ зоветься?!