хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «поезія»

Поезія Костенко

В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві , і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!

© Ліна Костенко

Из нового. Ночные стихи

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн, 
Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.
Щоб кожне слово було як колун - 
Крізь оборонний мур допомагало пробиратись.

Лише від дотику невмілою рукою..
Такі крихкі, розсиплються у прах. 
Від сліз безжально вкритії іржою....
Навчи мене, Отець, як лікувати страх? 

Чи вистачить потужності кремезних рук,
Щоби в обіймах на віки скувати в спокій?
Зроби, молю, щоб серце не ховало мук,
Щоб не боялось сповнитись любові. 

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн, 
Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.
Щоб кожне слово було як колун - 
Крізь оборонний мур дозволило пробратись.


Запрет на "я тебя люблю"





Ты простой человек
Но к тебе явился мой ангел, одолжил твое тело,
И привел ко мне, для большого чувства любви.

Высказавшись - пришло время вернуть тело обратно,
Ангел вернул тебя где взял
Сам вновь растворившись в небытие.

Очнувшись, мы с тобой так и не смогли постичь умом
Удивлены и далеки друг от друга.

Самый быстрый настоящий глубокий роман
Похожий на обрыв струны дерзкого музыканта
Что прервал музыку визгом на самой высокой ноте.

"Я тебя люблю" - запрещено сказать здесь, и не скажется
Мы задуваем свечи в своей душе, каждый в одиночку
Чтоб стало темно и не видно раны на сердце

Чтоб забыть
идти дальше
любить...
Но на этот раз реальность.







Волны жизни, волны...

Волны жизни, волны - времени стихия,
Бурь в них отчаянье, сердца глубина - 
Грозна и священна жизни Литургия* -
В ней душа, как птица, петь обречена.
      В ней душа рыдает, кается и бьётся
      И сама, как жертва, в партитурах дней...
      Боже - Вседержитель, дай ей Неба - Солнца,
      Звёздным ей сияньем крылья отогрей.
О, как мал пред миром, о, как мал пред Богом
Горький сгусток сердца - капли бытие...
Боже - Вседержитель, будь не слишком строгим -
В нём пылает пламя тайное Твое.
       Снизойди, помилуй - да приидет** радость,
       Отрази в слезинке счастья небосвод,
       В Литургии жизни, чтоб светло рыдалось...
       Полнись, полнись, сердце радугами вод...  

                              А. Райдуга   1995 г.

       *   Главная церковная служба в православном храме 
       **   Приидет (церк. - слав.) - придёт   

О зимонько, душі сувора мати...

"Зимова казка".   О.Райдуга.  Полотно, олія
                
            *       *       *
О зимонько, душі сувора мати,
Краси твоєї барви не багаті -
Лиш чорна фарба тайни й фарба біла,
Що снігу сяйвом світ заполонила.
       Дерев у небо линуть сиві коси,
       Зима, а вони, ген, простоволосі,
       Відкриті щиро вітру й сніговію
       В життя молитві, у безмежжі мрії...
І я повчуся в них, о мати зимо,
Плекати духу силу незбориму,
Вселенську Вічність в мрії обіймати,
Під свист завії білий світ кохати.
        І я повчуся в них, о білий світе,
        Кохать життя небесний вічний вітер,
        І чорну фарбу тайни*, й фарбу білу**,
        Що в серці віще сяйво засвітила.

                                О. Райдуга,  1999 р.

          *  Одним із значень чорного кольору є значення Світла Істини,
               до часу прихованого від непосвячених.
          **  Символ Світлих Сил буття, світлого Космосу, чистоти світу, чистоти душі.   

Ж и в о п и с ь

Спой Красы нам суть, возрождая жизнь,
Возвышая Путь, Дева Живопись.
Гаммы тонкий строй...  цвета дивный мир...
Запоёт с тобой пренебесный клир*.
Озари цветов неземным огнём, 
Открывая Новь - мира сказку в нём!
Открывая Свет, что струися в даль,
Где судьбы рассвет, где Небес хрусталь... 

Вознеси мечты, возвышая жизнь - 
Д е в а    К р а с о т ы,
Дева Живопись!..

*Хор в храме

                            А. Райдуга  1998 г    

о. Михайло ПАСТУХ: «Я вчився молитися із Шевченком»


p5До 200-ліття з дня народження Великого Кобзаря в обласній філармонії презентували книгу о.Михайла Пастуха «Бог і Шевченко: як розуміти імена Божі та віру поета?»

Цю книгу вже встигли назвати літературною сенсацією не лише Тернопілля, а й на теренах усієї України, адже такого грунтовного дослідження релігійного аспекту творчості Кобзаря досі не робив ніхто.

У зв’язку з останніми трагічними подіями презентація розпочалася зі спільної молитви за загиблими на сході України. Отець Михайло наголосив, що без Божої помочі він не зміг би написати цієї книги: «Творчість Кобзаря, як ніколи раніше, є актуальна і потрібна сьогоднішній Україні. Не дарма його називають мудрецем та пророком українського народу. Спостерігаючи за подіями в нашій країні, я вчився молитися із Шевченком. Часто можна було почути лише «Борітеся – поборете», а де ж «Вам Бог помагає!»? Українці повинні усвідомити, що лише через покаяння і молитву зможемо отримати мир та перемогу – так пророкує наш Кобзар».

Автор праці, підписаний псевдонімом Михаїл Шевченків, почав цікавитися значенням Бога у житті поета ще 22 роки тому. «Радянська влада завжди нав’язувала міф, що Шевченко був атеїстом, безбожником. Мене дуже зацікавило це питання, адже з першого погляду його ставлення до релігії було дуже суперечливим. Відповіді на власні запитання я шукав передусім з філософської та наукової точки зору і дійшов висновку: Шевченко у жодному разі не був атеїстом, проте і не був християнином у класичному розумінні цього слова. Він - глибоко віруюча людина.

Я не заперечую, що інколи він звинувачував Бога, проте наголошую, що творчість Шевченка охоплює різні періоди його життя, і йому, як і кожній людині, властиві розпач, розчарування та зневіра. Ці почуття є тимчасові - «справжній» Шевченко від першого до останнього вірша згадував Бога», - зазначив автор.

Привітали отця Михайла Пастуха з літературним успіхом архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка Микола Ткачук, професор медуніверситету Михайло Андрейчин, директор видавництва «Місіонер», у якому видана книга, отець Клементій, заслужений діяч мистецтва України та редактор видання Богдан Мельничук, літератор Михайло Ониськів, викладачі та семінаристи Тернопільської вищої духовної семінарії ім. патріарха Йосипа Сліпого.

Монографія «Бог і Шевченко» є продовженням докторської дисертації 2007 року отця Михайла Пастуха «Розуміння імен Божих у поезії Тараса Шевченка». Відповіді на питання релігійності і розуміння Господа Шевченком автор шукає методами філософії. Книга написана не суто в академічному стилі, а радше як роздум, тому вона є доступною та цікавою для широкого кола читачів.

До речі, монографію «Бог і Шевченко» планують висунути на здобуття Шевченківської премії 2015 року.


                                                                   автор Юлія НІКІТІНА
За матеріалами: http://www.tze.org.ua/reportazhi/1567

Коли з Висот зриваються акорди

Коли з Висот зриваються акорди
І знов летять у Всесвіту завії -
Я в їх фатальнім поклику свободи
Ридаю вічним словом літургії.

Коли іде могутня повінь Волі
І плаче серця скрипка по-під нею,
Що в світі болю самотою бродить -
Я плачу в ній розп"ятою душею.

Я в ній кричу і крик мій лунко б"ється
В земній юдолі, саваном повитій...
Летять акорди в безмір мого серця
Промінням Волі в вічній Духу битві.

Я в ній звучу, в цій Музиці Небесній,
Щоб в нотнім сяйві стати птахом Волі...

...Воскресне Віра
              і Любов воскресне...-
Крізь родові, немилосердні болі!

                     О.Райдуга   

Віршик...

Я Вас люблю.
Зітхаю крадькома.
Вночі завія проситься
під стріху,
І б’є об шибу
гілочка горіха,
і білим птахом
тулиться зима.

Чекайте лиш.
Думки пересніжать,
Далека Ви,
та зможу відшукати.
Даремно виють з півночі
пасати,
Мої вуста від слів оцих
тремтять…

Снитесь мені…
Нехай вітри зухвалі,
Розшарпують ялинкам білі шалі,
Укутують від холоду траву…
Та зустріч наша
вже не за горами

І Ваші руки теплими вустами
Зігрію поцілунком.
Наяву.

© Михайло Плосковітов.
Бажаю усім, хто чекає,обовязково дочекатись.

Кожному котовласнику близьке й знайоме)))

Це вірш улюбленої письменниці моєї сестри, Ольги Громико. Талановита людина талановита багато в чому, і хоча вірші не її профіль - але цей буде до серця всім, в кого є не тільки кіт, а й просто будь-який домашній улюбленець)))
Викрадено мною і передруковано ось звідси: http://volha.livejournal.com/719071.html

На фото - власне коти яким присвячено




Кота заводят, чтобы кот
Был маяком во тьме забот -
Ты, например, забыл ключи,
Сын в школе двойку получил,
Прогнило у авто нутро,
Украли кошелек в метро,
А на работе вновь аврал,
Начальник матом наорал
И из-за кризиса в стране
Зарплату сократил вдвойне.

И ты пришел домой, а там
Припал больной душой к котам!!!

Кот нужен, чтобы вдохновлял
И биополем исцелял,
Мурлыкал громко под рукой,
Грел бок, гнал мышь, дарил покой,
Чтоб ты, кота погладив раз,
Лучился счастьем целый час!

На деле кот в ночи орет,
И будит, прыгнув на живот.
Прощайте, шторы и диван,
И тапки, если кот поган!
А если кот ваш волосат
То волосато все подряд!
Чуть отвернись - с тарелки гад
Всосет селедку и салат,
И будет маяться потом
Всенепременно животом.
Дешевый корм - на почках крест,
А дорогой корм кот не ест,
А если ест, опять вопрос:
То золотуха, то понос,
То ожиренье, то тошнит,
То блекнет шерсть, то хмурый вид.
Порой, для пущей лепоты,
В коте заводятся глисты,
И из лотка, как штурмотряд
С надеждой на тебя глядят!
Иль гость погладит дорогой
Кота немытою рукой,
И даже если кот привит -
Привет, лишай и энтерит!
Привет, леченья маета
Во все отверстия кота!
А кот свиреп, когтист, зубаст,
И жизнь без боя не отдаст!

Когда приходит Новый Год
Кот валит ель и дождик жрет
И в лучшем случае потом
Им развевает под хвостом,
А если вам не повезет
Совсем испортит Новый Год!
(Ведь мало у кого мечта -
Долбить могилу для кота).

Все нитки, иглы и шнурки
Закрыты крепко на замки,
Но, как ни прячь их, все равно,
Коту найти их суждено!
На раскаленную плиту
Никак нельзя не влезть коту,
А то и прыгнуть прямо в суп,
О стул с разбегу выбить зуб,
С буфета рухнув, поломать
Конечность или вашу мать!

Короче. Если кот ваш вдруг
Здоров сегодня и упруг,
Не бил хрусталь, не драл пальто,
Посрал чем надо и в лоток,
Все остальное - суета!
Погладь кота.
ПОГЛАДЬ КОТА!!!

(с) Volha