Пробач за те, я нескорений, За те, що ношу у собі, Що сподіванням тяжко зморений, Що почуття мої сліпі. Пробач, якщо тобі образою Пече віршів колючий жар, За те, що душу я розмазую У тонкий, невагомий шар. Пробач за те, що не поквапився Сказати все, як на духу, А ще за те, що я потрапився Тобі на довгому шляху. Пробач, що стала ти принадою, Що невловима наче дим, І ще пробач, що я нагадую Про те, що є на світі цім.14.01.2016

Скажи хоч щось, як маєш що сказати, І як не маєш – все одно скажи, Я голос твій на пам'ять хочу взяти Та зберегти у закутках душі. Не може хтось без відео чи фото, В таких, мабуть, з фантазією – жах, Мене ж влаштує, жадана турбота, Застиглий подих, схований в словах. Хай за вікном зима холодна виє І старий дім тепла не вбереже, Та голос твій у зиму цю зігріє, Нехай вона не скінчиться уже. Нехай майбутнє вкриє сніг лапатий Й будемо ми із вірою ...

Читати далі...

ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ Все розпочнеться з чистого листа – До влади прийдуть справжні патріоти! І скінчиться невизнана війна, Та квітами жалоб зійдуть окопи. Це станеться – коли побачиш ти, Що більше так не можна далі жити, Що нашу Неньку знищують кати – Продажні та невдячні власні діти. Повіє вітер хвилями Дніпра Незламний дух славетного народу, Та з віршами пророка-Кобзаря Повстануть люди за свою свободу! Зрадіє Богом...

Читати далі...

Якщо у сонця Закінчиться сила Й зорі зітліють На небі, Вітер зірве Та сховає вітрила, Знай, я чекаю На тебе. Якщо життя відсахнеться Та вдача Не нагадає Про себе, Й дні будуть йти Так, як їм заманеться, Знай, я чекаю На тебе. Якщо у погляді, Слові твоєму Більш не відчують Потреби, Й доля для інших Напише поеми, Знай, я чекаю На тебе. Якщо із Богом Не вийде розмови Й...

Читати далі...

Твій голос - наче музика дощу,Живе у серці і бентежно грає,Здається в світі кращого не має,Ніж надивитися на тебе досхочу.Твоя поява - сонце серед ночі,Що крізь туман промінчиками б’є,Так щастя пробивається моє,Бо серце, мов троянда пити хоче...Чудово.

Здається, що це – професія, За це, ніби, платять гроші, Гризуться, як шавки, конфесії, Гризуться й убогі, й вельможі. Й не соромно їм лицемірити, Доводячи свою думку, Що тільки по-їхньому вірити Правильно, решта – до пекла струнко. Який їсти хліб, як пити вино, Яку обирати дорогу, Нібито Богові не все одно, Як вірити треба у Нього.11.01.2016

Пробачте дні, що вас змінив на ночі, Ви – добрі, теплі, сонячні такі, Та ночі, незрівняні і співочі, У почуттях відверті та п’янкі. Є у ночей і те, що вам бракує – Ледь-ледь відчутний присмак таємниць, Він серце розтривожене гамує До перших жвавих сполохів зірниць.10.01.2016

Виявляється, Іноді небо схиляється Перед впертістю, Що має добру мету. Втім, це не впертість, Це – мрія, Яку тільки Бог Розуміє, А людство… А людство Навіть не вміє Розгледіти мрію ту. Виявляється, І неймовірне збувається, Хоч і не завжди, І зовсім не швидко, Швидше підрахувати Зорі, Навіть ті, яких і не видко У тому небесному Морі, Що ховає кометні Сліди. Виявляється, В тебе майбутнє...

Читати далі...

Наворожила осінь зиму З чужих, нерадісних країв, І ось вона, вже без упину, Стискає час коротких днів. І щось в мішку принесла біле, Можливо, ніжний пух гагар, Та той мішок був геть зітлілий І падав пух з кудрявих хмар.09.01.2016

Ранок. Сонячний промінь лоскоче – Думок незамінний збудник, Свідомість зганяє залишки ночі І пам'ять, примхливий супутник, Вертається. Треба, не треба – приходить І міцно в долонях тримає, Позбутись би тебе, що з розуму зводить, Та завтра без тебе – немає. 08.01.2016