Пробач за те, я нескорений

Пробач за те, я нескорений,

За те, що ношу у собі,

Що сподіванням тяжко зморений,

Що почуття мої сліпі.

Пробач, якщо тобі образою

Пече віршів колючий жар,

За те, що душу я розмазую

У тонкий, невагомий шар.

Пробач за те, що не поквапився

Сказати все, як на духу,

А ще за те, що я потрапився

Тобі на довгому шляху.

Пробач, що стала ти принадою,

Що невловима наче дим,

І ще пробач, що я нагадую

Про те, що є на світі цім.

14.01.2016