Так хочу в небо пташкою злетіти І розігнати сумерки крильми, Щоб тільки радість щиру залишити, Без тої заздрості, що стільки між людьми. Так хочу піснею у вись піднятись І залишити там любові слід, Щоб потім в усмішках ясних купатись І сонцем умиватися як слід Хоча… я так хотіла б поміняти Це сонечко на блиск твоїх очей… Так хочу іноді тебе обняти Крізь сірість днів і сутінки ночей… Із чашки долі хочу, все змінивши, Отруту, що так знищує цей світ, Розлити в прірви – може...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Втомився? Стільки мабуть клопотів й проблем… Сідай, я напою тебе гарячим чаєм Із липою, мелісою і чебрецем. Про все забудь, нехай душа відпочиває. Ти по краплинці, мов п’ючи богів нектар, Відчуй як сила струменем тече по венах, Як хочеться всміхнутись просто так, без чар І просто ще раз пригорнутися до мене… Я не питатиму тебе вже ні про що, Помовчимо з тобою, порахуєм зорі Чи просто слухатимем теплий літній дощ, Якщо заплаче раптом небо неозоре. Ти...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Люблю я вітер… З ним так легко, щиро… Він душу запитаннями не рве. Підхопить на могутні дужі крила І всі думки за обрій понесе. І всі проблеми, всі тривого й болі Стають мізерними, що й не помітить їх, Як відчуваєш насолоду волі На кінчиках крилатих рук своїх… Нестримний вітер… Як люблю я вітер! Коли весь світ біжить без вороття, А ти з опалих пелюсточок-літер Складаєш фразу: «я люблю життя»…

Твої запорошені вії і ледве усміхнені губи без жодного зілля уміють мене приворожувать згубно. Торкнуться зірниці волосся, сковзне по обличчі долоня, – і все попливло, понеслося мов дика шалена погоня. Твої ледь примружені очі і трішки замріяний погляд запалюють зорі щоночі із кожною мрією поряд. Притихне задумано вітер, задивиться нічка зірчаста як я із сніжиночок-літер складатиму «Ти моє щастя»…

[Приєднана картинка] Слова як дим, я їх давно не чую, І ти шепчи, і ти гукай, кричи, Та все одно лиш серцем я малюю Розмови всі, тож краще помовчи! Любов – міраж. Принаймні, що з твоїми Очима снів і попелом чекань, – Я вже не раз труїлася такими Химерами осліплених бажань… Надії – гра. А я не хочу грати! Бо правил гри не вивчу, ну хоч плач! Така як є. І що тобі сказати? – Мене уже не виправиш… Пробач… Думки всі геть – я крила розправляю! Сльоза, біжи, бо мить – і я ...

Читати далі...

[ Повір у себе... ]

Я оживаю тільки уві сні… Так добре в ньому – світ немов добріший Всі ті ж слова, і ті ж немов пісні, А серце б’ється радісно частіше. Мов ті ж обличчя, очі і уста, Та як вони усмішками іскряться! І двох сердець мелодія проста Так щиро ллється відголосом щастя. Я оживаю знову уві сні Як сумерки цілунком доторкнуться Моїх очей… як зорі чарівні У висохлі уста життям ввіллються… Тоді я доторкаюсь тих нот, Які не смію наяву любити, Які зціляють душу від незгод, Щоб хоч якесь...

Читати далі...

Коли берешся писати якісь узагальнювальні праці, то в них важко давати пояснення деталям чи означенням, тому я вирішив розпочати свої подальші розмисли над різними питаннями життя з спроби тезово визначити головні засади мого особистого світогляду, щоб в подальшому мене краще розуміли інші. 1. Я є абсолютним пацифістом-миротворцем, тобто я органічно не визнаю насилля як такого чогось позитивного. Це стосується як насилля людини над людиною, так и насилля людини над Природою в цілому. Я...

Читати далі...

Ну що слова? – набір якихось літер, Набір якихось звуків лиш, а втім За мить одну безжально можуть вбити, З мелодій перетворюючись в грім. Слова, слова… Такі прості неначе, А повертають до життя не раз, А дивом серце, що невтішно плаче, Зціляють, ставши сонцем щирих фраз. Ну що слова? – набір якихось літер… Але у них є магія життя! Тож не кидайте слів, прошу, на вітер, Не перетворюйте цю магію в сміття.

Дідусь мене ще змалку людей учив любити: Шахрай ачи нужденний, як просить, зглянься ти, бо милостиню краще подати, ніж просити, на те ми люди, доню, щоби добро нести. Бабуся промовляла, цілуючи голівку: Ти не дивись,що краще живе хтось, далебі, дивись, кому ще гірше від тебе і довіку ти знатимеш, як добре на світі цім тобі. Навчав мене мій тато, коли збирав в дорогу: Не владу і багатство, а розум поважай, умій по честі жити, вклоняйся ...

Читати далі...