хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «свято»

Свобода є, а що то дає?

Свобода є, а що то дає?
До Свята День Гідності і Свободи 
21 листопада 2021 р.

Так: свобода в нас є, а що то дає? Однозначно, що учасники обох Революцій Помаранчевої та Гідності були переконані у значному покращенні нашого життя в Україні після таких потужних звершень і перемог, але «маємо те, що маємо! (Іван Багряний, ремікс – Леонід Кравчук). Чому так є? Відповідь проста: а тому що. Чи могло бути інакше? Звичайно, що могло, але сталося, як є й іншого вже не буде. Тому особливо обговорювати нічого. Ну смішно аналізувати та оповідати процес, коли «Юліна тисяча» перейшла до «Вітіної тисячі» і ось перевтілилось у «Вовину тисячу», бо я фактично все сказав у одній фразі. Покращення відбулося і то її рівень.
Я не належу до скептиків, як і до оптимістів, що вірять: – Хто каже, що гірше вже не може бути?! Може! Ще як може! – І це чиста правда. Коли ниють, як нам зараз зле, то я заспокоюю отаких саме тим: ця біда ще не біда, бо як прийде справжня біда – ото вже буде біда. Подивіться на Сирію і тіштесь, що москалі не зробили те саме з України. Я тільки починаю переживати, як би наша люба українська влада не зробила те саме замість москалів. Переживаю суто за 27%, бо оті 73%  – мені не шкода зовсім: маєте заслужену ваучерну «Вовину тисячу» і вистачає з вас.
Чи можливе «покращення вже сьогодні» в Україні? Не бачу звідки візьметься подібна радість. Не з Ростова однозначно. Водночас намагаюся знайти якісь позитивні рухи і порухи щодо того у нас в Україні. Не дуже виходить, але куди маю поспішати? Часу вистачає до наступних виборів чергового блазня і його ко. Коли електорат на бздури рад, то це не лікується швидко. Отой «пост-совковий синдром» потребує тривалої реабілітації країни України. Я сподівався, що то буде швидше, але 73%  – довели протилежне. Нічого. Почекаємо. Можливо, що надцять Майданів ще проведемо. Такі ми вже є приколісти. Зрозуміло, що вітаю усіх зі святом – Днем Гідності і Свободи.

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
21 листопада 2021 р. (7529)


З днем міста, Полтаво!

Файними мріями сповита,
Оспівана у безлічі пісень!
І золотавим листям вкрита,
Шана й турбота в цей день!

Полтаво! З днем міста вітаю!
Хай будуть щасливими дні!
І кращої Долі бажаю
Для всіх, хто радіє Тобі!

                             Тетяна Виноградова.


Сьогодні відзначається День захисника України

Сьогодні відзначається День захисника України
День защитника
  14.10.19
Сьогодні відзначається День захисника України

Сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисника України.

Свято введений 14 жовтня 2014 указом президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і в підтримку ініціативи громадськості. Цим же указом відмінено указ президента України 1999 року, яке 23 лютого встановлювався свято День захисника Вітчизни.

Пізніше Порошенко виступив з ініціативою зробити з 2015 року День захисника України державним святом і неробочим днем з внесенням відповідних поправок до Кодексу законів про працю.

5 березня 2015 Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому президентський законопроект, яким пропонується зробити 14 жовтня вихідним днем.

Дата 14 жовтня обрана, оскільки в цей день відзначається Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх часів вважалася покровителькою українських козаків, а також День українського козацтва та річниці створення УПА.

До Дня захисника України, яке відзначається щорічно 14 жовтня , в столиці України Києві пройдуть тематичні виставки, святкові концерти, патріотичні заходи, молебні за мир, повідомляє прес-служба КМДА.

Зокрема, відкрилася фотовиставка «Українська воїни в зоні АТО / ООС» в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого, яка триватиме до 30 жовтня .

З 7 по 13 жовтня триватиме патріотична програма «За Україну, за її волю, честь і славу, за народ!» В Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Також в Музеї історії міста Києва запланована виставка до Дня захисника України з 10 до 27 жовтня .

З 10 по 30 жовтня пройде виставка «Козацька слава безсмертна» (з фондів музею) в Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

11 жовтня привітають ветеранів війни, учасників антитерористичної операції, які перебувають на лікуванні в Київському міському клінічному шпиталі ветеранів війни в Пущі-Водиці.

14 жовтня заплановано загальноміське святковий захід до Дня захисника України біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36).

Також 14 жовтня з 13:00 до 17:00 триватиме культурно-мистецький проект «Мужні і незламні» в культурно-мистецькому комплексі «Співоче поле» в Печерському ландшафтному парку (вхід безкоштовний).

У Палаці спорту 14 жовтня з 18.00 до 21.00 відбудеться урочистий вечір, присвячений Дню захисника України.

У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбудуться дві виставки: 7 жовтня - книжкова виставка та огляд літератури «Щит українського народу», 10 жовтня - виставка літератури «Захисники рідної землі».

Також організовують виставки в Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія» з 10 по 24 жовтня .

В читальному залі Державного архіву м.Києва до Дня захисника України відкрилася виставка архівних документів, яка триватиме до 14 жовтня .

У навчальних закладах протягом вересня-жовтня тривають тематичні уроки, виховні години, лекції, проекти, конкурси, квести, художні та просвітницькі заходи, конференції, засідання за круглим столом, зустрічі учнівської молоді з ветеранами війни, учасниками АТО / ООС, екскурсії в музеї , покладання квітів до пам'ятників. Також проведуть меморіальні заходи у пам'ятних меморіальних дощок, розташованих на навчальних закладах столиці.

У жовтні заплановані виїзні концертні програми до Дня захисника України у військових частинах в рамках національно-патріотичного виховання проекту «Ми разом!».

Заходи до Дня захисника триватимуть у всіх районах столиці.

З нагоди Дня захисника України окремим категоріям населення міста Києва нададуть одноразову адресну матеріальну допомогу відповідно до міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам »на 2019-2021 роки».

14 жовтня - свято Пресвятої Покрови



14 жовтня відзначається одне з важливих церковних свят - Покрова Пресвятої Богородиці. Його повна назва - Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії. 

У цей день заведено ходити до церкви й молитися про захист від недругів, а незаміжнім дівчатам - про вдале заміжжя. На Покрову люди бажають один одному, щоб Пресвята Богородиця оберігала від негараздів, хвороб та журби.

Дата свята незмінна з року в рік – це 14 жовтня. У 2019 році він припадає на понеділок, який буде вихідним для українців. Не забудьте привітати своїх рідних, друзів та близьких з цим світлим святом



На Пресвяту Покрову в Україні також відзначають з 2015-го року свято День Захистника України, Свято Українського Козацтва та утворення в 1942-му Української Повстанчої Армії.


Головні принципи українських націоналістів

Головні принципи українських націоналістів


Зродились ми великої години

Слова: Олесь Бабій
Музика: Остап Нижанківський

Зродились ми великої години,
з пожеж війни і з полум'я вогнів —
плекав нас біль по втраті України,
кормив нас гніт і гнів на ворогів.

І ось йдемо у бою життєвому,
тверді, міцні, незламні мов граніт —
бо плач не дав свободи ще нікому,
а хто борець — той здобуває світ.

Не хочемо ні слави ні заплати —
заплатою нам розкіш боротьби:
солодше нам у бою умирати
як жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди —
не сміє брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
з'єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду для усіх єдину
наш гордий клич народові несе:
«Вітчизні ти будь вірний до загину —
нам Україна вище понад все!»

Веде нас в бій борців упавших слава —
для нас закон найвищий та наказ:
Соборна Українськая Держава —
вільна й міцна, від Сяну по Кавказ.

Десять заповідей українського націоналіста (Декалог)
Десять заповідей українського націоналіста, відомі як Декалог, затверджені в якости дійсних XVI ВЗУНом.

Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.
3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5. Пімсти смерть Великих Лицарів.
6. Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

44 правила українського націоналіста
(Написані кров'ю на стіні польської в'язниці, автором вважається Дмитро Мирон-Орлик). Затверджені в якости дійсних XVI ВЗУНом:

Приймай життя як героїчний подвиг і здобувай чин незламної волі та творчої ідеї.
Найвищим Твоїм законом і Твоїм бажанням є воля та ідея нації.
Будь гідним виконавцем заповітів великих синів Твоєї нації, борись та працюй для великого майбутнього.
Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації.
Залізна дисципліна щодо ідеї та Проводу і обов'язок праці є Твоєю чеснотою.
Пам'ятай, що Україна покликана до творення нового життя, тому працюй для її могутності та розвитку.
Плекай дух волі у творчості, неси всюди ідею Правди України і закріплюй в життя її історичну місію.
Твоєю найбільшою любов'ю є Українська Нація, а Твоїми братами — всі члени української національної спільноти.
Будь вірний ідеї Нації на життя і смерть і не здайся, хоч би проти Тебе був увесь світ.
Красу і радість життя вбачай у невпинному прагненні на вершини духа, ідеї і чину.
Могутній Бог княгині Ольги і Володимира Великого жадає від Тебе ні сліз, ні милосердя чи пасивного роздумування, але мужності та активного життя.
Знай, що найкраще віддаси Богові шану через Націю та в ім'я Нації чинною любов'ю до України, суворою мораллю борця та творця вільного державного життя.
Здобувай знання, що допоможе Тобі опанувати світ і життя, піднести Україну і перемогти ворогів.
Будь свідомий того, що Ти є співвідповідальним за долю всієї Нації.
Пам'ятай, що найбільшим злочином є шкодити своїй Нації.
Твоїми ворогами є вороги Твоєї Нації.
З ворогами поступай так, як того вимагає добро і велич Твоєї Нації.
Знай, що найкращою ознакою українця є мужній характер і вояцька честь, а охороною України — меч.
Постійно пізнавай, удосконалюй себе — здобудеш світ і життя.
Знай, що світ і життя — це боротьба, а в боротьбі перемагає той, хто має силу.
Тоді ти повноцінна людина, коли перемагаєш себе і світ і постійно прагнеш до вершини.
Знай, що в боротьбі перемагає той, хто не заломлюється невдачами, але має відвагу піднятися з упадку і завзято змагає до цілі.
Для перемоги треба витривалості й постійного зусилля в діянні й боротьбі.
Кожночасно будь готовий на найбільший чин, але при тому не занедбуй щоденної праці.
Будь перший у боротьбі і перемагай життя, щоби здобути для Нації вінець перемоги.
Живи ризиком, небезпеками і постійним змагом та погорджуй всякою вигодою і спокійним життям філістера.
Радо і без нарікань виконуй покладені на Тебе обов'язки, щоби власною працею й наявними вартостями здобути собі право на провідництво.
Пам'ятай, що провідництво вимагає постійної праці і великих зусиль.
Будь сильний і незламний навіть перед лицем смерті і всяких терпінь.
Став гордо чоло небезпекам, а на удари життя відповідай збільшеним зусиллям праці й боротьби.
Пам'ятай, що милостиню приймає тільки немічний жебрак, що не може власною працею і власними вартостями здобути право на життя.
Не покладайся ні на кого. Будь сам творцем свого життя.
Будь скромний і шляхетний, але не знай слабкості і покори.
Співчуття з велетнями духа Тебе підносить, а співчуття з підлими і безхарактерними людьми ослаблює, подай братню руку тим, хто бажає, як і Ти, йти до вершин.
Не заздри нікому. Приймай те, що здобудеш власною працею і вартістю.
Будь товариський. Пов'язуй побратимство духа з ідеєю і зброєю в житті, праці й боротьбі.
Пов'язуй тісно своє життя з життям Нації. Віддай Україні свою працю, майно, кров.
Гидуй всякою лицемірною облудою і хитрим фальшем, але перед ворогом укривай таємні справи і не дайся заманити себе в наставлені тенета. Для здобуття ворожої тайни вживай навіть підступу.
Шануй жінок, що мають стати тобі подругами духа ідеї і чину, але гидуй розгнузданими.
Цінуй високо материнство як джерело продовження життя. З Твоєї родини створи оплот чистоти Нації.
Люби і опікуйся дітворою, як майбутнім Нації.
Плекай фізичні сили, щоби тим видатніше працювати для своєї Нації.
Будь точний. Вважай за втрачену частину життя кожну хвилину, що пройшла без діла.
Що робиш, роби сумлінно й так, якби воно мало залишитись навічно та стати останнім і найкращим свідоцтвом про Тебе.

12 прикмет характеру українського націоналіста
Автор — Осип Мащак

Завжди готовий — це значить, що він є вояком Української Революційної Армії. Він бореться на великому всеохоплюючому фронті Української Національної Революції, віддаючи всі свої сили, готовий кожної хвилини віддати і своє життя. Український націоналіст є завжди у повній бойовій готовності.
Безкорисливий — це значить, що ідею Українського Націоналізму й службу їй ставить він вище всіх скарбів світу цього. Для Неї він проміняє з радістю можливість спокійного та вигідного життя на тверду долю вояка-борця, теплу хату — на окопи чи тюрму. Щастя шукає і знаходить він у радості боротьби і перемоги на службі Великій Святій Справі. Лише у щасті Української Нації — щастя українського націоналіста. Її воля, слава і могутність — його найбільше бажання.
Чесний — це значить, що він ім'я націоналіста носить гідно й ніколи не сплямить його ніяким нечесним вчинком. Він завжди дотримується високих вимог націоналістичної моралі. Мораль опортуністичного світу породжує і плекає бездіяльність, страх, фарисейство та угодовство. Мораль націоналістична — це мораль нового світу, світу чину й боротьби, її засади високі й тверді. Вона є основою чинного і чистого, мов кришталь, характеру українського націоналіста. Лицаря-Революціонера.
Дисциплінований — це значить, що він безоглядно підпорядкований і вірний аж до смерті ідеї Українського Націоналізму, Організації Українських Націоналістів і своїм провідникам. Кожний наказ для нього святий. Він знає, що дисципліна — це основа організації сили, а анархія — це руїна. Тому він завжди підтримує авторитет Проводу Української Нації і Організації.
Активний та ініціативний — це значить, що він бореться усіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра Великої Справи — Української Національної Революції. Він не знає бездіяльності. У нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя — це рух, боротьба, а спокій — це застій і холодна смерть. Кожну ідею, організацію чи людину він оцінює по ділах, а не по словах. Пасивність — це прикмета раба. Пасивності раба протиставляє він творчу ініціативу і напружену активність борця — провідника.
Відважний — це значить, що він завжди відважно і безстрашно протиставляється усім перешкодам і небезпекам. Він не знає, що таке страх. Заяча вдача боягуза йому чужа і гидка.
Рішучий — це значить, що він кожний наказ і кожну свою постанову виконує рішуче, без вагань. Постановив — зробив.
Витривалий — це значить, що він завжди бореться завзято і витривало. Він знає, що без витривалості, доведеної до впертості, немає перемоги.
Врівноважений — це значить, що він у всіх випадках життя має повну рівновагу духа. Життя українського націоналіста повне трудів, перешкод і небезпек. Щоб їх перебороти, щоб опанувати становище, зібрати всі сили для удару у відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український націоналіст у підпіллі й у відкритому бою, в окопах і в тюрмі, в тріумфі чи на сходах шибениці, завжди врівноважений, завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і по-геройськи вмирати.
Точний — це значить, що він завжди притримується точності в житті аж до дрібниць.
Здоровий — це значить, що він хоче бути здоровим. Він хоче, щоби молоде українське покоління було здорове. Україна потребує сильних і здорових тілом та духом синів. Тому він у міру можливості направляє та поширює руханку і спорт, не нищить свого здоров'я гулящим життям та вживанням трут — не п'є і не курить. В українського націоналіста велика ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях.
Обережний — це значить що він завжди суворо дотримується усіх засад конспірації.

Сьогодні відзначають Різдво святого Іоанна Хрестителя

Сьогодні православні відзначають Різдво святого Іоанна Хрестителя
07.07.2019 


Сьогодні, 7 липня, християни Східного обряду відзначають Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.

Свято відзначається на честь народження в сім’ї священика Захарії та його дружини Єлизавети пророка Іоана.

Різдво Іоана Предчечі є одним з великих свят православного світу, під час якого віруючі згадують, як в родині іудейського священика Захарії і його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, який передбачив пришестя Месії – Ісуса Христа, а потім охрестив його в водах річки Йордан.

Жив Іоан Предтеча приблизно з 6-2 року до н. е. до 30 року н. е. По материнській лінії він був родичем Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше за нього.

Іоан був останнім пророком, який передбачив пришестя Месії, який звільнить ізраїльський народ. Святого Іоана називають Предтечею або Хрестителем. Предтечею – тому що він прийшов перш Христа і проповідував народу Його пришестя. Хрестителем – тому що він хрестив Спасителя в Йордані.

Іоан довгий час жив в пустелі, де постив та молився, поки в тридцять років Бог не звелів йому вийти з пустелі і проповідувати пришестя Христа.

Іоан прийшов до річки Йордан, яка була священною для євреїв. Там він закликав до покаяння та відпущення гріхів. Іоан почав хрестити людей в річці, одним з яких був Ісус Христос.

Святого Іоана чекала мученицька смерть. Йому відтяли голову та принесли її на блюді Іродіаді. На згадку про це встановлений церковне свято – Усікновення глави Іоанна Предтечі.


ІВАН ХРЕСТИТЕЛЬ – ПРОРОК І ПРЕДТЕЧА ІСУСА ХРИСТА

Підготовка Івана Предтечі до служіння
 
Під час повальних вбивств маленьких дітей Іродом Великим Єлизавета з Іваном переховувалися в горах.
Коли Iван був ще дитиною, померли його батьки.
Іван готовив себе до служіння Богу, тому пішов у пустиню, а жив він у печері Давида. Печера й пустиня були його дивосвітом. Живучи там, він не з’являвся серед людей, хіба-що спілкувався й допомагав тим людям, які приходили до нього навчитися мудрості, попросити зцілення.
Деякі люди звали Івана відлюдником або анахоретом, інші казали, що це Дика Людина гір. Одягався Іван у шкіри тварин, харчувався акридами (сараною), диким медом, горіхами й фруктами. Так Господь готовив Івана для особливої служби, щоб Іван, як пророк, оголосив народові про швидкий прихід Месії.
Про те, що Іван повинен був підготовити народ до приходу Месії, тобто до приходу Ісуса Христа, пророки писали ще за сотні літ до народження Івана. Це підтверджується словами: «Як у пророка Ісаї написано: «Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує» (Мр. 1. 2).
Як бачимо, Іван дуже ретельно готувався до своїх проповідей для людей і до хрещення їх водою. Він не тільки старанно навчався, читав Священні книги, але проводив спеціальний спосіб життя, відокремлений від людей, щоб не спілкуватися з людьми та не грішити. Це був безгріховний спосіб життя у пості та молитві, спілкуючись з природою.
Недарма й зараз, люди, які присвячують себе Богові, не одружуються, йдуть у монастирі й повсякденно спілкуються з Богом за прикладом, як це робив Іван.
 
 
13.2. Перші кроки служіння Івана Предтечі
 
Одного разу Бог явився Івану в пустині й відтоді Іван почав своє служіння. Коли Івану виповнилося 30 років, він пішов у Єрусалим і на ринковій площі просидів мовчки 30 днів. Біля нього товпився простий народ, приходили священики, книжники і фарисеї, щоб подивитися на мовчуна-відлюдника з гір.
Коли обіцянка мовчання була виконана Іван встав серед натовпу й сказав:
– Люди, покайтеся, ось Цар іде. Пророки вже давно говорили про Нього, а мудрі люди давно шукали Його. О Ізраїль, готовся зустріти нового Царя.
Оце й все, що сказав Іван, а потім щез і ніхто не знав, куди він пішов.
Народ Єрусалиму тільки й говорив про відлюдника з гір. Правителі Єрусалиму навіть послали гінців, щоб знайти Івана й розпитати про майбутнього Царя, але не могли знайти його.
Через деякий час Іван знову прийшов на ринкову площу в Єрусалимі й весь народ зібрався слухати його. Іван сказав:
– Державні правителі, не турбуйтеся, Цар, що прийде, не суперник вам. Він не шукає місця на земному престолі. Це прийде Князь і Володар Всесвіту, Царства Небесного, Цар праведності й любові. Царство Його в душі. О Ізраїль, готуйся зустріти свого Царя.
І знову Іван щез. Люди хотіли йти за ним, але він йшов хутко, накинув на себе шкіряний одяг, став непомітний і люди не могли його побачити.
Як передбачливо і доречно сказав Іван ці слова про Ісуса, що Ісус не суперник цій земній владі. Адже це те, чого найбільше боялися правителі, вони турбувалися за свою шкіру, щоб Новий Цар не замінив їх на земному престолі. Іван заздалегідь попередив всіх. Але, на жаль, це не допомогло Ісусові, бо Його й звинуватили в тому, що Він Цар Юдейський.
У день юдейської Пасхи в Єрусалимі зібралося багато народу зі всіх кінців країни. Туди прийшов Іван. Він встав у дворі Єрусалимського храму і сказав:
– О Ізраїль, готуйся зустріти свого Царя. Люди, покайтеся. Кожен з вас грішить, бідні плачуть на ваших вулицях і ви не звертаєте на них уваги. Ви обманюєте один одного, як вороги. Ви поклоняєтеся Богові лише голосом й губами. Ваші серця і поведінка далекі від Бога, вони прив’язані до золота, збагачування. Ваші священики наклали на людей непосильну ношу: самі збагачуються за рахунок важкої праці бідняків. Ваші законники, судді та книжники – непотрібний тягар для землі, це пухлина на тілі країни. Вони не прядуть й не тчуть, тільки збирають доходи на базарах. Правителі ваші дурисвіти, вимагачі та злодії, що не рахуються з людьми. Святий храм ви продали злодіям, їх лігвища знаходяться у святих місцях, що призначаються для молитви. Слухай, слухай, народе Єрусалиму, змінися, відвернися від злих шляхів, або Бог відвернеться від тебе і язичники, іновірці та невіри прийдуть здалеку. І те, що залишилося від твоєї честі й слави стане миттю. Готуйся Єрусалиме, готуйся зустріти свого Царя.
Більше нічого не сказав Іван. Він тихо покинув двір і ніхто не бачив, куди він пішов.
Всі священики, законники і книжники були шалено розлючені, розсердилися й готові були тут же прикінчити пророка. Вони шукали Івана з наміром помститися йому, але не знайшли. Простий народ заступився за Івана й говорив, що відлюдник говорить правду. Тоді священики, законники і книжники угамувалися, утихомирилися і затаїлися.
Наступного дня Іван знову прийшов у двір Єрусалимського храму і виголосив:
– Готуйся, Ізраїль, зустріти свого Царя.
Тоді священики й книжники хотіли довідатися про що йде мова і почали галасувати, викрикувати, перебиваючи Івана:
– Гей, зарозумілий, що ти верзеш? У чому суть твого послання? Хто тебе прислав? Якщо ти провидець і пророк, то скажи прямо, хто прислав тебе сюди?
Іван відповів: «Я голос волаючого у пустині. Приготуйте шлях Господеві. У пустині готуйте дорогу для Господа. Рівняйте стежки Йому!» (Мр. 1. 3).
Далі Іван сказав: «Через 7 днів я буду біля ріки Йордан, на тому місці, де ізраїльтяни вперше переходили ріку, повертаючись на землю обітовану». Тоді Іван пішов зі двору храму. Багато людей теж залишили двір і пішли за ним аж до Віфанії, де Іван зупинився у будинку свого родича Лазаря.
 
 
13.3. Іван Предтеча у Лазаря
 
Народ зібрався довкола будинку Лазаря і не хотів відходити. Тоді вийшов Іван і сказав:
– О люди, о Ізраїль, готуйтеся, виправтеся, змініться до доброго і готуйтеся зустріти Свого Царя. Не всі гріхи Ізраїлю лежать біля дверей священиків і книжників. Не думайте, що всі грішники Юдеї – це правителі й багаті люди. Якщо людина бідна, живе у потребі й нужді, це не означає, що вона добра, чиста, праведна і безгрішна. Байдужі, безпорадні лінивці й нероби часто-густо бідні й вимушені просити милостиню. І ви, прості люди, що йдете за мною, ні на йоту не відстали у злочинах від священиків і книжників. Перетворіться й станьте кращі люди, бо Цар іде, готуйтесь зустріти і славити свого Царя гідно і праведно.
З Лазарем і сестрами його Іван був декілька днів.
Людей, які присвячували себе Богові у наймолодші дитячі роки або їх присвячували Богові ще до народження цих людей, називали назореями. Назореї вели аскетичний спосіб життя. Вони ніколи не стригли волосся, ходили босоніж, жили на подання. Назореями були Самсон, Самуїл, Іван Хреститель. Обітницю назорейства могли зняти тільки в Єрусалимському храмі після спалювання стриженого волосся і жертвоприношення. Один час назореєм був й апостол Павло.
Так от, в честь назорея Івана Предтечі у Віфанії влаштували бенкет. Багато людей зібралося на ньому. І коли правителі Віфанії налили келих вина й подали його Іванові, то він взяв його, високо підняв і сказав:
– Вино веселить мирське серце, а душу людську – засмучує. Безсмертний дух людини вино вводить у гіркоту і злобу. Ще малюком я прийняв обітницю назорейства і ні одна крапля вина не торкнулася моїх губ. Якщо ви хочете порадувати Царя, що незабаром прийде, то відмовтеся від вина, як смертельної отрути.
Й Іван виплеснув вино на вулицю.
 
 
13.4. Перші хрещення людей у ріці Йордан
 
Через кілька днів з Віфанії Іван відправився у Єрихон та зупинився на березі ріки Йордан. Коли люди почули і побачили, що Іван там, то почали приходити, щоб послухати його. Іван увійшов у ріку і сказав численному народові:
– Люди, змініться і у чистій воді Йордану змийте гріхи ваші. Царство Небесне наблизилося. Ідіть до мене й омийтеся у водах цієї ріки в знак внутрішнього очищення душі.
Багато людей увійшли в річку й омивалися у Йордані, кожен сповідався у своїх гріхах.
Багато місяців Іван проповідував там чистоту, добропорядність і праведність. Він проходив вздовж ріки Йордан і закликав народ покаятися і хреститися в Йордані, щоб гріхи їх були відпущені. До Івана приходили люди зі всієї Юдеї та з Єрусалиму, усвідомлюючи свої гріхи та сповідаючись і каючись, а Іван хрестив їх в ріці Йордан.
Юдеям був відомий звичай «самохрещення» язичників, котрі приймали юдейську віру. Але Іванове хрещення було в очах народу не звичайним, бо Іван був перший, хто хрестив інших.
Через певний час Іван знову прийшов у Віфанію і там навчав. Спершу прийшло небагато людей чесних. Але один за одним прийшли й користолюбці, з моральними вадами й ті, що не розкаялися; вони прийшли з цікавості, тому, що інші прийшли. Коли Іван побачив фарисеїв і саддукеїв, що не покаялися, але прийшли до нього, він сказав:
– Ви, витвір єхидни, стійте! Ви стурбовані моєю звісткою. Йдіть і кайтеся! Ви гадаєте, що якщо ви спадкоємці Авраама, то цього достатньо, щоб ввійти у Царство Боже. Я кажу вам: Ні! Навіть, якщо нащадки Авраама творять зло, то вони грішники в очах Господах, як і язичники. Гляньте на оцю сокиру. Вона зрубає під корінь будь-яке дерево, що не приносить плодів. І викинуть таке дерево у вогонь, у полум’я (Мт. 3. 7 – 10).
Тоді люди запитали пророка Предтечу:
– Що ж ми повинні робити, як врятуватися?
І відповів їм Іван:
– Служіть всьому людству, не марнуйте для своєї користі те, що маєте. Хай той, що має дві одежини, віддасть одну тому, хто без одежі. Частину своїх харчів віддавайте нужденним, страждаючим і мученикам.
Приходили митники і питали Івана Предтечу:
– Учителю, що нам робити?
Іван сказав їм:
– Будьте справедливі та чесні у своїх діях. Не приумножуйте данину для своєї користі. Не беріть більше від того, що вимагає ваш цар (Лк. 3. 12, 13).
Розпитували Івана римські вояки:
– А що ж нам робити?
У відповідь чули:
– Ні до кого не застосовуйте насилля. Нічого не вимагайте незаконно. Вдовольняйтеся своєю платнею (Лк. 3. 14).
Багато юдеїв чекали приходу Месії – Христа і Спасителя нашого і вони приймали Івана Предтечу за Христа. Час від часу люди питали Івана чи він Месія. На такі запитання Іван відповідав:
– Я хрещу вас водою в знак очищення душі. Услід за мною йде Потужніший від мене. Він хреститиме вас Духом Святим. Він матиме в руках віялку і відділить пшеницю від полови. Полову Він викине у вогонь незгасний, а кожне зернятко збере для доброго врожаю. Це Христос! Він наближається. Він буде ходити поміж вас і ви не пізнаєте Його. Він Цар. Я негідний розв’язати навіть ремінця від взуття Його (Мр. 1. 7, 8; Лк. 3. 15 – 17).
Багато іншої мудрості навчав святий пророк Іван Предтеча, звіщаючи Добру Новину народові. Його хрещення у воді було підготовчим за своїм характером, бо ті, хто хрестився у Івана, давали обіцянку прийняти Того, Хто йде за ним, себто Ісуса Христа, Який хреститиме Духом Святим.
З Віфанії Іван знову пішов на береги Йордану, проповідуючи і хрестячи людей та готовлячи їх до приходу Ісуса Хреста.
 
 
13.5. Хрещення Ісуса Христа
 
У той час, коли Іван Хреститель (Предтеча) проповідував на берегах Йордану і хрестив людей, Ісусові виповнилося 30 років. Із Галiлейського міста Назарету Ісус теж прийшов до Івана на ріку Йордан, щоб охреститися. З Господом Ісусом прийшло дуже багато людей.
Наближаючись до того місця, де Іван хрестив і повчав людей, Ісус Христос, побачивши Предтечу сказав:
– Ось Божа людина, найвеличніший провісник. Ось Ілля повернувся. Це вісник, котрого Бог послав прокласти шлях до Царства Небесного. Царство наблизилося.
Коли Іван побачив Ісуса, Який стояв з народом на березі ріки, то з радістю вигукнув:
– Ось Цар, що прийшов в ім’я Бога!
Ісус, наблизившись до Івана сказав йому, що хоче хреститися, омитися водою в знак очищення душі.
І відповів Йому Іван:
– Тобі немає потреби хреститися, бо Ти чистий в думках, словах і діяннях. Я повинен хреститися у Тебе.
Ісус роз’яснив Іванові:
– Я прийшов показати приклад синам людським. Те що їм треба робити, повинен зробити й Я Сам. Всі люди повинні виконувати Закон Божий і хреститися в знак очищення душі.
Тоді Іван охрестив Ісуса у ріці Йордан у святе ім’я Бога Отця, Котрий послав Сина Свого Єдинородного, щоб явити Хреста людям. Коли Іван хрестив Ісуса, то Ісус у той час молився (Лк. 3. 21).
Коли Ісус та Іван вийшли з ріки, то Святий Дух у вигляді голуба зійшов з небес і опустився на голову Ісуса. І голос почувся з неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав» (Мт. 3. 17).
Іван і всі люди бачили це дійство і чули голос Господа. Тоді й Іван остаточно переконався, що Ісус є Месія, Син Божий і Спаситель світу, Котрого очікували.
У цьому дійстві хрещення Ісус був помазаний Святим Духом і Бог Отець засвідчив про Сина Свого перед початком Його земного служіння. Кожна з Осіб Святої Тройці була залучена у всій діяльності Ісуса на землі. Син прийняв хрещення, Дух Святий зійшов на Нього, а Отець Небесний засвідчив про Сина. Сходження на Ісуса Святого Духа дало Сину Божому, Месії силу для здійснення Його служіння серед людей. Через Своє хрещення Ісус ототожнював Себе з грішниками, хоч Він й не був грішником.
Тоді Ісус відправився Своєю дорогою, а Іван продовжував проповідувати народові й хрестити його. Багато людей, що сповідалися про гріхи свої та хрестилися у Івана Предтечі, стали на шлях праведності, на шлях Божого Закону.
 

Як святкували 100-річницю дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР

День Соборності

22 січня в Україна відзначила День Соборності. Святкували 100-річницю від дня проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 1919 року. Офіційний державний статус «День Соборності України» отримав у 1999 році. Традиційно в цей день на мості Патона у Києві відбулась акція «Живий ланцюг Соборності». Колони учасників почали рухатися одна одній назустріч північною пішохідною частиною мосту, щоб утворити символічний ланцюг єдності. З нагоди свята свої привітання висловив українцям Президент та прем'єр-міністр. Також у День Соборності високими державними нагородами відзначаються видатні українці, які самовіддано долучилися до будівництва держави. І тому на ювілеї проголошення Акту злуки, Президент звернувся до Патріарха Філарета зі словами великої пошани і сказав про те, що він був, є і залишиться духовним лідером українського народу. Тому ухвалив рішення присвоїти йому високе звання Героя України. А через день, 23 січня, Патріарху виповнилось 90 років.