хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «карти»

Ось як виглядає рельєф дна Світового океану...

Поверхня нашої планети постійно змінюється. І це стосується не лише суші, але й океанів. Занепокоєння вулканів і різної сили землетруси раз за разом вносять корективи у рельєф океанічного дна.

Його вивченням люди активно займалися ще з часів останньої війни світового масштабу. Тепер це роблять за допомогою топографів, ехолотів, сонарів і знімків, отриманих з космічних супутників, вченим вдалося скласти гіпсометричні карти дна всіх відомих океанів. Дослідники порівнюють дані з приладів і оновлюють карти, що дозволяє бачити найменші зміни. Лише погляньте, яке чудове видовище являють собою карти поверхні тверді, захованої від наших очей під товщею води.

1. Будова дна Індійського океану

[ Читати далі ]

Соборність України як вона є історично ч.1

Ідея Соборності України: генезис, еволюція та реалізація
22 січня 2020, 23:50

«Карта українських земель». Видавництво «Нова українська школа», Львів, 1928 рік
«Карта українських земель». Видавництво «Нова українська школа», Львів, 1928 рік

Дехто вважає, що гроші правлять світом. Насправді світом правлять ідеї. Показовим є приклад з ідеєю української Соборності. Вона існувала протягом віків, єднаючи українців. 22 січня 1919 року ця ідея, здавалось би, була реалізована Актом Злуки…

Під час проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року. Фото зроблено з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий собор
Під час проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року. Фото зроблено з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий собор
Від Хмельниччини до національного відродження

Початки зародження ідеї Соборності сягають часів повстання під проводом Богдана Хмельницького. Цей козацький гетьман вважав, що Військо Запорізьке мало б контролювати не лише козацькі терени нинішнього Подніпров’я, але й загалом землі Русі-України. Родинні корені Хмельницького – із Західної України. Ймовірно, він народився на Галичині. Принаймні навчався в єзуїтському колегіумі чи то Ярослава, чи Львова. Тому зрозумілими були його походи на Львів.

Мапа України французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана 1680 року (на основі генеральної карти 1648 року
Мапа України французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана 1680 року (на основі генеральної карти 1648 року

Незадовго після смерті Хмельницького, вкінці 50-х років XVII століття, почалися дезінтеграційні процеси в молодій Українській козацькій державі. Вона розкололася на лівобережну й правобережну частини, що, фактично, було закріплено Андрусівським перемир’ям 1667 року між Московією та Річчю Посполитою. І все ж гетьмани Лівобережної України прагнули, щоб в їхній державі возз’єдналися землі по обидва боки Дніпра. Це практично вдалося зробити Іванові Мазепі. Однак Полтавська катастрофа 1709 року стала цьому на заваді.

Пам’ятний знак біля Нових Санжар (Полтавська область)
Пам’ятний знак біля Нових Санжар (Полтавська область)

До кінця XVIII століття українські землі залишалися поділеними по Дніпру між Росією й Річчю Посполитою. Після розділу останньої в 1772, 1793 і 1795 роках відбулося переформатування цього поділу. Більшість українських земель увійшли до складу Росії, а до Австрійської імперії відійшли Галичина, Буковина й Закарпаття.

Незважаючи на такий поділ, серед українських діячів національного відродження ХІХ століття популярною стає єдності всіх українських земель. Під час революції 1848 року у Львові виникла Головна Руська рада, яка репрезентувала українське населення Галичини. У своєму маніфесті від 10 травня 1848 року вона заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу. Така заява була своєрідним «актом злуки», який передував Акту 1919 року.

Мапа України із книжки Лонгина Цегельського «Русь – Україна а Московщина – Росія: історично-політична розвідка: з картою України», виданої в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець
Мапа України із книжки Лонгина Цегельського «Русь – Україна а Московщина – Росія: історично-політична розвідка: з картою України», виданої в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець

На Галичині в другій половині ХІХ століття популярною стає творчість Тараса Шевченка. Кобзар начебто об’єднав Наддніпрянську Україну й Галичину.

Тарас Шевченко серед друзів. Зліва направо: О.М. Лазаревський (?), М.М. Лазаревський, Т.Г. Шевченко, Г.М. Честахівський, П.І. Якушкін. Санкт-Петербург, 1859 рік
Тарас Шевченко серед друзів. Зліва направо: О.М. Лазаревський (?), М.М. Лазаревський, Т.Г. Шевченко, Г.М. Честахівський, П.І. Якушкін. Санкт-Петербург, 1859 рік

Саме в цей період спостерігаємо активне співробітництво наддніпрянців і галичан. Це стосується Пантелеймона КулішаМихайла ДрагомановаІвана Нечуя-Левицького та інших.

Щоправда, на це були й політичні причини. Валуєвський циркуляр 1863-го та Емський указ 1876 року вкрай обмежували можливості для культурної діяльності національно свідомих українців у Росії. Тому багато хто з них налагоджував стосунки із українцями Австрійської імперії.

Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Львів, 1898 рік. Зліва направо: 1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. 2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. 3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук'янович, Микола Івасюк
Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу у світ поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Львів, 1898 рік. Зліва направо: 1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. 2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. 3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук'янович, Микола Івасюк

За ініціативи українців із Наддніпрянщині і, зокрема, при фінансовій підтримці Єлизавети Милорадович-Скоропадської, було створене в 1873 році у Львові Наукове Товариство імені Шевченка, яке виконувало в той час роль української академії наук.

віршування в окупації

вагався довго - виставляти цього віршика чи ні - але, я так гадаю, таки треба і про це...випадково почув вихваляння одного з бандюків як він виграв у когось там пальто у карти - звучить як вигадка, але знову ж таки - але...

27. кайфує цвіль...

сьогодні  такий я радий!
аж з радості тої помру -
улився в пальто порядне,
чинарик оце курю.

цю ніч прохерячив в покер,
тупого лохА роздяг.
у злиднях подохне - похер!
і небо йому їз блях.

хоч сонний та не з похмілля,
сльозиться у холоді зір -
повітрям дихаю вільним,
гуляю, у кайф шпацір.

до біса ті ваші війни!
я осторонь, поза тим,
коли із побіжним вітром
в удачу ведуть хрусти.

вже зовсім затрахали баки
усі оті "ха" та "хи" -
що пайку іззіли собаки,
гуманітарку птахи -

манав я всі ваші "dixi"!
всі брехні давно зборов.
занурюю в кетчуп чипси,
мов сплющені пальці в кров...

Отже, ідеальна дівчина)) А де вона?

Ну що ж. Не шукаючи, точно не знайдеш. 
Чи щось типу "Довго дивлячись на красиву дівчину можна побачити, як вона виходить заміж" 
)) забавно)) 
В цілому якщо ви шукаєте тут загальну думку - її не буде. 
Це уривки свідомості і я не хочу відкривати всі карти)) 
Отже, далі. 
Є таке поняття як стадне хоббі - приклад - хтось в певній компанії починає чимось займатися, грати на гітарі, наприклад.
Інший, з тої ж компанії, який в житті не хотів грати на ній і не думав про це, починає також, бо типу круто. 
І так от починається ланцюгова реакція. 
Я в своїй анкеті згадав поняття "Станде хоббі" - оце воно і є. 
Я не люблю таке. 
Так, звичайно іноді поки не спробуєш, не зрозумієш чи треба воно тобі взагалі, але все ж. 
А взагалі цікаво стало останнім часом як дівчата дивляться на деякі речі. 
Наприклад, як виявляється розхваляння себе не таке вже і привабливе для дівчат (очевидно, чи не так? ) 
А взагалі - це бардак, а не пост. 
Ідіть краще спати)) 
Надобраніч:) 

Пацан сказал, пацан сделал…











Пацан сказал, пацан сделал… Точнее, наделал. Янукович показал всему миру свою тупость После
приговора Печерского районного суда весь мир просто взбеленился. Судью
Родиона Киреева, наверное, просто распирает от гордости – какой-то там
судья простого районного суда города Киева навел шороху на всю Европу,
Америку и Россию впридачу


Попотел часа четыре, зачитывая свое
решение – а наутро проснулся знаменитым! Впрочем, потел-то он все же со
страху, потому что понял – а теперь может и не проснуться! Совсем!

Впрочем,
мне лично непонятно, чего это все так задергались! Что – не знали,
какое у нас чмо у власти? Нет, я не на президента нашего гоню, президент
– он повыше, чем всякое чмо. Он вообще настолько высоко, что просто не
видит, что у него под ногами. Хотя под ногами у него не только всякие
Киреевы и Портновы, а долгая дорога в казенный дом. И "по тундре, по
широкой дороге"… Странно, что Янукович, имея такой солидный лагерный
опыт, совершенно утратил зековское чутье, точнее, чуйку на опасность.

Но
то у старых блатных, воров в законе такая звериная чуйка есть. А наш
президент – он же не арестант даже, он – шлепер. Лох то есть. Он же по
несознанке в криминал оба раз вляпался, сотрудничал с администрацией,
потому и вышел досрочно, потому и судимости с него быстренько сняли.
Витя Янукович – типичный рыночный кидала-рэкетир, который приспособился к
новому времени и стал у себя на районе козырным.

Ну да, а вы что
думали – президент, государственный человек? Бросьте вы – тот, кто
привык шапки снимать в подворотне, даже если вы его посадите в высокое
кресло, все равно ручки тырить будет на пресс-конференциях. Ну, привычка
такая, организм требует.

Вот и Янукович – хоть и костюм от
Брионии, и туфли из кожи страуса, а в душе – та же телогреечка. Точнее,
кожаная турецкая куртка, спортивные штаны "Адидас" и кроссовки "Найк". И
это все очень явственно проглядывает сквозь внешний лоск, старательно
наводимый придворными имиджмейкерами, если таковые у Януковича имеются.

Но
я думаю, что нет у них там имиджмейкеров. Иначе бы первая леди не
надевала бы часы за 30 тысяч евро, являясь на встречу с учителями,
которые получают нищенское жалование. И сам Янукович не щеголял бы в
модных туфлях и не хвастался бы своими вертолетами да поместьями,
пытаясь восполнить воспоминания об ущербном детстве и позорной юности
нынешними замашками вылезшего из грязи князька.

И вот этот
конкретный пацан, который у себя на районе выбился в авторитете,
приходит в своей кожанке и спортивных штанах к приличным людям, которые,
в отличие от него, умеют носить галстук, и начинает по своему,
по-пацански "качать права. Украина – это тот же район города Енакиево,
который просто в сознании нашего президента расширился до размеров
государства. А Янукович привык и в государственном масштабе действовать,
как у себя на районе. Поэтому и думает, что всех кинет, что он – "круто
стоит", а все остальные – "лохи" и "терпилы", а Вова Путин – конкретный
"корефан" и "правильный пацан", который, конечно же, за "базар
отвечает".

Но вот незадача – Путин "за базар" не отвечает, но
слово свое держит. И раз Янукович этого не понял – это только его
проблемы. Потому что "рулить" районом совершенно не то же самое, что
управлять государством. Причем, Украина – не какой-то там Лихтенштейн,
которых штук пять поместиться в Киеве, и даже не Франция с Германией –
те поменьше будут. Но если у себя на районе "правильный пацан" стырит
какую-то мелочь, то кто там заметит? Вот и "тырит" Янукович в Украине,
как у себя дома, правда, в

масштабах государства. И почему-то
думает, что никто не видит. А после него еще челядь его растаскивает все
то, что президент и его "корефаны" не растащили. Поэтому и воспринимают
украинского президента именно так, как он себя и "поставил" – как
зашедшего в солидный и дорогой ресторан уличного хулигана в кожанке и
спортивных штанах. Вот и разговаривают соответственно.

Хотя нет –
сначала метрдотель со случайным, "залетным" гостем поговорит, вежливо
попросит покинуть заведение. Потом укажет на дверь. Ну а потом вышибал
позовет.

Сначала Януковичу вежливо и дипломатически намекали на
то, что надо бы судебную реформу провести. Потом так же вежливо намекали
на то, что в Печерском суде над лидером оппозиции творится беспредел и
надо бы украинскому президенту своих шавок попридержать. Янукович по
привычке "морозился", мол, я на суд не влияю и ваще у нас в Украине
такая сплошная демократия, что вы у себя на Западе даже не в курсах,
какая у нас демократия.

Через некоторое время, видя, что "пацан
не догоняет", президенту Украины, как нашкодившему школьнику, вежливо
пока объясняли, что суд над Тимошенко надо вести в правовом поле, а не
"по беспределу". Янукович снова стал "переводить стрелки", однако,
почуяв, что пахнет жареным", быстро "слинял". И вот, наконец, сразу у
всех – и американцев, и европейцев, и даже у Путина терпение лопнуло.

Кто первый позовет вышибал – остается только гадать.

Вполне возможно, что тот, кто ближе.

Путин то есть.

Роль
вышибал могут сыграть цены на российский газ, которыми Янукович будет
поражен. В буквальном смысле. И хотя он списал долги всем своим
олигархам, вскоре им придется наделать новые долги. Ибо, в отличие от
граждан Украины, они по счетам платить не привыкли. И новые цены на газ
им придется переваривать очень тяжело. А самое главное – понимание, что
эти цены оттого, что не переваривает Путин Януковича, придаст олигархам
ту самую смелость, которая, возможно, позволит им по-другому разложить
политические карты Украины. Смею предположить, что козырным там Янукович
уже не будет. Ну, разве что козырной "шестеркой".

Сейчас Виктор
Янукович пытается "держать масть". Мол, я тут козырный и все такое. А
того не понимает, что козыри быстро можно поменять. И вообще, те, кто
привык играть "в очко", просто не знают, что такое покер. Политики из
Партии регионов, придя в Большую Политику, думают, что карты – они и в
Европе карты, чирва-бубна, дама-король. А тут вдруг какой-то "джокер"
нарисовался.

И они тупят, не зная, что с ним делать.

Безусловно, Тимошенко – это джокер.

Бесспорно, ее партия уже сыграна.

Но,
не менее, именно Тимошенко может поменять весь расклад в политической
колоде Украины. А нынешние "каталы" из Партии регионов тупят, не
понимая, что в ЭТОЙ игре их давно уже "сделали". И у них остается только
один ход, проверенный годами – сдернуть скатерть со стола и вместо карт
достать стволы.

И шмалять.

Но что получится?

Янукович не понял намеков, не понял откровенных предложений.

Более того – он демонстративно на них наплевал.

Тем самым, наплевал на тех людей, которые эти предложения выдвинули.

Такое в мире Большой Политики не прощают.

Будет
ли уготована Януковичу участь Лукашенко, Бен Ладена или Саддама Хусейна
– не суть важно. Важно то, что он будет делать у себя "на районе"
дальше.

И достав стволы, не спровоцируют ли "конкретные пацаны" "ответку"?

Никита Шмелев
"Newsoboz"

http://newsoboz.org/policy/631-pacan-skazal-pacan-sdelal-tochnee-nadelal-yanukovich-pokazal-vsemu-miru-svoyu-tupost.html
Сторінки:
1
2
попередня
наступна