хочу сюди!
 

Елена

39 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «сон»

Что наша жизнь? борьба

до обеда с голодом, а после обеда-со сном

вот почему после еды в сон клонит?
кожа натянулась на животе,и глаза из-за этого слипаются

Мой странный сон.....


Я снова вижу странный сон:
Летящий по небу дракон,
Среди полотен черных флагов.
На нем сидящий господин
И в небе звездном он один
Наполнен силой и отвагой.
И молний синие зубцы,
Как жала ос сияют жестко...
Я видела все это четко.
Фантасмагория ума,
Или предвиденье итога?
И не понять,и не потрогать,
И смысл не знаю я сама.

Странный сон....

Мне сон приснился странный и чудной
О том, что буря поднялась стеной
И все вокруг в смятении и страхе
Бежало прочь,неслись ветра лихие,
А я со стороны лишь наблюдала...
И слегка
Слышны мне были отголоски той стихии.
Вокруг все рушилось и уносилось в ночь,
Что наступила в отдаленьи жутком,
А около, стеною круговой был день,
Немного пасмурный и чуткий.
Тем сумеречным светом, как щитом
Укрыло и меня и старый дом.
И снова наступила тишина,
И улеглась безумная стихия,
А в чистой лужице лишь отражение окна
И стекла, словно небо... голубые.

Самая-самая!


Я люблю тебя так, что не сможешь никак ты меня разлюбить! 

Полноценный отдых. Здоровый сон.

  Для человека отдых имеет огромное значение. Это и восстановление мышечной ткани, поврежденной при тяжелой физической работе, и моральное расслабление от нервного напряжения трудового дня.

Продолжение статьи "Полноценный отдых. Здоровый сон."

Позавчорашній сон.

Іноді сни забуваються буквально за декілька хвилин після того, як прокинешся... а іноді не забуваються ніколи.

Мабуть я щасливий тим що пам'ятаю практично всі сни, які мені колись наснились. Не можу сказати, що всі вони були приємними, але даю сто відсотків, що всі вони були просто неймовірно цікавими!

Позавчора був у мене такий дивний сон:

Я - один з команди космічного научного модуля, який на пару із другим модулем якраз були у відрядженні на завданні по вивченню та дослідженню живих организмів на планеті якоїсь далекої галактики. Вся дія сна відбувалась в цих модулях, що знаходились у відкритому космосі. Повна незалежність... І повна невідомість того, із чим ми маємо справу. Команда - п'ять чоловік - три в першому модулі, двоє в другому.

Наші дослідження були дивовижно вдалими - отримали аж десять зразків живих организмів, які ми помістили в міні-інкубаторії: два пристрої по п'ять відсіків в кожному. Кожен з таких пристроїв можна було легко тримати в своїй руці, і кожен з нас часто так і робив, щоб роздивитись це диво. Зразки, які ми мали дуже нагадували по зовнішності прості живі організми, що жили на нашій рідній планеті ще до ери динозаврів - крихітні комашки та рослинки по типу водоростів... Навіть в своїх інкубаторах ці мініатюрні істоти були досить живими та рухомими, не дивлячись на те, що теоретично мали перебувати в анабіозі.

Через деякий час, коли радість нашого успіху трішки загасла, і вітати один-одного із величезною перемогою та безліччю досягнень ми втомились, вісім членів екіпажу, залишили дослідницькі модулі, щоб приєднатись до інших експедицій. Мені на пару із залишившимся пілотом було доручено діставити зразки в дослідницький центр. Ми з'єднали обидва модулі в один та напрямили курс додому. Якийсь час пройшов досить тихо. Сам я насолоджувався спокоєм, затишком та можливістю надати своєму розуму можливості повністю відпочити від будь-якої діяльності... така нагода була повністю відсутня за весь час попередньої праці на новому об'єкті. Чим займалась дівчина в приєднаному другому модулі - навіть гадки не мав, і зовсім не хотів про це думати: бо думати взагалі ніяк та ні про що не хотілось.

Однак, розум дослідників та науковців сам по собі такий, що стан релаксу не може продовжуватись нескінченно. Після сна, який через збудженість розуму у світі попереднії подій був не тривалим та безкорисним, жива цікавість знов взяла своє, і мене потягнуло знову подивитись на інкубаторні пристрої. Один пристрій знаходився в моєму модулі, і зараз, коли я фактично залишився на одинці із самим собою, я міг дозволити собі набагато більше ніж в присутності колег... З цього, власно, все і розпочалось...

***

Я не знаю, чому сталось так, як воно сталось. Можливо, я не повністю прокинувся після сна, а може був просто надто самовпевнений і не слухав притихший внутрішній голос, який завжди на підсвідомому рівню застерегав мене бути обережним. Не знаю. А може просто не хочу вже знати. Мені набагато більше сподобалась виправдовувальна думка про те, що причиною всіх подальших подій стала звичайна судорога м'яз руки, і тільки саме тому я не втримав амбулаторію в руках. І мені зовсім не хотілось зізнаватись собі в тім, що все це сталось через мій власний неконтролюємий страх... і тим більше не хотілось запам'ятати те, що я побачив тієї миті, коли взяв капсулу в долонь: организми в ній виросли втричі за останні декілька годин...

Чим більше маєш справу із подорожами по різних галактиках, тим частіше зіткаєшся із справами, яким неможливо знайти пояснення сучасно існуючою наукою, окрім деяких статей з містично-ізотеричних джерел, користуватись якими на рівні аксіом було, нажаль, досі зазорно для науковців нашого центру.

Суть статей здебільшого була одна й та сама - представники людства належать до певного конкретного рівня енергії, і мають можливість сприймати лише певний діапазон просторів та енергій, які впливають на наш стан та можуть бути відчутими, освідомленими та обробленими нами. В галактиках, що існують в вимірах надсвітових швидкостей працюючі закони зовсім інші, і базуються вони на константах та енергіях, які ми не можемо ані відчути, ані дослідити, ані зрозуміти, бо вони відносяться до тих типів енергетичних струмів, які для нас грубо кажучи абсолютно не існують.

***

На підлозі валяється розбита капсула. Всі п'ять примірників взятих на дослідження - зникли. Час зупинився... далі все відбувалось в блискавичній швидкості. Доки я озирався по сторонах небачущими від розгублення та несподіваностями очима, пройшло безліч часу для блискавки... для мене це все відбулось в одну мить. Через цю мить я зрозумів, що  все вже ніколи не буде так, як планувалось.... НІКОЛИ!!! НІКОЛИ!!! НІКОЛИ!!!

***

Я прийшов до тями. Підвів руку, щоб протерти своє спітніле чоло. На руці сидло дещо, що я назвав тарганом, бо ця істота була більш за все схожа на звичайного земного прусака. Тарган зістрибнув прямо на моє обличчя, пробіг слідом за рукою, якою я потер лоба, забіг обратно, коли прибирав руку, і коли рука була в найнижчій точсі свого руху - зістрибнув на підлогу та загубився серед рослин. РОСЛИН!!! Повсюди прямо на підлозі було повно рослин, які ми бачили на тій далекій, залишеній вже декілька світових років позаду, планеті... Ці рослини спокійно собі розповзались по всій площі модуля, займаючи в першу чергу найвигідніші "стратегічно вигідні" місця - схованки, кутки, вентиляцію...

Через деякий час я помітив серед всього цього бедламу і інших істот, яких ще декілька годин тому спокійно та холоднокровно розглядав через мета-матерію інкубаторіїв, які мали бути їх пристанищем на протязі всієї подорожі... Втрачати тяму та розум вдруге я вже собі не дозволив. Паніка мною не заволоділа лише тому, що ще більше мною заволодів звичайнісенький ступор від шоку з того, що відбувалось навколо мене.

Якийсь час я промарнував на те, щоб розтоптати та пошкодити цей кошмарний хаос оточившого мене середовища. Таргини, начебто із усмішкою на обличчах, тікали з-під моїх ботів, рослини на деякий час схилялись (чи, мабуть вірніше буде сказати - ухилялись) від мого напору, а після того як моя увага до них зникала - продовжували свій розвиток, начебто нічого і не траплялось... Всі мої дії були бездоцільними та даремними...

Пригадавши про інший причеплений космічний модуль я зв'язався із його пілотом (пілотессою, якщо казати точно) по рації. І те що я почув у відповідь на мій сигнал тривоги мене шокувало - там відбувалось те ж саме в тій самій послідовності - необережний рух, та розповсюдження і швидкий розвиток представників живих істот, що заселяли планету, з якої ми повертались...

Руки опустились. Паніка та страх змінились повною апатією...

Мабуть саме це мені і допомогло. Бо апатія до всього відбуваючогося навколо - один з найкращих каталізаторів для підвищення ефективності аналітичного розуму людини.

***

Після декількох годин спостереження за ситуацією - відбувся перший контакт. Тарган, мені здається, саме той, що сидів у мене на рукі, коли я отямився, та той самий, якого я в першу чергу спробував розчавити своїм чоботом, якимось чином звернувся до мене із пропозицією не заважати їм насолоджуватись космічною подорожжю. Це було вперше на їх віці, коли надалась можливість віддалитись на суттєву відстань від своєї планети, та отримати можливість більше не залежити від місцевих умов та обмежень. Вони отримали можливість розвиватись за власним планом та розсудом.

Як мені потім "розповідали" ці створіння, саме на вибір стратегії подальніх дій у них і пійшов той час, що ми собі спокійно відпочивали, а всі подальші події відбувались просто за їх планом та згодою. "Тарган" - як виявилось, був призначений їх "дипломатичним лідером" якому доручили вести всі контакти та переговори із найближчими представниками того нового світу, де вони мали опинитись. І далі практично всі справи я вже мав саме із ним.

Він багато чого розповідав мені. Особливе акцентування робилось саме на МОЇХ нових можливостях, та можливостях "моєї помічниці" з другого модуля, яка від розгубленості просто впала в транс і більше з нього не виходила. (Мене запевнили, що це все пройде ще до того, як ми будемо на місці призначення). 

***

Найбільш за все мені сподобалась, вразила та запам'яталась промова "таргана", в якій він обіцяв, що всі ці можливості я зможу використати не лише в цьому сні, що мені зараз сниться, але й коли прокинусь - у реальному житті...

Після тієї промови я прокинувся... а голос "таргана" ще довго переслідував мене, наказуючи ніколи не забувати про те, що я побачив цієї ночі...

***  Ось такий сон... А "Таргана" я послухав, та як бачите зробив все, щоб пам'ятати його все своє життя.

Життя дивовижне та чаруюче своєю змінливостю та непередбачуваностю... Що вже казати про сни - просто не знаю.

Якщо у когось є якісь коментари - ласкаво прошу і буду вдячний кожному, хто зможе хоч щось сказати з приводу того, що я побачив позавчора уві сні.

P.S. Прошу пробачення за орфографічні та пунктуаційні помилки... Дуже поспішав, коли набирав цей текст...

сны

а к чему снятся миниатюрные рыжие белочки, которые трахаются на потолке?
причем по дворе и по трое и их тьма!)

Люблю эротический сон.:)))



Эротические сны могут привести к оргазму

   
Признайтесь, что хоть раз в жизни вам снился эротический сон. Оказывается, такие сны очень даже полезны. Правда,
механизм их возникновения до конца не ясен. Известно, что за ночь у спящего человека несколько раз возникают признаки полового возбуждения - у женщин набухает клитор, увлажняется влагалище, у мужчин наступает эрекция. Сны о физической близости снятся чаще всего тем, кто лишен этого в реальности. Если верить научным исследованиям, ночные оргазмы чаще бывают у 20-летних мужчин и у женщин, и тем,которым за сорок. Эти два возраста принято считать периодами
наибольшей сексуальной неудовлетворенности.Но в любом возрасте эротические сны не считаются отклонением.

Я люблю эротические сны,после них секс,как обычно очень яркий и насыщенный А ты любишь:?

 

ВАЖНЫЙ СОН или Хроническая теория усталости

Сон - очень важная штука. Он пополняет энергетические запасы человека и даёт отдых мозгу. Недостаток сна в больших количествах вызывает "синдром хронической усталости". Тяжёлая голова, мысли спутаны, отрывисты и логично не связаны, постоянное желание спать, нервозность, общий упадок сил и лень - явные признаки хронической усталости, немаловажную роль в которой играет недосыпание. Немаловажную роль в нормальной жизни человека играет т.н. баланс сна.

 Под балансом сна я подразумеваю  соотношение временных отрезков сна и бодрствованья. Общеизвестно, что человек тратит на сон приблизительно 1/3 жизни. Если выражать это в суточном эквиваленте, то около 8 часов. На практике же - у каждого человека свой "лимит отсыпания" - времени, достаточного для того, что бы выспаться. Мне, к примеру, нужно 9-10 часов, В.И.Ульянову (Ленину) хватало 5-6 часов. Во время сна, как и во время бодрствования, организм вырабатывает энергию и аккумулирует её в энергозапасниках, из которых её  черпает во время бодрствования. Это как аккумулятор в машине. При недосыпании (по различным причинам), организм после истощениям основных энергозапасников использует резервные, которые служат подпиткой в экстренных ситуациях и питают "несознательные" процессы жизнедеятельности человека. Из-за истощения этих резервных источников и происходит хроническая усталость - организм не может питать те процессы и системы, о которых мы не задумываемся, но которые обеспечивают его нормальную жизнедеятельность. Для того, чтоб избежать энергетического истощения, нужно полонять как основные, так и резервные энергозапасники. Но проспать 20 часов - это всё равно, что подвести к аккумулятору 30000 вольт - только спалишь аккумулятор. Применительно к сну это называется "переспал" - чувствуешь себя разбитым, сонным с головной болью и плохим настроением. Правильно подзаряжать энергозапасники - это в течении нескольких дней спать на час-полтора больше своей нормы и через какое-то время (от двух дней до недели) запасы восстановятся и мы будем чувствовать себя бодрыми и отдохнувшими. Именно поэтому в отпуске рекомендуется не отсыпаться, а спать чуть больше нормы. Это и есть баланс сна - немаловажный фактор в здоровье человека.

___________________________
мой сонный магазинчик футболок

П.С.: Всё вышесказанное - ИМХО. Навеяло сообщающимися сосудами. Написано на работе.

70%, 7 голосів

30%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мокро и сонно...

 Шелест листьев,облетающих в саду,
Под настойчивыми каплями дождя.
Я сегодня на прогулку не пойду,
Лучше после или может, погодя.
Слишком мокро и пропитано водой,
Дождик льет  который час подряд.
Все цветы склонились над травой
И немного грустные стоят.
Воробьи расселись по кустам,
С клювов тоже капает вода,
Мне их жаль, я в доме, они там,
Но для них погода - ерунда.
Вот поднялись стайкой на крыло,
Полетели крошек поклевать,
Возвратятся в свой любимый куст
Под дождем спокойно ночевать.
Одеяло серых мокрых туч
Укрывает землю и дома,
Дождик льет так медленно и скучно,
Под него я засыпаю и сама.