хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «президент україни»

Вован, не ображайся, але так і далі буде

«Такі дії можуть поставити під загрозу повернення наших моряків»: Володимир Зеленський розкритикував очільника МЗС Павла Клімкіна через ноту РФ

27 червня 2019 року - 17:47

«Такі дії можуть поставити під загрозу повернення наших моряків»: Володимир Зеленський розкритикував очільника МЗС Павла Клімкіна через ноту РФ

Президент України Володимир Зеленський дорікнув міністру закордонних справ Павлу Клімкіну через те, що він не погоджує з Главою держави важливі міжнародні кроки. Зокрема, йдеться про відповідь МЗС на ноту РФ щодо звільнення українських моряків.

«Я як Президент України дізнаюся інформацію про наші міжнародні кроки з інтернету, а точніше сказати – з «Української правди». Я зараз кажу про ноту, яку ми отримали від Російської Федерації стосовно повернення наших моряків, та про ноту-відповідь, яку надіслало МЗС. Я, Президент України, в очі не бачив нашої відповіді на ноту РФ. Пан Клімкін не вважає за потрібне обговорювати такі питання з Президентом України. А це питання безпеки, питання життя наших громадян. Це пріоритет кожного президента – подобається він комусь чи ні. Помічники, дипломати кажуть мені, що такі дії можуть поставити під загрозу повернення наших моряків», – заявив Володимир Зеленський під час брифінгу 27 червня.

Він нагадав, що звертався до Верховної Ради щодо звільнення Павла Клімкіна, однак парламент провалив розгляд відповідного подання.



Також Володимир Зеленський звернувся до Президента РФ щодо полонених українських моряків.

«Я хочу звернутися до Президента Російської Федерації Володимира Путіна: у нас у всіх є діти. Поверніть дітей батькам», – сказав Глава держави російською мовою.

https://www.president.gov.ua/news/taki-diyi-mozhut-postaviti-pid-zagrozu-povernennya-nashih-mo-56085


Із 27-ю річницею референдуму за Незалежність України

Ми йдемо своїм шляхом - Президент привітав українців із 27-ю річницею референдуму за Незалежність України

1 грудня 2018 року - 14:21

Ми йдемо своїм шляхом - Президент привітав українців із 27-ю річницею референдуму за Незалежність України

Президент Петро Порошенко звернувся до українців з нагоди 27-ї річниці Всенародного референдуму за Незалежність України. «1 грудня 1991 року ми переконливо відповіли на одне із найважливіших питань в нашій історії: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». «Так!» - вигукнули тоді понад 90%», - наголосив Президент.

Він підкреслив, що рішення про державну самостійність набрало більшість голосів в усіх регіонах, включно з Кримом та Севастополем.

«Юридично вийти із складу імперії було не так складно. Куди важче виявилося позбутися колоніального минулого де-факто. Понад два десятки років ми рухалися зиґзаґами. День – на схід, день – на захід. Як не багатовекторність, так позаблоковість», - зазначив Петро Порошенко.

«І все змінилося в 2014-му. Тепер ми йдемо своїм шляхом. І лише членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно й безповоротно зніме загрозу нашого повернення до «тюрми народів», якою колись абсолютно справедливо нарекли Російську імперію», - наголосив Президент.

Глава держави підкреслив, що Угода про асоціацію та безвізовий режим з Євросоюзом, створення боєздатної армії і відмова від російського газу, зміцнення позицій української мови і повернення до власної історії, закріплення курсу на ЄС та НАТО в Конституції України – все це частина нашої державницької стратегії.

«Її влучно описують дві крилаті фрази українського письменника минулого століття Миколи Хвильового: «Геть від Москви!» - «Дайош Європу!», - сказав Президент. При цьому він підкреслив, що «про це ж – автокефалія та Томос».

«Це не стільки церковне питання, скільки питання нашої державності, нашої незалежності, нашої національної безпеки», - підкреслив Петро Порошенко.

https://www.president.gov.ua/videos/zvernennya-prezidenta-ukrayini-do-27-yi-richnici-referendumu-1206

Невбиті.



          Мабуть не всі в країні досі охоплені тими радощами, про які віщають нам вітчизняні та світові змі. Таких радощів на все життя раз-два і край.
          Тому і я вирішив своїм рупором долучитися до глашатайства цієї віковічної події.
          Радий вас повідомити, що багаторазово невбитий Порошенко та незчисленно разів невбитий Аваков продовжують крокувати переможною ходою по трупах цинічних бандерівців до своєї мети. Яку нам таємниче не розповідають. Мабуть це буде сюрпрайз.
          І щоб уникнути в майбутньому ще раз бути невбитими, Порошенко та Аваков почали відловлювати по всій країні тих, хто їх не вбив, і цілком раціонально ховати всіх у СІЗО.
          Я пропоную всім 42 млн. українців, які не вбили Порошенка та Авакова, пройти на Банкову з повинною, здатися та почати розбудовувати Україну на фабриках невбитого Порошенка під неусипаючим оком невбитого Авакова.
          Кожен українець повинен пам'ятати, якщо він не вбив Порошенка та Авакова, то він одразу потрапить на олівець невбитих Порошенка та Авакова, які скоропостижно запропонують їм теплі, комфортні місця в елітних СІЗО, де вони проведуть залишок свого життя насолоджуючись всіма принадами сибарита.
          Сідаймо, від гріха подалі, в СІЗО всі, хто не вбив Порошенка та Авакова!
          Слава невбитим Порошенку та Авакову!

Родина президента - увага і повага!

На День прапора Марина Порошенко була у сукні за 899 гривень

Нагадаємо, що під час інавгурації Петра Порошенка Марина Порошенко з'явилася у вбранні від Вікторії Гресь (вдень у Верховній Раді), а ввечері - від Лілії Пустовіт.

Як розповіла у своєму блозі в "Українській правді” консультант по стилю і культуролог Зоя Звіняцковская, “у демократичних країнах перші особи не просто носять одяг своїх, місцевих дизайнерів - вони ще й час від часу надягають на публічні заходи бюджетний одяг, недорогі речі зі звичайних магазинів. Бо завжди і скрізь ходити в сукні за ціною машини - це атавізм.”

Нагадаємо, що, наприклад, дружина президента США Мішель Обама якось з’явилася у сукні від бюджетного бренду H&M за 95 доларів.

Мегабактерія Пецяпорошенко



          Гнійна короста на всій Україні. 
          Карамельно-корупційна.
          Рівним шаром.
          Щось там потихеньку булькотить, продукує сморід.
          Легіони бактерій постійно снують по всьому шару, знищуючи та нейтралізуючи вогнища оздоровлення країни.
          Мегабактерія Пецяпорошенко рве підметки в інформаційному полі, гасає з легіоном супербактерій по країні, генеруючи підживлюючий грунт та тепличні умови для закріплення корости на віки вічні. 
          Начебто гнійні процеси відбуваються стабільно і ніщо їм не загрожує.
          Але...
          В самому центрі, шар корости пробила одна людина, невеличка жінка, Юлія Тимошенко. Гній на неї не діє. Невеличка квітуча ділянка, з зеленими деревами та чистим повітрям, на якій вона стоїть, з лякаючою Мегабактерію швидкістю, збільшується на очах.
          Навколо неї найбільше скупчення бактерій, які штурмують цю ділянку та саму Тимошенко.
          Але все марно. Наближаючись до цього острівця оздоровлення вони мільйонами згоряють у світлі, яке острівець випромінює.
          Не допомагають і старі, перевірені Супербактерії Яценюк, Лещенко, Найем, Кушнірук, Сюмар, Богословська, Геращенко-метелка та інші. Але і тут, зараза та отрута, яку вони завжди продукували, тепер не діє та абсолютно втратили свою силу.
          А нові бактерії, на кшталт Тетерука, Геращенка-свині, які інколи випинають з сонму гнилі, недостатньо кваліфіковані та не володіють достатнім інструментарієм боротьби проти світла, добра та справедливості. 
          Час від часу Мегабактерія Пецяпорошенко намагається накриту ділянку з Тимошенко відволікаючим інформаційним газом у вигляді корупційних скандалів, в яких замішані його ж бактерії, призначенням на посади якихось відомих, завербованих ним людей, "сенсаційних" заяв про власний, гнилий патріотизм. Але, рух кислороду, озону зі здорової ділянки не дозволяє цьому газу туди пробитися і він швидко розсмоктується.
          Мегабактерія Пецяпорошенко, відчуваючи свою смерть, починає втрачати орієнтацію, робить одну помилку за іншою.
          То ж, гуртуймося навколо світлої, здорової ділянки українці, дихаємо її повітрям, підтримуємо Юлію Тимошенко!
          Перемога буде за нами!

Шаблон для Порошенко


        Шаблон для прес-конференції П.Порошенко.

        Запитання - Петро Олексійович, багато людей починають вважати вас підарасом, як і Януковича. Як ви до цього ставитися?
        Відповідь - О-о-о, Машенька(Леночка, Сонечка, Танечка і т.п.), як я радий тебе бачити! У вас дуже чудова газета. Я бував у вас, давав інтерв'ю. Здається, саме вам давав. Я досі пам'ятаю тепло вашого коліна, якого торкалося моє коліно. (під час цієї фрази треба усміхатися як можна ширше, привітно помахувати рукою, і нахилятися до кореспондента, наче для поцілунку)
      - І вашого керівника Васю(Вітю, Колю, Федю і т.п.), я дуже добре знаю. І дуже сильно його поважаю. Він один з найкращих підприємців в Україні. Пам'ятаю, ми зустрілися з ним в Париже, на бізнес-форумі. Я(обов'язково саме "я"), представив його світовій бізнес-спільноті. Всі були в захоплення і дуже дякували мені. (тут треба багатозначно посміхатися та робити представницький вигляд)
      - І взагалі, ви знаєте, преса робить дуже значущу для суспільства справу. Ви санітари політики. На вас всі рівняються. (під час цієї фрази треба зробити жест рукою, начебто вона тримає два яйця, і водити нею вправо та вліво)
      - Саме ви, відважні журналісти, передаєте нам всю інформацію з фронта, де гинуть патріоти України. (тут треба зморщити обличчя, наче вас душать сльози)
      - Вони віддають своє життя за нас з вами. Щоб наші діти жили під мирним небом...(ну, і ще хвилин п'ять про патріотизм, незалежність, недоторканість)
      - Да, а яке було запитання?А, згадав. Ви знаєте, я запитав про це у Путіна Володимира Володимировича. Він сказав, що все в порядку, я не підарас. Тому, я спокійний.

        Святік Ціголко - Наступне запитання....

Зеленський Вова каже про 1 грудня 1991 р.

Зеленський Вова каже про 1 грудня 1991 р.

Хоч це й не передбачено правилами правопису, але я гадаю, що слово «Незалежність» варто писати з великої літери.
На знак безмежної поваги до всіх, хто століттями за неї боровся, та як символ того, як багато вона для нас означає.

Вперше розповідаючи дітям, що таке Незалежність України, її суверенітет, свобода та самостійність, можна почути їхнє щире здивування: «А що, хіба може бути якось інакше?»

На це запитання 29 років тому наше суспільство дало, без перебільшення, історичну відповідь: інакше бути не може.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян сказали незалежній Україні «так».

Понад 28 мільйонів голосів стали одним, потужним голосом українського народу, щоб промовити на весь світ: «Ми хочемо й будемо жити у своїй державі – у вільній Україні».

Згодом ми зрозуміємо, що здобуття Незалежності не означає остаточного завершення боротьби. Що її потрібно захищати зі зброєю в руках, ціною власного життя.

Ми робимо це сьомий рік поспіль. Робимо все для настання миру та повернення своїх територій.

Заради майбутніх поколінь та їхніх щирих здивувань: «А хіба може бути інакше, як вільна, єдина та незалежна Україна?»
Давайте задумаємося про це й будемо пам’ятати щоразу, коли так кортить розпочати фейсбук-баталію з власними співвітчизниками на тему «Хто більше, краще та правильніше любить Україну?»

Головне ж сьогодні полягає в тому, що у нас є все необхідне, аби ми стали потужною та конкурентоспроможною країною. І Україна має всі шанси бути саме такою вже незабаром. Але це можливо за однієї простої умови – якщо всі ми разом докладемо для цього свої зусилля.


( і "Телеграм")

01.12.20 09:21 Зеленський про Всеукраїнський референдум 1 грудня: Здобуття Незалежності не означає остаточного завершення боротьби, її потрібно захищати зі зброєю в руках
Зеленський про Всеукраїнський референдум 1 грудня: Здобуття Незалежності не означає остаточного завершення боротьби, її потрібно захищати зі зброєю в рукахПрезидент України Володимир Зеленський привітав з 29-ю річницею всеукраїнського референдуму на підтримку Акта проголошення незалежності України.

"Вперше розповідаючи дітям, що таке Незалежність України, її суверенітет, свобода та самостійність, можна почути їхнє щире здивування: "А що, хіба може бути якось інакше?" На це запитання 29 років тому наше суспільство дало, без перебільшення, історичну відповідь: інакше бути не може. 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян сказали незалежній Україні "так"", - зазначив глава держави.

Понад 28 мільйонів голосів стали одним, потужним голосом українського народу, щоб промовити на весь світ: "Ми хочемо й будемо жити у своїй державі – у вільній Україні".

"Згодом ми зрозуміємо, що здобуття Незалежності не означає остаточного завершення боротьби. Що її потрібно захищати зі зброєю в руках, ціною власного життя. Ми робимо це сьомий рік поспіль. Робимо все для настання миру та повернення своїх територій. Заради майбутніх поколінь та їхніх щирих здивувань: "А хіба може бути інакше, як вільна, єдина та незалежна Україна?". Давайте задумаємося про це й будемо пам’ятати щоразу, коли так кортить розпочати фейсбук-баталію з власними співвітчизниками на тему "Хто більше, краще та правильніше любить Україну?"- додав Зеленський.

Президент підкреслив, що головне сьогодні полягає в тому, що у нас є все необхідне, аби ми стали потужною та конкурентоспроможною країною. І Україна має всі шанси бути саме такою вже незабаром. Але це можливо за однієї простої умови – якщо всі ми разом докладемо для цього свої зусилля.
  

РЕФЕРЕНДУМ ПЕРШОГО ГРУДНЯ 1991 – всенар. голосування (референдум), організоване та проведене з метою визначити ставлення громадян України до Акта проголошення незалежності України на підставі положень Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991.

Рішення про проведення референдуму містила постанова Верховної Ради України "Про проголошення незалежності України" від 24 серпня 1991. Порядок проведення і текст бюлетеня були затверджені постановами Верховної Ради України "Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України" та "Про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі" від 11 жовтня 1991. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" із двома варіантами відповіді: "Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую". Одночасно Верховна Рада України прийняла спец. звернення "Шановні співвітчизники", в якому закликала громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України: "Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками "власної хати", де панують "своя правда, і сила, і воля"".

Проведенню референдуму передувала публічна дискусія на шпальтах укр. та загальносоюзних засобів масової інформації. Підготовку всеукр. референдуму, підрахунок поданих голосів та підведення результатів голосування здійснювали Центр. виборча комісія по виборах нар. депутатів України, Комісія Крим. АРСР по виборах нар. депутатів Крим. АРСР, обласні, районні, міські, районні в містах комісії по виборах депутатів місц. Рад нар. депутатів.

Референдум пройшов в усіх 27-ми адм. регіонах України: 24-х областях, 1 автономній республіці та 2-х містах зі спец. статусом. У голосуванні взяли участь 31891742 виборці, або 84,18 % тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента України (37,8 млн громадян). На підтримку незалежності висловились 28804071 громадянин, або 90,32 % тих, хто брав участь у голосуванні, у т. ч.: у Крим. АРСР – 54,19 %, Він. обл. – 95,43, Волин. обл. – 96,32, Дніпроп. обл. – 90,36, Донец. обл. – 83,90, Житомир. обл. – 95,06, Закарпат. обл. – 92,59, Запоріз. обл. – 90,66, Івано-Франк. обл. – 98,42, Київ. обл. – 95,52, Кіровогр. обл. – 93,88, Луган. обл. – 83,86, Львів. обл. – 97,46, Миколаїв. обл. – 89,45, Одес. обл. – 85,38, Полтав. обл. – 94,93, Рівнен. обл. – 95,96, Сум. обл. – 92,61, Терноп. обл. – 98,67, Харків. обл. – 75,83, Херсон. обл. – 90,13, Хмельн. обл. – 96,30, Черкас. обл. – 96,03, Чернів. обл. – 92,78, Черніг. обл. – 93,74, у Києві – 92,87, Севастополі – 57,07 %. Референдум мав імперативний характер, його рішення були загальнообов'язковими та не потребували затвердження.

Дж.: Закон УРСР "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми" № 1286-ХII від 3 липня 1991 р. "Відомості Верховної Ради УРСР", 1991, № 33, ст. 443; Звернення ВР до народу України. "Голос України", 1991, 24 жовтня; Постанова Верховної Ради України № 1660-XII "Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України". "Відомості Верховної Ради України", 1991, № 48, ст. 663; Постанова Верховної Ради України № 1661-XII "Про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі". Там само, ст. 664; Результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року (дані за телеграфними повідомленнями комісій). "Урядовий кур'єр", 1991, № 38–39; Відомість про результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. 

Граблі від Рошен



        Жив-був Міхо Саакашвілі. І була в нього Грузія.
        І були в Грузії корумповані суди, прокуратура, міліція.
        І Міхо Саакашвілі дав клятву, що він зробить їх чесними, некорумпованими та хорошими.
        Дав, і з з потрійною енергією взявся воплощать свою клятву в життя.
        І через деякий час він предоставіл народу плод свого терністого труда. Плод був грандіозний. Палаци Правосуддя, поліція, всі в білому суди та прокурори.
        Всі навколо восхіщалісь, аплодували і ставили Міху в приклад - "Ось як треба! Молодець! Вчиться всі у Міхі!".
        Це була дуже світла сторона Міхі, яка виблискувала та грала на Сонці всіма кольорами веселки. Сам Міха купався, плавав кролем в цих променях слави і гордо тримав свою геніальну голову на плечах.
        Але, як ми знаємо, все має початок і має кінець.
        Кінець прийшов і Міхе.
        До влади прийшли резиденти Вови Хуйла. А Вова сильно не любив Міху. Але ми не хвилювалися за Міху, тому що Міха зробив суди, прокуратуру, поліцію сильно чесними, цивілізованими та непідкупними, і вони не дадуть Міху обідеть.
        Ми чекали, що Міха стане у весь зріст та випробує на собі ним же створене справедливе та чесне правосуддя. Ну, як лікар Ян Пуркіне, який випробовував на собі ліки, які створював.
        Але чомусь стався конфуз. Коли Міха відійшов від владних повноважень, він швиденько зібрав чемодан та зробив ноги зі своєї країни. Шо такое, шо сталося? Куди, чому?
        В цей час, прокуратура, яку Міха зробив безпристрастною, зайшла до Міхі ззаду і перемкнула свою увагу з його світлої сторони на його темну сторону. І, мабуть, побачивши там якісь чорні плями, незамедлітельно відкрила проти нього кримінальну справу та попросила Міху зробити ноги назад.
        Міха, який в цей час вже читав лекції, удівленнним його талантом почитателям, в США, чемно подякував за запрошення і сказав, що він смелий, що він не буде робити зупинку у своїй боротьбі і поїде назад коли Бог дасть.
        Ну, і далі продовжував собі читати лекції, та з американського вікна спостерігати, як в Грузії чесні прокуратура та суди швиряли одного за одним його соратників по боротьбі в темніци.
        Окружающее Міху середовище с удівленіем почало самому собі задавати питання, а чому ж це Міха не дозволяє чесному суду дослідити його темну сторону? Тут напрошуються дві відповіді. Або Міха створив чесні суди, прокуратуру, поліцію під себе, "правильні" і вони його не чіпали поки він мав владу і славу, або таки у святого Міхі є дефекти, за які його можуть ізолювати на деякий термін від середовища.
        Відповіді на ці питання поки нема, тому що чесний суд поки не може подивитися Міхе в його ясні очі, в зв'язку з відмовою цих очей з'явитися на стрелку, яку суд йому призначив.
        Але прокуратура не сиділа склавши прокурорські руки, а почала готувати документи на екстрадицію Міхі з різних його схованок.
        Відчувши, що може статися непоправімое і Штати внемлют його екстрадиції в Грузію, він почав озиратися по боках і орліним взором побачив, що в Україні відбувається Майдан, і на Майдані є сцена.
        Тоді Міха, вдруге, на протязі стислого проміжку часу, знов зібрав чемодан і стремітельним літаком переместілся з підозрілих Штатів у буремний Київ на сцену Майдана. Там йому одразу почали хлопати долонями, тому що пам'ятали про його світлу сторону, а про темну все було в темноті.
        Після того, як Янукович втік, гнівний облік Міхі почав мельтешити на різних ток-шоу, де він гнобив Януковича, якого в свій час одним з перших привітав з фальсифікацією на виборах-2010, з яким жив дружно та не мав до нього ніяких претензій.
        Коли відбулася операція Путіна "Водинтур", і українськи лохі обрали Президентом кремлівського посіпаку та корупціонера Порошенка, Міха не збавив оберти і продовжував героїчно викривати корупціонерів, які вже давно були викриті українським народом. Хоча наші суду та прокуратура цього робити не хотіли.
        Пройшов деякий час. Порошенко вже внедрілся в усі схеми, ліфти і конфігурації Системи, успішно зробив індульгенцію корупціонерам, крадіям та вбивцям та томно почивав на лаврах Майдану.
        Але були деякі нюанси, які заважали йому безмятежно отходіть ко сну. Насамперед це були неохоплені ним деякі фінансові потоки. До цього додавалося подозреніе, що у його війська епігонів БПП починають з'являтися смертоносні симптоми, які проявляються в падінні могучего рейтинга, а у його неустанного ворога та ворога всіх корупціонерів, Тимошенко, навпаки, рейтинг починає повертатися на билие позиції.
        І з цими тяжелими думами, він дивиться телек, а там наш оперативний Міха прям таки нещадно та злободневно позоріт корупціонерів і накликає на них кару чесного суду та чесної прокуратури. Деякі, присутні там корупціонери в захопленні плескають йому в долоні, ну а лохі, так ті взагалі, радісно втрачають свідомість від його прямолінейних та правдивих речей.
        Отак з-під лоба Порошенко слухав все це, і тут йому в голову током вдарила мисль.
        Він незамедлітельно викликав Ложкіна і видав йому усний наказ - А подать сюди Міху Саакашвілі!
        Я тут, - ізрек Міха, моментально матеріалізувавшийся на підлозі перед Пецею.
        - О, ти чо, под дверямі сидел, чи шо? Ладно, хочеш служить?
        - Об чем речь, всемі фібрами, Петр Алексеевіч!
        - Тогда слушай. Я тут смотрю, как ти прям таки нещадно завоевуеш популярність тим, що ворушиш незворушних корупціонеров. Правільно делаеш. Молодец. І в тоже время не трогаеш меня. Тоже правільно делаеш. Молодец.
        - Ну а как же, Петр Алексеевіч, Президент Саакашвілі всегда понімал Президента Януковича, а сейчас понімаєт Президента Порошенка.
        - Заглохні, я слова тебе не давав, ти не у Шустрого знаходишся. Молодец шо понімаеш. А тепер слушай.
          У меня тут кое-какие проблеми начинают вирісовиваться. У моей бригади БПП начінает падать рейтінг. А ето терзает мою душу. Потому что, может бить придется ідті на вибори. А как я пойду на вибори, еслі у моей бригади обозначілось стремленіе к нулю? Как? Нельзя. Нада что-то делать.
          І тут, смотря телек, я розглядел в тебе пламенного пістобола, которий ефективно колпашит лохов. І  в связі с етім я решил втянуть тебя в орбіту моево лохоторона. Дело в том. что в нашей стране все решают лохі. Я іх прібіл на виборах і оні должни оставаться в моем стаде. А тут начала поднімать голову Тимошенко, силой раскривать лохам глаза, і оні начинають відеть, что я іх наіпал. Нада швидко снова закрить ім глаза.
          В етом ти должен мне помоч, У тебя хорошо виходіт лепіть горбатого.
          Значится так. Я даю тебе гражданство і прівлекаю  во власть. Будеш губернатором Одескої області. Спокойно, спокойно, работать там будут твоі люді, назначай кого хочеш, а сам можеш появляться там время от времені. Я прикажу Ківалову. что-би он тебе там помог. Главное, продолжай несті в телеке ту саму пургу, какую нес все время. Одно условіе, Я, ето святое. Меня не трогай. Ково хочеш, тово і рві на кускі. Относітельно меня - ТАБУ! Головне, что-би лохі уссикалісь от радості, когда слушают тебя, і шлі за тобой как те криси, которих Нільс утопіл дудочкой. Лохі для тебя і есть вот еті криси. Ти должен утопіть іх в моем гавне так, что-би оні забилі про какую-то там свободу, про Тимошенко, про свою дебільну гідність та свідомість.
          Можеш ездіть по всей стране, організовивать разние собранія, встречі з лохами, я дам тебе телевізіонную поддержку в прайм-тайм, тебя будут слушать мілліони.
          Потом купіш партію, іх у нас валом, я дам тебе спісок, кого туда взять, і пойдеш на вибори. когда я решу.
          Главное, не дать Тимошенко набрать большинство на виборах.
          Понял?
          Согласен?
        - Конешно, Петр Алексеевіч! Все будет сделано в лучшем віде. Не сомневайтесь.
        - Да, і что-би я не сомневался. Тут прийшла малява з Грузії, просят тебя видать для екзекуції.
        Міха побледнел, зашатался і вхопився за спінку стула.
        - Спокойно, спокойно, шо ти такой нервний. Пока я послал етіх сук православних куда подальше. А еслі ти начнеш какіе-то косякі лепіть, еслі шаг вправо, шаг влево, то отдам тебя етім твоім друзьям, пусть оні там режут тебя на кускі.
        - Не нада, Петр Алексеевіч.
        - Сам не хочу, ти мне здесь нужен.
          Да, і попутно вирішиш одну мою проблемку. В Одесе прибьеш все Беніних людей. Особенно на таможне. Я тебе дам своїх, поставіш іх там. Ну і сам можеш оттуда покормітся. Тот же Ківалов тебе поможет. Что-би у тебе билі деньгі на все еті разезди, встречі, что-би і сам не голодал, вопчім, косі капусту. Но не крисятнічай. Понял?
        - Понял, Петр Алексеевіч! Дай Бог  вам здоров'я! Можна пріложиться?
        - Можна. Цілуй.
        І Пеця простягнув Міхе свою лапку.
        Ось така історія. Вона ще не закінчилася. Її продовження ми бачимо в реальному часі. Все відбувається так, як і спланував Пеця Порошенко.
        Чим все це закінчиться, хто зна.

Байден на підході.


          Вот. Дядя Байден весточку везе від свого шефа Барака Обами.
           Суета в нашому болоті бомонді.

          Пеця Порошенко поскакав на кліматичний саміт, поплакався там на трибуні, отримав пістюлей від тамошніх журналістів(а там справжні журналісти, не наши мусі та сері), але по оконцовке хотів прикластися до могутньої длані Обами.
          Під час спільного фоткання.
          Сів у засідку за кулісами, а коли Обама вийшов та почав ручкатися з різними там мугабами, наш Пеця, мирший вистрибнув з засідки та став перед Обамою стовпом.
          І стояв так, не смикаясь, доки Обама до нього не підійде та не помітить його світлий лучеразний образ.
          Обама не підійшов і не помітив. Треба було Пеці хоч би очима кліпнути, а то Обама мабуть і правда подумав, що це стовп. І послав Пецю нах.
          Хоча я думаю, що все ж таки помітив, і помітивши, просто послав нах. Про що свідчить це фото.
          Пеця сильно огорчився і став взад.



          Прилетівши в Україну, Пеця отримав по телетайпу "молнію" від свого подельника Фірташа. "Молнія" стисла - "Приезжаю Украина тчк встречай тчк"
          Пеця Порошенко содрогнулся.
          Тут Байден, а тут Фірташ. Якого Байден шукає.
          Мало того, тут ще й народ, який також Фірташа шукає.
          Пеця вирішав налякати Фірташа. Спустив з ланцюга Антошку-картошку, який по всіх ефірах почав стремітельную кампанію про те, як він буде мужественно арештовувати Фірташа прям таки на трапі літака.
          Фірташ не повірив.

          Тоді Пеця підключив до цієї кампанії важку артилерію, самого поліцейського поліціянта, Авакова. Аваков відсунув в бік Антошку-картошку і сказав, що це він буде арештовувати Фірташа.

          Фірташ знов не повірив.
          Тоді Аваков посадив взвод спецназу в авто, привіз їх в аеропорт і сфоткав перед ескалатором і перед будинком аеропорту.
          Тоді вже Фірташ намек зрозумів і дезавуював свою "молнію".
           Мовляв, потом приїду. Як Байден поїде.
          У Пеці відлегло від серця.

          Але смутние сомненія все рівно не залишають Пецю. Відчуває Пеця, що пістюлями від французьких журналістів, справа не обмежиться. Дядя Байден може привезти пістюлей і від Обами. Згоряча Обама може і під зад дати Пеці. 
          А щоб цього не сталося, Пеця вирішив створити собі ореол реформатора та улюбленця українців. 
          Ну воно в реалі такий ореол створити навряд чи вийде. То треба створювати в тілівізорі. І в інтернеті.
          На щастя(для Пеці), в нашому інформаційному колгоспі вже деякий час усердно працює шоколадно-запопадлива бригада "Шрайк енд блохери".
          Там присутні журнашлюшкі різних мастей та блохери, що люблять пописати та поїсти. Пописати про геній Пеці та поїсти продукцію Пеці.
          Пеця давно вже їх прикормив, і ось вони нарешті стали у нагоді.
          Всю цю бригаду Пеця ось вже три доби тягає по своїх кабінетах на Банковій, видає їм різні інструкції, дорожні карти, напутствія та гешефти з цимесами.
          Тепер чекаємо від них ураган, буревій, вир од, панегіриків, акафістів, серенад во славу Пеці Богородиці, що розкидає направо-наліво ману небесну та різні реформи.
          Саме цим Пеця Порошенко хоче огорошити дядю Байдена, щоб він не сильно його пістіл. Мовляв, дивись, дядя Байден, яка в мене репутація у народа. Ого-го яка!
          Паралельно Пеця написав грізного листа самому собі, щоб він, Пеця бистро ставав хорошим.
          І підписався - "Найем, Лещенко і мільйони"
          Ну це, як приклад, що він демократ і дає дозвіл на критику себе.


          Ну мабуть ще будуть якісь рухи шоколадним тілом. Побачимо.

          Суета коснулася хоч і близорукого, але дальнозоркого Сені Яценюка.
          Той вже прям таки заднім отверстіем відчуває, що туди вже щось встромляють.
          Ну там вже мабуть нічого не допоможе. Навряд чи Сеня чимось розчулить дядю Байдена.
          Навіть жертвенна коза Мартиненко, яку він вирішив спалити в корупційному вогнище. Хоча і воно скоріше всього буде віртуальним та символічним. Дров не вистачить. Але ж Сеня досі міркує, що вистачить тільки наміру.
          Думаю, дядя Байден на наміри вже не клюне.

          Ось така рекогносцировка.
          Суета розширюється та розповзається.

У нас був вибір...



          У нас був вибір...
          "Зрі в корень" (К.Прутков)
          За все треба платити.
          А корінь треба пам'ятати. Він в 2010 році захований.
          Тоді Господь подивився зверху в подозрітельную трубу і побачив, що на берегах Дніпра великий народ прокидається.
          І ось прийшов 2010 рік.
          І Господь каже, що ж, треба перевірити, чи заслуговує цей древній народ на відродження. Дам йому вибір, гідну людину, Юлію Тимошенко, і урку Януковича. Подивлюся. кого вони оберуть.
          Пройшли вибори.
          Зрозуміло, каже Господь. Рано ще. А могли би мати квітучу країну, членство в НАТО, сильну, боєздатну армію, добробут у кожній родині.
          Ну тоді хай платять по цьому рахунку.
          Рахунок: Країна розграбована, загинула Небесна Сотня, Золота Орда прийшла з війною.
          Так, каже Господь, зараз приберу Януковича, і ще дам шанс обрати свою долю цим бовдурам.
          Знов перевірена та гідна людина, Юлія Тимошенко і маладоє літцо, барига та корупціонер, Порошенко.
          Пройшли вибори.
          Щось я не можу зрозуміти, каже Господь, чи це той народ, якій панував на цих землях тисячі років тому? Зараз я бачу якесь стадо недоумків.
          А могли ж врятуватися від тієї прірви, біля якої опинилися.
          Ну що ж, хай тримають ще більший рахунок.

          Рахунок: Десятки тисяч загиблих, знищена економіка, народ в злиднях, майбутнє не проглядається.

          За все треба платити.
          Чи надасть Господь третій шанс?