хочу сюди!
 

Оксана

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «степан бандера»

На Житомирщині 2019-й оголосили роком Бандери

На Житомирщині 2019-й оголосили роком Бандери
 27 липня 2018, 00:02
У Житомирській області України 2019 рік буде оголошений роком Степана Бандери. Відповідне рішення сьогодні ухвалила Житомирська обласна рада.

У Житомирській області України 2019 рік буде оголошений роком Степана Бандери. Відповідне рішення сьогодні ухвалила Житомирська обласна рада.

Про це передає «Слово і Діло» з посиланням на УНІАН.

«Сесія підтримала це питання, погодившись з рекомендацією комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності», - йдеться в повідомленні.

Крім того, облрада рекомендувала Житомирській міськраді при формуванні міського бюджету на наступний рік врахувати необхідність виділення грошей на установку в місті пам'ятника Бандері.

Архівні посилання на тему про Степана Бандеру




Степан Бандера: Украина между красным и черным. 2015
394 926 переглядів

Robinzon.TV • интернет-телевидение • Харьков • всё включено:)
Опубліковано 5 січ. 2015 р.
Копирование будет пресекаться страйками!
Жанр кино  ИСТОРИЧЕСКОЕ РАССЛЕДОВАНИЕ стал возможен только сейчас -  после того, как сняли гриф секретности с дел военных событий по истечении 75 лет. В этом фильме, можно сказать, не просто каждое слово подкреплено документом, но и все документы или архивные ссылки выведены на экран. Смотрите, изучайте, анализируйте.

Robinzon.TV - информационное агентство, первое в Украине интернет-телевидение.
Новости, основные события в стране и мире глазами харьковских журналистов. То, что вышло в эфир, и то, о чем мы умолчали: о власти, о городе, о людях, живущих рядом с нами. Наши ответы на ваши вопросы, исследования и впечатления, сплетни и скандалы в жанре, свободном к пониманию всех, кого еще не научили верить во все, что положено.
Внимание! Использование в телевизионном эфире возможно лишь после согласования с автором: [email protected]. Все права зарегистрированы!
Attention! Use in a television broadcast is only possible after consultation with the author:  [email protected]  . All rights are registered!
Категорія
Некомерційне й соціальне відео

Додайте коментар для всіх…
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич
1 рік тому
Корисний фільм, добре, що російською озвучка, як і вироблено в Харькові. До речі, я щось не пригадую фільмів грунтовних про Степана Бандеру і його прибічників, випущених на Львівськім ТБ. Рекомендую всім подивитись  "Собор на крові"


Спецвипуск. Про фільм "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним"
1 964 перегляди

UA:Перший
Опубліковано 5 січ. 2015 р.

Про передісторію створення, мету документального фільму "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним" розкаже автор і режисер Ігор Піддубний.
А також про суперечливу постать Степана Бандери, бандерофобію та розвінчування міфів, які так наполегливо нав'язує російська пропаганда, говоритимуть доктор психологічних наук Нігора Хазратова та кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру дослідження матеріалів з історії визвольного руху Олександр Іщук.



Степан Бандера.Заказное самоубийство.Тайны века
8 403 перегляди
 
Непознанное
Опубліковано 18 черв. 2015 р.
Родился в семье греко-католического священника. Член Украинской войсковой организации (с 1927 года) и Организации украинских националистов (ОУН) (с 1929 года), краевой проводник ОУН на Западноукраинских землях (с 1933 года). Организатор ряда террористических актов. В 1934 году был арестован польскими властями и приговорён судом к смертной казни, позднее заменённой на пожизненное заключение. В 19361939 годах отбывал срок в польских тюрьмах, свободу получил в сентябре 1939 года благодаря нападению Германии на Польшу. Некоторое время находился в подполье на советской территории, после чего ушёл на Запад. С февраля 1940 года — после раскола ОУН — руководитель фракции ОУН(б) (бандеровского движения). В 1941 году возглавил созданный годом ранее Революционный Провод ОУН. После нападения Германии на СССР был вместе с другими деятелями украинского националистического движения арестован немецкими оккупационными властями за попытку провозглашения самостоятельного Украинского государства и помещён под стражу, а позднее (после января 1942) отправлен в концлагерь Заксенхаузен, откуда был отпущен гитлеровцами в сентябре 1944 года. В 1947 году стал руководителем Провода ОУН. В 1959 году Бандера был убит агентом КГБ Богданом Сташинским, сбежавшим вместе с женой в 1961 году в Западную Германию и проживающим в США.

Этот век был особенно богат на загадочные события и мифических личностей, чей след в истории не сотрется никогда. В этих фильмах можно найти ответы на многие темные пятна истории, на сверхъестественные и необъяснимые события. Авторы фильмов пытаются разобраться в многочисленных мифах и тайнах двадцатого столетия.

Секрети Бандери

Секрети Бандери





Опубліковано 25 груд. 2014 р.
Документальний фільм виробництва каналу "1+1", який розкриє таємниці життя українського політичного діяча, ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери.

Мало в історії людей, чиє життя настільки оповите легендами. Степан Бандера: хто він? Чому для когось він ідеал для наслідування, а хтось боїться його навіть мертвого? Бандера залишив по собі вражаючу кількість таємниць, розгадати які взялась команда Департаменту журналістських розслідувань каналу "1+1".

Автором ідеї та сценарію стала Світлана Усенко, відома глядачам за фільмом "Таємниці генія Шевченка". Режисером-постановником  фільму виступили Тетяна Алфьорова та Олена Елісєєва. Оператор-постановник – Віталій Панасюк.

Степан Бандера. Україна між червоним і чорним

UA:Перший
Опубліковано 5 січ. 2015 р.

Про передісторію створення, мету документального фільму "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним" розкаже автор і режисер Ігор Піддубний.
А також про суперечливу постать Степана Бандери, бандерофобію та розвінчування міфів, які так наполегливо нав'язує російська пропаганда, говоритимуть доктор психологічних наук Нігора Хазратова та кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру дослідження матеріалів з історії визвольного руху Олександр Іщук.





Хто такий Степан Бандера і за що він боровся?

Хто такий Степан Бандера і за що він боровся?



Опубліковано 7 лют. 2014 р.
ПІДПИСАТИСЯ 1,2 ТИС.
Час шанувати і вчитися "Твій справжній друг на шляху, з якого нема сходу..." (З листа С.Бандери до М.Климишина) В революційний час постаті революціонерів привертають особливу увагу. Особливо, якщо раніше їхня діяльність, замовчувалася, або перекручувалась. 7 лютого в Сумах відбувся відкрита лекція члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка, присвячений Степанові Бандері - одному з тих, чиє життя припало на найскладніший період ХХ століття, чий приклад та ідеї досі впливають на українців у їх прагненні стати вільною, самодостатньою нацією... На це обговорення, яке проходило невдовзі після відзначення 105 річниці з дня народження провідника ОУН, зібралися науковці, громадські діячі, просто небайдужі люди. Геннадій Іванущенко поділився своїми враженнями від роботи з особистими документами Степана Бандери, які він знайшов у зарубіжних архівах. Днями пан Геннадій повернувся з майже 8-місячного відрядження до США і Канади, де працював в українських архівах для проекту ЦДВР - Електронний архів визвольного руху (www.avr.org.ua). В українській історичній науці, починаючи з середини і другої половини ХІХ ст., склалася традиція персоніфікації історії, виокремлення в історичних подіях ролі і місця видатних діячів, дослідження їх життєвого шляху, - зазначив історик. Тому і в архівній справі, створення особових фондів відомих людей дозволяє поглянути на історію їх очима. Наприклад, щоб зрозуміти, як формувалися позиції політика щодо різних питань, коло політичних соратників і опонентів, друзів, - треба досліджувати рукописи його статей і виступів, листування. І, звичайно, через газетні публікації можна простежити ставлення спільноти й до нього, як до особистості і до справи, яку він репрезентує. Особливо, якщо ця справа широко відома в світі.


Степан Бандера у транскрипції Ірини Фаріон

Так цікаво слухати від колишнього провідного комуніста за СРСР п. Ірини Фаріон про ідейний націоналізм і про провідника ОУН Степана Бандеру з особливим патосом, що, звичайно, не применшує особи Бандери, але оця гастрольна експансія Фаріон ще й в США і Канаді перед старими оунівцями мене особисто веселить. Фантасмагорія, що стала реальністю. Але все одно варте уваги.


Наша Ульяна Супрун вказує правильний шлях



Велич особистості 18.10.16 Степан Бандера



І. Фаріон. Степан Бандера - практик, теоретик, містик націоналістичного руху (Аудіокнига)

Аудіокнига.UA
Опубліковано 10 квіт. 2016 р.

Лекція Ірини Фаріон, яку вона виголосила у численних містах України й Америки з нагоди столітнього ювілею Провідника. Це перший аналіз теоретичних праць Степана Бандери як яскравого представника філософії революційного ідеалізму. У своїй книзі Ірини Фаріон здійснила аналіз політичних праць у ретроспективі української революції. Все те, про що мислив Степан Бандера, означилося у чотирьох концептах сприйняття світу: Бог, Душа, Духовність, Ідея 

Читає: Ірина Фаріон


Не всі в конгресі США освічені люди

Четвер, 26 квітня 2018, 14:11 • Юлія Шрамко • 69948
В'ятрович відреагував на заяву конгресменів США про Бандеру
В'ятрович відреагував на заяву конгресменів США про Бандеру

Володимир В'ятрович

















КИЇВ. 26 квітня. УНН. Означення в’язня нацистського табору Степана Бандеру або Романа Шухевича, який із 1943 року очолював один із наймасштабніших антинацистських рухів спротиву в окупованій Третім рейхом Європі, прикладом вшанування колабораціоністів щонайменше свідчить про низький рівень знань тих людей, які поставили свій підпис під цим. Про це заявив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй сторінці у Facebook після появи спільного листа півсотні конгресменів США щодо антисемітизму в Європі, передає УНН.

"Коли прикладом вшанування колабораціоністів називають в’язня нацистського табору Заксенгаузен Степана Бандеру або Романа Шухевича, який із 1943 року очолював один із наймасштабніших антинацистських рухів спротиву в окупованій Третім рейхом Європі, то це свідчить тільки, як мінімум, про низький рівень знань тих людей, які поставили свій підпис", - зазначив В’ятрович.

Він зауважив, що як приклад "пронацистської чи колабораціоністської пропаганди" Українського інституту національної пам’яті названо "нашу інформаційну кампанію, присвячену Українській повстанській армії".

"Ця інформаційна кампанія складалася з двох виставок "УПА: відповідь нескореного народу", і одна з цих виставок якраз розповідала про масову антинацистську боротьбу Української повстанської армії. Один зі стендів цієї виставки розповідав, зокрема, про євреїв, які в лавах УПА боролися проти нацизму, а потім боролися проти комунізму", - додав В’ятрович.

Нагадаємо, понад півсотні конгресменів США назвали Бандеру "нацистським колаборантом" у спільному листі до держдепу США.

Джерело: УНН

Вшанування 109-річчя народження Степана Бандери у Львові

Вшанування 109-річчя народження Степана Бандери у Львов 
1 січня 2018 року







Степан Бандера: цікаві факти про політика

Степан Бандера: цікаві факти про політика


02.01 11:17

  • Степан Бандера: цікаві факти про політика
  • Один з найвідоміших політичних діячів

    Степан Бендера – символ боротьби за незалежність своєї країни, видатний українець, політичний діяч, який навіть через 60 років після смерті не дає деяким сучасним політикам спокою. 1 січня 2018 року виповнюється 109-річчя дня народження Степана Бандери. І в честь цієї події, ми вирішили розповісти вам цікаві факти з життя політика.

    Цікаві факти про Степана Бандеру

    У рідному селі Степана Бандери – Старому Угринові про нього знають абсолютно всі. Політиком не просто пишаються, а навіть побудували досить великий музей, який з кожним роком приваблює все більше і більше людей.
    З резиденції, де жив Банедра, вціліла лише одна кімната. Решту довелося добудувати вже потім. Зате в інтер'єрі все одно залишилося чимало речей, які належали родині лідера. Серед них – шаховий столик, за яким грав і сам Степан Бандера. До речі, у самому музеї розповідають і показують, що у столу є друга частина, яка призначена для преферансу. Ось тільки нею ніхто і ніколи не користувався, тому що в сім'ї Бандери було заборонено грати в карти.

    В музеї так само розповідають дуже цікаву історію про Степана Бандеру. Хлопець з 10 років жив у бабусі, де здобував освіту, але кожні канікули він повертався в село. Одного разу він почув про те, як поляки катували громадську діячку Ольгу Басараб. Через деякий час батьки Бандери почули крик його сестри і побігли до хати. І там вони побачили, що за столом сидів маленький Степан. Перед собою тримав руки з розпростертими пальцями, з-під нігтя кожного пальця виднілася голка.
    Степан Бандера, якому було 12 років, пояснив свій вчинок так: "Я повинен бути впевненим, що якщо мене будуть катувати поляки, то я зможу все витримати".

    Незважаючи на таку політичну позицію навіть в самому юному віці, він любив займатися баскетболом і лижами.

    Дивіться: Секрети Бандери. Частина - 1

    https://znaj.ua/popcorn/stepan-bandera-cikavi-fakty-pro-polityka

    Нагадаємо, що 1 січня 2018 року була 109-я річниця дня народження Степана Бандери. Автор матеріалу: Антон Антонов

    10 маловідомих фактів про Степана Бандеру

    Провідник Організації українських націо­на­лістів народився 1­січня 1909 року в селі Старий Угринів — тепер це Калуський район Івано-Франківської ­області.

    Пропонуємо Вашій увазі 10 маловідомих фактів про нього.



    1. Бандера ніколи не ходив до школи.
    Дитинство майбутнього провідника ОУН припало на Першу світову війну, коли школи в селах не діяли. Окрім того, хлопець хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити.

    “Навчання в обсягу народньої школи я дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, користаючи з несистематичної допомоги домашніх учительок”
    — згадує в автобіографії. ­Попри це 10-річним зміг вступити до Стрийської гімназії. А на четвертому році навчання вже давав лекції гімназистам.

    Ревматизм давав про себе знати й надалі. Через хворобу довго не міг стати членом скаутської організації “Пласт”. Туди Бандеру прийняли з третьої спроби.

    2. Перші псевда — “Сірий”, “Лис”, “Баба”.
    Він низенького, маленького росту, худорлявий, лице молодого хлопчика, темноволосий, пострижений, одягнений в чорне вбрання”, — описує ­Степана Бандеру газета “Батьківщина” під час судового ­процесу ­1934-го. У поліційній ­анкеті вказано, що в 19 років він мав зріст 159 см. У дорослому віці — 162 см.

    3. До першого арешту 1934 ро­ку Бандеру близько десятка разів затримувала поліція.
    Уникнути розправи допомагали, зокрема, й акторські здібності. Його співмешканець Григір Мельник згадує літо 1931-го. Тоді ОУНівці в центрі ­Львова застрелили Євгена Бережницького, поліційного донощика. Влада затримала сотні українських студентів. Зокрема ­Бандеру.

    “При першому переслуханні його запитали, чи знає він, за що його арештовано, — пише Мельник. — Степан тільки здвигнув плечима: мовляв, звідки йому це знати, але як треба, то треба. Тоді його поінформували, що ось українці замордували порядну людину Бережницького. Степан з удаваним задоволенням сплеснув долонями і з усмішкою висловив свою опінію: “То мусили бути мурові хлопаки! Ви знаєте, що то був за хрунь?” Переслухуючі поглянули на себе, здвигнули й собі раменами і по короткій шептаній розмові відпустили Степана як до нічого не причасного. Натомість чимало перестрашених маминих синків допитували цілими тижнями”.

    4. У 27 років поляки засудили Бандеру до двох довічних ув’язнень.
    Підсумком підпільної діяльності стали два гучні процеси, що відбулися у Варшаві та Львові в 1935–1936 роках. Їх назвали “справою Бандери та товаришів”. У Варшаві Бандеру засудили до смертної кари. Згодом її замінили на довічне ув’язнення. У Львові отримав ще один довічний присуд.

    Коли Бандеру — тодішнього крайового провідника ОУН на Західній Україні — ввели до залу суду, підсудні встали і привітали його традиційним окликом “Слава Україні!” Спантеличені оборонці, судді та присяжні також підвелися.

    “Поводиться свобідно й починає зізнавати зрівноваженим голосом, — описує “Батьківщина” його виступ у суді. — Думки виявляє у ясній формі, з них видно, що це інтелігентна людина. Його зізнання роблять помітне враження. Цілий зал із зацікавленням слідкує за зізнаннями Бандери. Відчувається, що ця людина цілком не подібна до більшості підсудних. На запит Бандера відповідає: “До вини не почуваюся. Свою революційну діяльність я вважав тільки сповненням мого обов’язку”.

    5. Під час сповіді в тюрмі передавав таємні записки.
    “Я сидів у в’язницях “Свєнти Кшиж” коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до половини вересня 1939 року, — пише Бандера в автобіографії. — П’ять і чверть року я просидів у найтяжчих в’язницях Польщі, з того більшу частину — в суворій ізоляції. За той час провів три голодівки — по 9, 13 і 16 днів. Одну з них спільно з іншими українськими політичними в’язнями, а дві — індивідуально, у Львові й Бересті”.

    Інформацію від проводу ОУН отримував під час сповіді через капелана в’язнів — отця Йосифа Кладочного. Той також передавав олівці, всередині яких замість графіту були мініатюрні записки — “ґрипси”.
    “Від него била сила волі і стремління поставити на свойому. Якщо є “іберменш” (надлюдина. — “ГПУ”), то він власне був з такої рідкісної породи. І він був тим, який ставив Україну понад усе”, — згадує Кладочний.

    6. Гроші на втечу з тюрми дала американська діаспора.
    У травні 1938 року в Роттердамі радянський агент вбиває провідника ОУН Євгена Коновальця. Харизматичний Бандера — найкраща кандидатура на його посаду. В цей час він перебуває у в’язниці міста Вронки — за 9 км від польсько-німецького кордону. Роман Шухевич організовує втечу майбутнього провідника. Кошти на це — 50 тис. злотих — виділяє українська діаспора в США.

    Наглядачам тюрми дають аванс — по 500 злотих. В останній момент акцію скасовують. Ключник в’язниці, коли втратив можливість заробити велику суму, почав зазирати в чарку. Під час посиденьок зізнався про плани втечі. Як наслідок — поліція арештувала понад 80 осіб.

    7. Брати загинули від рук нацистів, а сестри відбували покарання в радянських таборах.
    Під час радянської окупації Бандера двічі намагався вивезти батька-священика і трьох сестер з України. Проте отець Андрій передав через зв’язкового: “Від втечі з краю відмовляюся, народ залишити не можу”. Більшовики розстріляли його в Києві 10 липня 1941 року. Сестер ув’язнили.

    Двоє братів — Василь та Олекса — загинули в концтаборі Аушвіц у липні 1942-го. Василя побили, а потім дали смертельну ін’єкцію в таборовій лікарні. “Його обсипали вапном, били до непритомности і кидали в бочку з водою, щоб він відійшов, а потім знову це кількакратно повторяли”, — описує очевидець Василь Пасічняк. Через кілька днів до Аушвіцу привезли третього брата — Олексу. “Два дні безперервно тортурували його капи й форарбайтери, поки непритомного не відвезли тачкою до кранкенбав — лікарні”, — свідчить Петро Мірчук.

    Молодший брат Богдан у складі Похідних груп ОУН пішов на південь України. Найімовірніше, загинув від рук гестапо в Херсоні 1943-го.

    8. У нацистських концтаборах підтримував конкурентів-“мельниківців”.
    В лютому 1940 року відбувся розкол ОУН. Більш радикальна частина націоналістів підтримала Степана Бандеру. Помірковані — Андрія Мельника. Згодом гестапо ув’язнило обох керівників.

    “Мельниківець” Дмитро Андрієвський згадує, що саме Бандера поінформував його про загибель ще одного члена ОУН (м) — поета Олега Ольжича. При цьому запропонував провести солідарну хвилину мовчанки по впавшому другові: “Бандера відразу виявив товариськість супроти мене. Він питав про моє здоров’я, чи дістаю пакунки, чи маю досить їсти і чи не бракує грошей. Ініціа­тива зносин з Бандерою і далі мала лишатись в його руках”.

    9. Наталя Бандера до 13 років не знала, що її батько — провідник ОУН.
    Після війни за Бандерою влаштують полювання радянські спецслужби. До 1948 року сім’я шість разів змінювала місце проживання. Зокрема, мешкали в одинокій хаті без води й електрики на краю лісу. Пізніше переїхали до Мюнхена під вигаданим прізвищем Попель.

    Наталя Бандера випадково дізналася, ким насправді є її батько: “У 13 років я почала читати українські газети, і читала там багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних обсервацій, постійної зміни прізвища, як теж через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Степан Бандера — це мій батько”.

    “Мені довелося двічі випадково бачити його в Мюнхені в дещо незвичайному вигляді, — згадує публіцист Василь Гришко. — Одного разу у вигляді типового баварця — в коротких шкіряних штанцях та в зеленому піджачку й капелюсі з метілкою. Другого разу — в вигляді типового польського єврея з тих дахавських кацетників (в’язнів концтабору. — “ГПУ”), яких тоді було багато в Мюнхені, в кепці й характеристичному плащі старомодного крою”.

    10. Про своє вбивство дізнався напередодні.
    —Дякую! Смертний вирок приймаю, — заявив Степан Бандера у 1950-х, після чергового обрання провідником ОУН. Доти радянські спецслужби здійснили на нього кілька невдалих атентатів — замахів.

    —Повідомили мене із служби безпеки, що буде атентат, але це не вперше, — цитує його слова 14 жовтня 1959 року охоронець Василь Шушко. — Застерігають мене як малу дитину, пригадують мені. Але коли, і хто, і де, і в який спосіб — все під знаком запитання. Цього разу дуже серйозно попереджували, і я вчора зробив несподіванку, покликав усіх хлопців із друкарні на вулицю, щоби продемонструвати свою присутність.
    Бандера відмовився від супроводу охорони. ­Наступного дня агент Богдан Сташинський застрелив його з пістолета, наповненого отруйним газом.