хочу сюди!
-
-
48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років
Замітки з міткою «кому вниз»
Музика Високого Духу
- 23.03.12, 10:50
Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвала батьків української готики «КОМУ ВНИЗ». А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я б назвала Андрія Середу.
Гурт «КОМУ ВНИЗ» і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі часи нерозуміння, гоніння, славу. Гурт пройшов через усе це і залишився собою.
Кожна пісня гурту має своє оригінальне коріння і зазвичай глибоко пов’язана з традиціями України, випромінює справжній український дух. Музика «КОМУ ВНИЗ» підіймає з колін, дає наснагу в час, коли вже нема кого слухати і не видно, куди йти...
«КОМУ ВНИЗ» - це гурт, який творить Музику Високого Духу!
16
ТАРАС ШЕВЧЕНКО - УКРАЇНА !!!
- 09.03.12, 19:08
Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить.
Болить, і плаче, і не спить....
Стоїть в селі Суботові на горі високій ...
6
«КОМУ ВНИЗ» — МУЗИКА ВИСОКОГО ДУХУ
- 30.09.11, 13:24
Гурт «КОМУ ВНИЗ» і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі часи нерозуміння,
гоніння, славу.
Гурт пройшов через усе це і залишився собою.
«КОМУ ВНИЗ» підіймають тебе з колін лютою силою козацтва, м’якою струною бандури, голосом, що дасть наснагу в час, коли вже нема кого слухати і не видно куди йти, а суспільство стрімко падає в брудну прірву комерції і попсовості, продажності та чорної неправди.
Пісні «КОМУ ВНИЗ» проймають тебе до самих темних, далеких закутків твоєї, ще не запроданої і не спаленої у вогні сьогодення, душі.
Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвала батьків української готики «КОМУ ВНИЗ». А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я б назвала Андрія Середу.
[ Читати далі ]
18
Птаха на ймення nаснтigal
- 21.12.10, 13:36
Андрій Середа
Мандрував хтось краями
Та зіткнувсь із стіною,
Та й пробив головов
Так, що бризнула кров
В синє небо зірками.
Славно, їй-богу,
Ті зірки запалали
І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу.
Славна дорога
Пролягала лугами.
Я йшов і шукав
Хто був смерть,
А тепер кого братом назвали.
А він тихо стояв
За моїми плечима.
Він спокійно стояв
І дивився на мене
Скляними очима.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха,
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та в серці моєму лунко
Співав Nаhtingal!
Дай мені руку,
Кличе славна дорога.
Ми підемо по ній
У навколишній світ
Під проводом Бога.
Та той брат лиш стояв
На суцвітті калини,
Та зіткнувсь із стіною,
Та й пробив головов
Так, що бризнула кров
В синє небо зірками.
Славно, їй-богу,
Ті зірки запалали
І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу.
Славна дорога
Пролягала лугами.
Я йшов і шукав
Хто був смерть,
А тепер кого братом назвали.
А він тихо стояв
За моїми плечима.
Він спокійно стояв
І дивився на мене
Скляними очима.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха,
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та в серці моєму лунко
Співав Nаhtingal!
Дай мені руку,
Кличе славна дорога.
Ми підемо по ній
У навколишній світ
Під проводом Бога.
Та той брат лиш стояв
На суцвітті калини,
На суцвітті калини,
Його пальці судомно стискали
Тіло моєї дитини.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха.
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та серце моє ущент
Розривав Nаhtingal!
Його пальці судомно стискали
Тіло моєї дитини.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха.
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та серце моє ущент
Розривав Nаhtingal!
18
УПА - останні воїни епохи металу.
- 15.10.10, 09:11
Останні воїни епохи металу.
Остання Армія доби військового романтизму Європи.
На сьогодні УПА - як тест для визначення придатності.
Знання про неї - елементарна грамотність.
Віра в неї - маєш душу.
Любов до неї - серце.
Ці складові й відрізняють Тебе від ледарів, байдужих, неосвічених і дурнів - двох третин людства.
Спомин про УПА - це час для зосередженості.
Пауза перед Походом.
Відчуття Неба, куди підеш, і Землі, з якої прийшов.
Коли дивишся на Україну серцем.
Це і є УПА.
Сила мертвих.
Лідер гурту "КОМУ ВНИЗ" Андрій Середа
Остання Армія доби військового романтизму Європи.
На сьогодні УПА - як тест для визначення придатності.
Знання про неї - елементарна грамотність.
Віра в неї - маєш душу.
Любов до неї - серце.
Ці складові й відрізняють Тебе від ледарів, байдужих, неосвічених і дурнів - двох третин людства.
Спомин про УПА - це час для зосередженості.
Пауза перед Походом.
Відчуття Неба, куди підеш, і Землі, з якої прийшов.
Коли дивишся на Україну серцем.
Це і є УПА.
Сила мертвих.
Лідер гурту "КОМУ ВНИЗ" Андрій Середа
14
Ностальгія за початком 90-х
- 19.08.10, 15:17
Вперше почув "Кому вниз" на початку 90-х на одному з мітингів демократичних сил на Майдані. "Суботів" у їх виконанні, на мій погляд, одна з кращих обробок творів Шевченка в стилі folk-metal. Пропоную послухати. Впевнений, не пошкодуєте.
9
кому вниз- пісня землеробів
- 31.05.09, 13:06
Буяє на дворі весна,
Чарівно співають журавлі,
Прокинулась в мене здавна
Велика любов до землі.
Я здибав нацьйональне зерно,
Все є тепер для виросту плодів.
Я посаджу таке дерево! –
З плодами синьо-жовтих кольорів.
Але то справа дуже непроста –
Земля моя – то глина та пісок,
Без добрива нічого не росте,
Хіба що будяковий колосок.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Але я дечого не врахував,
Хоч маю дуже якісне зерно.
На чому посадив, те і дістав –
Вродило бо червоне знамено.
Воно ж таке величне та красне!
То я його порізав на шматки.
На добру згадку своєму народу
Шматки роздав, як носові хустки.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Земля дарує радісне життя –
Доволі я вже добрива наклав.
Мій краю, в тебе ясне майбуття!
Не досить ще я сил тобі віддав.
Чи буде на землі родючій приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Чарівно співають журавлі,
Прокинулась в мене здавна
Велика любов до землі.
Я здибав нацьйональне зерно,
Все є тепер для виросту плодів.
Я посаджу таке дерево! –
З плодами синьо-жовтих кольорів.
Але то справа дуже непроста –
Земля моя – то глина та пісок,
Без добрива нічого не росте,
Хіба що будяковий колосок.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Але я дечого не врахував,
Хоч маю дуже якісне зерно.
На чому посадив, те і дістав –
Вродило бо червоне знамено.
Воно ж таке величне та красне!
То я його порізав на шматки.
На добру згадку своєму народу
Шматки роздав, як носові хустки.
Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
Земля дарує радісне життя –
Доволі я вже добрива наклав.
Мій краю, в тебе ясне майбуття!
Не досить ще я сил тобі віддав.
Чи буде на землі родючій приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.
3
