хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «кому вниз»

Музика Високого Духу

Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвала батьків української готики «КОМУ ВНИЗ». А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я б назвала Андрія Середу.

Гурт «КОМУ ВНИЗ» і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі часи нерозуміння, гоніння, славу. Гурт пройшов через усе це і залишився собою. 

Кожна пісня гурту має своє оригінальне коріння і зазвичай глибоко пов’язана з традиціями України, випромінює справжній український дух. Музика «КОМУ ВНИЗ» підіймає з колін, дає наснагу в час, коли вже нема кого слухати і не видно, куди йти...

«КОМУ ВНИЗ» - це гурт, який творить Музику Високого Духу!

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - УКРАЇНА !!!

Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить. Болить, і плаче, і не спить....
 
Стоїть в селі Суботові  на горі високій ...

«КОМУ ВНИЗ» — МУЗИКА ВИСОКОГО ДУХУ

 Гурт «КОМУ ВНИЗ» і Андрій Середа є культовими, бо витримали перевірку часом, важкі часи нерозуміння,   гоніння, славу. 

Гурт пройшов через усе це і залишився собою.

«КОМУ ВНИЗ» підіймають тебе з колін лютою силою козацтва, м’якою струною бандури, голосом, що дасть наснагу в час, коли вже нема кого слухати і не видно куди йти, а суспільство стрімко падає в брудну прірву комерції і попсовості, продажності та чорної неправди. 

Пісні «КОМУ ВНИЗ» проймають тебе до самих темних, далеких закутків твоєї, ще не запроданої і не спаленої у вогні сьогодення, душі.

Якби мене спитали, чи є в Україні гурт, який може претендувати на статус культового, я відразу б назвала батьків української готики «КОМУ ВНИЗ». А найкультовішою постаттю на українській, як готичній, так і взагалі музичній сцені, я б назвала Андрія Середу.

[ Читати далі ]

Птаха на ймення nаснтigal

Андрій Середа


Мандрував хтось краями
Та зіткнувсь із стіною,
Та й пробив головов
Так, що бризнула кров
В синє небо зірками.
Славно, їй-богу,
Ті зірки запалали
І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу.
Славна дорога
Пролягала лугами.
Я йшов і шукав
Хто був смерть,
А тепер кого братом назвали.
А він тихо стояв
За моїми плечима.
Він спокійно стояв
І дивився на мене
Скляними очима.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха,
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та в серці моєму лунко
Співав Nаhtingal!
Дай мені руку,
Кличе славна дорога.
Ми підемо по ній
У навколишній світ
Під проводом Бога.
Та той брат лиш стояв
На суцвітті калини,
На суцвітті калини,
Його пальці судомно стискали
Тіло моєї дитини.
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха.
Стріха ховала тихо
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та серце моє ущент
Розривав Nаhtingal!

УПА - останні воїни епохи металу.

Останні воїни епохи металу.
Остання Армія доби військового романтизму Європи.
На сьогодні УПА - як тест для визначення придатності.
Знання про неї - елементарна грамотність.
Віра в неї - маєш душу.
Любов до неї - серце.
Ці складові й відрізняють Тебе від ледарів, байдужих, неосвічених і дурнів - двох третин людства.
Спомин про УПА - це час для зосередженості.
Пауза перед Походом.
Відчуття Неба, куди підеш, і Землі, з якої прийшов.
Коли дивишся на Україну серцем.
Це і є УПА.
Сила мертвих.
Лідер гурту "КОМУ ВНИЗ" Андрій Середа

Ностальгія за початком 90-х

Вперше почув "Кому вниз" на початку 90-х на одному з мітингів демократичних сил на Майдані. "Суботів" у їх виконанні, на мій погляд, одна з кращих обробок творів Шевченка в стилі folk-metal. Пропоную послухати. Впевнений, не пошкодуєте.

кому вниз- пісня землеробів

Буяє на дворі весна,
Чарівно співають журавлі,
Прокинулась в мене здавна
Велика любов до землі.

Я здибав нацьйональне зерно,
Все є тепер для виросту плодів.
Я посаджу таке дерево! –
З плодами синьо-жовтих кольорів.

Але то справа дуже непроста –
Земля моя – то глина та пісок,
Без добрива нічого не росте,
Хіба що будяковий колосок.

Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.

Але я дечого не врахував,
Хоч маю дуже якісне зерно.
На чому посадив, те і дістав –
Вродило бо червоне знамено.

Воно ж таке величне та красне!
То я його порізав на шматки.
На добру згадку своєму народу
Шматки роздав, як носові хустки.

Чи буде на землі родючий приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст.
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.

Земля дарує радісне життя –
Доволі я вже добрива наклав.
Мій краю, в тебе ясне майбуття!
Не досить ще я сил тобі віддав.

Чи буде на землі родючій приріст?
Не довго я думав, бо йшов комуніст
Його закопав – тепер буде в ній
Свій перегній, свій перегній.