хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «війна в україні»

Коктейль "Гости на пороге" - рецепт.

Давненько я не выкладывал рецептов...
Но вот, решил выложить простой и полезный рецепт на случай нежданных и непрошенных гостей.



А еще, говорят, такой можно приобрести...



Удачи с гостями! kill

Біль



Проти нас направив батальйони,
Не то ворог, не то “старший брат”,
Поправ всі світові Закони,
Націлив на міста системи «Град».

Стоїть в осаді зморений Бахмут,
Гримлять над містом вибухи розкатом.
Та не здають укріплений редут,
Там наші хлопці б'ються з супостатом.

Під Вугледаром дика смерть панує,
Ворожі танки лізуть на пролом,
Хоч батальйону більше не існує,
Та ще триває бій добра зі злом…

До миру вже звикає наш Херсон,
Готується до бою Мелітополь,
І нам допомагає Вашингтон,
Бо треба ще звільняти Севастополь.

Сухі губи шепочуть молитву,
Очі сповнені гніву козацького,
Ми закінчимо цю люту битву,
Не залишиться й духу москальського.

14.03.2023р                Олександр Чалий

Немає нічого гіршого на землі, ніж «руський мір»





Скрізь, куди приходять ці вбивці, одна тільки смерть, ріки крові і суцільна розруха. На нашу долю випала велика місія знищити цих найгірших варварів в історії людства.



Олег Ляшко,
солдат ЗСУ

Цей день в історії: Україна втратила ядерний статус

14 січня 1994: день, коли почалась війна

 

Цього дня, 1994 року, у Москві Кравчук, Єльцин та Клінтон оприлюднили заяву, яка передбачала вивезення з України ядерної зброї.

Згідно з документом, як компенсацію Україна мала отримати від США щонайменше $175 млн.

Упродовж наступних 10 місяців після оприлюднення означеної заяви на територію росії мали бути вивезені 200 (!) ядерних зарядів від ракет СС-19 та СС-24, Україна ж взамін мала отримати 100 тон урану для своїх АЕС. Безпеку нашої країни мав гарантувати т. зв. «Будапештський меморандум», яким передбачались «негайні дії Ради безпеки ООН», у разі «якщо Україна стане жертвою акту агресії». До речі, «меморандум» так і не було ратифіковано, а означене положення про «дії» не містить ніякої конкретики.

Наприкінці 1990-х Україна підірвала пускові шахти та літаки (Ту-160, Ту-95МС, Ту-22), здатні нести ядерну зброю — їх або знищили, або передали росії як плату за борги за газ.

Історія не знає умовного способу, але гарантії того, що Україна, не приставши на ганебні пропозиції «партнерів», не зазнала б агресії у 2014, а потім у 2022 році, — доволі високі. Адже «Будапештський меморандум» став просто папірцем, і після його підписання Україна опинилась сам на сам з екзистенційними загрозами і в результаті отримала тяжку затяжну війну, втратила тисячі життів.

Проте маємо те, що маємо, — керманичі першої половини 1990-х зробили величезну помилку і, по суті, 14 січня 1994 дали старт війні на території нашої держави. Для нас і світу це урок — про свою безпеку треба дбати самим. Тому нині нагальним є відновлення статусу України як ядерної держави, про це, принаймні, варто нам усім задуматись.


Орки лупят по мирным домам в Мариуполе!




Из мордорских СМИ, кстати, ролик! И почему, спрашивается, у меня появляется желание их как свиней перерезать? Ой, простите, свиней не хотел обидеть...

Голоса в поддержку Украины.

Лия Ахеджакова -- российским военным: «Вы же будете погибать не за Россию, а за Путина и его друзей-олигархов, которые два десятка лет разворовывают и разваливают нашу с вами страну, которые при первой же опасности просто, по-русски говоря, кинут вас и ваши семьи за тысячи километров от родного дома! И единственное, за что вы сейчас получаете хорошую зарплату и всевозможные „плюшки“, это, по большей части из-за того, что больше просто некому исполнять их подлые, эгоистичные, преступные задумки, нарушающие любые законы, конвенции, нормы Международного права, военные законы и законы совести!»

 «Я приняла решение покинуть Россию. Страну, в которой я живу и которую я люблю точно так же, как и Украину. Для меня это все — родная земля. Но, к сожалению, сегодня так получилось, что я просто вынуждена покинуть свой дом. Но надеюсь, что в обозримом будущем смогу вернуться, или хотя бы еще разочек здесь побывать. Спасибо всем за поддержку! И всю эту поддержку перенаправляю украинцам. Держитесь!», — сообщила Ахеджакова. Ранее 83-летняя актриса, родившаяся в Днепропетровске, призвала Путина вывести войска с территории Украины и перевела 10 тысяч долларов на счет Вооруженных Сил Украины.


Российский актер Данила Козловский: «То, что происходит сейчас, это катастрофа...  Я люблю свою страну. И всегда считал, что истинный патриотизм --это решительность говорить правду, заключающуюся в том, что ты по-настоящему чувствуешь и испытываешь. К моему огромному личному разочарованию, далеко не всегда я проявлял это качество. Но сейчас тот момент, когда надо говорить. Та точка невозврата, которую мы проходим, буквально на танках. И пишу я этот текст не ради хайпа или, Боже упаси, желания еще больше разжечь пожар агрессии, а потому что по-настоящему болит...  Наивно полагал, что все это закончится и там уж наверху точно договорятся, ведь умные люди сидят. Не допустят войны. Допустили. Страшно. Больно. Невыносимо грустно. И стыдно. И в том числе за себя. За свое молчание и равнодушие все эти годы. Но разве возможно насилием принести мир? Насилие порождает насилие».
 «Разве можно в 21 веке... решать подобные проблемы „военными операциями“ против братского народа. Ведь почему многие так ошиблись в своих прогнозах? Только потому, что это совершенно невозможно было представить. Что Харьков, Киев и другие прекрасные города будут звучать в военной хронике, а наши украинские друзья в телефонных разговорах будут потерянно спрашивать „почему“, а мы что-то мямлить нечленораздельное в ответ. Нас сейчас всех без исключения это затрагивает, ибо проклятья, ненависть, обвинения, которыми заволокло наше пространство, идущие от нас самих, это то, что порождает любая война. Уважаемый господин президент, простите, что обращаюсь к вам напрямую — но только в ваших силах остановить эту страшную беду. Я против войны», — отметил Козловский.

Американская актриса, уроженка столицы Украины Милла Йовович:
«Я с разбитым сердцем и ошеломлена, пытаясь осмыслить события этой недели на моей родине, в Украине. Мою страну и народ бомбят. Друзья и семья прячутся. Моя кровь и мои корни походят как из России, так и из Украины. Я разрываюсь на две части, наблюдая за разворачивающимся ужасом, разрушением страны, перемещением семей, вокруг которых вся их жизнь лежит в обугленных осколках. Я помню войну на родине моего отца в бывшей Югославии и рассказы моей семьи о травмах и терроре, которые они пережили. Война. Всегда война. Лидеры, которые не могут принести мир. Бесконечная сила империализма. И всегда народ расплачивается кровью и слезами».

Ніхто і ніколи не здолає Українську націю!

Як і рік тому, сьогодні я скажу українцям: ніхто, ніхто, ніхто і ніколи не здолає Українську націю. Ми переможемо!

Сьогодні, як і рік тому, я скажу українцям: у цей важкий час підтримуйте один одного, об‘єднуйтесь і підтримуйте нашу Армію - єдину запоруку перемоги.

Ми живемо в час коли люди або стають частиною майбутнього, або йдуть у минуле. Я гордий бути солдатом ЗСУ і разом із своїми побратимами захищати нашу рідну Україну. Ми переможемо!

Вічна пам‘ять в слава полеглим нашим Героям!

Cмepть окyпaнтaм!



Олег Ляшко,
солдат ЗСУ