хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «російська агресія»

Немає нічого гіршого на землі, ніж «руський мір»





Скрізь, куди приходять ці вбивці, одна тільки смерть, ріки крові і суцільна розруха. На нашу долю випала велика місія знищити цих найгірших варварів в історії людства.



Олег Ляшко,
солдат ЗСУ

Сім років російської окупації: інфографіка

15:00 21 лютий Київ, Україна



Дмитро Кулеба опублікував відеозвернення на сторінці Міністерства закордонних справ в Фейсбуці. Відео присвячено сьомій річниці російської агресії проти України. Міністр закордонних справ заявив, що за ці роки Росії не тільки не вдалося утримати контроль над Україною, але і вийшло в точності до навпаки - втратити його повністю.

"Російська агресія не змогла досягти своєї стратегічної мети. Москва не втримала України в сфері свого впливу. Навпаки, назавжди втратила її. Сьогодні Україна продовжує свій розвиток як європейська держава, яка рухається до членства в ЄС і НАТО. Український народ ніколи не питав, не питає і не питати ні в кого дозволу вибирати власне майбутнє ", - підкреслив він.

Міністр нагадав, що сьогодні виповнюється 7 років, як Росія віроломно напала на Україні.

У той же час він висловив думку, що коли Путін віддав наказ "зеленим чоловічкам" почати захоплення Криму, то він не врахував головного - що кинув виклик не тільки Українській державі, яка тоді була в тяжкому стані, а кинув виклик нескореному українського народу.

У той же час в МЗС опублікували інфографіку, на якій показали кількість російських військ в Україну, їх оснащення, кількість українських жертв російської агресії, демографічні зміни, екологічні проблеми.

"Демократичний світ повинен жорстко відповідати на постійні порушення Росією прав людини і міжнародного гуманітарного права. Тимчасова окупаційна влада РФ перетворила окуповані території в гетто безправ'я серед європейського континенту. Український Крим і окремі райони Донбасу, окуповані Росією, стали місцями терору і свавілля ", - заявили в МЗС.

За сім років російської збройної агресії загинуло більше 13 000 чоловік, в тому числі більше 3000 цивільних, десятки тисяч отримали поранення, близько півтора мільйона осіб вимушено стали внутрішньо переміщеними особами. Незважаючи на всі зусилля України і міжнародної спільноти знайти мирне вирішення конфлікту, збройна агресія Росії триває і кількість її жертв продовжує зростати кожен день.



https://myc.news/ua/specproekty/sem_let_rossijskoj_okkupacii_infografika?fbclid=IwAR0d9LNNlO6DKTTyIFTzp9AxtNf9HFKzRos7kQD9rjlBre3DQT_1T5lxL3A

Він мені вже сподобався :)


"Я вважаю, що ми повинні підтримати Україну тим, що вони потребують для успішного захисту їхньої території та суверенітету. Я особливо подивлюся на це як головнокомандувач. Я повинен оцінити, яка зброя краща, які спроможності вони можуть використати та бути додатковими для їхніх сил сьогодні", – заявив новопризначений головнокомандувач об'єднаних сил НАТО у Європі.

Просто інфа.

СБУ затримує сепаратистів, які в соцмережах закликають до розколу України. Якщо вам трапляються співрозмовники, які виступають за відділення південно-східних областей від України - повідомляйте про них службі СБУ на гарячу лінію, за телефоном 0-800-501-482. Зупинимо сепаратизм!

Кримська війна Володимира Путіна

Чергову кримську війну Росії майбутні історики назвуть дивною – анонімні війська, сором’язливо названі їхнім справжнім головнокомандувачем Володимиром Путіним «самообороною Криму», безглузда блокада українських військових частин, голосування в захопленому озброєними людьми парламенті, обрання главою маріонеткового уряду представника найменшої – але найбільш проросійської – депутатської групи... Але найголовніше – відсутність людських жертв. Принаймні, на момент, коли я пишу ці рядки, ніхто ще не загинув. Росіянин не вистрілив в українця, українець не вистрілив у росіянина.
 
Але перші жертви у цій війні вже є – і вони смертельні.
 
Головна – це російсько-українські відносини. Звичайно, з часом, коли будуть ліквідовані наслідки російської окупації Криму, вони відновляться, зрештою, йдеться про сусідні держави з величезним кордоном. Але крім відносин між державами є ще й відносини між народами. Ці відносини витримали випробування розколом Радянського Союзу, появою нових держав, розлученням, політичними конфліктами. Навіть Помаранчевою революцією і Майданом. А випробування Кримом, схоже, не витримали. І це поки що – найсерйозніший із наслідків «дивної війни».
 
Наступна жертва – це міжнародне право. Якщо Росія приєднає до себе Крим під гаслом «збирання співвітчизників», це стане справжнім вибухом. Навіть Слободан Мілошевич із його гаслом про «всіх сербів, які повинні жити в одній державі», не зважився на такий експеримент – він оточував Сербію васальними маленькими республіками. Албанія не об’єдналася з Косово. Вірменія – з Нагірним Карабахом. Навіть сама Росія не пішла на приєднання Придністров’я або Південної Осетії, чия влада неодноразово говорила про бажання об’єднатися з Північною Осетією у складі Росії. І ось – все руйнується на очах і наслідком цього порушення статус-кво може бути розвал самої Росії.
 
Ще одна жертва – це міжнародний престиж Росії та її влади. До Криму Путін – при всіх застереженнях – був одним із членів клубу світових лідерів. Зараз недавні партнери сприймають його як небезпечного фантазера, здатного занурити світ у кошмар війни через абсолютно незрозумілі цілі. Тому що риторика про «русский мир» і Путіна-захисника настільки несучасна, настільки нагадує гасла Адольфа Гітлера і Беніто Муссоліні, що ніхто на Заході просто не може сприйняти це серйозно. І те, що Путін перемістився в інший світ, туди, звідки не повертаються, стає загальною думкою. А разом з ним у минуле занурюється сама Росія, яка стрімко перетворюється на країну суцільних ризиків для інвесторів, громадських активістів і просто нормальних мислячих людей.
 
Але ми поки що знаходимося тільки на першій стадії цього конфлікту. «Дивна війна» може або змінитися «холодним миром» між Путіним і Україною – а, отже, між Путіним і Заходом, частиною якого неминуче стає Україна – або перерости в «гарячий конфлікт» із невідомими наслідками. І це може статися навіть всупереч початковим розрахункам Кремля.
 
Адже Путін не хотів «дивної війни» – він хотів війни справжньої, з українською армією, війни з кров’ю і жертвами – що дозволило б окупаційній армаді йти на схід України. Те, що Путін зіткнувся у Криму зі справжніми героями – але героями розсудливими, готовими голими руками зупиняти бандитів – утримало ситуацію на грані. Але коли Росія намагатиметься влаштовувати провокації на східних кордонах України, коли почнуться конфлікти в самому окупованому Криму, коли почастішають спроби повалення української влади – чи не буде перейдена ця межа?
 
В.Портніков