хочу сюди!
 

Ирина

48 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 36-50 років

Замітки з міткою «гонтарева»

Мадам Гонтарева

          Мадам Гонтарева вразнос пішла. Щосекунди новина від неї. Ліпить, що в голову взбреде.
          Власне, має право.Ця мочалка має дах від Порошенка та Верховної Ради.
          Якщо хтось думає, що Верховна Рада якось ії прижучить, то скоріше позбудьтеся цієї надії. Щоб зайвий раз не плюватися та не хапатися за серце.
          Ну, пецін Бак та сенін Фронт нічого не будуть робити, поки не буде команди. А ії не буде, вчора Порошенко перевів стрілки на паніку.
          А для створення фону незалежності Ради та справедливості, існує пан Ляшко. Це для нас, для народу. 
          І багато хто радіє, - ось Ляшко їй дасть!, який Ляшко молодець!...
          В кримінальних колах є свої касти та статуси. Ну це всі знають. Коні, шестірки там...шлепери, про що нам колись повідомив один з наших Президентів...)))
          А ще є "танкіст". Це той, хто кидається на жертву та кричить "дай я його порежу...дай я йому горло перегризу!". "Дай", це власне звернення до пахана, щоб він дозволив.
          В фільмах є такі типажі. Промакашка з "Места встречи...", Баклан з "Холодного лета 53-го"
          А в Раді це Ляшко. 
          Як тільки він не ізгалявся над Гонтаревою. Голосно, в мікрофон, на всю Раду вимагав привести ії на екзекуцію, паскудою ії називав. 
          І все нуль на масу. У Гонтаревої навіть брова не смикнулася.
          Але "танкіст" Ляшко в тренді, Рада поза підозрою.
          Так що, буде Пеця, буде і Гонтарева. Або Гонтарева-2, це не суттєво. Ну, і Ляшко біля них. Димова завіса.
          "Залиш надію, всяк сюди входящій" 
          Це про сьогоднішню Верховну Раду. Як і очікувалося, вона виявилася ще гірше, ніж попередня.
          Так, є Тимошенко та Батьківщина. Але ж 19 бійців. Самі розумієте. Проти 431 ляшків, порошенків, яценюків, гопків, шуфрічив, бойків....

           Хотів про Гонтареву, а вийшло про Верховну Раду.)))) Ну, як вийшло, так і вийшло...

Расследование коррупции в НБУ

Американский сенатор попросил Конгресс США расследовать коррупцию в НБУ.

Речь идет о махинациях с валютными 
  облигациями внутреннего государственного займа (ОВГЗ), в которых может быть замешана глава Нацбанка Украины Валерия Гонтарева.
    

Член комитета по иностранным делам Палаты представителей США Стив Стокман обратился в Исследовательскую службу Конгресса с просьбой расследовать факты коррупции и махинаций с госсредствами в Украине, передает "РБК-Украина".

"Соединенные Штаты предоставляют Украине гранты и кредиты, в то время как ширятся сведения о коррупции в украинском правительстве и вне его. Звучат обвинения в адрес Национального банка Украины. Совет Европейского Союза ввел ограничительные меры по отношению к 18 бывшим министрам и должностным лицам, которых считают причастными к расхищению госсредств", - отмечает Стокман в письме.

Конгрессмен апеллирует к информации, появившейся в СМИ, о махинациях бывших украинских чиновников с валютными ОВГЗ. Те вкладывали похищенные из госбюджета средства в государственные ценные бумаги, покупая их через посредника в Ощадбанке. Права требования по этим ОВГЗ затем передавались офшорным компаниям.

В некоторых сделках брокером выступала компания "Инвестиционный капитал Украина" (ICU), совладельцем которой в то время являлась нынешняя глава НБУ Валерия Гонтарева. Сумма сделок с валютными ОВГЗ составила около 300 млн долларов, тогда как в общем валютных облигаций было продано примерно на 1 млрд долл.

Согласно заявлению Стива Стокмана, Исследовательская служба Конгресса должна изучить все факты и данные о масштабах коррупции в Украине. По итогам расследования там сформулируют рекомендации по минимизации рисков коррупции.

По мнению экспертов, если факты махинаций с государственными ценными бумагами и причастность к ним связанного с главой НБУ брокера подтвердятся, это может приостановить дальнейшее сотрудничество между странами.

Напомним, в апреле 2014-го года США предоставили Украине госгарантии на 1 млрд долларов. Благодаря такому решению Украина смогла привлечь на внешних рынках соответствующую сумму всего под 1,844% годовых, что стало самым дешевым заимствованием за всю историю выхода Украины на внешние рынки.

Нельзя было Гонтареву ставить во главе НБУ

Нельзя было Гонтареву ставить во главе Национального банка, ведь она по образованию инженер. Об этом в эфире в эфире UkrlifeTV рассказал директор Института трансформации общества Олег Соскин.
«Порошенко говорили, что нельзя механизатора Гонтареву ставить во главе национального бакнка. Ведь это инженер, закончивший КПИ по каким-то там конструкциям железобетонным или металлическим.
     Вообще не понятно, откуда она взялась, откуда она выскочила, где ее нашел Порошенко. Потом она вроде бы закончила КНЭУ, но как она его закончила, где она там училась, что это за образование? Это все равно, что Порошенко бы пригласили в балет на главную роль в «Лебедином озере», чтобы он там станцевал вместе с Ложкиным и Чалым танец маленьких лебедей. 
     Зачем ставить не компетентных людей, дилетантов, которые вдруг возглавляют такие органы? Я думаю, это не правильно.      
Ведь даже зоопарком трудно руководить.
     Вот сына Анатолия Толстоухова поставили во главе зоопарка, и там начали животные умирать. Зачем это делать? Каждый должен заниматься тем, на что учился. Если ты училась на инженера, так и занимайся инженерией. Не надо тогда идти возглавлять Национальный банк. Ведь кроме девальвации гривны, Гонтарева больше ничего не добилась», - считает Олег Соскин.

Як Нацбанк обвалив гривню



 

 

Дії керівництва Нацбанку України протягом останніх місяців – на жаль, занадто популярна тема. Складається враження, що дитина отримала сучасну електронну  іграшку, але не знає, як із нею впоратися: тисне на всі кнопки, а бажаного результату немає. Звісно, більшою мірою йдеться про курс національної валюти, надважливий, хоча й зовсім не єдиний напрямок діяльності головного банку країни.

 

Влітку керівники НБУ заспокоювали населення: мовляв, введені наприкінці лютого обмеження стосовно отримання коштів з валютних депозитів громадян можуть бути скасовані, принаймні – значно пом’якшені. Проте, в останній робочий день серпня термін дії обмежень був пролонгований, до нього ще й додали обмеження на отримання коштів з вкладних рахунків у гривні. Не зрозуміло, для чого це треба було робити, якщо в серпні спостерігалося збільшення залишків на депозитних рахунках населення в нацвалюті. Наслідок прогнозований – у вересні активізувався процес зняття громадянами коштів з депозитних банківських рахунків. З психологічної точки зору це легко пояснити: налякані продовженням старих обмежень та введенням нових, банківські вклади почали забирати навіть ті, хто цього не планував робити. Суто через наявність обмежень.

 

До цього додалась заборона на зняття іноземної валюти з пластикових карток, емітованих в валюті. Примусова заміна валюти зобов’язання навряд чи є легітимним кроком. Однак, не менш цікаво наступне: в підпункті 9 пункту 1 постанови НБУ №530 йдеться про обмеження видачі валюти через банківські каси та банкомати еквівалентом 15 тис. гривень. Тобто, у встановлених межах з валютної картки начебто не забороняється отримувати кошти в інвалюті. Проте підпункт 13 пункту 1 в тій самій Постанові геть забороняє  отримання коштів в валюті з валютних пластикових карток. Складно утриматись від питання – це банальні недоліки виконавців Нацбанку, професіональні якості яких публічно критикує керівник НБУ? Або протиріччя в документі допущені навмисно, щоб окремі дружні банки мали підстави видавати іноземну валюту клієнтам з карток, а інші не мали (або, щоб їх можна було покарати)?

 

Стрибки на міжбанківському ринку, коли курс сягав позначки в 15 гривень за долар, пояснювалися, в тому числі, низьким рівнем міжнародних резервів України. Дійсно, якщо б колишні очільники уряду та НБУ зрозуміли, що плаваючий курс треба було вводити пару років тому, золотовалютні резерви були б суттєво більшими. Проте, маємо те, що маємо. З одного боку, економність Нацбанку в питанні збереження валютних резервів можна зрозуміти. В тому числі, через майбутні потреби в інвалюті взимку, наприклад, на критичний імпорт, в першу чергу на купівлю природного газу.

 

Але з іншого боку, виявляється, зайва валюта є. Про це свідчить проведення Нацбанком кількох валютних аукціонів. Звідки долари для продажу на аукціонах? Варіантів два: або з резервів, або НБУ купує їх у Мінфіну. Якщо з резервів, то навряд чи доцільно проводити валютні аукціони, свідомо уникаючи валютних інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку. Зрозуміло, що доцільність тут може бути не лише з точки зору інтересів держави, бо на аукціоні нескладно продати валюту дружнім банкам, заздалегідь домовившись про це (правда, трохи дмухає корупцією?). Якщо долари купуються у Мінфіну, то для цього Нацбанк банально надрукував гривню. З відповідними наслідками у вигляді стимулювання інфляції й девальвації, саме проти якої «героїчно бореться» НБУ – однією рукою створює передумови для падіння гривні, іншою намагається стримати його.

 

Окремої уваги заслуговує ситуація, що склалася 19 вересня. Тоді курс долара внаслідок самоусунення НБУ від інтервенцій сягав на міжбанківському ринку 14,9 гривень. В той самий день Нацбанк провів аукціон, на якому продав майже 45 мільйонів доларів по курсу 13,55 гривень за 1 долар. Яку кількість з цих коштів потім було перепродано із непоганим «наваром» на міжбанку?

 

Дивує й те, що для проведення аукціонів НБУ обрав «голландську» систему – коли торги йдуть в напрямку зниження ціни. В умовах, коли долар в дефіциті, нелогічно проводити торги «на пониження».

 

Вразило й несподіване рішення Нацбанку, яким була скасована заборона на кредитування в іноземній валюті юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Особливої пікантності надає той факт, що спочатку НБУ забороняє це робити постановою від 28 серпня, а потім дозволяє постановою від 9 вересня. Згадується рекламний слоган попереднього президента часів його невдалого балотування в 2004 році: «Тому, що послідовний». Безперечно, попит на кредитування у валюті створить попит й власне на валюту. Гадаю, не має сенсу пояснювати – як це відобразиться на курсі української валюти. То ж чи дійсно Нацбанк прагне стабільності гривні?

 

Аналогічну безсистемність та непослідовність продемонстрував НБУ у питанні продажу валютної виручки експортерів. Спочатку збільшується частка, що підлягає обов’язковому продажу, до 100%. Спливає декілька тижнів і цей норматив знижується до 75%. Даних про те, що експортери почали повертати в Україну валютну виручку від зовнішньоекономічної діяльності не має. Навіщо тоді зменшувати частку виручку, яку треба продавати?

 

В успішній країні громадяни майже не обговорюють дії центрального банку. В Україні ж політика НБУ є однією з топових тем для всіх верств населення. Звичайно, добре, що внаслідок наради, яку провели з банкірами президент та прем’єр-міністр, гривня суттєво посилилась. Але ж підтримання стабільності національної валюту є конституційним обов’язком саме Національного банку.

Богдан ДАНИЛИШИН

http://nvua.net/opinion/danylyshyn/Kak-Nacbank-obvalil-grivnu-13677.html

Сторінки:
1
2
попередня
наступна