[Приєднана картинка] Приготуй мені чай із м’яти, Я про денну утому забуду. Він своЇм запашним ароматом Чарувати повільно нас буде. Приготуй мені чай із м’яти, Літа теплого подарунок. Замість цукру попрошу додати Твій солодший за мід поцілунок. Приготуй мені чай із м’яти, Пригадай наше зоряне небо. І умиті росою Карпати Розіллються в цім диві для тебе. Приготуй мені чай із м’яти, Мрій спокусливих насолоду. Будем разом її смакувати, Проганяючи сум і негоду.

[Приєднана картинка] Ти повернувся для чого? Не треба Зорі з небес мені більше... Від тебе! ПАлких зізнань і розмов про кохання... Щирою бути! Єдине бажання. Знаєш, минулось... Душею я вільна! &nbsp...

Читати далі...

"Я пропадаю без обійм твоЇх, без щирих слів, що щастям серце повнять, без вуст п’янких, що медом мене поять, моя душа холодна, ніби сніг. Порожній звук - відлучені серця, життя повз нас біжить, як пізній потяг, і в нім осінніх днів останній потяг, який ми не збагнули до кінця…" &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я чекатиму… твоєї радості, що в очах мов сонечко сміється, що немає ані меж, ні давності й виліковує за мить самотнє серце. Я чекатиму… твого лиш дотику, що легенько по устах сковзає і цілує плечі згубно-солодко, відкриваючи жадані небокраї. Я чекатиму… твоєї ніжності, що дарує смак натхненно жити, щоби знов розтанути у вічності із бажанням лиш тебе любити...

В підтримку... [Приєднана картинка] Ти її відпусти, не тримай... Не зважай на слова, бо не варто! Захопити спокусі не дай Відповісти образливим "жартом"... Хай іде, повертає завжди &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я так люблЮ твої очі – Небесне сяйво ранкове, Гаряче полум’я ночі, Бездонне море любові. У їх глибинах сховалось Аквамаринове щастя. У них моє серце зосталось І не хоче назад повертаться. Під час дощів і негоди ЛюблЮ я в них сонце шукати. І з джерела насолоди Хвилі натхнення черпати. ЛюблЮ їхній блиск загадковий І погляд, повний бажання. Я шаленію від нього Щоразу неначе востаннє. Безмежно люблЮ твої очі…

[Приєднана картинка] Де ти живеш, Любов? Де твоє серце б’ється? Чи є ти взагалі? Чи це тільки здається? Ти наче осені облудливий туман, В якому крок за кроком лиш один обман. Що у очах твоїх, беззахисна Любове? Чи вільний вітер, а чи вірності основа? Твоя краса – спокуслива отрута, У глибині якої легко потонути. Що на устах твоїх? Солодке слово, А в ньому присмак полинУ гіркого. В руках у тебе квіти кольорові, Що зранять душу як гіллЯ тернове. Чи той щасливий,...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Україно моя! Я вклоняюсь низенько тобі За одвічно святе твоє небо безхмарно блакитне, За колосся твоє золочене душею землі, За до волі і правди стремління твоє ненаситне. Україно моя! В барвінковому зелен вінку, В калиновім намисті й волошкових мрій вишиванці Ти в серця засіваєш надію, любов, доброту І всміхаєшся сонцем, росинками вмитим уранці. Україно моя! Я навіки частинка тебе І я горда, що в мене таки українське коріння, І що мова моя солов’їним...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я злечу білокрилою чайкою, Проросту в чистім полі калиною. В синім небі дзвінкою веснянкою Пролунаю над Україною. Я проллюся осіннім дощиком, Спраглу землю напОю надією. І віддам їй любов пророщену Із зерняток, посіяних мрією. Поєднаюсь з гірськими струмочками, Що пливуть з джерела життєдайного. Упаду золотими листочками, ПрокладУ між серцями райдугу. Я полину до Бога молитвою, Для Вкраїни долі благатиму. Всім життям і душею...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я не зможу тебе забути – Ніжну посмішку й лагідні очі. Я так хочу тебе огорнути Усім серцем холодної ночі. У душі твій барвінковий погляд Оксамитовим морем розлився. Наче мрія, солодкий дотик На вустах моїх залишився. У тумані осіннього ранку Почуття наші будуть блукати. І росинками з вій упадуть на світанку, Я не хочу тебе забувати…