Учімось цінувати кожну мить, що Бог прожити нас благословляє, бо час біжить, життя за ним біжить, а ми за буднями цього не помічаєм. А в нас проблем і клопотів без меж, не рідко губимо у суєті коханих, робота – не така, погода теж, фальшиві усмішки на зустрічах так званих… А що як за прожитий кожен день ми навчимося дякувати Богу замість того, щоб нарікать лишень, замість зневіри – вірити у Нього?! А що як суєті наперекір навчитись бачити лиш позитив щомиті – і в тій росі...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Без тебе і небо не синє, І зорі без тебе не сяють. Знов думка до тебе лине, Лиш з твОїм ім’Ям засинаю. В очах твоїх – тепле літо, Кришталеві дзеркальні росинки. У них лагідне сонечко...

Читати далі...

"Запроси мене на чашку чаю. Та не дуже чаруй лиш, вважай, &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Прекрасне все, що Бог створив:Дерева, квіти, трави,І скільки чудних в світі див...Ми ж - губим їх роками. Он квіточка серед травиРосла на радість небу,Та ось пройшовся черевик...(Пояснювать - не треба...) Пташину Бог ростив гіллі,Співала ніжно-ніжно,І пташеняточка маліРосли собі безгрішно... Та ось людина в ліс прийшлаІ постріл в тиші гримнув,Пропала пташечка мала,То ж Божий твір загинув... Старенька бабця край воріт - "Чорнобильська мадонна&quot...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Сотні кілометрів, тисячі людей, краєвидів казка… Ранок… день… і вечір поцілує подих втомлених очей і моя молитва обійме за плечі. Сотні кілометрів. Так багато мов, але все ж я поруч – протягни лиш руку. Дивна й незбагненна іноді любов, навіть якщо стане відблиском розлуки. Пролітають мимо сотні роздоріж, ліхтарями вечір тихо догоряє… Кращого немає, повертатись ніж знов до свого додому, де тебе чекають.

Не чуєш, не бачиш, а серце впивається солодко, Душа відчуває, думки шаленіють у мить… Ніякі скарби, діаманти, перлини чи золото Не можуть зрівнятися з тим, що у серці щемить. І хай буде світ дощовим чи холодним і вітряним, Та лиш як любов у серденьку без краю і меж, То стане вона світлом, сонцем, зорею, повітрям тим, Яке до схочу ти вдихаєш, яким ти живеш!

Догоряє літо… Ним ще сни зігріті, Та осіннім вітром Пахне вже в повітрі… Філіжанка кави У кафе старому, Зайчиком ласкавим В моїй чашці промінь. Був би ти навпроти З ніжними очима — Зникли б всі турботи Там десь за дверима… На кавовій гущі Погадаю трішки… Може стріну тут ще Я твою усмішку, Може тут навпроти Сядеш ти на лаву, Ну а зараз поки Тільки я і кава… [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Заблукало літо у колоссі Золотих не стиглих ще пшениць. Потонуло в гомінкому стоголоссі, Що чарує краще чарівниць. Я стояла на краєчку мрії, Де межі не було небесам, Де не було горизонту жодних ліній, А лиш світу літнього краса. Я дивилась поглядом волошки Вздовж хмарин невидимих доріг, Небо, тому погляду під колір трошки, Тоді падало дощем мені до ніг. Я стояла. Вітер гнув колосся… Спраглі губи… блиск очей мов свіч… Руки-крила і розпатлане...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А хочеш я буду ніжною, Ласкавою та жаданою, Води краплинкою свіжою На спраглих вустах, &nbsp...

Читати далі...

Я хотіла тебе пізнати до кінця Я для нас вимальовувала світ із Сонця Я вже не боялася бути щирою Я до тебе проникла вся Вірою. Ти порожній і не глибокий - простий розклад. Я зробила без помилок все наугад. Ти такий, як багато інших, просто став на шляху Я не схиблю і не зомлію більше повз тебе пройду. Коли-небудь ти зрозумієш,...

Читати далі...