Моє кохання срібнокриле

Мене над світом підіймає.

Дає мені натхнення й сили,

Заради нього все здолаю.

Моє кохання зоресяйне

Освітлює дорогу серця.

Як простір Всесвіту,безкрайнє,

Ясніше всіх світил небесних.

Моє кохання кольорове,

Як веселкОвих мрій намисто.

Як сонця золото ранкове,

Як неба стоголоса пісня.

Моє кохання – квітка щастя

Й цвісти вона не перестане.

Зросте, неначе сад прекрасний,

Який ніколи не зів’яне.

Цілий світ наповнюється світлом,

Новий день святкує небо і земля.

Ллються радості потоки у серця відкриті,

До них Ангел благодаттю стежки простеля.

Увесь Всесвіт неосяжний Він в руках тримає,

Йому коряться планети, простОри й часи.

Задля нас людську подобу Він нині приймає,

Щоб спасіння, мир і щастя душам принестИ.

Не царя обрав палати для пришестя свОго,

Не помешкання багате, а ясла убогі.

Душі спраглі Він Любов’ю сповна наповняє,

І скарби дає безцінні всім, хто їх шукає.

У найвищому смиренні на землю приходить,

А в той час зоря яскрава понад світом сходить.

Щоб віднині і довіку у серцях світити,

Вже не зможуть темні сили той вогонь згасити.

Що в житті Тебе чекає, маленьке дитятко?

Ти так мирно спочиваєш поруч із ягнятком…

Хоча вже тепер Ти знаєш весь свій шлях життєвий,

Та в покорі його в руки віддаєш Отцеві.

Научи і нас приймати все, що йде від Бога,

Щоб Йому лиш довіряти без страху й тривоги.

Нехай світло сердець вірних Тебе зігріває,

І в одне велике серце нас всіх об’єднає!

Золотою свічею Любові

Хай Господь серця ваші засвітить.

Хай предвічне живе Його Слово

Шлях до щастя вам зможе відкрити.

Простягніть один Одному руки,

Помоліться за тих, хто поруч.

Хай не буде між вами розлуки,

Ні непрИязні, ані роздору.

Хай в серцях ваших мир запанує,

В сім’ях – злагода і розуміння.

Хай Господь ваші просьби почує,

Віри й сил вам додасть у терпіннях.

Та у клопотах передсвяткових

Непотрібно про те забувати,

Що Господь – це життя основа,

І найперше для Нього це свято.

Чого ж більшого можна бажати

На життєвих тернистих дорогах?

Чого ж вищого можна чекати,

Ніж відвідин самого Бога?

Ясним світлом Різдвяних ялинок

Світло Істини радо стрічайте.

І Божественній милій Дитині

Своє серце в опіку віддайте.

Усі Ангели в небі радіють,

Йому славу во Вишніх співають.

Він добро нам несЕ і надію -

Усім тим, хто Любов Його щиро приймає.

Коли два серця б”ються в унісон,

Одні бажання дві душі єднають,

Хтось, може, скаже, що це вигадки чи сон.

А люди “сни” такі коханням називають. 

На небесах вінчаються серця,

На землю Божу благодать стягаючи.

Як в материнську ласку огортається дитя,

Так душі ніжаться, коханням наповняючись. 

Одним шляхОм вони підУть у майбуття.

ВЕстиме їх любові вірний Ангел.

ЛИш під Його опіку віддадуть життя,

Коли кохання скріплять вірності словами. 

А у країні піднебесній див і мрій

СИла кохання душі поєднає.

Любові заповідь основою є в ній,

Ангельський хор вінчальну пісню їм співає.

З Новим Роком, моЯ Україно!

Я молитву за Тебе до Бога приношу.

У намисті країн Ти духовна перлина,

Терпеливості й віри для Тебе я прошу.

Хто не любить Тебе й зневажає –

І за тих хочу я помолитись.

Бо вони ж в примітивності свОїй не знають,

Що у власній  ненАвисті зможуть втопитись.

Я тобі, Україно, сьогодні  бажаю

І надалі в серцях наших сонцем світити.

І нехай ворогів Твоїх лють роздирає,

А ми будем Тебе іще більше любити!

І нехай Хтось нам силу свою демонструє,

На жаль, розуму в нього немає.

Та серцями він нашими не покерує

Й не напустить нам в очі туману.

Бо духовність і єдність – то наша основа.

І ніщо без них зовнішня сила.

Той не вистоїть довго, хто йде проти Бога,

Упаде, наче птаство безкриле.

Посміхнися крізь сльози, моЯ Україно!

І не треба у відчай впадати.

Бо одна в нас мета! У нас віра єдина!

І наш дух неможливо зламати.

Є в нас паростки Віри, Надії й Любові,

Вони будуть міцніти й зростати.

З Новим Роком і з світлим Христовим Різдвом

Щирим серцем я хочу вас всіх привітати!