Один спогад Миколи Петренка, як очевидця тих подій на Полтавщині, що якось вижив... Батькова вишиванка Дитинна пам’ятка 33-го року На голодному ганку, на голодному ганку Сидять і чекають - на хліб чи на смерть? Повезла мати мінять вишиванку - Хоча б на макуху, хоча б на дерть. На голодному ганку, на голодному ганку Сидять і чекають маленькі сичі. Сидять і чекають до ночі від ранку, Чекають весь вечір, чекають вночі. На голодному ганку, на голодному ганку Малі і...

Читати далі...

__---___---___---___---__Ніч осипає нас інієм снів,Час там не в силі бажання спинити.Казку тобі нашепоче без слівДоля омріяна з юності світу---Промені сонячні зранку зустрінеш,Коси розчешеш і в справи поринеш...Посмішки друзів, знайомі привіти,Хтось подарує букетик із квітів...---Хтось замилується просто - тобою.Ти гарна, чарівна й сама є собою...Так день промине і дома надвечірСпогадом цим ти окутаєш плечі---Ходить десь світом сам саме той,Твоїх сподівань і чекань він герой.На сторінках, що із ...

Читати далі...

1 - http://blog.i.ua/user/651331/913493/ В океані зірок Народження Смерть покохало і безглуздий союз в центрі Сонця зачав і у вигляді світла на Землю послав вбиваючу Вічність і та вселилась в тварину, обрікши її на пекельнії муки мрії про Рай . *** Обмежений чорною лінію цей саркофаг в комплексі тих...

Читати далі...

Так хочу вірити тобі, Твоїм словам і почуттям, і романтичним мріям, які живуть чомусь своїм життям. Реальність тане наче сніг, і ми живемо мов уві сні, чекаючи на зустріч знов і знов, не помічаючи як в серце вже постукала любов. Так хочу вірити в любов, і в почуття взаємні, чекати зустріч знов і знов, і мрії потаємні... Тихо вечір надходить, а надворі зима, холод в душу крадеться, туди, де суцільна пітьма. Іній сумом повіяв, і заплакав мороз, по холоднім будинку, повнім ...

Читати далі...

Шизофренічність опалого листя мов блискавка Зевса шепотом пекла пронизує з низу все тіло останнього дерева Чорного Саду, що, як символ гріха на пухнастих хмаринках спустився з Венери та чорною кішкою ліг біля ніг і треться, муркоче, дарує тепло, забуття і свободу магмі вулкану на Лисій горі. Проповідує смерть шуршання піску неозримих долин , плоскогірь і озер, переповнених дивними травами сну, що проміння казкових ведінь посилають у бездну колодця і ті, відбиваючись в дзеркалі чистих...

Читати далі...