майже поема...))) майже дописана

__---___---___---___---__

Ніч осипає нас інієм снів,

Час там не в силі бажання спинити.

Казку тобі нашепоче без слів

Доля омріяна з юності світу

---

Промені сонячні зранку зустрінеш,

Коси розчешеш і в справи поринеш...

Посмішки друзів, знайомі привіти,

Хтось подарує букетик із квітів...

---

Хтось замилується просто - тобою.

Ти гарна, чарівна й сама є собою...

Так день промине і дома надвечір

Спогадом цим ти окутаєш плечі

---

Ходить десь світом сам саме той,

Твоїх сподівань і чекань він герой.

На сторінках, що із серця в житті...

Він справжній друг, друге "Я" твого "ТИ"

---

І знову у ніч, що приносить нам сни...

Сни, що як зорі у небі ясні...

Там де душа без буденних турбот,

Там для мелодій не треба нам нот...

---

***********

-----------------------------------