На 22-му році української незалежності я, цілком випадково, натрапив на невідому мені досі інформацію про авіацію України часів визвольних змагань в період 1917-1920 рр. Для перегляду пропоную тільки маленький елемент цієї цікавої розвідки.Отже: Франко Петро Іванович (21.06.1890-28.06.1941)[Приєднана картинка]сотник, льотчик-дозорець. Син видатного українського письменника Івана Франка, народився у с. Нагуєвичі біля Дрогобича. Закінчив Львівську Політехніку, школу старшин піхоти у...

Читати далі...

Коли нам кажуть, що Україна повинна обрати з ким їй бути, куди йти і начебто вибору немає – Схід чи Захід, західна демократія чи східний деспотизм й іншого не дано, то знайте – це брехня! Звісно ж зроблять розумне обличчя, скажуть було б звісно добре, але враховуючи реалії і т.д, і т.п. обирайте з двох зол те, що менше смердить. На прикладах доведу, що існували системи і режими, що обирали третій шлях і не продавалися будь-якому «союзнику». Перший приклад – великий каудильо Іспанії...

Читати далі...

                                           [Приєднана картинка]                                                                      [Із циклу] «Жидівські мелодії» Розвіяне злими юрбами,  Мов снігу платки з-над руїн,  Летиш ти до хмари з вітрами,  О, пір’я з жидівських перин.  Мов сніг, ти летиш аж до хмари,  Вкриваєш поля, мов килим,  О, свідку великої кари,  О, пір’я з жидівських перин.  Знать, бачити горя не хочеш,  Що ми тут в тій хвилі терпим,  Сніжними крильцями...

Читати далі...

...Але, роздивляючися в наших краєвих відносинах, добачаємо величезне число фактів, що потверджують влучну характеристику д. Носсіга та його остаточний висновок, по якому "тип жидівський пересічно сильніший у боротьбі за існування, але морально стоїть набагато нижче від нежидівського, має більше бистроти та витривалості, але також більше зарозумілості, амбіції та безсовісності" ("Рrzeg. spol", 1886, т.2, с. 232). Не тільки ті індивідуальні прикмети жидівського типу, але...

Читати далі...

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько - колюче терня? Чом твої устонька - тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу.

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені Усні...

Читати далі...